Решение № 120012902, 18.06.2024, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ № 384/676/23

ІМЕНЕМУКРАЇНИ №пр. 2/384/23/2024

18 червня 2024 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Рябовим М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Качай Гроші» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором кредитної лінії №00-7312803 від 25.03.2023 року у розмірі 40500 грн., судові витрати в сумі 2147,20 грн. судового збору та витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн., пославшись на те, що відповідач зобов`язання за договором не виконав.

17.05.2024 року від представника відповідача надійшла заява-пояснення, в якій позовні вимоги визнає частково у сумі 38000 грн., вважає пронаявність правовихпідстав длячасткового задоволенняпозовних вимогу розмірі38000грн.. Крім того, проситьвимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково у розмірі 2500 грн., оскільки заявлений розмір витрат є завищеним і не співмірним з ціною позову, складністю справи, яка розглядається. Докази направлення заяви-пояснення позивачу суду не надано.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 25.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник ТОВ «Качай Гроші» в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без позивача та його представника, проти задоволення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та представник відповідача адвокат Лалаян Н.А. в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача надала суду заяву, в якій просить розгляд справи призначений на 18.06.2024 року провести без участі відповідача та його представника. Просить суд врахувати доводи викладені у заяві-поясненні від 17.05.2024 року. Відзив на позовну заяву суду не надано.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.03.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-7312803, підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.п. 7.10. та п. 8 цього договору, адреса, реквізити та підписи сторін (а.с.16-21).

Відповідно до пункту 1.1. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору сума кредитного ліміту складає: 10500 грн. Тип кредиту - кредитна лінія.

Відповідно до пункту 1.3. строк дії кредитної лінії: 120 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 23.07.2023 або достроково.

Пунктом 1.3.1 договору передбачено, що позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 14 квітня 2023 року протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов`язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.

Відповідно до пункту 1.4.1. договору, знижена процентна ставка становить 1,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.

Згідно з пунктом 1.4.2. договору, стандартна процентна ставка складає 2,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Відповідно до пункту 1.4.3. договору, позичальник розуміє та надає згоду товариству, що використання стандартної процентної ставки є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов договору і застосовується відповідно до п.1.4.2. договору.

Згідно з п.1.6., п.1.7. договору, орієнтовна реальна річна процента ставка на дату укладення договору становить 5701,07 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 38000 грн.

Згідно з п.2.1. договору, для отримання кредиту позичальник має зареєструватися на сайті та мати доступ до особистого кабінету. Для проходження реєстрації позичальник має пройти процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту.

Відповідно до п.2.2, п.2.3 договору, дата надання/видачі кредиту - дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 10500 грн. на карту позичальника № НОМЕР_1 , яка зазначається у форматі ХХХХХХ****ХХХХ, емітовану банком України. Сума кредиту перераховується кредитодавцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту (дати) укладення цього договору.

Відповідно до пункту 2.2.1. договору, за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 500 грн. Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягає перерахуванню позичальнику згідно договору. Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 10000 грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту.

Одночасно з підписанням даного договору відповідачем підписано графік платежів та оферта (а.с.22, 25).

Відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до кредитного договору №00-7312803), відповідач мав повернути кредит та сплатити проценти 23.07.2023 на загальну суму 38000грн., з яких: сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 10000 грн.; проценти за користуванням кредитом 27500 грн. (а.с.22).

Згідно повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Сан-Райз Фінанс» від 28.09.2023, 25.03.2023 було проведене успішне перерахування коштів в сумі 10000 грн.; ID транзакції 1061346075, на карту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.39).

Таким чином, позивачем підтверджено належними достатніми достовірними доказами факт отримання відповідачем грошових коштів за договором кредитної лінії №00-7312803 від 25.03.2023.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії №00-7312803 від 25.03.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Качай Гроші» станом на 29.09.2023 складає 40500 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 10500 грн.; заборгованість за відсотками 30000 грн. (а.с.36-38).

Відповідач зі свого боку не виконав свої зобов`язання, а саме: не повернув отримані на підставі укладеного договору кошти та не сплатив проценти.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З договору кредитної лінії №00-7312803 від 25.03.2023 вбачається що його укладено в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Також, судом враховано висновок Верховного Суду, зроблений в постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц, провадження № 61-8449св18, за яким згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За нормою ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином умови договору не виконав та сплату заборгованості у порядку, визначеному чинним законодавством та умовами вказаного договору, не здійснював.

Надані позивачем документи підтверджують факт укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунок підтверджує існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Твердження представника відповідача викладені у заяві-поясненні щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у розмірі 38000 грн. не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч. 3 ст. 27 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача просить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн..

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи, зокрема, долучено копії таких документів: договір про надання юридичної (правничої) допомоги від 04.01.2023 року, укладеного між адвокатом та позивачем; попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на юридичну (правничу) допомогу від 06.10.2023 року, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 06.10.2023 року; квитанція №06/10 від 06.10.2023 року на суму 8000 грн. (а.с.41-43, 45, 48, 49).

Відповідач у справі надіслав до суду заяву-пояснення, в якій просить вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково у розмірі 2500 грн..

Суд приходить до висновку, що твердження представника відповідача, зазначені у заяві-пояснення, спростовуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30 січня 2023 року № 910/7032/17).

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню 8000 грн. витрат на правничу допомогу.

Частиною першою ч. 2 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої квитанції, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2147,20 грн., що підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-7312803 від 25.03.2023 року у розмірі 40500 (сорок тисяч п`ятсот) грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 10500 грн.; заборгованість за відсотками 30000 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (код ЄДРПОУ: 41697872), місцезнаходження: вул. Малевича Каземира, буд. 86, корп. «И», м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: