Решение № 119999749, 26.06.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 року Справа № 480/3436/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3436/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:

1. Визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення з 02.01.2024 року переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракториста-машиніста згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 та п. в) ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 02.01.2024 року переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракториста-машиніста згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 та п. в) ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788- ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) та п. в) ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788), а саме досягнення 55 років, 02.01.2024 року позивач подав до Глухівського сервісного центру головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заяву про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракторист-машиніст, додавши необхідні документи.

Водночас із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший та розпискою-повідомленням, зокрема, надавалась і довідка № 49 від 20.12.2023 року, яка видана ТОВ Агрофірма ім. Чапаева на заміну довідки № 30 від 06.09.2023 року.

Рішенням № 184050006278 від 04.01.2024 року позивачу відмовлено в переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракторист-машиніст відповідно до пп. 3 п. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки в довідці від 06.09.2023 року № 30 не відображено періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати та у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи трактористом-машиністом 20 років.

Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.05.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у якості співвідповідача до участі у справі, відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачам копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", документ доставлено до їх електронних кабінетів 01.05.2024 (а.с. 26, 27).

У встановлений судом строк відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області) відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області) у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058).

ОСОБА_1 звернувся з заявою про перерахунок перехід на інший вид пенсії (за віком тракторист-машиніст) від 02.01.2024 №16.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами) (далі Порядок).

За результатами опрацювання заяви про перерахунок Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення про відмову в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах від 04.01.2024 №184050006278.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

До спеціального стажу зараховано періоди роботи з лютого 2008 року по вересень 2023 року, що становить 15 років 8 місяців.

В акті перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для перерахунку (призначення) пенсії від 05.10.2023 №1800-1006-1/8297 за період роботи з 01.03.1991 по 29.01.2008 встановлено, що інформацію в довідці від 06.09.2023 №30 підтверджена частково, не відображено періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати.

Наданими для перевірки документами неможливо підтвердити зайнятість в сільськогосподарському виробництві.

Щодо зобов`язання відповідача зарахувати стаж, повторно розглянути заяву та призначити пенсію відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області. Орган ПФУ, який первинно розглядав заяву, в подальшому не має доступу до електронної пенсійної справи, i у випадку зобов`язання його судом вчинити певні дії, як то зарахувати певні періоди до стажу, повторно розглянути заяву тощо, цей орган позбавлений можливості вчинити такі дії внаслідок відсутності доступу до електронної пенсійної справи. Рішення суду в такому випадку буде неможливо виконати.

Відповідач вважає, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні (а. с. 29-30).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Сумській області та одержує пенсію по інвалідності.

02.01.2024 позивач звернувся до Глухівського сервісного центру головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах (а. с. 13).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 184050006278 від 04.01.2024 року позивачу відмовлено в переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. 3 п. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зазначено, що згідно акту від 05.10.2023 № 1800-1006-1/8297 перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсії за період робот з 01.03.1991 по 29.01.2008 встановлено, що інформація в довідці від 06.09.2023 № 30 частково підтверджена перевіреними документами, а саме не періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Наданими для перевірки документами неможливо підтвердити безпосередню зайнятість в сільськогосподарському виробництві. Стаж роботи на посаді тракториста-машиніста становить 15 років 8 місяців (а. с. 19).

Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовано питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до пункту 3 частини другої 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.

Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста; безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; досягнення відповідного віку - 55 років, а також наявність необхідного страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Так, приписами статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі- Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших документів.

Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку не зарахуванням пенсійним органом періоду роботи позивача з 01.03.1991 року по 29.01.2008 до страхового стажу на підставі поданих документів та, як наслідок, відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зокрема, згідно змісту рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.01.2024 №184050006278, до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача з 01.03.1991 року по 29.01.2008 трактористом, оскільки відсутня підтверджуюча довідка, що підтверджує безпосередню зайнятість в сільськогосподарському виробництві (а.с.19 звор.бік).

Проте суд не погоджується з таким твердженням пенсійного органу з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 та 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

У трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.

Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Згідно із зразком трудової книжки колгоспника, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, у трудовій книжці колгоспника зазначається в розділі V відомості про трудову участь в загальному господарстві, зокрема прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та причини невиконання такого річного мінімуму.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.14-15) судом встановлено, що ОСОБА_1 зокрема:

з 03.01.1991 прийнятий на посаду тракториста тракторної бригади №2 Колхозу ім.Чапаєва»;

29.01.2008 звільнений з ТОВ «Агрофірми ім.Чапаєва» за власним бажанням в зв`язку з переходом на іншу роботу, згідно ст.38 КЗпП.

З розрахунку страхового стажу позивача вбачається, що до спеціального стажу на посаді тракториста пенсійним органом не було зараховано період його роботи з 01.03.1991 року по 29.01.2008 (а.с.20).

Разом з тим, згідно довідки ТОВ «Агрофірми ім.Чапаєва» від 20.12.2023 №49 судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.03.1991 року по 29.01.2008 року працював повний робочий день в ТОВ Агрофірма «Ім.Чапаєва» та безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, протягом повного польового періоду в рослинництві за посадою тракторист.

Періоди роботи позивача трактористом, зазначені у наданих довідках, узгоджуються із записами у трудовій книжці колгоспника.

Таким чином записами в трудовій книжці та зазначеною довідкою підтверджено стаж роботи позивача трактористом у спірний період.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно не врахував періоди роботи позивача з 01.03.1991 року по 29.01.2008 на посаді тракториста та дійшов хибного висновку про відсутність у нього достатнього спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, суд приходить висновку, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.03.1991 року по 29.01.2008 р. працював трактористом, зайнятим у сільськогосподарському виробництві, що є підставою для зобов`язання відповідача зарахувати вказаний період до пільгового стажу.

Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши спірний період роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог позивача та зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01.03.1991 року по 29.01.2008 за професією, посадою тракториста- машиніста.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 02.01.2024 року переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракториста-машиніста згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 та п. в) ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788- ХІІ, суд зазначає наступне.

Так, в рамках заявлених позовних вимог та доказів, поданих на їх обґрунтування, не вбачається можливим встановити достатність підстав та умов для призначення такої пенсії, оскільки порушено порядок розгляду питання щодо підтвердження відповідачем пільгового стажу. Крім того, достатність чи недостатність пільгового стажу належить визначити відповідачу шляхом його обчислення на виконання рішення суду відповідно до своєї компетенції.

Тому, належним способом захисту є зобов`язання Головного управління ПФУ в Донецькій області розглянути повторно заяву про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Також, суд наголошує, що відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що правосуддя не повинно бути ілюзорним і має забезпечувати реальний захист прав особи і гарантії того, що справу буде вирішено остаточно рішенням в судовому провадженні (рішення від 09 грудня 2010 року у справі Буланов та Купчик проти України, від 13.02.2011 року у справі Чуйкіна проти України).

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 наголосив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (п.9 абз.10).

Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №826/4418/14 була сформована правова позиція, що рішення суду, у випадку задоволення позову, мас бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки, в ході розгляду справи встановлено, що відповідачем прийнято рішення від 04.01.2024 №184050006278, яке не входить до предмету позову, а тому для повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення ГУ УПФУ в Донецькій області від 04.01.2024 №184050006278 та зобов`язати Головне управління ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2024 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо визначення відповідачем у позовній заяві Головного управління ПФУ в Донецькій області, суд зазначає таке.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Вищевказане свідчить про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.

Таким чином, у зв`язку із вказаними обставинами, наявні підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині до Головного управління ПФУ в Донецькій області, яке приймало рішення про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення з 02.01.2024 року переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, як тракториста-машиніста згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 та п. в) ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, ОСОБА_1 та, суд зазначає, що обов`язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов`язків. Прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій.

З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб`єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб`єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб`єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Враховуючи вказане, приймаючи до уваги, що судом дано правову оцінку дій відповідача на відповідність встановлених законом компетенції суб`єкта владних повноважень та порядку їх вчинення під час винесення оскаржуваного рішення, визнання протиправним та скасування даного рішення є належним і допустимим способом захисту прав позивача у даній справі, що у повній мірі відновлює порушене право, а тому суд вбачає необхідним у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Донецькій області відмовити.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції (а.с.8).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.02.2024 №184050006278.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01.03.1991 року по 29.01.2008 за посадою тракториста- машиніста.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2024 з урахуванням висновків суду.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук