Приговор № 119973572, 18.06.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17998/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2019 року за №12019100040008565 за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жердова Броварського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого не офіційно таксистом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого неофіційно комплектувальником на складі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю учасників кримінального провадження

прокурорів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

представника потерпілого ОСОБА_17 ,

потерпілого ОСОБА_18 ,

захисників ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожний окремо, вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, чим скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, за наступних обставин.

12.10.2019 року приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував у приміщенні гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , де у останнього відбувся словесний конфлікт з потерпілими ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Близько 00 год. 00 хв. 13.10.2019 року потерпілі ОСОБА_23 та ОСОБА_18 вийшли з приміщення гуртожитку та направилися в сторону супермаркету «Бджілка», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 15-А, після чого попрямували назад до гуртожитку.

В цей час ОСОБА_22 вийшов з приміщення гуртожитку та зустрівся з раніше знайомими ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , після чого вони разом почали рух назустріч потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_18 .

Того ж дня близько 00:32 хв., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_22 разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 зустріли потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_18 .

В подальшому, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приблизно о 00:34 год., перебуваючи у громадському місці, а саме на вулиці поблизу будинку АДРЕСА_4 , наблизилися до потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_18 . В подальшому ОСОБА_10 разом зі ОСОБА_11 , спільно, усвідомлюючи, що їх дії мають відкритий характер та за ними спостерігають сторонні особи, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та з особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів та з метою грубого порушення громадського порядку, ігноруючи норми моралі та етики, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілими, використовуючи малозначний привід, з мотивів явної неповаги до суспільства, з метою демонстрації фізичної зверхності, відштовхнули потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_18 , чим збили останніх з ніг та повалили на асфальт. При цьому, обвинувачений ОСОБА_11 підбіг до потерпілого ОСОБА_18 та завдав удар ногою та рукою в область тулуба та по ногам останнього, після чого його відтягнули ОСОБА_25 та ОСОБА_24 . Внаслідок завдання вказаних ударів, потерпілий не чинив опору вказаним діям та втратив свідомість.

Також, потерпілий ОСОБА_23 , перебуваючи в лежачому положенні, не чинив опору протиправним діям ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, з хуліганських мотивів, діючи групою осіб, спільно наносили множинні удари в різні частини тіла ОСОБА_23 , внаслідок чого потерпілому спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді садна лобної ділянки голови, крововиливів в м`які тканини голови, синців правої кисті. В подальшому, обвинувачені разом із іншими учасниками компанії залишили місце події, а потерпілий ОСОБА_23 в результаті отриманих ударів втратив свідомість та через короткий проміжок часу помер.

Згідно висновку експерта №116/23, розпочатого 08.05.2023 року та закінченого 26.06.2023 року, (експертиза за матеріалами справи) при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_23 , («Висновок експертного дослідження» № 021-2316-2019) було виявлено ушкодження у вигляді садна в лобній ділянці та крововиливу в м`які тканини голови в його проекції; крововиливи в м`які тканини голови з внутрішньої сторони в зоні лівого скроневого м`яза, тім`яної ділянки праворуч та в зоні лівого кута нижньої щелепи; три синці на тильній поверхні правої кисті. Крім того, згідно «Висновку експертного дослідження» № 021-2316-2019 при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_23 було виявлено крововилив під м`які оболонки головного мозку з локалізацією «на базальній поверхні півкуль головного мозку (лобові, скроневі і потиличні частки) із розповсюдженням на опуклі їх поверхні та внутрішню поверхню лобових часток (...) на верхній та нижній поверхнях півкуль мозочка» та «огортаючого» характеру в стовбурових відділах головного мозку (базальний субарахноїдальний крововилив), який став причиною смерті ОСОБА_23 і джерелом якого, з урахуванням обсягу та локалізації зазначеного крововиливу, була велика артеріальна судина вертебро-базилярного кола кровообігу основи головного мозку. З урахуванням морфології внутрішньочерепного крововиливу, відносно незначного обсягу ушкоджень м`яких тканин, відсутності ушкоджень кісток черепа, є підстави вважати, що причиною виникнення базального субарахноїдального крововиливу у ОСОБА_23 стала наявна у нього патологія судини вертебро-базилярного кола кровообігу, яка і знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті. Травматичні дії в ділянку голови в даному випадку є фактором, що сприяв утворенню розриву патологічно зміненої судини саме в цей час і з медичної точки зору може вважатися лише приводом (пусковим механізмом для реалізації причинно-наслідкового зв`язку) утворення розриву судини. Враховуючи нетравматичне походження базального субарахноїдального крововиливу, зазначені зміни головного мозку за ступенем тяжкості не оцінюються, а вищеописані ушкодження у вигляді садна лобної ділянки голови, крововиливів в м`які тканини голови, синців правої кисті не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_23 , та згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. № 6, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Суд дійшов вказаних висновків, дослідивши надані органом досудового розслідування матеріали кримінального провадження в рамках первинного обвинувачення, документи надані стороною захисту, допитавши обвинувачених, потерпілого та свідків.

Проте, органом досудового розслідування дії обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожного окремо, кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчиненого групою осіб, за наступних обставин.

12.10.2019 року приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував у приміщенні гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , де у останнього відбувся словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Близько 00 год. 00 хв. 13.10.2019 року потерпілий ОСОБА_23 вийшов з приміщення гуртожитку та направився в сторону супермаркету «Бджілка», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 15-А, після чого попрямував назад до гуртожитку.

В цей час ОСОБА_22 вийшов з приміщення гуртожитку та зустрівся з раніше знайомими ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого разом почали рух назустріч потерпілому ОСОБА_23 .

Того ж дня близько 00:32 хв., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_22 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зустріли потерпілого ОСОБА_23 .

В подальшому, на ґрунті раптово виниклих, неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_23 , у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_23 .

Того ж дня приблизно о 00:34 год., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 , реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний, суспільно небезпечний характер своїх дій, свідомо допускаючи наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, діючи умисно, групою осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_27 наблизилися до ОСОБА_23 . В подальшому ОСОБА_10 разом зі ОСОБА_11 , спільно, шляхом нанесення кулаками рук, двох ударів в область голови потерпілого ОСОБА_23 , збили останнього з ніг та повалили на асфальт.

Разом з тим, ОСОБА_23 перебуваючи в лежачому положенні, не чинив опору протиправним діям ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , однак продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел спрямований на умисне нанесення тілесних ушкоджень, діючи групою осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спільно нанесли ще по два удари ногами в область голови ОСОБА_23 , в результаті отриманих ударів, ОСОБА_23 втратив свідомість та через короткий проміжок часу помер.

Згідно з висновком експерта № 022-169-2316-2019 від 24.10.2019-27.11.2019: «При дослідженні трупа ОСОБА_23 виявлені такі ушкодження: а) внутрішньочерепна травма (крововиливи в м`яких тканинах тім`яної ділянки праворуч, скроневої ділянки ліворуч, в ділянці лівого кута нижньої щелепи, садно з крововиливом в м`які тканини в лівій лобовій ділянці, розповсюджений субарахноїдальний крововилив в області півкуль головного мозку, стовбурових відділів мозку та півкуль мозочку); б) синці на тильній поверхні правої кисті. Внутрішньочерепна травма є наслідком травматичних дій тупих предметів в область обличчя та волосяної частини голови, виникла за механізмом ротації, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Ушкодження виникли в короткий відрізок часу, мають однакову давність утворення. Після ушкодження травми голови смерть ОСОБА_23 настала в короткий термін, який тривав не більше 30 хвилин, за 1-2 години до проведення огляду його трупа, яке було проведене 13.10.2019 о 02 год. 15 хв. До смерті ОСОБА_23 призвела внутрішньочерепна травма, проявом якої став травматичний субарахноїдальний крововилив з розвитком набряку-набухання головного мозку».

Суд, провівши судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні шляхом повного та всебічного дослідження всіх наявних доказів у ньому прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (відповідно до постанови ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16).

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК).

У судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 351 КПК України, були допитані обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Так, обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що у вересні-жовтні 2019 року (точної дати не пам`ятає) він разом зі своїми знайомими прогулювався по Русанівській набережній. Одному з них, а саме - ОСОБА_24 зателефонував ОСОБА_28 та висловив прохання про допомогу, не пояснивши подробиць та зазначивши місце зустрічі - територію поблизу гуртожитку, в якому ОСОБА_28 працював на посаді вахтера. При зустрічі ОСОБА_22 повідомив компанію, що у його матері стався конфлікт із групою невідомих осіб, що розпивали алкогольні напої в приміщенні гуртожитку та після з`ясування обставин, конфлікт у останнього відбувся безпосередньо з особою на прізвище ОСОБА_29 у зв`язку із гучною вечіркою в гуртожитку. ОСОБА_28 повідомив про те, що компанію друзів він запросив з метою забезпечення його безпеки. Зазначив, що під час обговорення вказаної ситуації, вони вирішили не провокувати конфлікт та попрямували в бік магазину «Бджілка», проте помітили невідомих осіб, які переходили дорогу. ОСОБА_28 вказав на них та повідомив, що це саме ті особи, які створювали неприємності в гуртожитку. Дані особи висловлювалися нецензурною лайкою в бік ОСОБА_30 , який в свою чергу побіг до них та почав бити одного з них, а саме потерпілого ОСОБА_18 . Вказав, що в цей час він разом із іншими його знайомими, підійшли у звичайному темпі до місця конфлікту та попросили ОСОБА_30 припинити бійку, проте останній не реагував. Після цього його знайомий - ОСОБА_32 відштовхнув одного із потерпілих, а саме ОСОБА_33 , та декілька разів ударив останнього. Крім того, зазначив що безпосередньо він наносив потерпілому ОСОБА_34 два удари з ноги по його кросівкам, а потерпілому ОСОБА_18 завдав удар ногою по рукам, оскільки останній схопив його за ногу. Вказав, що всі події відбувалися дуже швидко, тому детальніше обставини в даній ситуації він не пам`ятає. Зазначив, що зауважень стосовно бійки ніхто із присутніх йому не робив. З потерпілими раніше знайомий не був.

Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні вину у пред`явленому йому обвинувачені не визнав та пояснив, що події відбувалися на початку жовтня 2019 року, точної дати він не пам`ятає. Вказав, що в той день до нього зателефонував ОСОБА_28 та висловив прохання про допомогу, проте не пояснив обставин та подробиць, а лише зазначив місце зустрічі, а саме - гуртожиток в якому він працював вахтером. Пояснив, що після телефонного дзвінка саме туди він і попрямував. Прибувши на вказане місце, він помітив своїх знайомих, зокрема: ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_10 , ОСОБА_26 та двох раніше невідомих йому осіб. ОСОБА_28 повідомив йому про конфлікт, який у останнього стався з чотирма особами, які розпивали алкогольні напої в гуртожитку. Проте, на той момент вказаних осіб у приміщенні гуртожитку вже не було. Зазначив, що вони попрямували в напрямку магазину " Бджілка ", щоб купити необхідні їм товари. Проте, в той час як підходили до перехрестя, вони помітили двох невідомих йому осіб які переходили дорогу, після чого ОСОБА_28 вказав, що це саме ті особи, які створювали неприємності в гуртожитку. Потім дані особи почали висловлюватися нецензурною лайкою в бік ОСОБА_30 , який після цього побіг в їх сторону та почав бити одного з них - ОСОБА_18 , поваливши його не землю та сівши зверху. Інший потерпілий - ОСОБА_37 , почав рух в їх сторону, із проханням припинити бійку та почав поводити себе агресивно. Вказав, що він декілька разів відштовхнув потерпілого ОСОБА_33 , проте не бив його, потім взяв за щелепу та відштовхнув сильніше, після чого потерпілий упав на землю. В цей же час ОСОБА_11 підійшов до ОСОБА_33 та декілька разів вдарив його. Зазначив, що після цього особисто він також декілька разів вдарив ОСОБА_33 ногою в область живота. Після цього ОСОБА_28 вказав, що потрібно йти з місця події. Після завершення конфлікту вони пішли в сторону парку та на місце події не поверталися. Про смерть одного із потерпілих він дізнався через ЗМІ по спливу декількох днів. Вказав, що потерпілих до цього випадку ніколи не бачив та знайомий з ними не був, наміру їх бити в нього не було.

Також в судовому засіданні було допитано потерпілого та свідків, показання яких суд сприймав безпосередньо.

Так, будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п`ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпілий ОСОБА_18 пояснив суду, що він з братом ОСОБА_23 приїхав на роботу до Києва, з метою працевлаштування в будівельну компанію. У гуртожитку вони проживали разом з братом ОСОБА_38 в одній кімнаті. 12.10.2019 року він разом з ОСОБА_38 , іншими братами - ОСОБА_39 та ОСОБА_40 , а також з ОСОБА_41 та товаришем на прізвище ОСОБА_42 святкували день народження колеги та вживали алкогольні напої. Святкування відбувалося в гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у 5 кімнаті, яка розташовувалася на 3 поверсі. До них в кімнату приблизно після 23.00 год. прийшов комендант, а саме ОСОБА_28 та попросив припинити шум, висловлюючи при цьому погрози в їх бік. Після того як ОСОБА_43 вийшов в коридор, він разом з братом ОСОБА_38 та ОСОБА_42 попрямували за ним, після чого відбувся конфлікт. Оскільки його брат ОСОБА_37 в гуртожитку не вживав алкогольні напої, тому той намагався самостійно влагодити суперечку. Після розмови в коридорі, а саме через 30 хвилин, він разом із братом ОСОБА_38 та товаришем ОСОБА_42 попрямували до магазину " Бджілка ", з метою придбання алкогольних напоїв. Вказав, що до магазину зайшов він та ОСОБА_42 , а ОСОБА_37 чекав їх на вулиці. Згодом він вийшов з магазину, проте ОСОБА_42 ніде не було, а тому вони з ОСОБА_38 пішли до гуртожитку. На вулиці, коли вони перейшли через дорогу, зустріли ОСОБА_30 та хлопців, які відразу почали їх бити. Подія відбулась біля пішохідного переходу, проте вони з ОСОБА_38 заздалегідь не бачили натовпу. Хто його вдарив він не знає, оскільки в натовпі було близько 5-7 осіб. Його вдарили першого, наносили удари в область голови, у зв`язку із чим він втратив чутливість рук, потім його вдарили кулаком, після чого він втратив свідомість. Хто саме наносив йому удари - не пам`ятає. Коли він прийшов до тями, то брат ОСОБА_37 знаходився в положенні лежачи на спині поряд з ним, а в цей час працівники поліції робили його брату непрямий масаж серця. Зазначив, що в той день він був одягнутий у зелену камуфляжну куртку та кросівки темного кольору. ОСОБА_23 був одягнутий у спортивний костюм синього кольору, кросівки були темного кольору. ОСОБА_22 був одягнутий у червону кофту (безрукавку). ОСОБА_43 меншого росту ніж він, спортивної тілобудови, бороди або щетини у нього, станом на день події, не було. Йому в поліції демонстрували відео з камер відеоспостереження на яких було зафіксовано групу осіб, котрих він впізнав. Обвинувачених раніше не знав, конфліктів з ними не мали. Поданий цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_22 , допитаний судом в порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, надав суду показання, з яких вбачається, що точної дати події він не пам`ятає, оскільки сплинув доволі тривалий час з моменту події. Повідомив суду, що в той день у нього відбувся конфлікт з потерпілим та його товаришами на третьому поверсі гуртожитку в якому він працював комендантом, а саме у сьомій або восьмій кімнаті. Вказав, що в кімнаті розміщувалося близько п`яти осіб. У нього відбулася розмова із потерпілим ОСОБА_18 , але останній не хотів продовжувати бесіду та вказав йому забиратися геть. ОСОБА_23 потерпілого ОСОБА_37 відреагував на конфлікт спокійно, проте інші учасники були налаштовані агресивно. Вказав, що він одразу зателефонував ОСОБА_11 , оскільки внаслідок конфліктної ситуації хвилювався за власну безпеку. ОСОБА_11 не відповідав на телефонний дзвінок, тому він подзвонив ОСОБА_24 , який на той час був у дорозі зі ОСОБА_11 . Зазначив, що він попросив ОСОБА_24 про допомогу та вказав місце зустрічі, а саме приміщення гуртожитку. Також він написав текстове повідомлення ОСОБА_11 і ОСОБА_25 , проте інших учасників події він не кликав на допомогу. Зазначив, що схожі ситуації в гуртожитку неодноразово з ним траплялися, проте коли він викликав поліцію, правоохоронці не встигали прибути на місце події. 12.10.2019 року він не телефонував до поліції, оскільки знав, що працівники правоохоронного органу не прибудуть за викликом вчасно та вирішив самостійно врегулювати питання із ОСОБА_18 , проте не наполягав на участі інших осіб в бійці, а лише просив допомогти у разі необхідності. До гуртожитку прийшли ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_52 , ОСОБА_32 і ОСОБА_53 . Він зустрівся з вказаними особами біля гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . До гуртожитку усі зайшли одночасно і перебували там приблизно до 00:20, та увесь цей час вони сиділи та спілкувалися, очікуючи потерпілого. Вказав, що по спливу тривалого часу піднявся на третій поверх і хотів поговорити з потерпілим ОСОБА_18 , проте його в кімнаті вже не було, тому він та його товариші продовжували чекати його, проте потім вирішили піти прогулятися. Вказав, що з гуртожитку вони вийшли о 00:00-00:20 годині, оскільки він прагнув знайти потерпілого ОСОБА_18 та поговорити з ним, розпочинати бійку не планував та вийшов із гуртожитку разом з усіма товаришами, в цілому їх було шестеро. Поряд з ним йшли ОСОБА_26 , ОСОБА_25 та ОСОБА_11 , позаду йшов ОСОБА_32 . Крім того, позаду компанії йшли дві незнайомі йому раніше особи. Вказав, що коли вони вийшли на вулицю Панельну, пройшовши кіоск та магазин " Ательє Кераміки ", то побачили ОСОБА_18 та його брата ОСОБА_33 , які переходили дорогу поруч один з одним. При цьому ОСОБА_18 був ближче до дороги, а його брат ОСОБА_37 - праворуч. Зазначив, що він мав намір поговорити з потерпілим, але як тільки він та його товариші вийшли з-за рогу, ОСОБА_18 почав щось кричати. Вказав, що підійшов до ОСОБА_18 , при цьому не бачив, хто підходив до ОСОБА_33 . Він побіг в бік ОСОБА_18 та наніс йому прямий удар кулаком в щелепу, при цьому останній після удару встояв на ногах. Потерпілий ОСОБА_18 намагався його вдарити, проте йому не вдавалося поцілити. Потім він повалив ОСОБА_18 руками на землю, наніс йому один удар ногою в зону живота, сів на нього та почав спілкуватися, давати ляпаси по обличчю, але швидко зрозумів, що потерпілий перебуває у стані сильного алкогольного сп`яніння, тому провести з ним конструктивну бесіду не вдасться. Все це тривало близько 20-30 секунд, точну кількість ляпасів, які він наніс потерпілому - не пам`ятає. Також зауважив, що він не кидав потерпілого ОСОБА_18 на землю, а з невеликою силою зробив підніжку, чим збив останнього з ніг та притримавши його за куртку, обережно поклав на землю, з метою уникнення жорсткого падіння. Він не бачив хто наносив удари ОСОБА_34 та не бачив що саме в цей час робили обвинувачені. Коли він бився з потерпілим ОСОБА_18 , на мить до нього підбіг ОСОБА_11 та вдарив ногою і рукою ОСОБА_18 , але ОСОБА_25 його відтягнув. Коли він проходив повз другого хлопця - ОСОБА_33 , то побачив, що він був непритомним. Хто саме в той момент був поруч з ним він не пам`ятає, оскільки був у шоковому стані, потім він побачив автомобіль, який проїжджав поруч, тому пішов з місця події. Зазначив, що більше нічого не бачив, оскільки був сконцентрований лише на ОСОБА_18 . Вказав, що загалом бійка тривала близько 30 секунд. Після того, як усе скінчилося, він попрямував назад до гуртожитку, разом з ним пішов ОСОБА_26 , оскільки останньому потрібно було забрати сумку з особистими речами. Він не знає, куди саме попрямували інші учасники бійки. Зазначив, що тієї ночі погода була хмарною, крапав дощ, було доволі прохолодно. Потерпілий ОСОБА_37 залишився лежати на асфальті, а інший - ОСОБА_18 був непритомним, проте з ним було все добре. Вказав, що пізніше до нього прийшов його друг - ОСОБА_58 , разом зі своєю дівчиною. Він попросив ОСОБА_59 піти подивитися на місце події, оскільки ОСОБА_60 нічого не знав про те, що відбулося. Прибувши на місце, ОСОБА_60 зателефонував йому та повідомив, що на місці події помер хлопець. Свідок вказав, що він не звертався до поліції з повідомленням про смерть, оскільки була пізня пора доби. Зранку до нього прийшли працівники поліції. Через день після цього він спілкувався зі своїми друзями, проте більше вони не спілкувалися. Також він бачив як знімали інформацію з камер спостереження, які знаходилися на приміщенні школи викладання англійської мови. Слідчий демонстрував йому відео з камер спостереження. Стверджує, що він не бачив, хто саме приймав участь у бійці та вказав, що на відео відображені всі відомості про які він розповів під час допиту в судовому засіданні. Повідомив, що ОСОБА_11 був одягнутий у білий, а ОСОБА_10 - у чорний одяг, та зауважив, що з часу вчинення кримінального правопорушення пройшло доволі багато часу, а тому більшість обставин він не пам`ятає.

Також під час допиту свідка ОСОБА_22 йому було продемонстровано відеозапис з камер спостереження. Після перегляду відеозапису свідок ОСОБА_22 повідомив, що йому вже демонстрував це відео слідчий, при цьому останній збільшував зображення і свідок надавав пояснення щодо своїх дій, зафіксованих на відеозаписі. Також свідок додав, що надавав пояснення до та після перегляду відеозапису, за результатами яких всі його показання були зафіксовані. Свідок частково пояснював під час слідчого експерименту ті дії, що бачив при перегляді відеозапису. Додатково зазначив, що під час перегляду цього відеозапису зі слідчим, пояснив останньому, що він наносив удари по тілу потерпілого ОСОБА_18 , а ОСОБА_11 і ОСОБА_10 наносили удари ОСОБА_34 , та наголосив на тому, що розрізняє зафіксованих на відео осіб і бачив як вони наносили удари. Також він бачив, яким чином були нанесені удари цими особами - ОСОБА_11 бив руками, проте яким чином наносив удари ОСОБА_10 - не бачив. Вказав, що не пам`ятає, чи почав хтось з його знайомих бігти у сторону потерпілих. Повідомив суду, що під час проведення слідчого експерименту на нього здійснювався тиск. Також зазначив, що ніхто не надавав йому безпосередніх вказівок, проте спостерігали за ним засуджуючим поглядом. Вказав, що дійсно був допитаний слідчим суддею на стадії досудового розслідування і в журналі судового засідання від 12.03.2020 року зафіксовані вірні показання, тиск на нього у суді не здійснювався. Зазначив, що з самого початку, коли приїхала мати, він надавав показання, аналогічні тим, що він надав суду, але потім - під час слідчого експерименту - коли не було ні матері, ні захисника на нього здійснювався психологічний тиск. Повідомив, що все, що зафіксовано на відеозаписі проведення слідчого експерименту, насправді відбувалося інакше - проводився допит за участі працівників поліції, в ході якого на нього здійснювали тиск, внаслідок чого він був переляканий і боявся дивитися у вічі. До працівників прокуратури за фактом здійснення на нього психологічного тиску слідчими він не звертався.

Свідок ОСОБА_61 , допитаний у судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, пояснив, що 13.10.2019 року відбувся напад на його брата - ОСОБА_23 . В той день вони з братом не спілкувалися, оскільки він перебував у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 разом з його братами - ОСОБА_18 та ОСОБА_62 , а також з другом ОСОБА_63 , а ОСОБА_37 в той час був відсутній. Обвинувачених він не знає. Підтвердив, що його брат ОСОБА_37 мав вроджені вади серця, проте про наявність чи відсутність у ОСОБА_33 будь-яких обмежень у способі його життя у зв`язку із хворобою, йому не відомо. Конфліктів у братів не було, вони разом ходили на роботу, тому він би знав про такі. В день вчинення кримінального правопорушення вони святкували день народження на будівництві, де він фактично працював. Під час святкування він вживав алкогольні напої, його брат ОСОБА_37 трохи випив і пішов розмовляти зі своєю дівчиною. Коли він і його компанія повернулися до гуртожитку, комендант ОСОБА_43 виганяв компанію з кімнати, в якій вони знаходилися. Він чув, що у кімнаті гуртожитку в день вчинення кримінального правопорушення, а саме у вечірню пору доби, стався конфлікт із комендантом цього гуртожитку - ОСОБА_22 . Точного часу він не пам`ятає, оскільки з моменту вказаних подій пройшов тривалий час, але зазначив, що на вулиці вже було темно. Вони прийшли до кімнати і голосно розмовляли, потім прийшов комендант та сказав їм бути тихіше, а також висловив погрози в їх бік. Його брат ОСОБА_18 сказав коменданту забиратися геть. Зазначив, що в цей час він перебував у своїй кімнаті та чув обставини даної ситуації. Агресії зі сторони ОСОБА_18 він не пам`ятає, але він був дуже сердитий. Також вказав, що не пам`ятає коли саме вийшли брати. Після того, як ОСОБА_43 висловив погрози та пішов, він заснув. Зазначив, що після цього, брата ОСОБА_33 не бачив до того моменту, коли йому зателефонував ОСОБА_18 . Також зазначив, що не пам`ятає скільки саме часу відпочивав до дзвінка брата. Повідомив, що відпочивав в кімнаті, де відбувся конфлікт, коли йому подзвонив ОСОБА_64 , який вказав, що на ОСОБА_33 напали. У зв`язку із чим він одразу встав та розбудив свого друга, після чого вони побігли туди, де стався напад на ОСОБА_33 . При виході з гуртожитку їх зустрів комендант, ці події відбувалися після 12-ої години ночі, в той час як гуртожиток зачинявся об 11 годині. Комендант запитав у нього та його друга, куди вони прямують, на що він відповів, що його братів б`ють і їм потрібна допомога. Комендант ОСОБА_43 відкрив двері та випустив їх з другом. Вказав, що в цей момент він попросив коменданта відкрити двері, коли вони повертатимуться назад, на що комендант погодився. Точну адресу місця вчинення кримінального правопорушення він не пам`ятає, але пригадує, що подія відбулася на відстані близько 300-350 метрів від гуртожитку. Коли він прибув до вказаного місця, там вже була швидка медична допомога та декілька машин патрульної поліції. ОСОБА_37 лежав, його смерть вже була констатована, інший брат - ОСОБА_18 був при свідомості і сидів біля померлого, нікого з інших учасників події поблизу не було. Вказав, що в ОСОБА_18 була розсічена рука, начебто з лівої сторони, розсічені голова, вухо та брова та той звертався за медичною допомогою до лікарів, які були на місці події. Після цього випадку ОСОБА_18 став нервовим, запальним, почав всього боятися, внаслідок чого дуже сильно змінився. Він з ОСОБА_18 впізнавали коменданта і ще декількох осіб під час розслідування справи. Їм пред`являли для впізнання фото, потім відео. На відео було зображено ОСОБА_43 та його компанію - він був із хлопцями, вони йшли до місця події разом із ОСОБА_43 , вказані особи також сиділи в кімнаті охорони раніше, до конфлікту. Він впізнав ОСОБА_43 . Інших осіб він раніше бачив, проте не знає їх імен. Також повідомив, що тиск зі сторони органу досудового розслідування на нього не здійснювався.

Після перегляду фрагменту відеозапису з камери відеоспостереження, свідок ОСОБА_61 повідомив, що в помаранчево-червоному одязі він впізнав ОСОБА_22 - коменданта гуртожитку. Також вказав, що темношкірий чоловік, зафіксований на відеозаписі, приходив до ОСОБА_22 раніше. Крім того, за результатами перегляду відеозапису свідок ОСОБА_61 повідомив, що впізнав на цьому відео одного з обвинувачених, який був одягнений у сіру куртку.

Свідок ОСОБА_65 , допитаний у судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, надав показання, з яких вбачається, що обвинувачених він не знає, проте знає потерпілого ОСОБА_18 . Наприкінці осені, точної дати не пам`ятає, після 12-ої години ночі, виїжджаючи на коло кругового руху біля станції метро ОСОБА_66 в бік Русанівських садів, побачив, що біля магазину щось відбувається. Під`їхавши ближче, побачив бійку, а саме як били двох хлопців, тому він загальмував та посигналив. В момент коли він під`їхав ближче, біля двох потерпілих знаходилось двоє чоловіків, а інші особи з компанії стояли далі, приблизно на відстані 2-4 метри, в загальному їх було близько 5-7 чоловік. На його думку, це було вже завершення бійки, оскільки двоє постраждалих лежали на тротуарі, одного з них, який лежав ближче до магазину один із чоловіків бив ногами, інший постраждалий, який лежав ближче до проїзної частини намагався піднятися та схопити за ногу чи за руку іншого чоловіка, який його бив. Вказав, що потерпілого ногами била одна особа. Коли він під`їхав, то двоє чоловіків, які били потерпілих, підійшли до компанії та вони всі разом пішли за кіоск. Вказав, що рух осіб до бійки він не бачив. Компанія чоловіків була одягнута в звичайний одяг, а саме: джинси, спортивні штани, проте кольору одягу він не пам`ятає, оскільки не звертав увагу. Він поїхав далі, проте біля станції метро ОСОБА_66 розвернувся та повернувся на місце події, оскільки зрозумів, що потерпілим необхідна допомога. Коли повернувся, там було ще декілька людей, потерпілі при цьому лежали на тротуарі. На місці події стояв таксист, який проїжджав поряд після нього, ще була жінка з чоловіком - пасажири таксі. Вони повідомили, що вже викликали швидку допомогу та поліцію. У потерпілих на обличчі були ушкодження. Чи були у потерпілого ОСОБА_33 на той момент ознаки життя - не пам`ятає. На місці події знаходився приблизно 2-3-х годин. Першими приїхали працівники поліції, які намагалися реанімувати потерпілого ОСОБА_33 , а потім приїхала швидка допомога, медичні працівники якої також здійснювали реанімаційні заходи, проте по спливу нетривалого часу констатували смерть одного з потерпілих - ОСОБА_33 .

Свідок ОСОБА_24 , допитаний у судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, надав суду показання, з яких вбачається, що на момент події він був знайомий з обвинуваченими, оскільки раніше з ними товаришував, проте станом на день допиту не перебуває у будь-яких стосунках. Вказав, що йому відомі загальні обставини смерті ОСОБА_67 , оскільки він знаходився на місці події тієї ночі. Повідомив, що точної дати та подробиць кримінального правопорушення він не пам`ятає, оскільки на час його допиту пройшов тривалий час. В той день йому зателефонував ОСОБА_22 і сказав, що у нього виник конфлікт з хлопцями, тому з ними треба поговорити, у зв`язку із чим попросив приїхати до гуртожитку, в якому він працював вахтером. Вони прибули на обумовлене місце разом зі ОСОБА_11 . Зазначив, що ОСОБА_22 покликав їх шукати потерпілих. Пояснив, що коли вони з потерпілими зустрілися, раптом почалася бійка, яка тривала 30 секунд, а потім всі розійшлися. Точну кількість людей він не пам`ятає, але було близько 5-7 чоловік, а саме: особисто він, ОСОБА_11 , ОСОБА_28 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26. Вони рухалися від гуртожитку по лівій стороні дороги, біля «Ательє Кераміки», де зустріли двох потерпілих, з якими він раніше не був знайомий. Хтось почав бійку, проте він стояв на місці та нікого не чіпав, при цьому ОСОБА_26 та ОСОБА_25 також стояли на місці. Вказав, що в бійці приймали участь три особи, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_28 . При цьому ОСОБА_22 наносив удари ОСОБА_18 , проте їх спрямованість в частини тіла не пам`ятає. ОСОБА_11 та ОСОБА_68 наносили удари іншій особі. Він знаходився на відстані двох метрів від потерпілих, тому не бачив, чи чинили вони опір, проте пам`ятає, що вони лежали. Повідомив, що удари потерпілим наносилися близько 10-20 секунд. Вказав, що він відштовхнув ОСОБА_11 , який бив одного з потерпілих ногами. Вказав, що після вказаної події пішов додому та не пам`ятає куди пішли інші особи.

Після перегляду відеозапису проведення слідчого експерименту, свідок ОСОБА_24 не висловив бажання щось додати до своїх показань. На питання суду та сторін кримінального провадження свідок повідомив, що особа в сірій кофті, яка наносила удари - це ОСОБА_11 , проте точно цього не пам`ятає. Зазначив, що допитувався перед проведенням слідчого експерименту, пояснення надавав аналогічні тим, які надавалися ним під час слідчого експерименту, примус органом досудового розслідування до нього не застосовувався. Вказав, що на час проведення слідчих (розшукових) дій міг ідентифікувати особу в сірій кофті як ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_25 , допитаний у судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, вказав, що потерпілого не знає, проте знайомий з обвинуваченими, оскільки ОСОБА_10 його колишній однокласник, а зі ОСОБА_11 вони періодично спілкувалися, проте на момент допиту в будь-яких відносинах з даними особами він не перебуває. Вказав, що приблизно об 23.30 годині 13 жовтня 2019 року відбулася бійка, внаслідок якої померла людина. В той вечір йому зателефонував ОСОБА_69 та вони домовились зустрітися у ОСОБА_30 біля гуртожитку № 7. До гуртожитку він підійшов зі ОСОБА_26 та ОСОБА_32 , яких зустрів по дорозі. Біля гуртожитку був ОСОБА_72 , з яким він раніше зустрічався на масиві, де вони проживають, а також ОСОБА_26 , ОСОБА_24 та ще троє осіб, які йому були малознайомі. Загалом було сім або вісім чоловік. Вони вийшли за гуртожиток і попрямували гуляти по масиву та в приміщення гуртожитку не поверталися. Потім вони попрямували в бік "Ательє Кераміки", що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 . Коли підходили їх вже було шестеро, оскільки ще двоє осіб прямували позаду них на відстані п`ятдесят метрів. В цей час через дорогу переходили двоє молодих чоловіків, в напрямку яких побігли троє хлопців з їх компанії та розпочали бійку. В бійці приймав участь чоловік у сірій куртці, який бив потерпілого та його колишній однокласник - ОСОБА_10 , який наносив поодинокі удари, проте спрямованість даних ударів він не бачив. Загалом були три особи, які били двох людей. В цей час він спостерігав за вказаною бійкою. На одного чоловіка напали ОСОБА_32 та ще один чоловік в сірій куртці, якого він не знає, на другого чоловіка напав ОСОБА_72 , який був одягнутий в червону куртку та джинси або спортивні штани, точно не пам`ятає. ОСОБА_69 був у біло-сірому одязі. Вказав, що він був одягнений у чорну олімпійку, чорні штани, а також у нього була сумка, яка одягалася через плече. Вони зі ОСОБА_26 стояли осторонь, проте потім він разом із ОСОБА_74 почали відштовхувати чоловіка, одягнутого в сіру куртку, а саме ОСОБА_10 Вся бійка відбувалася дуже швидко, а саме протягом 30-40 секунд. Куди були націлені удари учасників бійки - він не бачив. За самими ударами він спостерігав, проте їх кількість не пам`ятає. Били потерпілих ногами та руками. Він в цей час був на відстані метрів п`яти від бійки. Чоловік у сірій курточці на зріст метрів 170-175, на вік до 27 років, молода особа. Бійка закінчилася через 40 секунд, а потім всі розбіглися в різні боки. ОСОБА_76 бив одного чоловіка, а чоловік у червоній куртці бив іншого хлопця, який знаходився ближче до дороги.

Свідок ОСОБА_77 , допитана у судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, пояснила суду, що знає потерпілого ОСОБА_18 , оскільки бачила його на місці події, проте з обвинуваченими раніше не зустрічалася. Повідомила, що події відбувалися восени 2019 року, оскільки в той день була прохолодна погода. Вона їхала в таксі, в той час як водій почав рух по колу, що знаходиться на вулиці Шептицького. На вулиці біля кола знаходилися магазин розливного пива та перукарня. За подією вона спостерігала з салону автомобіля. Коли вони проїжджали, то інцидент не бачили, а лише помітили компанію молодих людей, які билися. Потім спостерігала за двома чоловіками, які внаслідок бійки опинилися в положенні лежачи на землі, при цьому один з них лежав на дорозі, а інший лежав безпосередньо біля перукарні. Вона повернулась і побачила, як двоє потерпілих падали, а потім особи, які наносили удари, відійшли від місця події. У бійці приймало участь більше двох осіб. Вказала, що пам`ятає, що один чоловік був у капюшоні, та був високого зросту. Подія відбувалася у темну пору доби. Таксист розвернувся по колу та зупинився біля місця події, в цей час свідок викликала поліцію та швидку медичну допомогу, а таксист вийшов з салону автомобіля та почав реанімувати людину, яка перебувала у положенні лежачи. На місці події знаходився ще один чоловік, який також почав реанімувати потерпілого, проте один з потерпілих помер. Обидва потерпілих були з явними ознаками сильного побиття.

Свідок ОСОБА_26 , допитаний у судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, надав суду наступні показання, з яких вбачається, що з 12.10.2019 року на 13.10.2019 року він перебував на роботі в ресторані "Вано Івано", який знаходиться на АДРЕСА_6 . Після роботи, приблизно о 00 год. 30 хв. виїхав додому на АДРЕСА_7 . Доїхавши майже до свого будинку, вийшов раніше та зайшов до гуртожитку, де працював охоронцем ОСОБА_72 . Привітався із ним і вийшов разом із ним та обвинуваченими, з якими був особисто не знайомий, з приміщення гуртожитку. Надалі вони попрямували до магазину « Бджілка ». Разом з ним йшло п`ять або шість осіб, із яких він знав ОСОБА_32 , ОСОБА_72 та ОСОБА_52 . ОСОБА_32 - це обвинувачений, ОСОБА_28 , який працює у гуртожитку вахтером і ОСОБА_83 . Ще був ОСОБА_24 , його прізвище він не пам`ятає. Він йшов з ОСОБА_24 , спілкувалися про побутові проблеми. ОСОБА_72 був одягнутий у червоний одяг. З ними був ОСОБА_86 , одягнений у сірий одяг. Сама подія відбулася на вул. Шептицького поблизу кола кругового руху, а саме біля клумби. Вони збиралися переходити дорогу до супермаркету «Бджілка», в цей час він йшов поруч з ОСОБА_24 . З іншого боку дороги йшло двоє чоловіків. Троє осіб побігло назустріч цим двом особам та розпочалася бійка, яка тривала не більше двох хвилин. В цей час він знаходився в п`яти-шести метрах від бійки. Він бачив, що хтось із двох осіб, які йшли їм назустріч, впав. Потім всі розбіглись. До магазину він так і не дійшов. Обвинувачений ОСОБА_10 приймав участь у бійці. Особисто він стояв поруч із ОСОБА_24 і ще осторонь десь в трьох метрах від них стояв ОСОБА_52 , зупинити бійку вони не намагалися. В бійці приймали участь ОСОБА_72 , ОСОБА_32 та ОСОБА_86 . Хтось викрикнув, що на цьому досить, і всі розбіглися. Після цього він пішов додому. Вказав, що його допитували за участі захисника, а відтворення та слідчий експеримент проводилися за участі двох захисників. При цьому покази він надавав добровільно, тиск працівниками органу досудового розслідування на нього не здійснювався.

Свідок ОСОБА_88 , допитаний у судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, пояснив, що подія відбулася в нічний час доби 12.10.2019 року. Зазначив, що працював таксистом та в ту ніч віз пасажирку. В той час як вони перебували поруч із колом кругового руху, що знаходиться на адресою АДРЕСА_8 , вона помітила та сказала йому, що з правого боку на подвір`ї відбувається бійка, на що він відразу відреагував та під`їхав до місця події так, щоб фари його автомобіля освітлювали учасників бійки, потім посигналив, та вийшов з автомобіля, щоб завадити учасникам продовжувати бійку. Також зазначив, що в той момент, коли він перебував біля свого автомобіля, то неподалік місця події бачив, що на землі лежать двоє потерпілих, та їм наносять удари ногами близько чотирьох-п`яти осіб, які були одягнені в темний спортивний одяг. Майже відразу як він приїхав на місце події особи в спортивному одязі припинили бити лежачих осіб та пішли в протилежному від них напрямку. Вказані дії відбувалася по вулиці Микільсько-Слобідська поруч із колом кругового руху з правого боку, поруч знаходилися новобудови, тому освітлення було поганим, лише фари його авто дещо освітлювали місце події. Після цього він підійшов до потерпілих, намагався допомогти їм та просив його пасажирку викликати швидку допомогу. Перебував на місці події до приїзду поліції та швидкої допомоги. Також зазначив, що смерть одного з потерпілих лікарі швидкої допомоги констатували не відразу.

Експерт ОСОБА_89 , будучи попередженим за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків у суді, пояснив, що працює судово-медичним експертом Лівобережного відділення відділу судово-медичної експертизи трупів та складав висновок №021-236-2019 від 27.11.2019 р., за результатом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12., відповідно до якого було встановлено, що внутрішньочерепна травма є наслідком дії тупих предметів в область обличчя та волосяної частини голови та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Було встановлено, що до смерті ОСОБА_23 призвела внутрішньочерепна травма, проявом якої став травматичний субарахноїдальний крововилив з розвитком набряку-набухання головного мозку. В процесі дослідження, згідно наказу МОЗ України "Про правила проведення судово-медичної експертизи", було проведено, окрім дослідження грудної та черевної порожнини трупа, також дослідження порожнини черепа, при цьому було виявлено зовнішні ушкодження на волосяній частині голови, обличчі, та ушкодження порожнини черепа, а також було виявлено травматичний субарахноїдальний крововилив, внаслідок якого настала смерть потерпілого. Комплекс ушкоджень є у сукупності єдиним комплексом, який укладається в поняття внутрішньочерепна травма. Пояснив, що під час проведення експертизи послідовно вивчається стан м`яких тканин, шкіри, слизових оболонок, волосяного покрову, робиться розтин, вивчається стан м`яких тканини зсередини, якщо є ушкодження - вони фіксуються. Потім після розтину черепної коробки, виймається головний мозок та досліджується. Вказав, що макроскопічних та гістологічних змін при дослідженні не було виявлено. Зовнішній вигляд ушкоджень, стан м`яких тканин та підшкірного крововиливу, а також результат гістологічного дослідження вказали, що вони мають одну давність утворення, тобто вони виникли в короткий проміжок часу, майже одночасно. Всі ушкодження на трупі мали ознаки прижиттєвості. У трупа були відібрані марковані об`єкти для проведення мікроскопічного дослідження. За результатами дослідження у всіх цих об`єктах були виявлені скупчення лейкоцитів, повнокров`я та набряк тканин, тобто вказані ознаки свідчать про прижиттєвість ушкоджень та їх травматичність. Вказав, що прикінцевий етап дослідження вказує, що лейкоцитарної реакції не було. Ці відібрані марковані зразки були передані на гістологічне дослідження та було проведено судово-гістологічне дослідження об`єктів. З головного мозку було взято 7 шматочків, з серця 3 шматочки, легені - 2 шматочки, печінка - 1 шматочок, нирки - 2 шматочки і т.д. Зазначив, що такі субарахноїдальні крововиливи бувають нетравматичного характеру, але передумовою їх настання є хворобливі зміни з боку судин головного мозку. Даним дослідженням таких змін, як атеросклероз, не було встановлено. Вказав, що ним було відібрано достатню кількість матеріалу для виявлення патології. Ним одноособово було проведено експертне дослідження. У висновку зазначив «до смерті ОСОБА_23 призвела внутрішньочерепна травма, проявом якої став травматичний субарахноїдальний крововилив з розвитком набряку-набухання головного мозку». Вказав, що якщо патологія є у речовинах головного мозку, то така патологія є відповідно і в інших відділах. В даному випадку ні в макродослідженні, ні в гістологічному і при повторному дослідженні, патологій з боку головного мозку виявлено не було. Вказав, що при наявності патології з боку головного мозку його висновок був би іншим, проте в даному випадку таких патологій виявлено не було. В цьому випадку саме травми отримані внаслідок дії тупих предметів в область голови - призвели до смерті.

Експерт ОСОБА_90 , будучи попередженим за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків у суді, пояснив, що підтверджує наданий ним висновок №033-4-2021, складений за результатами судово медичної (комісійної) експертизи за матеріалами кримінального провадження (дослідження проводилося у період часу з 10.03.2021 року по 16.03.2021 року), яким встановлено, що смерть ОСОБА_23 настала від захворювання - нетравматичного субарахноїдального крововиливу, єдиною можливою причиною розвитку якого є розрив патологічно-зміненої (аневризма, мальформація тощо) судини основи мозку. Окрім того, травматичні дії (які обумовили утворення тілесних ушкоджень) могли бути лише приводом (не причиною) для розриву патологічно-зміненої судини основи головного мозку, тобто настання смерті ОСОБА_23 не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв' язку зі спричиненням йому тілесних ушкоджень. Кожне з тілесних ушкоджень, які отримав ОСОБА_23 (перелічені у підпунктах а)-в)), має ознаки (у відповідності до вимог «Правил судово-медичного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», які затверджені Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року) легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров`я). Експертиза проводилась експертною комісією на підставі клопотання захисника, а особисто він був головою (доповідачем по справі) експертної комісії. На вирішення експертів було поставлено два питання та, як підсумок, повинна була визначатися причина смерті. Вказав, що крововилив у ОСОБА_23 був не травматичного походження, оскільки будь-яка травма має свій механізм, а вказаний крововилив не міг утворитися внаслідок травматичної дії. Під час експертного дослідження ними використовувались ті ж самі дані, які використовувалися в минулій експертизі, проведеній експертом ОСОБА_91 . Вказав, що будь-які спричинені зовнішні тілесні ушкодження, якщо вони мають причинно-наслідковий зв`язок, оцінюються в сукупності. В даному випадку, оскільки прямого причинно-наслідкового зв`язку між спричиненням ушкоджень, наявністю ушкоджень та наслідком (смерті) не має, то не можна оцінювати ступінь тяжкості за іншим критерієм, ніж той як він був оцінений. У своєму висновку на аркушах 9-10, зазначив які тілесні ушкодження було виявлено у ОСОБА_23 , а саме, що отримані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Експерти проводили дослідження на основі даних, які використовував в своєму дослідженні ОСОБА_92 . Вказав, що причиною крововиливу є захворювання судини, більше того на 9 арк. висновку експерта є обґрунтування викладеної позиції стосовно легкого тілесного ушкодження. Стосовно пошкодження патологічно зміненої судини, наголосив, що приводом до цього може бути будь-що, не тільки удар. У даному випадку механізм утворення не може пояснити зміни, які були у ОСОБА_23 . Причиною утворення крововиливу не є наслідок травматичних дій. Крововилив мав місце на нижній поверхні головного мозку, а джерелом кровотечі була розірвана судина. Експерт ОСОБА_89 причину крововиливу не знайшов. Травматичний базальний крововилив має не симетричний вигляд. Зазначив, що ОСОБА_89 у висновку вказав, що крововилив має симетричний вигляд. Вказав, що у потерпілого була збережена цілісність кісток черепа, тому будь-які травматичні дії в голову не могли спричинити розрив судини в нижній поверхні головного мозку. На дослідження їм надавалися копії документів, проте матеріали кримінального провадження не надавалися. Констатував, що причиною смерті ОСОБА_23 було захворювання судин.

Експерт ОСОБА_93 , будучи попередженим за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків у суді, пояснив, що підтверджує наданий ним висновок №116/23, складений за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження (дослідження проводилося у період часу з 08.05.2023 року по 26.06.2023 року). Пояснив, що експертиза проводилась експертною комісією на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2023 року, а особисто він був доповідачем по справі під час проведення вказаної комісійної експертизи. Висновком експертного дослідження встановлено, що з урахуванням морфології внутрішньочерепного крововиливу, відносно незначного обсягу ушкоджень м`яких тканин, відсутності ушкоджень кісток черепа, є підстави вважати, що причиною виникнення базального субарахноїдального крововиливу у ОСОБА_23 стала наявна у нього патологія судини вертебро-базилярного кола кровообігу, яка і знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті. Травматичні дії в ділянку голови в даному випадку є фактором, що сприяв утворенню розриву патологічно зміненої судини саме в цей час і з медичної точки зору може вважатися лише приводом (пусковим механізмом для реалізації причинно-наслідкового зв`язку) утворення розриву судини. Крім того, перебування ОСОБА_23 на момент настання смерті в стані алкогольного сп`яніння, також може виступати в ролі аналогічного фактору (приводу) в утворенні розриву патологічно зміненої судини. Враховуючи нетравматичне походження базального субарахноїдального крововиливу, зазначені зміни головного мозку за ступенем тяжкості не оцінюються, а вищеописані ушкодження у вигляді садна лобної ділянки голови, крововиливів в м`які тканини голови, синців правої кисті не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_23 , та згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. № 6, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Вказав, що згідно, даних наукової літератури, зокрема монографії Попова, такі морфологічні ознаки, які були виявлені та описані в первинному дослідженні експерта трупа ОСОБА_23 , вважаються ознаками, які свідчать про нетравматичний характер крововиливу, внаслідок розриву великої артеріальної судини вертебро-базилярного кола кровообігу основи головного мозку. В даному випадку підтверджуючим фактором було б якби експерт вилучив стінку ушкодженої судини. Такий характер крововиливу, зазвичай є ознакою нетравматичного крововиливу. При вивченні трупа були зазначені певні зовнішні ушкодження, зокрема в лобній ділянці, в ділянці кута нижньої щелепи та правої чи лівої тім`яної ділянки. Ушкодження такого характеру не відповідають обсягу тих змін, які були всередині головного мозку. Вказав, що було виявлено невелике садно з крововиливом 5 см діаметром в лобній ділянці, незначний крововилив в ділянці кута щелепи, суттєвий крововилив в тім`яній ділянці, травматична дія в дану область не могла викликати крововилив на основу головного мозку. Крововилив був наявний в лобній ділянці, в лівий скроневий м`яз, та крововилив в кут нижньої щелепи. Садно - це ознака травматичної дії в ділянку. Травматична дія супроводжується не тільки ушкодженням епідермісу, утворенням садна, а й змінами в підшкірно-жировій клітковині, тобто це травматична дія в дану ділянку, що відноситься до однієї дії. Лобова область ліворуч - ділянка розміром 2х2 см, садно 1.7 х1.9 см, крововилив 2х2 см. Загалом було 4 крововиливи. Лобна ділянка - садно та в проекції крововилив - це одна травматична дія, лівий скроневий м`яз - це друга травматична дія, крововилив на ділянці 5х4,5 см. При судово-медичній експертизі трупа вимірюється не менше двох розмірів, для складення враження про приблизні розміри ушкодження. Кут нижньої-щелепи - незначний крововилив, і досить суттєве - 7х6 см. в області тім`яної ділянки, в м`яких тканинах головного мозку. Значний обсяг ушкоджень - це численні крововиливи в тих ділянках голови, які можуть викликати ротаційні травми суттєвих розмірів приблизно 10-12 см. у сукупності з іншими ушкодженнями. Вказав, що джерело крововиливу в даному випадку - основа головного мозку, на що вказує морфологічна властивість крововиливу, заповнення міжножкової цистерни, окутуючий характер навколо стовбурових відділів мозку. В лобній та тім`яній ділянках кровотеча може бути в тих випадках, коли є забої головного мозку в цих анатомічних ділянках, тобто має бути певний крововилив з вогнищем розм`якшення в лобній чи скроневій ділянці. Ці вогнища виявляються шляхом маленького розрізу на головному мозку, тобто вони досить чітко і без всяких сумнівів вбачаються неозброєним оком. Такі зміни судини, часто до певного моменту протікають безсимптомно, тобто в даному випадку є патологічно змінена судина, розширена ділянка судини, яка супроводжується за клінічною симптоматикою головними болями та шумом у вусі. Вказав, що вивчення медичної документації в даному випадку могло б підтвердити додатково наявність патологічно зміненої судини, але не могло б виключити її наявність. В даному випадку достатньо даних, щоб вважати, що даний крововилив за морфологічними властивостями має характер крововиливу патологічно зміненої судини. Вказав, що в даному випадку суттєвих ушкоджень кісткових тканин черепа не має, а ознака симетричності свідчить про нетравматичний крововилив. Утворення травматичного крововиливу можливе при травмі прискорення, тобто у разі падіння та удару людини об тупий предмет, можливі внутрішньо-мозкові крововиливи без переломів. Причинами нетравматичного крововиливу може бути стан психоемоційного навантаження, підвищення артеріального тиску, інтенсивне фізичне навантаження, дія хімічних речовин, дія травматичного характеру. В даному випадку прив`язку зроблено на немедичні дані, а саме, на обставини стосовно нанесення ударів в область голови, внаслідок яких потерпілий помер, тому найімовірнішим приводом до цього фактично повинна бути травматична дія. Медичних даних, які б дозволили розмежувати причину яка викликала розрив судини не існує. Вказав, що для нетравматичного крововиливу повинна бути патологія судин. Для молодого віку та чоловічої статі характерна наявність аневризму судин головного мозку, і люди які найчастіше помирають з цієї причини - це чоловіки молодого віку. Для того, щоб викликати розрив нетравматичної зміненої судини, то ділянка голови має дуже суттєве значення, для того щоб досягти певного механізму ушкодження, потрібно її певним чином змістити. Це характерні ротаційні процеси. Вказав, що експерт мав би встановити джерело крововиливу. Обов`язок експерта - відповісти на питання зазначені в постанові. Експерт встановлює причину смерті та може просто не знайти судину. Обов`язок знайти джерело кровотечі в обов`язки експерта не входить. Всі дані попередніх експертиз внесено до протокольної частини експертизи. Вказав, що він не був на розтині трупа і не бачив крововиливу. Базальний крововилив локалізується на основі головного мозку. Робиться розпил черепа, відштовхується мозок і проводиться його дослідження внизу. Вилучення мозку з порожнини черепа - це не розтин мозку. Субарахноїдальний крововилив під оболонку можна побачити ззовні, але він знаходиться на основі головного мозку. Коли починається вилучення головного мозку, то видно крововилив. Зазначив, що не може оцінювати недостовірність висновків іншого експерта. Загалом вилучається шматочок головного мозку, тому описані певні ознаки, які спостерігаються при нетравматичних крововиливах та які відрізняються від травматичних крововиливів. Крововилив може розповсюджуватися на мозочок, але не обов`язково та не завжди. Якщо крововилив масивний та у випадку якщо судина відносно велика, воно має можливість піти назад, огорнути стовбур головного мозку і піти на мозочок. До даного крововиливу відноситься симетричний вигляд. В даному випадку всі ознаки відповідають тим ознакам, які спостерігаються при нетравматичному крововиливі та які зазначені експертом в первинному дослідженні. Вказав, що він ознайомлювався із підсумками гістологічного дослідження, які надавалися та при проведенні даної експертизи працював із наданими матеріалами, оскільки гістологічні зразки були знищені.

Також судом в судовому засіданні досліджено, в порядку ст.ст. 358, 359 КПК України матеріали кримінального провадження, фото, відео та аудіофайли, надані прокурором для приєднання до матеріалів справи, а саме:

- доручення старшого слідчого ОСОБА_94 від 29.01.2019(20) року оперативному підрозділу про проведення слідчих-розшукових дій, а саме встановлення особи, що згідно показів свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_26 , ОСОБА_52 , 13.10.2019 року приблизно о 01 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 був одягнений у кофту сірого кольору та наносив тілесні ушкодження ОСОБА_23 , його місце проживання або фактичну адресу перебування, перевіривши при цьому наявність особистого профілю у соціальних мережах, а також встановити абонентські номери операторів мобільного зв`язку, якими користується останній (а.к.п. 33 Т.5) та рапорти від 14.10.2019 року, 17.10.2019 року та 21.10.2019 року щодо необхідності отримання тимчасового доступу до номерів телефонів осіб, причетних до скоєння даного правопорушення (а.к.п. 34-36 Т.5). При цьому доручення старшим слідчим надано за результатами постановлення слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва ухвали від 11.11.2019 року (а.к.п. 43 Т.5),

- протоколи тимчасового доступу до речей і документів від 03.12.2019 року та 10.12.2019 року, а також додані до них описи речей і документів, які підлягали вилученню (а.к.п. 42-47 Т.5), сформовані за наслідком проведення слідчих дій, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.11.2019 року (а.к.п. 41 Т.5). За результатами проведення вказаних тимчасових доступів було тимчасово вилучено інформацію в електронному вигляді, яка в подальшому зафіксована на оптичні носії - диски CD-R, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження (а.к.п. 48 Т.5);

- доручення оперативному підрозділу про проведення слідчих (розшукових) дій від 19.12.2019 року, згідно якого на оперативний підрозділ покладено проведення аналізу технічної інформації, яку було вилучено в ході тимчасового доступу до речей і документів операторів стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_16», ПрАТ «Київстар» (а.к.п. 49 Т.5);

- довідку про опрацювання інформації в ході досудового розслідування № 12019100040008565 від 13.10.2019 року по факту злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, згідно якої проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_1 з`єднань у період часу з 01.08.19 00:15 до 11.11.19 23:34. Також проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_2 з`єднань у період часу з 01.08.19 00:52 до 11.11.19 23:05, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_3 з`єднань у період часу з 01.08.19 06:23 до 11.11.19 18:26, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_4 з`єднань у період часу з 13.10.19 23:36 до 07.11.19 13:03, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_5 з`єднань у період часу з 01.08.19 14:09 до 26.10.19 22:49, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_6 з`єднань у період часу з 01.08.19 13:10 до 11.11.19 13:26, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_7 з`єднань у період часу з 01.08.19 10:31 до 11.11.19 22:59, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_8 з`єднань у період часу з 01.08.19 10:12 до 11.11.19 18:45, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_9 з`єднань у період часу з 01.08.19 13:10 до 11.11.19 23:57, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_10 з`єднань у період часу з 05.09.19 20:01 до 11.11.19 23:50, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_11 з`єднань у період часу з 01.08.19 00:50 до 10.11.19 19:44, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_12 з`єднань у період часу з 01.08.19 00:05 до 10.11.19 21:41, проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_13 з`єднань у період часу з 01.08.19 11:01 до 11.11.19 23:28 та проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_14 з`єднань у період часу з 12.08.19 05:28 до 14.10.19 14:54 (а.к.п. 51-62 Т.5);

- протокол перегляду відеозапису камер відеоспостереження від 12.12.2019 року із додатком (а.к.п. 65, 66-71 Т.5) з якого вбачається, що у приміщенні службового кабінету № 327 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві без осіб, проведено огляд оптичного диску із відеозаписом за фактом нанесення тілесних ушкоджень, що призвели до смерті ОСОБА_23 . Перегляд відеозапису проводився за допомогою програмного забезпечення Windows Video», «VLC media player», ноутбуку «Асеr» iз dvd-rw дисководом. Проведеним оглядом встановлено, що об`єктом огляду є CD-R диски.

Під час відкриття дисків за допомогою вказаних засобів та програмного забезпечення на дисках виявлено мультимедіа файли. Перегляд файлу із назвою: 2019-1. Час (згідно індикатора) 00:33:10 При перегляді вищевказаного відеозапису встановлено, що в центрі кадру зображено частину вулиці Панельна у м. Києві. По пішохідній доріжці з лівого боку кадру в правий рухаються особи чоловічої статі у кількості 6 чоловік, що тримаються групою. Спереду вказаноi групи рухається особа № 1: чоловічої статі, темношкірий, одягнений у куртку до середини стегна темного кольору, кофта темного кольору з зображенням світлого кольору спереду, спортивні штани (джинси) темного кольору, кросівки (кеди) темного кольору зі світлою підошвою (досудовим розслідуванням встановлений як ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ). На невеликій відстані поруч рухається особа № 2: чоловічої статі, одягнений у кофту з довгим рукавом та капюшоном червоного кольору, спортивні штани (джинси) темного кольору, кросівки (кеди) темного кольору, на руках одягнені рукавички (досудовим розслідуванням встановлений як ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ). Поруч рухається особа № 3: чоловічої статі, одягнений у кофту з довгим рукавом та капюшоном світло-сірого (білого) кольору спортивні штани (джинси) темного кольору, кросівки (кеди) світлого кольору і світлою підошвою (досудовим розслідуванням не встановлений). Поруч рухається особа чоловічої статі, одягнений у кофту з довгим рукавом та капюшоном темного кольору, спортивні штани (джинси) темного кольору, кросівки (кеди) світлого кольору, з сумкою через плече (бананкою) чорного кольору (досудовим розслідуванням встановлений як ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ). На невеликій відстані позаду рухаються особа № 5: чоловічої статі, одягнений у кофту з довгим рукавом та капюшоном з вставками з трьох кольорів, спортивні штани (джинси) темного кольору, кросівки (кеди) темного кольору (досудовим розслідуванням встановлений як ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ). Поруч рухається особа № 6: чоловічої статі, одягнений у темний одяг (досудовим розслідуванням встановлений як ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Вказані особи рухаються в сторону вулиці Митрополита Шептицького у м. Києві. Особа № 3, час (згідно індикатора) 00:33:02 При перегляді вищевказаного відеозапису встановлено, що в центрі кадру зображено транспортну розв`язку вулиць Панельної, Митрополита Шептицького та Челябінської у м. Києві. В правій частині кадру зверху зображено пішохідну доріжку вулиці Панельна у м. Києві, по якій рухаються група осіб у кількості 6 чоловік, що тримаються групи. Вказані особи рухаються в сторону вулиці Митрополита Шептицького у м. Києві. На зустріч вказаній групі осіб, через проїжджу частину, в сторону вулиці Митрополита Шептицького у м. Києві рухаються дві особи. В подальшому, у момент зустрічі між вказаними особами починається бійка, в результаті якої одна з осіб (досудовим розслідуванням встановлений як потерпілий ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ) падає на землю та не підводиться. Інші учасники бійки зникають в напрямку вулиці Митрополита Шептицького у м. Києві;

- рапорт від 08.11.2019 року, з якого вбачається, що під час перегляду відеозаписів, проведення оперативно-розшукових заходів та при пред`явленні осіб для впізнання за участю потерпілих, органом досудового розслідування встановлені особи, які причетні до скоєння даного правопорушення, а саме: ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_98 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 та ОСОБА_22 (а.к.п.72,73, 75,77,79, 81,83 Т.5) та досліджено копії довідок форми №Ф1 (а.к.п. 74, 76, 82 Т.5), копію заяви про видачу паспорта ОСОБА_22 (а.к.п. 78 Т. 5), копію заяви-анкети ОСОБА_26 (а.к.п. 80 Т. 5) та копію паспорта ОСОБА_10 (а.к.п. 84 Т. 5);

- копії ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2019 року та 12.12.2019 року (про виправлення описки), якими надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_9 в якій зареєстрований та проживає ОСОБА_10 (а.к.п. 96-97 Т. 5);

- протокол обшуку з додатком від 13.12.2019 року, проведеного за участю ОСОБА_10 , з якого вбачається, що в ході обшуку в кімнаті №3 виявлено та вилучено: мобільний телефон «Хіaоmі» чорного кольору з сім картою «ІНФОРМАЦІЯ_16», картою пам`яті «Kingston» 32 Gb; мобільний телефон «Soni Ericson»; мобільний телефон «Хіaоmі» чорного кольору; мобільний телефон «НТС» з сім картою «ІНФОРМАЦІЯ_9»; рюкзак «Adidas» чорно-синього кольору; мобільний телефон «Samsung» білого кольору; мобільний телефон «Samsung» чорного кольору; картка від номеру НОМЕР_15 ; мобільний телефон «Хіaоmі» білого кольору з сім картками «ІНФОРМАЦІЯ_16», «ІНФОРМАЦІЯ_9». Огляд продовжено у приміщенні балкону, де по периметру розміщено особисті речі. Оглядом виявлено та вилучено: чашу пластикову; предмет схожий на трубку для куріння. В ході огляду приміщення на столі вказаної кімнати було виявлено невідомий згорток, всередині якого знаходився поліетиленовий пакет з застібкою «ZIP», всередині якого виявлено речовину рослинного походження у зв`язку із чим було прийнято рішення про його вилучення. В приміщенні коридору оглядом виявлено та вилучено: пару кросівок синього кольору з білою підошвою; куртку з плащової тканини чорного кольору з вставками синього кольору. Вилучені речі упаковано до поліетиленових сейф пакетів (а.к.п. 98-105 Т. 5);

- рапорт від 18.02.2020 року, з якого вбачається, що під час проведення оперативно-розшукових заходів встановлено осіб, причетних до нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_23 , а саме встановлено, що до скоєння злочину причетний ОСОБА_11 (а.к.п. 119 Т.5);

- протокол огляду місця події від 13.10.2019 року, з якого встановлено, що місцем огляду є прилегла територія до МАФу « Нова Перукарня », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Труп чоловічої статі лежить на асфальті на спині, вздовж дороги, праворуч від трупа розташований вказаний МАФ, ліворуч розташована дорога. Ноги розміщуються вздовж тулуба, руки розігнуті у ліктьових суглобах, відведені від тулуба на незначну відстань. На трупі знаходиться наступний одяг: куртка синя, кофта сіра з чорними вставками, яка по передній поверхні тканини майже до кінця розрізана; футболка синя з блакитним принтом, яка по передній частині тканини також розрізана; на шиї знаходиться ланцюжок та хрестик, виготовлені з металу білого кольору; на лівому зап`ястку одягнутий чорний електронний ручний годинник; штани спортивні сині, труси чорні з блакитним малюнком; шкарпетки чорні; кросівки чорні на шнуровці. Труп на дотик зберігає тепло в поясових ділянках, по бічних поверхнях грудей, по передній та бічних стінках живота, в паховій ділянці, по внутрішній поверхні стегон. Трупне заклякання ледь відчувається в м`язах обличчя, в решті групи м`язів. Трупні плями фіолетового кольору, рясні по задній поверхні тіла. При дозованому трикратному натисканні на поперекову ділянку (о 02:15 год) трупні плями зникають та відновлюються через 10 секунд. На обличчі в лобній ділянці зліва розташовані два не визначеної форми садна. Очі розплющені, зіниці розширені. На тильній поверхні 4-го та 5-го пальців правої кисті, розташовані дві невизначеної форми рани з утворенням клаптів шкіри (а.к.п. 8-11 Т.6);

- повідомлення, згідно якого розпочато дослідження трупу ОСОБА_23 , за результатами дослідження виписане «Лікарське свідоцтво про смерть», основною причиною смерті є закрита черепно-мозкова травма. Категорія смерті - насильницька (а.к.п. 13 Т.6) та лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_23 №020-2316 від 15.10.2019 року, згідно якого причиною смерті є травматичний субарахноїдальний крововилив (а.к.п. 14 Т.6);

- висновок експертного дослідження №021-2316-2019 (розпочатого 15.10.2019 року та закінченого 27.11.2019 року), згідно якого при дослідженні трупа ОСОБА_23 виявлені такі ушкодження: а) внутрішньочерепна травма (крововиливи в м`яких тканинах тім`яної ділянки праворуч, скроневої ділянки ліворуч, в ділянці лівого кута нижньої щелепи, садно з крововиливом в м`які тканини в лівій лобовій ділянці, розповсюджений субарахноїдальний крововилив в області півкуль головного мозку, стовбурових відділів мозку та півкуль мозочку), б) синці на тильній поверхні правої кисті. Внутрішньочерепна травма є наслідком травматичної дії тупих предметів в область обличчя та волосяної частини голови, виникла за механізмом ротації, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Внутрішньочерепна травма могла виникнути, як при одноразовій дії тупого предмету в область голови, так і від сукупності травматичних дії тупих предметів в ліву скроневу, ліву лобову, праву тім`яну ділянки та в ліву половину обличчя, послідовність спричинення яких встановити за даними дослідження трупа не є можливим. Ушкодження виникли в короткий відрізок часу, мають однакову давність утворення. Синці на правій кисті в зв`язку з настанням смерті не знаходяться, мають ознаки легкого тілесного ушкодження, виникли при контакті з тупими предметами. До смерті ОСОБА_23 призвела внутрішньочерепна травма, проявом якої став травматичний субарахноїдальний крововилив з розвитком набряку-набухання головного мозку. Кров від трупа ОСОБА_23 відноситься до групи АВ (IV). В крові трупа ОСОБА_23 знайдений етиловий спирт в концентрації 2,0 проміле. Зазначена концентрація етилового спирту вказує на те, що перед настанням смерті ОСОБА_23 перебував в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеня (а.к.п. 15-18 Т.6);

- висновок експертного дослідження №051-2060-2019 від 17.10.2019 року, з якого вбачається, що в результаті судово-токсикологічного дослідження крові від трупа ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12, знайдено етиловий спирт в концентрації 2,0 проміле. Не знайдено: метиловий спирт, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери (а.к.п. 19 Т.6);

- висновок експертного дослідження №082-948-2019, розпочатого 18.10.2019 року та закінченого 22.10.2019 року, при дослідженні якого встановлено, що кров трупа ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 відноситься до групи АВ (IV) (а.к.п. 20 Т.6);

- висновок експертного дослідження №022-169-2316-2019, розпочатого 24.10.2019 року та закінченого 27.11.2019 року з якого вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_23 виявлені такі ушкодження: а) внутрішньочерепна травма (крововиливи в м`яких тканинах тім`яної ділянки праворуч, скроневої ділянки ліворуч, в ділянці лівого кута нижньої щелепи, садно з крововиливом в м`які тканини в лівій лобовій ділянці, розповсюджений субарахноїдальний крововилив в області півкуль головного мозку, стовбурових відділів мозку та півкуль мозочку), б) синці на тильній поверхні правої кисті. Внутрішньочерепна травма є наслідком травматичної дії тупих предметів в область обличчя та волосяної частини голови, виникла за механізмом ротації, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Внутрішньочерепна травма могла виникнути, як при одноразовій дії тупого предмету в область голови, так і від сукупності травматичних дії тупих предметів в ліву скроневу, ліву лобову, праву тім`яну ділянки та в ліву половину обличчя. Встановлення послідовності спричинення ушкоджень ОСОБА_23 та індивідуальних особливостей поверхонь тупих предметів, якими спричинені ушкодження за даними дослідження його трупа не є можливим. Ушкодження виникли в короткий відрізок часу, мають однакову давність утворення. Після спричинення травми голови смерть ОСОБА_23 настала в короткий термін, який тривав не більше 30 хвилин, за 1-2 години до проведення огляду його трупа, яке було проведене 13.10.2019 р. о 02:15 год. Синці на правій кисті в зв`язку з настанням смерті не знаходяться, мають ознаки легкого тілесного ушкодження, виникли при контакті з тупими предметами. До смерті ОСОБА_23 призвела внутрішньочерепна травма, проявом якої став травматичний субарахноїдальний крововилив з розвитком набряку-набухання головного мозку. В крові трупа ОСОБА_23 знайдений етиловий спирт в концентрації 2,0 проміле. Зазначена концентрація етилового спирту вказує на те, що перед настанням смерті ОСОБА_23 перебував в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеня (а.к.п. 27-28 Т.6);

- висновок експертного дослідження №022-29-2316-2019-2020, розпочатого 16.04.2020 року та закінченого 27.05.2020 року, з якого вбачається, що спричинена ОСОБА_23 внутрішньо-черепна травма є наслідком травматичної ударної дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою поверхнею. Приймаючи до уваги локалізацію контактних ушкоджень на шкірі та в м`яких тканинах голови, розташованих в лівій скроневій, лівій лобовій, правій тім`яній ділянці та в лівій щічній ділянці, характер крововиливу під м`якою оболонкою головного мозку, а також дані гістологічного дослідження ушкоджень при якому встановлено, що вони виникли в дуже стислий відрізок часу, спричинення внутрішньочерепної травми ОСОБА_23 за механізмом ротації могло відбутися, як при одній ударній дії тупого предмету в область голови, так і внаслідок сумарного посилюючого ефекту первинного внутрішньочерепного травматичного крововиливу від сукупності нанесених ударних дій тупих предметів в область голови. Удари тупими предметами наносились в ліву скроневу, ліву лобову, праву тім`яну ділянки та в ліву половину обличчя. Внутрішньочерепна травма у ОСОБА_23 могла виникнути при нанесенні ударів руками за обставин, наведених у протоколі проведення слідчого експерименту від 03.03.2020 р. за участю ОСОБА_22 (а.к.п. 32-33 Т.6);

- протокол огляду місця події від 13.10.2019 року з додатком, з якого вбачається, що місцем огляду є прилегла територія до МАФу « Нова Перукарня », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . В ході огляду з лівої сторони від МАФу, а саме на відстані 1,5 метра виявлено труп чоловіка - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який лежить головою в напрямку вулиці Панельна, ногами в напрямку метро Лівобережна, на відстані 2,5 м від бордюру дороги. Детальний огляд трупа описаний у протоколі огляду трупа проведений за участю судово-медичного експерта від 13.10.2019 року. Труп ОСОБА_23 лежить на асфальті, при огляді якого, будь-яких слідів не виявлено. З лівої руки трупа вилучений наручний годинник чорного кольору марки «Спорт Вотч», з лівої кишені куртки вилучено гаманець чорного кольору в якому знаходяться грошові кошти у сумі 500 грн. - 1 шт., 200 грн. - 16 шт., 20 грн. - 1 шт., 10 грн. - 1 шт., 5 грн. - 3 шт. Картка «ІНФОРМАЦІЯ_13» № НОМЕР_16 , 6 дисконтних карточок, посвідчення водія НОМЕР_17 , видане на ім`я ОСОБА_23 , чек на суму 250,80 грн. магазину «Фуршет», що за адресою: м. Київ, вул. Шептицького, 22 за 12.10.2019 19.55 год., флешкарта (адаптер). У лівій наплічній кишені куртки виявлено грошові кошти у сумі 55 грн. купюрами 20,10,5,2,1 грн., упаковку таблеток «Панадол». У лівій боковій кишені куртки виявлено шапку чорного кольору. Під час подальшого огляду з шиї трупу вилучено ланцюг з білого металу, довжиною приблизно 40 см. з хрестиком з білого металу. Під тулубом трупа виявлено цукерки «HALLS» в червоній обгортці. Вищевиявлені речі було упаковано до спецпакету №ЕХРО 238962. Крім того, в ході огляду трупа було зроблено зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, змиви з правої руки та лівої руки трупа за допомогою бинта та дистильованої води та зроблено сліди мікронумерування з лівої та правої руки трупа за допомогою номеру з липкою стрічкою, які було упаковано до паперових конвертів білого кольору в кількості 6 шт. (а.к.п. 34-40 Т.6);

- висновок експерта №091-337-2019, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук (об. 1,2) потерпілого ОСОБА_23 кров та клітини тканини людини не знайдені (а.к.п. 47-49 Т. 6);

- протокол проведення слідчого експерименту від 18.12.2019 року з додатком (а.к.п. 96 Т.6), проведений за участі свідка ОСОБА_26 за його згоди, відповідно до якого встановлено, що вночі, близько 00 год. 30 хвилин він повертався додому на таксі. Перебуваючи поруч з поліклінікою біля вул. Панельна, у м. Києві він зустрів групу осіб серед яких були його знайомі. Підійшовши до останніх, свідок почав спілкуватись, після чого вони всі разом почали рухатись в сторону транспортної розв`язки по вул. Шептицького, так як свідок мав намір зайти до продуктового магазину. Наблизившись до кіосків, що за адресою: АДРЕСА_5 , деякі знайомі свідка почали бійку з двома раніше не знайомими йому особами. Хто саме приймав участь у бійці і механізм нанесення ушкоджень свідок не пам`ятає (а.к.п. 53-55, 57 Т.6);

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.12.2019 року з додатком (а.к.п. 56 Т.6) за участю ОСОБА_24 , згідно якого встановлено, що близько 00 год. 15 хв. він вийшов прогулятися на двір та перебуваючи поруч з гуртожитком, що за адресою: АДРЕСА_3 зустрів своїх знайомих, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_99 , ОСОБА_26 (прізвище якого він не знає, але описав особу, як темношкіру), ОСОБА_30 . Крім знайомих, свідок побачив ще трьох раніше невідомих йому осіб, двох із яких описати не може та не впізнає. Третю особу свідок впізнав наступним чином: віком близько 25 років, середньої тілобудови, зростом близько 1,75 м., слов`янської зовнішності, одягнений у кенгурушку сірого кольору та низ темного кольору. Вказану особу свідок впізнати може. На час події його знайомі були одягнені наступним чином: ОСОБА_43 - червона куртка; ОСОБА_76 - в куртку трьох кольорів з вставкою білого кольору; ОСОБА_101 - в одяг темного кольору, при собі мав сумку бананку. Зазначив, що при зустрічі його покликав ОСОБА_28 , після чого всі приєднались до компанії та почали рух в бік вулиці Панельна, а саме в бік транспортної розв`язки. В ході руху компанія розмовляла на побутові теми, ніхто не вказував куди саме всі йдуть. Йшли в середньому темпі. Перебуваючи поблизу будівлі «Ательє Кераміки», компанія йшла в наступному порядку: ОСОБА_43 , ОСОБА_76 , хлопець в сірій кофті. За ними йшов ОСОБА_101 , свідок та ОСОБА_26 . Також свідок разом із учасниками слідчої дії підійшов до кіосків, що розташовані поблизу будинку АДРЕСА_5 та повідомив, що на підході до вказаних кіосків компанія побачила двох раніше незнайомих хлопців, після чого ОСОБА_43 , хлопець у сірій кофті та ОСОБА_76 напали на останніх. Свідок повідомив, що кількість ударів, їх локалізацію він вказати не може. Після вказаних ударів вищевказані хлопці впали на асфальт, а ОСОБА_43 та хлопець в сірій кофті продовжили наносити їм удари. Зазначив, що один з хлопців знаходився біля бордюру, а інший ближче до кіосків. Крім того, повідомив, що ОСОБА_76 наносив удари особі, що знаходилась ближче до кіосків до того як останній впав на асфальт, а саме декілька прямих ударів в область голови та тулуба. В подальшому, коли особи знаходились на асфальті, хлопець у сірій кофті наносив удари ногами в область голови та тулуба особи, що знаходилась ближче до кіоску. ОСОБА_43 наносив удари кулаками в область обличчя (близько 3-4 ударів) особі, що знаходилась біля тротуару. Вказав, що разом зі ОСОБА_26 жодних ударів не наносив, а побачивши, що ситуація виходить з-під контролю, почав відштовхувати нападаючих від вищевказаних хлопців. Сама бійка тривала до 2 хвилин. В подальшому компанія розійшлась по сторонам (а.к.п. 75-78 Т.6);

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.12.2019 року з додатком (а.к.п. 56 Т.6), з якого вбачається, що даний слідчий експеримент проведено за участі ОСОБА_25 , який повідомив, що в ніч з 12.10. на 13.10. проводив додому свою знайому, після чого пішов в бік ресторану «Вечір», що розташований поблизу дитячої поліклініки по вул. Шептицького у м. Києві. Поблизу вищевказаної поліклініки він зустрів своїх знайомих: ОСОБА_26 , ОСОБА_10 та хлопця з кличкою « ОСОБА_72 », ОСОБА_24 . Крім того, зустрів трьох раніше незнайомих йому осіб, двох з яких він описати не може. Третя особа - слов`янської зовнішності, віком близько 25 років, зростом 170-175 см, звичайної тілобудови, одягнений у куртку сірого кольору, якого він зможе впізнати. На час події його знайомі були одягнуті наступним чином: ОСОБА_26 - чорна куртка, сірі штани; ОСОБА_24 - темно-синя куртка, джинси; «ОСОБА_72» - червона куртка, чорні штани, чорні рукавички; ОСОБА_76 - сіра куртка з вставкою синього кольору та білим підпушником. Сам свідок був одягнений у темно-сіру куртку, штани, білі кросівки з сумкою-бананкою. В подальшому свідок разом з вищевказаними особами почали рухатись в сторону вулиці Панельна, після чого продовжили рух в сторону транспортної розв`язки. Крім того, зазначив, що незнайомі йому раніше особи, що перебували у компанії були збуджені. В ході руху, компанія йшла в середньому темпі та розмовляли на побутові теми. Перебуваючи поблизу будівлі « Ательє Кераміка » компанія йшла в наступному порядку: «ОСОБА_72», хлопець в сірій куртці, ОСОБА_76 . За ними йшов він та ОСОБА_26, ззаду йшов ОСОБА_24 . Свідок разом з учасниками слідчої дії підійшли до кіосків, що розташовані поблизу будинку АДРЕСА_5 . Повідомив, що на підході до вказаних кіосків компанія побачила двох хлопців, що йшли по пішоходному переходу, після чого « ОСОБА_72 », хлопець в сірій куртці та ОСОБА_76 пришвидшили темп та напали на вказаних двох хлопців. Свідок повідомив, що кількість ударів , їх локалізацію він вказати не може. Після вказаних ударів вищевказані хлопці впали на асфальт, а «ОСОБА_72», хлопець в сірій куртці та ОСОБА_76 продовжили наносити удари. Зазначив, що один з хлопців знаходився біля бордюру, а інший ближче до кіосків. Положення вказаних хлопців він вказати не може. Додав, що « ОСОБА_72 » продовжив наносити удари по особі, що знаходилась ближче до бордюру, а хлопець в сірій куртці разом з ОСОБА_10 наносили удар особі, що перебувала ближче до кіосків. Вказані особи наносили удари ногами в область голови та тулуба (точну кількість ударів свідок вказати не може). Крім того, зазначив, що не бачив зміни положення нападаючих. Вказав, що разом із ОСОБА_26 та ОСОБА_74 не був учасником бійки, а побачивши, що ситуація виходить з-під контролю допомагав відштовхувати хлопців від потерпілих. В подальшому компанія розійшлася по сторонам, а потерпілі залишились лежати. Повідомив, що про смерть потерпілого дізнався з допису спільноти «Київ оперативний» (а.к.п. 79-82 Т.6);

- протокол проведення слідчого експерименту від 03.03.2020 року з додатком (а.к.п. 95 Т.6) за участі ОСОБА_22 , відповідно до якого встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 , розташоване приміщення гуртожитку в якому він працював вахтером нічної зміни, а саме з 18.00 по 06.00 год. тиждень через тиждень. У вказаному гуртожитку є правила: заборона вживання алкоголю, кричати, куріння у невідведених місцях. 12.10.2019 року до нього звернулись мешканці гуртожитку, які поскаржились на порушення порядку на одному із поверхів. В подальшому він піднявся на третій поверх у кімнату №7. У вказаній кімнаті знаходились приблизно 4-5 осіб чоловічої статі, що кричали та розпивали алкогольні напої. Вказані особи являлись йому раніше не знайомими, але були мешканцями гуртожитку, так як сторонні особи зайти до гуртожитку не могли. Він зробив зауваження одному із чоловіків віком близько 30-35 років, високого зросту, худорлявої тілобудови, з бородою, на що останній почав висловлюватися в його бік ненормативною лексикою. Після цього він спустився на свій пост, попросив у мешканців гуртожитку мобільний телефон та зателефонував за номером телефону свого друга ОСОБА_108 , але він знаходився поза зоною. Після цього він зателефонував на номер телефону іншого друга ОСОБА_24 . В подальшому в ході розмови зі ОСОБА_109 він розповів про вищевказану конфліктну ситуацію та попросив ОСОБА_110 приїхати, щоб допомогти у разі бійки, на що ОСОБА_111 погодився та близько 23 год. 40 хв. прибув до гуртожитку. Окрім ОСОБА_11 до гуртожитку прибули ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_69 та ОСОБА_83 . Крім них були двоє незнайомих раніше осіб чоловічої статі. Одразу після цього, впевнившись в тому, що особа, яка виражалась в його бік нецензурною лексикою раніше під час конфлікту у гуртожитку, відсутня у кімнаті. Разом зі своїми знайомими вийшли з гуртожитку та попрямували по АДРЕСА_10 . В ході руху він обговорював зі своїми знайомими раніше виниклий конфлікт та можливу бійку з тими, хто висловлювався в його бік нецензурною лайкою. Знаходячись поблизу будівлі «Ательє Кераміки», за адресою: АДРЕСА_10 , він повідомив, що на час події він з товаришами були одягнуті наступним чином: особисто він - червона куртка, рукавиці чорного кольору з білими малюнками, спортивні штани чорного кольору, кросівки; ОСОБА_111 - куртка з капюшоном білого кольору; ОСОБА_69 - куртка з вставкою сірого кольору; ОСОБА_83 - куртка темно-сірого кольору; ОСОБА_26 ОСОБА_26 - куртка чорного кольору. Поруч з вказаною будівлею спереду йшов він, зліва від нього ОСОБА_26 ОСОБА_26, позаду ОСОБА_113 та ОСОБА_69 . З гуртожитку до будівлі «Ательє Кераміки» компанія йшла в середньому темпі. По ходу всі розмовляли між собою про можливу бійку. Пройшовши будівлю « Ательє Кераміки », компанія направилась в бік транспортної розв`язки. Підходячи до кіосків поблизу будинку АДРЕСА_5 , він побачив особу, з якою мав конфлікт у гуртожитку (Особа1), який щось кричав у його бік. В цей час попереду компанії йшли він, ОСОБА_113 та ОСОБА_69 , всі інші йшли позаду. Особа 1 рухався ще з одним чоловіком, віком близько 20-25 років, зростом близько 175 см., худорлявої тілобудови, одягнений у одяг темного кольору. Зустрівшись, він наніс Особі 1 удар рукою в область обличчя, після чого останній почав падати на асфальт, а він наніс удар ногою в область живота останнього, після чого сів на Особу 1. В цей час праворуч від нього та Особи1, на відстані близько 5 метрів в сторону кіосків, ОСОБА_113 та ОСОБА_69 напали на хлопця, що йшов з Особою 1 (Особа2). Вказав, що бачив, як ОСОБА_113 та ОСОБА_69 нанесли по 2 удари кулаками в область голови Особи2, від чого останній почав падати на асфальт. Інших ударів він не бачив. В подальшому він встав з Особи 1 та відійшовши на деяку відстань, побачив, що Особа 2 лежить непритомний на асфальті, а ОСОБА_113 та ОСОБА_69 продовжують наносити удари, після чого ОСОБА_83 почав їх відштовхувати. Нанесення ударів іншими особами з компанії він не бачив. Зазначена бійка тривала близько 1 хвилини. В подальшому він разом із товаришами, крім двох молодих осіб почали рух в сторону гуртожитку. Особа1 та Особа2 залишилися на асфальті (а.к.п. 103-106 Т. 6).

Окрім того, судом було досліджено журнал судового засідання від 12.03.2020 року (а.к.п. 109-112 Т.6) та додаток до нього (а.к.п. 113 Т.6) з допитом свідка ОСОБА_22 слідчим суддею на стадії досудового розслідування, проте оскільки вказаного свідка було допитано судом в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження по суті та сторонам було забезпечено право на перехресний допит, а головуючий сприймав здобуті відомості безпосередньо, тому надані ОСОБА_22 слідчому судді покази суд не бере до уваги.

- копії ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.11.2019 року та 20.11.2019 року (про виправлення описки) (а.к.п. 117, 118 Т. 6), на підставі яких було проведено тимчасовий доступ до речей і документів, за результатами яких складено протоколи від 10.12.2019 року, 03.12.2019 року з додатками (а.к.п. 119, 120, 121, 122, 123, 124, Т.6) та тимчасово вилучено інформацію в електронному вигляді, яка знаходиться на CD-R дисках.

Окрім того, судом було досліджено наданий стороною захисту висновок експертної комісії №033-4-2021 (175-184 Т.7), розпочатий 10.03.2021 року та закінчений 16.03.2021 року, проведений за клопотання адвоката ОСОБА_21 (експертиза за матеріалами кримінального провадження), в якому зазначено, що перед тим, як надати відповідь на питання клопотання, експертна комiсiя вважає за необхідне зазначити про те, що об`єктами експертного дослідження при проведенні даноi експертизи є такi, якi й були при проведенні судово-медичної експертизи зi складанням «Висновку експерта» № 022-169-2316-2019 вiд 24.10-27.11.2019 року: дані судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_23 , у тому числі лабораторні дослідження, які викладені у «Висновку експертного дослідження» № 021-2316-2019 вiд 15.10-27.11.2019:

1 і 2. Після вивчення, аналiзу та синтезу даних наданої документацii, експертна комісія прийшла до наступних підсумків:

Під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12., були виявлені наступні зовнішні тілесні ушкодження:

а) три синця округлої форми на тильнiй поверхнi правоi кисті (в середній третині 2 п`ясткової кістки, в ділянці 2 п`ястково-фалангового суглобу та в ділянці 3 п`ястково-фалангового суглобу) розмірами відповідно 3,5х3 см, 2,4х2,5 см та 1,5х1,7 см;

б) садно в лобній ділянці зліва розміром 1,7х1,9 см, форми наближеної до округлої, крововилив в м`які тканини голови даноi анатомічної ділянки розміром 2х2 см;

в) крововилив в м`які тканини голови в лівій скроневій ділянці розміром 5х4,5 см, крововилив в м`які тканини голови в тім`яній ділянці справа розміром 7х6 см, крововилив в м`які тканини голови в зоні лівого кута нижньої щелепи розміром 3,5х3 см.

Характер (садно, синець, крововиливи в м`які тканини), морфологiя (форма та розміри), локалізація (голова, в тому числі обличчя, тильна поверхня кисті, в тому числі ділянка п`ястково-фалангових суглобів) всіх вище перелічених ушкоджень, свідчить про те, що всі вони утворилися від дії тупого(тупих) предмету(предметів) з обмеженою поверхнею контакту за механізмом удару (або удару об такий), яким може бути кисть людини, що зібрана в кулак, елементи взутої ноги людини тощо.

Крім того, при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_23 були виявлені внутрішньо-мозкові зміни, які носять назву «базальний субарахноїдальний крововилив», і у експертної комісії не викликає сумнівів те, що причиною смерті ОСОБА_23 є даний «базальний субарахноїдальний крововилив», а визначення насамперед його механізму утворення і є першочерговою задачею судово-медичної експертизи.

Виявлення такого крововиливу при збереженій цілісності кісток основи черепа, потребує більш ретельного дослідження з метою встановлення джерела крововиливу, в тому числі - дослідження шийного відділу хребта, взяття для судово-гістологічного дослідження більш ніж 7 шматочків головного мозку з метою мікроскопічного пошуку судинної патології, оскільки загальний опис субарахноїдального крововиливу, який мав місце, а саме - його локалізація (вся базальна поверхня мозку з деяким розповсюдженням на випуклі та внутрішні поверхні півкуль) та характер (обмежено-дифузний без наявності будь-яких інших оболонкових крововиливів та крововиливів в кору головного мозку (в тому числі крововиливів, утворення яких можна було б пояснити ретаційним механізмом), наявнiсть «прориву» крововиливу у систему шлуночків мозку - рожевий ліквор у шлуночках, симетричність крововиливу, в тому числі «огортаючий та вiдшаровуючий» його характер в ділянці мозочку та стовбурових відділів (наявність його в міжніжковій цистерні мозку), з урахуванням перебування ОСОБА_23 на момент настання смерті в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню, все це свідчить про нетравматичну причину (захворювання) такого субарахноїдального крововиливу. Тобто смерть ОСОБА_115 настала від захворювання - нетравматичного субарахноїдального крововиливу, єдиною можливою причиною розвитку якого є розрив патологічно-зміненої (аневризма, мальформація тощо) судини основи мозку.

* - макроскопічна відсутність судинної патології, яка зазначена експертом - «судини основи мозку з еластичними стінками, зі спалими просвітами», ніяким чином не спростовує її наявності взагалі, що виявляється лише при мікроскопічному дослідженні.

Що стосується причинно-наслідкового зв`язку між спричиненням ОСОБА_23 тілесних ушкоджень, а саме в ділянку голови, внаслідок дії тупого(тупих) предмету (предметів) з обмеженою поверхнею контакту за механізму удару, яким може бути кисть людини, що зібрана в кулак, елементи взутої ноги людини тощо, то: дані травматичні дії (які обумовили утворення тілесних ушкоджень) могли бути** лише приводом*** (не причиною) для розриву патологічно-зміненої судини основи головного мозку, тобто настання смерті ОСОБА_23 не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з спричиненням йому тілесних ушкоджень.

** - до речі, таким приводом могло бути і перебування ОСОБА_23 в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню, і можливе перебування ОСОБА_23 в стані емоційного збудження (як відповідь організму на певну подію з отриманням ушкоджень).

*** - привід не є ланкою в ланцюзі причинно-наслідкових відносин, він лише носій зовнішнього та випадкового характеру, який передує наслідки, і сам не спричиняє закономірних явищ, а лише визначає момент їх виникнення, допомагаючи проявитися причині, дає поштовх до дії причини; привiд в медицині - це сприятливий фактор, який визначає час дії причини і виникнення наслідку.

Кожне з тілесних ушкоджень, які отримав ОСОБА_23 (перелічені у підпунктах а)-в)), має ознаки (у відповідності до вимог «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», які затверджені наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року та погоджені з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України) легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров`я).

Прокурором для уникнення розбіжностей між дослідженими висновками експертів №022-29-2316-2019-2020 та №033-4-2021, які містять протиріччя, заявлено клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, яке було задоволено судом та проведення даної експертизи за уточненим під час судового розгляду клопотанням прокурора було доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України».

Згідно висновку експерта №116/23, розпочатого 08.05.2023 року та закінченого 26.06.2023 року, (експертиза за матеріалами справи), (а.к.п. 194-206 Т. 10) 1-5. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_23 , («Висновок експертного дослідження» № 021-2316-2019) було виявлено ушкодження у вигляді садна в лобній ділянці та крововиливу в м`які тканини голови в його проекції; крововиливи в м`які тканини голови з внутрішньої сторони в зоні лівого скроневого м`яза, тім`яної ділянки праворуч та в зоні лівого кута нижньої щелепи; три синці на тильній поверхні правої кисті. Характер та морфологічні властивості зазначених ушкоджень вказують на їх утворення внаслідок дій в зазначені ділянки тіла тупого (-их) предмету (-ів) з обмеженою контактуючою поверхнею. Крім того, згідно «Висновку експертного дослідження» № 021-2316-2019 при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_23 було виявлено крововилив під м`які оболонки головного мозку з локалізацією «на базальній поверхні півкуль головного мозку (лобові, скроневі і потиличні частки) із розповсюдженням на опуклі їх поверхні та внутрішню поверхню лобових часток... на верхній та нижній поверхнях півкуль мозочка та «огортаючого» характеру в стовбурових відділах головного мозку (базальний субарахноїдальний крововилив), який став причиною смерті ОСОБА_23 і джерелом якого, з урахуванням обсягу та локалізації зазначеного крововиливу, була велика артеріальна судина вертебро-базилярного кола кровообігу основи головного мозку. Слід зазначити, що найбільш достовірним шляхом встановлення точного джерела кровотечі, є виявлення ділянки ушкодженої судини з подальшим її гістологічним дослідженням. В даному випадку ділянка ушкодженої судини, згідно опису гістологічних препаратів, зазначеного у «Висновку експертного дослідження» № 061-1899-2019, для проведення судово-гістологічного дослідження вилучена не була, а в наданих для проведення гістологічного дослідження препаратах патологічних змін, розриву судин, не виявлено. Разом з тим, зазначені при проведенні судово-медичного дослідження трупа, морфологічні ознаки субарахноїдального крововиливу, а саме: обмежено-дифузний характер з переважною його симетричною локалізацією на базальній поверхні головного мозку, огортаючий та відшаровуючий характер крововиливу в стовбурових відділах мозку, відсутність крововиливів в речовині головного мозку, є властивими для крововиливу нетравматичного походження, внаслідок розриву патологічно зміненої судини основи головного мозку. Таким чином, з урахуванням морфології внутрішньочерепного крововиливу, відносно незначного обсягу ушкоджень м`яких тканин, відсутності ушкоджень кісток черепа, є підстави вважати, що причиною виникнення базального субарахноїдального крововиливу у ОСОБА_23 стала наявна у нього патологія судини вертебро-базилярного кола кровообігу, яка і знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті. Травматичні дії в ділянку голови в даному випадку є фактором, що сприяв утворенню розриву патологічно зміненої судини саме в цей час і з медичної точки зору може вважатися лише приводом (пусковим механізмом для реалізації причинно-наслідкового зв`язку) утворення розриву судини. Крім того, перебування ОСОБА_23 на момент настання смерті в стані алкогольного сп`яніння, також може виступати в ролі аналогічного фактору (приводу) в утворенні розриву патологічно зміненої судини. Враховуючи нетравматичне походження базального субарахноїдального крововиливу, зазначені зміни головного мозку за ступенем тяжкості не оцінюються, а вищеописані ушкодження у вигляді садна лобної ділянки голови, крововиливів в м`які тканини голови, синців правої кисті не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_23 , та згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. № 6, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Доводи сторони обвинуваченням стосовно визнання єдиним допустимим доказом висновку експерта № 022-169-2316-2019 від 24.10.2019-27.11.2019, проведеного під час досудового розслідування, суд піддає критичному аналізу з огляду на наступне. Сторона захисту скористалася своїм правом надати суду висновок експерта, який грунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях, у відповідності до ч. 2 ст. 101 КПК України. Висновок експертної комісії №033-4-2021, розпочатий 10.03.2021 року та закінчений 16.03.2021 року, згідно ч.ч. 3, 5 ст. 101 КПК України, грунтується на відомостях, які експерти сприймали безпосередньо та на доказах, які визнані судом допустимими. Окрім того, суд наголошує увагу на тому, що у відповідності до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя/суд за клопотанням сторони захисту у випадку та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Згідно ч. 1 ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової, чим скористалися, оскільки сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, предбачених цим Кодексом, що цілком відповідає засаді диспозитивності кримінального провадження. Також, суд наголошує увагу, що висновок експертної комісії №116/23 (експертиза за матеріалами справи) виконаний ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України», на підставі уточненого під час судового розгляду клопотання прокурора, яке було задоволено судом ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2023 року. Вказана експертна установа, у відповідності до ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу», є найвищою інстанційно-ієрархічною ланкою при проведенні такого виду експертиз. Тому, висновки №033-4-2021 та №116/23, проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а доводи сторони обвинувачення стосовно визнання їх недопустимими доказами є безпідставними.

Також судом було досліджено наданий стороною захисту висновок експерта №7388/21-35 від 14.04.2021 року за результатами проведення судової портретної експертизи у кримінальному провадженні №12019100040008565, (а.к.п. 194-201 Т. 7) проведеного за заявою адвоката ОСОБА_21 та дослідженого в судовому засіданні, згідно якого: 1) Ідентифікувати осіб, зображених з 12 хвилини 50 секунд по 13 хвилину 36 секунд на відеозаписі під назвою «2019-1.avi», що міститься на цифровому носії DVD-диску, доданому для проведення дослідження, в рамках портретної ідентифікації, неможливо. Причиною є непридатність для проведення ідентифікаційних досліджень зображень осіб, зафіксованих у вказаному відеозаписі.

2. Ідентифікувати осіб, зображених з 01 години 02 хвилини 20 секунд по 01 годину 05 хвилин 00 секунд на відеозаписі під назвою «ch01_20191012233000.mp4», що міститься на цифровому носії DVD-диску доданому для проведення дослідження, в рамках портретної ідентифікації, неможливо. Причиною є непридатність для проведення ідентифікаційних досліджень зображень осіб, зафіксованих у вказаному відеозаписі.

3. Встановити, чи зображений з 12 хвилини 50 секунд по 13 хвилину 36 секунд на відеозаписі під назвою «2019-1.avi» ОСОБА_10 , достовірну фотокартку якого надано для зразка, неможливо. Причиною є непридатність для проведення ідентифікаційних досліджень зображень осіб, зафіксованих у вказаному відеозаписі.

4. Встановити, чи зображений з 01 години 02 хвилини 20 секунд по 01 годину 05 хвилин 00 секунд на відеозаписі під «ch01_20191012233000.mp4» ОСОБА_10 , достовірну фотокартку якого надано як зразок, неможливо. Причиною є непридатність для проведення ідентифікаційних досліджень зображень осіб, зафіксованих у вказаному відеозаписі.

5. Встановити, чи зображений з 12 хвилини 50 секунд по 13 хвилину 36 секунд на відеозаписi 2019-1.avi» ОСОБА_11 , достовірну фотокартку якого надано як зразок, неможливо. Причиною є непридатність для проведення ідентифікаційних досліджень зображень осіб, зафіксованих у вказаному відеозаписі.

6. Встановити, чи зображений з 01 години 02 хвилини 20 секунд по 01 годину 05 хвилин 00 секунд на відеозаписі під назвою « НОМЕР_18 .mp4» ОСОБА_11 , достовірну фотокартку якого надано як зразок, неможливо. Причиною є непридатність для проведення ідентифікаційних досліджень зображень осіб, зафіксованих у вказаному відеозаписі.

Судом було досліджено висновок судово-психіатричного експерта № 693 від 16.11.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_10 у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого обвинувачується, якою-небудь душевною хворобою, тимчасовим розладом психічної діяльності, розумовою відсталістю не страждав. За своїм психічним станом у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він обвинувачується, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_10 , у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він обвинувачується, в тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності не знаходився. За своїм психічним станом у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він обвинувачується, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_10 , на теперішній час якою-небудь душевною хворобою або тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав. За своїм психічним станом на теперішній час він може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

За своїм психічним станом, ОСОБА_10 , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

ОСОБА_10 на момент кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується, у стані фізіологічного афекту не перебував.

ОСОБА_10 на момент правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується, в будь-якому емоційному стані (стрес, фрустрація, розгубленість та інше), який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність не перебував (а.к.п. 81-95 Т. 10).

Також судом було досліджено інші надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, які не доводять та не спростовують вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожним окремо, кримінального правопорушення.

Доводи сторони захисту стосовно визнання протоколів слідчих експериментів від 18.12.2019 р. (за участю ОСОБА_26 ), ІНФОРМАЦІЯ_14 (за участю ОСОБА_24 ), ІНФОРМАЦІЯ_14 (за участю ОСОБА_25 ) та від 03.03.2020 р. (за участю ОСОБА_22 ) недопустимими доказами, у зв`язку із тим, що органом досудового розслідування фактично було проведено повторний допит свідків, піддаються критичному аналізу з огляду на наступне. Термін «показання» в контексті ч. 4 ст. 95 КПК використовується для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст. 95 цього Кодексу.

Водночас, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю свідка слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення таких відомостей, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

Як вбачається з вищевказаних протоколів проведення слідчих експериментів, старший слідчий Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_94 детально розповіла усім учасникам мету слідчого експерименту та яких саме обставин він стосується. Крім цього, слідчий наголосила про роз`яснення учасникам слідчої дії процесуальних прав та обов`язків.

Слідчі експерименти проводилися при відеофіксації цієї слідчої (розшукової) дії. Складені за результатами проведених слідчих експериментів протоколи, підписані усіма учасниками цих слідчих (розшукових) дій без будь-яких заяв чи зауважень. Будь якого тиску з боку працівників органу досудового розслідування на свідків в ході слідчих дій судом встановлено не було.

Якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим, свідком під час проведення процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Отже, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК.

За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта, за його волею та вільним волевиявленням. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.

Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності (ст. 23 КПК) суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де протокол слідчого експерименту є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст. 94 цього Кодексу. Отже, протокол слідчого експерименту після його оцінки судом із точки зору належності, допустимості й достовірності набуває значення судового доказу.

Таким чином, у цьому випадку відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 17.03.2021 року, у справі № 761/10306/15-к; постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 13.06.2023 року, у справі № 572/1861/18).

Стороною захисту висловлювалося клопотання стосовно наявності обгрунтованих сумнівів стосовно дійсності адреси місця вчинення кримінального правопорушення, оскільки наявна відмінність у зазначених адресах у протоколі огляду місця події (трупа) від 13.10.2019 року та у протоколі огляду місця події від 13.10.2019 року. Проте суд наголошує увагу на тому, що вказані вулиці знаходяться у єдиному секторальному відрізку на вулиці, де відбулося кримінальне правопорушення, у зв`язку із чим слідчим проводилася прив`язка місця події до найближчого номеру по вказаним вулицям. Відчутної дистанційності між цими вулицями судом не встановлено, а тому факт переміщення трупа потерпілого ОСОБА_23 судом виключається. Крім того, суд вважає, що вказані неточності у зазначенні адрес огляду місця події допущені слідчим на досудовому розслідуванні та на яких наголошувала сторона захисту, на думку суду, не є суттєвими, і не можуть бути підставою для визнання відповідних протоколів слідчих дій недопустимими доказами.

Також захистом висловлювалися доводи про те, що з урахуванням відсутності фототаблиці до протоколу огляду трупа та електронного носія на який було здійснено фотофіксацію слідчої дії, можна вважати про невідповідність викладених даних в протоколі огляду трупа дійсним обставинам події. Проте у відповідності до ч. 2 ст. 238 КПК України огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події. Тому суд сприймає такі доводи захисту як надмірний формалізм, оскільки судом, із дослідженого часового проміжку слідчих дій, встановлено, що огляд місця події відбувався після огляду трупа, при цьому фотографування обстановки на місці вчинення злочину, здійснювалося на один і той же технічний носій, а саме на відеокамеру марки «Sony». Окрім того, в протоколі огляду місця події є пряме бланкетування відомостей з протоколу огляду трупа. Тобто органом досудового розслідування проводився єдиний комплекс слідчих дій, які пов`язані між собою єдиним часовим проміжком, подібними відомостями, зазначеними у протоколах, саме тому для економії процесуального часу та з метою уникнення перенавантаження матеріалів кримінального провадження ідентичними доказами, слідчим долучалася єдина ілюстративна таблиця, яка є додатком саме до комплексу слідчих дій. Суд наголошує увагу на тому, що нормою ч. 2 ст. 105 КПК України визначено перелік додатків до протоколів, до яких входять фототаблиці (…), які пояснюють зміст протоколу. При цьому прямого зобов`язання слідчого долучити до матеріалів кримінального провадження електронний носій інформації, на якому збережено файли за наслідком фотографування, КПК України не встановлює. Тому у суду відсутні підстави вважати вказані протоколи слідчих дій недостовірними доказами або такими що мають ознаки фальсифікації.

Сторона захисту наполягала на визнанні протоколу огляду трупа недопустимим доказом, оскільки повноваження спеціаліста КМБ СМЕ ОСОБА_116 не підтверджені. Проте суд вказує, що обов`язок встановлення повноважень судово-медичного експерта або лікаря фактично відноситься до повноважень слідчого, що слідує із положень КПК про його процесуальну самостійність та пряму заборону втручання осіб, що не мають на те законних підстав у його професійну діяльність (ч. 5 ст. 40 КПК України). Окрім того, суд наголошує увагу на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Проте стороною захисту не надано достатніх відомостей та документів на спростування повноважень експерта, тому вказані доводи підлягають спростуванню.

Більше того, стороною захисту також зазначено те, що вилучення речей з місця події відбувалося безпосередньо при проведенні огляду місця події, що слідує з протоколу від 13.10.2019 року, проте надмірний плюралізм захисту судом сприймається критично, оскільки чинним кримінально процесуальним законодавством не наведено прямих умов вилучення речей під час проведення огляду трупа, зазначено, що огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, проте нормою статті 237 КПК України чітко визначено перелік речей які можуть бути вилучені під час проведення огляду місця події, що й було виконано слідчим під час вказаної слідчої дії. Тому доводи сторони захисту підлягають критичному аналізу.

Доводи сторони захисту стосовно визнання протоколу огляду трупа недопустимим доказом у зв`язку із проведенням слідчої дії до моменту внесення відомостей до ЄРДР підлягають спростуванню, оскільки огляд трупа був проведений відповідно до вимог ст. 214 КПК України, після повідомлення про смерть ОСОБА_23 . Даними протоколу проведення цієї слідчої дії підтверджується виявлення працівниками поліції трупа потерпілого, тіло якого було направлено до Київського міського бюро судово-медичних експертиз для встановлення причин смерті. За результатами дослідження лікарем було видано свідоцтво про смерть потерпілого, згідно якого причиною смерті ОСОБА_23 була закрита черепно-мозкова травма (а.к.п. 13 Т. 6).

Усі дії відповідають вимогам спільного Наказу від 29.09.2017 № 807/1193/279 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров`я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини».

При оцінці допустимості доказів, отриманих у ході огляду місця події, враховується те, що в кожному конкретному випадку є можливість у кінцевому результаті втратити таку нагоду та своєчасно не зафіксувати сліди злочину. Місце виявлення трупа вважається місцем події, незалежно від того, де настала смерть людини, його огляд є невідкладною слідчою дією.

Встановивши, що смерть ОСОБА_23 була насильницькою, слідчий, відповідно до вимог закону, вніс відомості до ЄРДР із вказівкою про попередню причину смерті потерпілого, а також виніс постанову про призначення судово-медичної експертизи потерпілого. А тому на початковій стадії досудового розслідування не вбачається порушень органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону (постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 03.11.2022 року у справі № 362/6601/17).

Стосовно доводів сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом доручення слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 29.01.2020(19) року, суд керується наступними положеннями.

Відповідно до абз. 5 Розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 575 від 07.07.2017 у дорученнях зазначаються найменування кримінального провадження, його реєстраційний номер та дата початку досудового розслідування; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України; короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення; конкретний перелік слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій, які потрібно виконати; інші відомості, необхідні для виконання цих дій.

Абзацом 8 Розділу VI вказаної Інструкції регламентується, що контроль за виконанням доручень слідчих (дізнавачів) працівниками оперативних підрозділів територіального органу, підрозділу поліції покладається на керівника територіального органу, підрозділу поліції, до обов`язків якого входить зокрема визначати конкретних осіб із числа працівників оперативних підрозділів, на яких покладаються обов`язки з виконання доручень слідчих (дізнавачів) (за винятком доручень, які надаються працівникам оперативного підрозділу, включеним до складу СОГ).

Тобто, слідчий у даному випадку звернувся до Начальника Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_117 з метою визначення конкретних осіб із числа працівників оперативних підрозділів для доручення поставлених на виконання слідчим слідчих (розшукових) дій, а тому доводи сторони захисту суд піддає критичному аналізу.

Доводи сторони захисту стосовно визнання недопустимими доказами рапортів старшого оперуповноваженого ВКП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_118 від 14.10.2019 року, 17.10.2019 року та 21.10.2019 року суд відхиляє, оскільки дата вказана у дорученні слідчого, а саме 29.01.2020 року може вважатися виключно опискою слідчого, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 41 КПК України оперативні підрозділи органів Національної поліції України здійснюють слідчі (розшукові) дії, зокрема за дорученням слідчого. Окрім того, суд наголошує увагу на тому, що допущена слідчим очевидна описка при складанні відповідного доручення, на думку суду, не є суттєвою, і не може бути підставою для визнання відповідних рапортів недопустимими доказами.

Стосовно доводів сторони захисту про визнання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_119 від 11.11.2019 року про надання тимчасового доступу недопустимим доказом, суд приходить до наступного висновку.

Процесуальні документи про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Процесуальні документи, які стали підставою для надання слідчому тимчасового доступу до речей і документів, не є документами в розумінні ч. 2 ст. 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння. Відповідно такі процесуальні документи, у тому числі ухвали слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, повинні досліджуватися судом під час судового розгляду з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті тимчасового доступу до цих документів (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 28.05.2020 року у справі № 751/9365/15-к). Тобто, виходячи з аналізу вказаної правової позиції, суд аналізує в сукупності докази, здобуті на підставі ухвали слідчого судді, проте не може вирішувати питання стосовно недопустимості ухвали слідчого судді, оскільки в рамках вказаного кримінального провадження ухвала не є самостійним доказом, а розглядається в комплексі з іншими доказами.

Аналізуючи клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів від 23.10.2019 р. з огляду на відсутність зазначеної у клопотанні інформації про значення документів, а також про можливість використання як доказів відомостей, що містяться в даних документах, до яких слідчий просив слідчого суддю надати тимчасовий доступ, суд приходить до наступних висновків.

Старшим слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_94 у вказаному клопотанні зазначено про те, що отримані відомості, що містяться у документах, слідством будуть використані як докази у кримінальному провадженні, за допомогою яких можливо буде встановити осіб, причетних до злочину, доведення інших обставин, які передбачається довести за допомогою зазначених документів, у тому числі підтвердження або спростування обставин, що свідчать про причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення осіб, що користуються зазначеними у клопотанні мобільними телефонами (а.к.п. 114-116 Т. 6).

Судом не встановлено під час дослідження даного клопотання порушень ст. 160 КПК України, які були б наслідком недопустимості вказаного доказу, тому доводи сторони захисту підлягають спростуванню.

Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість як доказу даних довідки УОТЗ за результатами проведення радіотехнічної розвідки, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутнє саме доручення слідчого та слідчий не мав повноважень доручати проведення оперативно-розшукових заходів оперативним підрозділам, суд керується наступним.

Радіотехнічна розвідка полягає в установленні постачальниками послуг рухомого зв`язку технічного обладнання, яким охоплюється певна територія або місце.

Оперативним підрозділом Дніпровського УП ГУНП в м. Києві по дорученню слідчого ураховуючи, що цей злочин відносяться до тяжких злочинів, на підставі п. 3.5.2 «Порядку отримання інформації про абонентів операторів рухомого (мобільного) зв`язку, її оброблення, облік та використання» на місці пригоди та на можливих шляхах підходу і відходу злочинців було проведено радіотехнічну розвідку з застосуванням технічних можливостей УОТЗ ГУНП в м. Києві, крім того було проведено аналіз та визначено базові станції операторів рухомого (мобільного) зв`язку.

Так, у довідці наявне посилання на доручення № 3012 від 16.10.2019 року, проте вказане доручення відсутнє в матеріалах кримінального провадження. Судом встановлено, що у пункті 3 доручення слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 29.01.2020(19) року, зазначено (…) виконати інші слідчі (розшукові) дії направлені на розкриття даного правопорушення та притягнення винних осіб до відповідальності передбаченої законодавством (…) Тобто таке доручення видане на підставі? п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК, адресоване начальнику Дніпровського УП ГУНП в м. Києві з метою визначення та його передання на виконання відповідному оперативному підрозділу. Відповідні внутрішні документи органу досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження відсутні, проте у суду не виникає обгрунтованого сумніву стосовно створення вказаної довідки за наслідком доручення слідчого. Відтак вказана слідча дія проведена відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а отримані за її результатами докази? ?є допустимими. (постанова колегії суддів Другої судової палати касаційного кримінального суду від 16.03.2021 року у справі № 364/673/18).

Стосовно належності підписів у вказаній довідці, суд звертає увагу, що вказана довідка була підписана заступником начальника управління підполковником поліції ОСОБА_120 .

Стосовно доводів сторони захисту щодо визнання протоколів про тимчасовий доступ до речей і документів від 10.12.2019 р. та 03.12.2019 р., складених старшим оперуповноваженим ВКП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_121 , недопустимими доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 КПК України особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.

Із дослідженої копії ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_119 від 11.11.2019 року, судом встановлено, що було надано розпорядження (забезпечити) старшому оперуповноваженому ВКП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_122 тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у операторів мобільного зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст 41 КПК України, під час виконання доручень слідчого, співробітник оперативного підрозділу користується правами слідчого.

Дані доводи сторони захисту є безпідставними, оскільки даний тимчасовий доступ було здійснено на підставі ухвали слідчого судді, у відповідності до ст. 165 КПК України та формальні порушення не можуть бути підставою для визнання доказу недопустимим в цілому.

Доводи сторони захисту стосовно визнання недопустимими доказами доручення УОТЗ ГУНП в м. Києві на проведення слідчих (розшукових) дій від 19.12.2019 року слідчого ОСОБА_123 , а також як похідного доказу - довідки УОТЗ ГУНП в м. Києві про опрацювання інформації отриманої від операторів стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_16», ПрАТ «Київстар», підлягають спростуванню, оскільки слідчим у порядку ст. 40 КПК України оперативним підрозділам було направлено доручення з метою проведення детального аналізу інформації, отриманої під час тимчасового доступу. У відповідь на вказане доручення від оперативних підрозділів надійшли матеріали за результатом аналізу інформації, отриманої під час тимчасового доступу до речей і документів, із зазначенням абонентських номерів та їх локаційного місцезнаходження під час здійснення телефонних дзвінків.

Дані докази об`єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного та відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожним окремо, кримінального правопорушення.

Вказані документи суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу, що його вчинила та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

Проте, суд вважає слушними доводи сторони захисту стосовно визнання недопустимими доказами протоколів пред`явлення осіб для впізнання по фотознімкам з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 228 КПК перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явлення особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Всупереч вказаній нормі Закону, в протоколах пред`явлення осіб до впізнання за фотознімками від 08.11.2019 року (а.к.п. 59-62, 63-66, 67-70, 71-74, 89-92, 93-94 Т. 6), від 28.09.2020 року (а.к.п. 97-99 Т. 6), від 02.03.20 (а.к.п. 100-102 Т. 6), вказано що перед пред`явленням особи до впізнання, слідчий демонстрував особам відеозапис з камер відеоспостереження за участю обвинувачених, що підтверджується показами свідків. Крім того в протоколах опосередковано описано за сукупністю яких саме ознак свідок/потерпілий може впізнати особу. Так, в протоколах узагальнено зазначено, що свідок/потерпілий можуть впізнати особу по формі обличчя, кольору шкіри, зачісці та по рисах обличчя, проте вказані риси не конкретизовані. Суд наголошує увагу на тому, що суть такої слідчої дії, як пред`явлення для впізнання, полягає у тому, щоб особа яка впізнає назвала прикмети чи сукупність ознак притаманних особі яку впізнають. Також не зазначення у протоколах слідчої дії опису всіх осіб, які пред`являлись для впізнання, утворюють підстави для визнання протоколів про пред`явлення особи для впізнання недопустимими доказами (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 21.07.2020 у справі № 331/2390/17; постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 7 серпня 2019 року, у справі № 607/14707/17).

У зв`язку із наведеним, суд прийшов до висновку про необхідність визнання протоколів пред`явлення осіб до впізнання за фотознімками від 08.11.2019 року (а.к.п. 59-62, 63-66, 67-70, 71-74, 89-92, 93-94 Т. 6), від 28.09.2020 року (а.к.п. 97-99 Т. 6), від 02.03.20 (а.к.п. 100-102 Т. 6) недопустимими доказами.

Судом також було досліджено висновок експертного дослідження №061-1899-2019, розпочатого 17.10.2019 року та закінченого 27.11.2019 року (а.к.п. 21-23 Т.6). Проте, суд визнає даний доказ неналежним, оскільки він не містить підпису лікаря судово-медичного експерта та не завірений печаткою експертної установи.

Окрім того, судом було досліджено висновок науково-правничої експертизи від 30.04.2020 р. № 126/75-е щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України, виконаної за зверненням адвоката ОСОБА_19 (а.к.п. 242-250 Т. 7). Проте, в порушення приписів норми ч. 2 ст. 102 КПК України у вказаному висновку експерта відсутні відомості про попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а тому вказаний висновок суд визнає недопустимим доказом.

В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України , кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно ж до ч 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, а недопустимими визнаються докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Статтею 94 КПК України визначено, що оцінка доказів має здійснитись судом за критеріями належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року, зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом, оскільки це суперечить вимогам ст. 62 Конституції України, яка визначає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. Для визнання доказів такими, що отримані незаконним шляхом, достатньо будь-якого одного із зазначених порушень їх отримання.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" (пункт 4) звертається увага судів на те, що "згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевірити, чи були докази, якими органи попереднього слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК України. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.

Дії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожного окремо, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме - як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб.

Перевіривши надані сторонами обвинувачення та захисту докази на відповідність кримінального процесуального законодавства судом встановлено, що дані докази, в частині описаній вище, є належними допустимими та достовірними, проте не доводять у діях ОСОБА_10 та ОСОБА_11 факту вчинення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчиненого групою осіб.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, надані сторонами, оцінюючи їх з точки зору належності та допустимості, суд вважає встановленими та доведеними викладені у вироку фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, та доведеною вину ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожного окремо, у скоєнні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, кваліфікуючи вказані дії за ч. 2 ст. 296 КК України.

При цьому, згідно з вимогами ч. 3 ст. 337 КПК України, суд враховує, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Під час прийняття судом рішення, яке має бути не лише законним та обгрунтованим, а й справедливим, суд повинен враховувати інтереси суспільства, забезпечити захист прав громадян, що потерпіли від кримінального правопорушення.

Відповідно, при кваліфікації дій обвинувачених, суд враховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 року в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними, криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об`єктивної сторони цей злочин характеризуються суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв`язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки). При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.06.2020 року справа № 753/14578/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КК України, тяжким тілесним ушкодженням є тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняє загрозливі для життя явища, які закінчуються смертю потерпілого.

Для застосування ч. 2 ст. 121 КК України обов`язковим є встановлення необхідного причинно-наслідкового зв`язку між тяжким тілесним ушкодженням і смертю, що настала. В разі, коли зв`язок між заподіяним потерпілому тяжким тілесним ушкодженням і смертю є випадковим, відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України за цією ознакою наставати не може.

Із показань свідків, допитаних в судовому засіданні, а також із досліджених доказів в їх сукупності не вбачається, що саме від дій ОСОБА_10 та ОСОБА_11 потерпілому ОСОБА_23 спричинено тяжкі тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілого.

Більш того, із досліджених в судовому засіданні висновків експертів №033-4-2021 (а.к.п. 175-184 Т.7) та № 116/23 (а.к.п. 194-206 Т. 10) вбачається, що кожне з тілесних ушкоджень, які отримав ОСОБА_23 має ознаки легкого тілесного ушкодження.

При цьому, згідно висновку експерта №116/23, проведеного на підставі ухвали суду за матеріалами справи (а.к.п. 194-205 Т.10), причиною виникнення базального субарахноїдального крововиливу у ОСОБА_23 стала наявна у нього патологія судини вертебро-базилярного кола кровообігу, яка і знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті. Травматичні дії в ділянку голови в даному випадку є фактором, що сприяв утворенню розриву патологічно зміненої судини саме в цей час і з медичної точки зору може вважатися лише приводом (пусковим механізмом для реалізації причинно-наслідкового зв`язку) утворення розриву судини. Крім того, перебування ОСОБА_23 на момент настання смерті в стані алкогольного сп`яніння, також може виступати в ролі аналогічного фактору (приводу) в утворенні розриву патологічно зміненої судини. При цьому експертами зазначено про нетравматичне походження базального субарахноїдального крововиливу, а ушкодження у вигляді садна лобної ділянки голови, крововиливів в м`які тканини голови, синців правої кисті не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_23 .

Під час дослідження відеозаписів, зафіксованих на оптичному носієві - диску CD-R, який є додатком до протоколу перегляду відеозапису від 12.12.2019 р. (а.к.п. 65 Т.5), судом виявлено неможливість фактичного встановлення осіб та розмежування їх дій при нанесенні потерпілим тілесних ушкоджень, що позбавляє суд можливості розмежувати дії обвинувачених в частині нанесення кожним тілесних ушкоджень потерпілим та кваліфікувати їх дії як вчинення кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи. Більш того, дані, зафіксовані в протоколі перегляду відеозапису від 12.12.2019 р. (а.к.п. 66-71 Т.5) є лише припущеннями органу досудового розслідування, оскільки бійка відбувалася на значній відстані від технічних пристроїв фіксації та, відповідно, камери відеоспостереження не мали технічної змоги зафіксувати події на значній відстані. Окрім того, під час дослідження вказаних відеозаписів неможливо встановити та розмежувати факт нанесення тілесних ушкоджень особами, які перебували у вказаному місці, визначити їх чисельність та встановити осіб які дійсно наносили тілесні ушкодження, що зокрема підтверджено висновком експерта № 7388/21-35 від 14.04.2021 року, складеного за результатами проведення судової портретної експертизи у вказаному кримінальному провадженні (а.к.п. 194-201 Т.7). Проте, із показів свідків та обвинувачених чітко вбачається факт нанесення обвинуваченими, кожним окремо, тілесних ушкоджень зі спрямованістю в область ніг, рук та тулуба потерпілих.

У зв`язку із цим, при дослідженні доказів в їх сукупності суд приходить до висновку що у потерпілого ОСОБА_23 мали місце легкі тілесні ушкодження, які стали результатом спільних та узгоджених дій обвинувачених, адже кожен з них спричиняв тілесні ушкодження потерпілому, тим самим вносив свій вклад в кінцевий результат, наслідком чого став факт отримання останнім тілесних ушкоджень, які не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з фактом смерті. Вказані тілесні ушкодження завдавались в рамках єдиного часового проміжку, без відчутної різниці в інтенсивності дій кожного із обвинувачених, а тому суд доходить до висновку, що дії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були складовою єдиного злочинного умислу, у зв`язку з чим їх неможливо виокремити та піддати окремій кваліфікації. Послідовне нанесення потерпілому ушкоджень всіма обвинуваченими вказує на спільність вчиненого ними кримінально-караного діяння.

Даних, які би свідчили, що смерть потерпілого ОСОБА_23 пов`язана з тілесними ушкодженнями, завданими обвинуваченими, суд не встановив.

З огляду на вказане, з врахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, що в повній мірі підтверджуються належними та допустимими доказами та відображаються у висновках експертів, суд прийшов до висновку, що завдані обвинуваченими тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_23 знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими легкими тілесними ушкодженнями, що не є причиною смерті, а смерть настала від впливу сторонніх чинників, фактично незалежних від дій обвинувачених.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні органом досудового розслідування визнано потерпілим ОСОБА_18 у зв`язку зі смертю рідного брата ОСОБА_23 . Хоча із матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_18 також було спричинено тілесні ушкодження в результаті вказаної події, проте ступінь тяжкості таких ушкоджень не встановлювався. Тому суд грунтується на здобутих доказах в межах судового розгляду та вважає, що фактично потерпілими у вказаному кримінальному провадженні є дві особи, визнаний органом досудового розслідування ОСОБА_18 та особа, що померла - ОСОБА_23 .

Суд наголошує увагу на практиці судів вищих інстанцій, яка знайшла своє відображення у постанові Великої палати ВС від 03.07.2019 року у справі № 288/1158/16-к, відповідно до якої безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Аналізуючи вказане кримінальне провадження, під час дослідження відеозаписів, зафіксованих на оптичному носієві - диску CD-R, який є додатком до протоколу перегляду відеозапису від 12.12.2019 р. (а.к.п. 65 Т.5), судом встановлено, що бійка між учасниками відбулася, хоча й в пізню пору доби, проте в громадському/людному місці, що зокрема підтверджується показами свідків, які були очевидцями вказаної події, а також вказаний факт доводиться активним рухом транспортних засобів на локаційному відрізку вулиці, де відбулася подія.

За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Крім того, хуліганство супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, де під особливою зухвалістю розуміють нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з побоями та іншим насильством, яке спричинило тілесні ушкодження, чи знущанням над потерпілим, знищення або пошкодження майна, тривале, що довгий час не припиняється, порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

При вчиненні хуліганства з особливою зухвалістю, на відміну від злочинів проти особи, потерпілий та правопорушник зазвичай не є між собою знайомими, а вчинення конкретного правопорушення спрямовується не з метою заподіяти конкретній особі тілесних ушкодження або ж завдання будь-якого фізичного болю особі, а з метою порушення громадського порядку. Тобто, суспільно небезпечне діяння не може бути кваліфіковано як хуліганство з особливою зухвалістю за наявності у сукупності таких обставин кримінального провадження, як: засуджений і потерпілий між собою були знайомі; до злочинного посягання перебували в особистих неприязних стосунках; поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка самих потерпілих; зі змісту протиправних дій кожного із засуджених простежується бажання завдати шкоди власне здоров`ю потерпілих через особисту неприязнь до них. (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 21.01.2020 року справа №751/4233/18, провадження № 51-1732 км 19).

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не були раніше знайомі з потерпілими ОСОБА_23 та ОСОБА_18 , не мали з ними неприязних відносин, які б стали передумовою нанесення обвинуваченими потерпілим тілесних ушкоджень.

Отже, суд приходить до висновку про те, що обвинувачені використали незначний привід для нанесення потерпілим ОСОБА_23 та ОСОБА_18 тілесних ушкоджень в громадському місці, що було позбавлено будь-якої необхідності, а отже свідчить про бажання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показати свою ніби вищість, винятковість, вказане кримінальне правопорушення вчинене з особливого зухвальства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по відношенню до потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_18 були поєднані з очевидним для них грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю, а тому суд вважає, що вони вчинили по відношенню до потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_18 саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 337 КК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, у зв`язку із чим дії обвинувачених необхідно кваліфікувати як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, змінивши тим самим правову кваліфікацію їх дій з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання за цією нормою.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_10 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання, спосіб життя (раніше не судимий, одружений, працює неофіційно таксистом), стан здоров`я (не є інвалідом І чи ІІ групи); позицію учасників судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини другої статті 296 КК України у виді позбавлення волі.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_11 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання, спосіб життя (раніше не судимий, не одружений, працює неофіційно комплектувальником на складі), стан здоров`я (не є інвалідом І чи ІІ групи); позицію учасників судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини другої статті 296 КК України у виді позбавлення волі.

Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності (за відсутності вмотивованого клопотання), звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинувачених, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень) як ним самим так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 року).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи викладене суд вважає призначене покарання обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожному окремо, у виді позбавлення волі пропорційним вчиненому кримінальному правопорушенню та таким, що перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних.

Крім того, підлягає вирішенню поданий до суду цивільний позов потерпілого ОСОБА_18 щодо відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, який суд хоча і розглянув в межах первинного пред`явленого обвинувачення, проте вважає за можливе його вирішення у зв`язку з наявністю підстав для перекваліфікації дій обвинувачених судом.

У судовому засіданні цивільний позивач пояснив суду, що моральна шкода становить 1 000 000 гривень, яку він просив стягнути з обвинувачених солідарно.

В судовому засіданні цивільні відповідачі/обвинувачені вказали, що заявлений позов не визнають в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до положень статті 3 КПК України близькі родичі та члени сім`ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) зроблено висновок, що моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють під час розгляду справи. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.02.2022 року у справі № 686/19887/19, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини «STANKOV v. BULGARIA», № НОМЕР_19 , від 12 липня 2007 року).

Потерпілим ОСОБА_18 в судовому засіданні на підтвердження моральних страждань зазначено, що він перебуває у стані постійної психоемоційної напруги, що супроводжується погіршенням фізичного та психологічного здоров`я. Окрім того, внаслідок даної ситуації потерпілий висловлює побоювання за власне життя та здоров`я, оскільки особисто бачив смерть рідного брата. Внаслідок смерті брата, потерпілий разом зі своєю сім`єю неодноразово перебували в приміщенні МОРГу та в кабінеті слідчого, що обумовлювалося необхідністю проведення слідчих дій та впізнанням трупа.

Судом об`єктивно встановлено, що внаслідок злочинних дій обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у потерпілого ОСОБА_18 виникла глибока психологічна травма, оскільки він перебуває у постійному напруженому психоемоційному стані внаслідок побоювань за власне життя та здоров`я та очікує безпідставної агресії у свій бік зі сторони невідомих осіб, помсти, окрім того мав глибоку депресію.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 25.08.2020 р. № 372/3192/18).

Враховуючи наведені обставини, тяжкість скоєного злочину та наявність факту заподіяння моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в цій частині у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень, які необхідно стягнути з обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 солідарно.

Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

На підставі ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожному окремо, у строк відбуття покарання строк їх попереднього ув`язнення з 08.10.2020 року по 29.04.2021 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Окрім того, на підставі ч. 7 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожному окремо, у строк відбуття покарання строк їх перебування під цілодобовим домашнім арештом з 29.04.2021 року по 29.06.2021 року із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 08.10.2020 року по 29.04.2021 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі, а також зарахувавши у строк відбуття покарання строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 29.04.2021 року по 29.06.2021 року із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 08.10.2020 року по 29.04.2021 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі, а також зарахувавши у строк відбуття покарання строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 29.04.2021 року по 29.06.2021 року із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_18 до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , на користь ОСОБА_18 завдану моральну шкоду у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон Xiaomi Redmi 5 IMEI 1: НОМЕР_20 , IMEI 2: НОМЕР_21 , з сім-картами НОМЕР_22 , НОМЕР_23 ; куртку Danstor чорного кольору; кросівки Ecco чорного кольору; кепку Reebok; сумку Lonsdole чорного кольору; сумку Garangol сірого кольору; черевики Timbeland коричневого кольору; кросівки Ecco синього кольору; кросівки Mida чорного кольору; кросівки Ecco синього кольору; кросівки Boras сірого кольору; кросівки Ecco сірого кольору; черевики Ecco чорного кольору; черевики Sart ; джинси Josh синього кольору; джинси LS синього кольору; джинси LS чорного кольору; джинси Bsjjeans синього кольору у кількості 2 шт.; джинси Cen/cor jeans синього кольору; джинси А.С.Т. Jeans синього кольору; кофту Herock чорного кольору; кофту Smog чорного кольору; кофту Nike оливкового кольору; куртку ZPJY, магніти на лічильники у кількості 8 шт. - залишити у володінні ОСОБА_24 ;

- мобільний телефон Xiaomi білого кольору з сім картами ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_16, мобільний телефон НТС чорного кольору з сім картою ІНФОРМАЦІЯ_9 , які було упаковано до сейф-пакету № EXP 0207162; пластикову картку від номеру НОМЕР_15 , яку було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0123747; кросівки синього кольору, які було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0319401; кросівки сірого кольору, які було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0376546; куртку з плащової тканини, яку було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0443513; рюкзак Adidas, який було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0443511 - повернути ОСОБА_10 ;

- предмет, схожий на трубку для куріння та пластикову чашу, що було упаковано до поліетиленового пакету блакитного кольору, який скріплено биркою та печаткою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП в м. Києві; поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження, який було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0123746 - знищити;

- СD-R та DVD-R диски на яких містяться: відеозаписи проведення обшуків приміщень квартир за адресами: АДРЕСА_11 ; АДРЕСА_1 ; слідчих експериментів; аудіозапис допиту свідка ОСОБА_22 ; інформація тимчасового доступу до речей і документів, що знаходяться у володінні операторів стільникового зв`язку - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- особисті речі ОСОБА_23 , які було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0238962 - залишити у володінні ОСОБА_18 ;

- зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа ОСОБА_23 ; змиви з правої та лівої руки трупа ОСОБА_23 ; мікронашарування з правої та лівої руки трупа ОСОБА_23 , які були упаковані та поміщені до паперових конвертів, скріплені бирками та печатками «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП в м. Києві з підписами понятих - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам, потерпілому, його представнику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя