Решение № 119968744, 25.06.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року справа № 580/162/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Авто-2005 до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування пунктів протоколу та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс-Авто-2005 (далі товариство, позивач) подало позов до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі Міністерство, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.10.2023, просить:

- визнати протиправну бездіяльність Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо не видання наказу про не продовження строку дії дозволів ТОВ Сервіс-Авто-2005 на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Черкаси - Київ, рейси 79/80, 211/212, 647/648, 721/722;

- визнати протиправними та скасувати пункти 45, 46, 47, 48 протоколу № 40 від 28.01.2022 засідання Робочої групи з питань функціонування міжобласних автобусних маршрутів загального користування Міністерства інфраструктури України;

- зобов`язати Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України видати наказ про продовження строку дії дозволів ТОВ Сервіс-Авто-2005 на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Черкаси - Київ, рейси 79/80, 211/212, 647/648, 721/722 строк на 5 років.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивачеві не продовжено строк дії дозволів на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Черкаси-Київ, рейси 79/80, 211/212, 647/648, 721/722, оскільки за експертною думкою членів робочої групи транспортні засоби переобладнані з іншого призначення. Представник позивача вважає протиправним таке рішення та зазначає, що під час прийняття оскаржуваних рішень п. п. 45, 46, 47, 48 Протоколу № 40 у відповідача були відсутні належні та допустимі докази, про те, що транспортні засоби позивача переобладнанні з транспортних засобів іншого призначення, оскільки згідно листа відповідача, наданого на запит позивача, у Мінінфраструктури відсутня експертна думка/експертний висновок Членів робочої групи щодо транспортних засобів MERCEDES-BENZ SPRINTER 519, при цьому станом на дату прийняття протоколу № 40, відповідач не звертався до органів сертифікації щодо транспортних засобів позивача та не отримував відповіді щодо транспортних засобів. Позивач вважає, що оскаржувані рішення приймались виключно на припущеннях членів робочої групи, які не є експертами з експлуатації та переобладнання транспортних засобів в тому числі MERCEDES-BENZ SPRINTER 519, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішень.

Ухвалою від 06.02.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 06 березня 2023 року.

03.03.2023 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно до пункту 3 Положення № 360 Робоча група з питань функціонування і міжобласних автобусних маршрутів загального користування (далі - Робоча група) є консультативно-дорадчим органом, утвореним при Міністерстві, рішення якого мають рекомендаційний характер. До основних завдань робочої групи, зокрема, відносяться визначення відповідності строків подання автомобільними перевізниками заяв про продовження строку дії дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах вимогам пункту 29 Порядку № 1081 та надання рекомендацій стосовно продовження/не продовження терміну дії дозволів. За результатами розгляду заяви позивача від 02.09.2021 та матеріалів доданих до неї, Робоча група здійснила перевірку ВІН-коду транспортних засобів MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 CDI (WDB9066571P151140, WBD9066571P111791, VDB9066571Р212477, WDB9066571Р246417) з загальнодоступного офіційного сайту безкоштовний) (https://www.mbdecoder.com/) з чого було встановлено, що вищезазначені транспортні засоби були виготовлені, як вантажні автомобілі, у зв`язку із чим рекомендувала Мінінфраструктури не продовжувати ТОВ Сервіс-Авто-2005 строк дії дозволів на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування так як автомобільний перевізник не дотримався вимог пункту 53 Порядку № 1081 та пункту 32 постанови кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, яким заборонено надання послуг з перевезення пасажирів з використанням автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, за відсутності протоколів випробувань таких автобусів на відповідність вимогам правил Європейської економічної комісії № 43 (перевірка маркування безпечного скла); № 36 чи № 52 (залежно від пасажиромісткості, в обсязі вимог законодавчо регульованої сфери до автобусів, що перебувають в експлуатації); № 80 (вимоги до міцності сидінь та елементів їх кріплення, застосування сертифікованих сидінь, відповідність кріплення сидінь типовим схемам та конструктивним рішенням, перевіреним випробуваннями), виданих акредитованими Національним агентством з акредитації випробувальними лабораторіями. Вказав, що ТОВ Сервіс-Авто-2005 не надало до Мінінфраструктури сертифіката міцності сидінь та елементів їх кріплення, відповідність кріплення сидінь типовим схемам та конструктивним рішенням, перевіреним випробуваннями.

Звернув увагу, що сертифікати відповідності, які були подані позивачем 02.09.2021 до Міністерства (та наявні в матеріалах справи) підтверджують, що в транспортних засобах MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 СDI (WDB9066571P151140, WBD9066571P111791, WDB9066571P212477, VDB9066571Р246417) відповідають вимогам Правил СЕК ООН № 43-00р. 5; Правил ЄЕК ІНН № 48-03, тобто виключно в частині, що стосується відповідності Правилам якості скла та засобів освітлення на транспортних засобах, однак відсутній сертифікат відповідності міцності сидінь та елементів їх кріплення, застосування сертифікованих сидінь, відповідність кріплення сидінь типовим схемам та конструктивним рішенням, перевіреним випробуваннями.

Щодо вимог про скасування пунктів протоколу зазначив, що пункти 45, 46, 47, 48 Протоколу Робочої групи з питань функціонування міжобласних автобусних маршрутів загального користування від 28 січня 2022 року № 40 не є рішенням Мінінфраструктури, у зв`язку із чим вважає, що означена вимога не може бути звернена до Міністерства, а позивач помилково визначив суб`єктний склад спірних правовідносин. Звернув увагу, що пункти 45, 46, 47, 48 Протоколу, як і сам Протокол Робочої групи з питань функціонування міжобласних автобусних маршрутів загального користування від 28 січня 1322 року № 40 не може бути оскарженим чи скасованим у судовому порядку, оскільки такий Протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень, адже він не створює будь-яких правових наслідків для позивача та за своєю суттю є відображенням думки членів Робочої групи за наслідками розгляду відповідної заяви та може слугувати підставою для прийняття Мінінфраструктури рішення. При цьому, Робоча група Мінінфраструктури з питань функціонування міжобласних і автобусних маршрутів загального користування не є суб`єктом владних повноважень в силу вимог Положення № 360 та норм КАС, натомість є консультативно-дорадчим органом, утвореним при Міністерстві, рішення якого мають рекомендаційний характер. Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 40000 гривень, вважає вищезазначену суму значно завищеною та заперечує проти її задоволення повністю.

13.03.2023 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій позовну вимогу про зобов`язання вчинити дії скерував до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

13.03.2023 представник позивача подав до суду пояснення в яких зазначив, що відповідач вчинив протиправні дії щодо не видачі обов`язкового рішення (наказу) за результатами розгляду заяв позивача. Вказав, що протокол № 40 не містить жодної інформації щодо перевірки він-коду, посилання на сайт тощо. Крім того, відповідач не звертався до органів сертифікації щодо транспортних засобів позивача. З посиланням на п. 9 Порядку № 1388 звернув увагу, що транспортні засоби позивача зареєстровані в установленому законом порядку та отримали свідоцтва про реєстрацію, натомість твердження відповідача, що транспортні засоби переобладнані з вантажних, ґрунтується виключно на припущеннях відповідача. Надані до відзиву докази, а саме: роздруківка він кодів датована 02.03.2023, не містить посилання на сайт, та вважає їх не є належним доказом щодо невідповідності транспортних засобів, у розумінні статей 72, 73 КАС України.

24.03.2023 представник відповідача подав до суду заперечення на пояснення позивача, в яких просив повернути пояснення представника позивача без розгляду у зв`язку із їх невідповідністю вимогам ч. 1 ст. 167 КАС України, оскільки пояснення до відповідача надійшло не підписане.

Ухвалою від 13.04.2023 суд залишив без розгляду позов у цій справі за обставин повторного не прибуття представника позивача у підготовче засідання без поважних причин/не повідомлення суд про причини неявки.

Постановою від 20.06.2023 суд Шостий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу суду від 13.04.2023 та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 05.07.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв адміністративну справу до свого провадження, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 31 липня 2023 року. Чергове підготовче засідання суд призначив на 07.09.2023. У судовому засідання 07.09.2023 суд залишив без розгляду заяву представника позивача від 13.03.2023 про зміну предмету позову. У судовому засідання 02.10.2023 суд не прийняв до розгляду пояснення представника позивача.

23.10.2023 представник позивача подав до суду заяву про зміну підстав позову, в якій, крім доводів аналогічних вказаним у позові, зазначив, що відповідач вчинив протиправні дії щодо не видачі обов`язкового рішення (наказу) за результатами розгляду заяв позивача. На виконання пункту 53 Порядку позивач подав всі визначені законодавством документи, а саме: заяву про продовження строку дії договору або дозволу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, анкету для продовження строку дії договору або дозволу; відомості про автобуси, які будуть використовуватися на маршруті; відомості про додаткові умови обслуговування маршруту; відомості щодо інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів. Також додано сертифікати відповідності що свідчать, про те, що транспорті засоби які будуть використовуватись на маршрутах відповідають вимогам правил Європейської економічної комісії. З посиланням на п. 9 Порядку № 1388 звернув увагу, що транспортні засоби позивача зареєстровані в установленому законом порядку та отримали свідоцтва про реєстрацію. Вказав, що відповідно до п. 3 постанови від 21 травня 2009 № 524 Деякі питання допуску автобусів до експлуатації Кабінет Міністрів України постановив Міністерству внутрішніх справ забезпечити за наявності протоколів випробування автобусів на відповідність вимогам правил Європейської економічної комісії перереєстрацію автобусів, що переобладнані з автомобілів, конструктивно призначених для виконання інших функцій, та зареєстровані до 1 квітня 2008, як автобусів загального призначення з внесенням до графи особливі відмітки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу запису дообладнаний для перевезення пасажирів. Інших підстав внесення до графи особливі відмітки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу запису дообладнаний для перевезення пасажирів, окрім визначених п. 3 Постанови № 524, чинним законодавством України не передбачено. Звернув увагу, що транспорті засоби позивача MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 не містять відміток дообладнаний для перевезення пасажирів, що, на думку представника позивача, спростовує висновки відповідача про те, що транспортні засоби позивача переобладнанні з транспортних засобів іншого призначення. Вважає, що оскаржувані рішення приймались виключно на припущеннях членів робочої групи, які не є експертами з експлуатації та переобладнання транспортних засобів в тому числі MERCEDES-BENZ SPRINTER 519, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішень.

03.11.2023 представник відповідача подав до суду заперечення проти заяви про зміну підстав позову у якому зазначив, що ураховуючи вимогу Порядку № 1081 Мінінфраструктури видано наказ від 22.02.2022 № 123 Про продовження строку дії дозволів на вивезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут) з врахуванням рекомендацій, викладених у протоколі Робочої групи від 28.01.2022 № 40 за результатами розгляду поданих перевізниками-претендентами заяв. Водночас, у Порядку № 1081 відсутнє зобов`язання Мінінфраструктури та не передбачено видання організатором наказу щодо не продовження строку дії договору або дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування, відсутні також зобов`язання і інформувати учасника конкурсу про не продовження строку дії відповідних договору або дозволу, у зв`язку із чим вимогу про зобов`язання визнати протиправною бездіяльності Міністерства щодо не видання наказу про не продовження строку дії дозволів вважає такою, що суперечить нормам Порядку № 1081. Також вказав, що достовірність інформації матеріалів, наданих ТОВ Сервіс-Авто-2005 перевірялась Робочою групою за ВІН-кодом транспортних засобів MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 CDI (WDB9066571P151140, WBD9066571P111791, WDB9066571P212477, WDB9066571P246417) через загальнодоступний офіційний сайт (безкоштовний) (https://www.mbdecoder.com/) та встановлено, що вищезазначені транспортні засоби були виготовлені, як вантажні автомобілі. ТОВ Сервіс-Авто-2005 не було надано до Мінінфраструктури сертифіката міцності сидінь та елементів їх кріплення, відповідність кріплення сидінь типовим схемам та конструктивним рішенням, перевіреним випробуваннями, у зв`язку з вищевикладеним, Робочою групою в Протоколі від 28.01.2022 № 40 не рекомендовано Міністерству продовжувати ТОВ Сервіс-Авто-2005 строк дії дозволу на перевезення пасажирів. Інші твердження позивача з урахуванням встановлених Порядком № 1081, не спростовують того, що вищевказані транспортні засоби позивача були виготовлені, як вантажні автомобілі.

06.11.2023 представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі у яких зазначив, що відповідач не звертався до органів сертифікації щодо транспортних засобів позивача та не отримував відповіді щодо транспортних засобів. Посилання відповідача на безкоштовний сайт (https://www.mbdecoder.com/) вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки офіційних листів органів сертифікації щодо транспортних засобів позивача про невідповідність транспортним засобам вимогам законодавства про автомобільний транспорт відповідач станом на прийняття оскаржуваного рішення не отримував та до матеріалів справи не долучав, у зв`язку із чим вважає, що оскаржувані рішення приймались виключно на припущеннях членів робочої групи, які не є експертами з експлуатації та переобладнання транспортних засобів в тому числі MERCEDES-BENZ SPRINTER 519.

У судовому засіданні 14.11.2023 суд протокольним рішенням закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Державна служба України з безпеки на транспорті видала позивачу дозволи на перевезення пасажирів на міжміських автобусних маршрутах загального користування 79/80 (а.с.32), 211/212 (а.с. 19), 647/648 (а.с. 92), 721/722 строк на 5 років.

03.09.2021 Мінінфраструктури отримано заяви ТОВ Сервіс-Авто-2005 від 02.09.2021 про продовження строку дії дозволів з перевезення пасажирів на міжобласному маршруті загального користування Черкаси-Київ, рейси 79/80, 211/212, 647/648, 721/722. До заяв додано: анкету для продовження строку дії договору (дозволу); відомості про автобуси, які будуть використовуватися на маршруті; відомості про додаткові умови обслуговування маршруту; відомості щодо інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів; копія дозволу та витягу з нього.

Вказані заяви від 02.09.2021 розглянула Робоча група з питань функціонування і міжобласних автобусних маршрутів загального користування, результати розгляду оформлені протоколом № 40 від 28.01.2022. У протоколі Робоча група зазначила, що автомобільний перевізник ТОВ Сервіс-Авто-2005 не дотримався вимог пункту 53 Порядку № 1081 та пункту 32 Правил, а саме подано транспортні засоби, як інвестицію MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 CDІ, які за експертною думкою членів робочої групи переобладнані з транспортних засобів іншого призначення. Вирішила, зокрема, по пунктам 45-48 (щодо позивача) рекомендувати Мінінфраструктури не продовжувати ТОВ Сервіс-Авто-2005 строк дії дозволів на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування.

Мінінфраструктури видало наказ від 22.02.2022 № 123 Про продовження строку дії дозволів на вивезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут) (у загальному доступі за посиланням - https://mtu.gov.ua/files/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7_123_22.02.2022.pdf), ким продовжено строк дії дозволів на перевезення згідно з переліком.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не видання наказу про не продовження строку дії дозволів ТОВ Сервіс-Авто-2005 на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Черкаси-Київ, рейси 79/80, 211/212, 647/648, 721/722 та пункти 45, 46, 47, 48 протоколу № 40 від 28.01.2022 засідання Робочої групи з питань функціонування міжобласних автобусних маршрутів загального користування Міністерства інфраструктури України протиправними, позивач звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 № 460 (в редакції, яке діяло на момент спірних правовідносинах), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ Про автомобільний транспорт (далі Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до статті 7 Закону № 2344-ІІІ забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), і міжнародних автобусних маршрутах загального користування - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до статей 43, 44, 46 Закону України № 2344-ІІІ визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

Для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи:

- заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент;

- відомості за підписом суб`єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником;

- відомості про додаткові умови обслуговування маршруту;

- документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі Порядок № 1081) пунктом 4 якого визначено, що організатором перевезень на автобусному маршруті загального користування є: Мінінфраструктури - на міжміському і приміському автобусних маршрутах, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут).

Згідно п. 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі перевізник-претендент подає окремо щодо кожного об`єкта конкурсу документи, визначені статтею 46 Закону України Про автомобільний транспорт, за формою згідно з додатками 1-4.

Згідно абз. 2, 9 п. 53 Порядку № 1081 організатор перевезень на міжобласних автобусних маршрутах не пізніше десяти робочих днів з дня опублікування свого рішення на офіційному веб-сайті, доводить його до відома Укртрансбезпеки для видачі протягом не пізніше десяти робочих днів з дня надходження такого рішення автомобільному перевізнику (перевізникам) дозволу (дозволів) за встановленою формою та відповідно до процедури видачі таких дозволів.

Строк дії договору (дозволу) продовжується один раз на п`ять років за рішенням організатора перевезень за наявності заяви автомобільного перевізника - переможця попереднього конкурсу, яку він подає за формою згідно з додатком 7, в якій, зокрема, зазначається інформація про підтверджене інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів стосовно тих, які використовувались автомобільним перевізником на об`єкті конкурсу, наявності вмотивованих підстав вважати зазначеного автомобільного перевізника таким, що здійснював перевезення за цим маршрутом протягом попереднього періоду без порушення умов укладеного попереднього договору (дозволу).

Відповідно до пп. 1 п. 55 Порядку № 1081 організатор зобов`язаний забезпечити за заявою автомобільного перевізника продовження строку дії договору (дозволу), але не більше одного разу і не більше ніж на п`ять років у разі виникнення підстав, визначених абзацом дев`ятим пункту 53 цього Порядку

На виконання статті 7 Закону № 2344-ІІІ та керуючись пунктом 25 частини другої статті 8 Закону України Про центральні органи виконавчої влади наказом Мінінфраструктури від 18.06.2020 № 360 затверджено Положення про Робочу групу Мінінфраструктури з питань функціонування міжобласних автобусних маршрутів загального користування (далі Положення № 360).

Відповідно до пункту 3 Положення № 360 Робоча група з питань функціонування міжобласних автобусних маршрутів загального користування (далі - Робоча група) до основних завдань робочої групи, зокрема, відноситься визначення відповідності строків подання автомобільними перевізниками заяв про продовження строку дії дозволу на перевезення пасажирів на міжміському та приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут) вимогам пункту 29 Порядку № 1081 та надання рекомендацій стосовно продовження/не продовження терміну дії дозволів на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування (абз. 2, 7 пункту 3 Положення № 360).

Відповідно до п. 13 Положення № 360 Робоча група розглядає подані документи та за результатами розгляду надає рекомендації, що оформлюються протоколом.

Аналіз зазначених положень вказує на те, що Робоча група є консультативно-дорадчим органом, утвореним при Міністерстві, рішення якого мають рекомендаційний характер. Мінінфраструктури приймає рішення про продовження строку дії дозволів на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування зокрема шляхом видання відповідного наказу. При цьому у Мінінфраструктури виникає обов`язок забезпечити, продовження строку дії договору (дозволу), за наявності заяви автомобільного перевізника - переможця попереднього конкурсу, у якій зазначається інформація про підтверджене інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів стосовно тих, які використовувались автомобільним перевізником на об`єкті конкурсу.

Суд встановив, що за наслідками розгляду заяв позивача від 02.09.2021, Робоча група з питань функціонування і міжобласних автобусних маршрутів загального користування, у протоколі № 40 від 28.01.2022 зазначила, що автомобільний перевізник ТОВ Сервіс-Авто-2005 не дотримався вимог пункту 53 Порядку № 1081 та пункту 32 Правил, а саме подано транспортні засоби, як інвестицію MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 CDІ, які за експертною думкою членів робочої групи переобладнані з транспортних засобів іншого призначення, у зв`язку із чим рекомендувала Мінінфраструктури не продовжувати ТОВ Сервіс-Авто-2005 строк дії дозволів на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування.

Суд встановив, що до вказаних висновків Робоча група дійшла, здійснивши перевірку VIN-кодів по транспортних засобах MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 CDI (WDB9066571P151140, WBD9066571P111791, WDB9066571Р212477, WDB9066571Р246417) з загальнодоступного офіційного сайту) (https://www.mbdecoder.com/) та встановила, що вищезазначені транспортні засоби були виготовлені, як вантажні автомобілі.

З аналізу наявних у матеріалах справи інформаційних витягів про транспортний засіб (а.с. 177-191 Тому 1) суд встановив, що ТЗ з VIN-кодом:

- НОМЕР_1 - схвалений, як вантажний автомобіль (ліквідація перегородної панелі);

-WBD9066571P111791 - схвалений, як вантажний автомобіль (ліквідація перегородної панелі, розсувні двері вантажного відділення видалено);

- WDB9066571Р212477 - схвалений, як вантажний автомобіль (ліквідація перегородної панелі (elimination of partition panel), розсувні двері вантажного відділення видалено (loading compartment sliding door deleted));

- WDB9066571Р246417 - схвалений, як вантажний автомобіль (ліквідація перегородної панелі).

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає обґрунтованими висновки Робочої групи про те, що подані позивачем транспортні засоби, як інвестицію - MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 CDІ є переобладнаними з транспортних засобів призначених для перевезень вантажів.

Суд врахував, що відповідно до п. 32 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 № 176, забороняється надання послуг з перевезення пасажирів з використанням автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, за відсутності протоколів випробувань таких автобусів на відповідність вимогам правил Європейської економічної комісії - № 43 (перевірка маркування безпечного скла); № 36 чи № 52 (залежно від пасажиромісткості, в обсязі вимог законодавчо регульованої сфери до автобусів, що перебувають в експлуатації); № 80 (вимоги до міцності сидінь та елементів їх кріплення, застосування сертифікованих сидінь, відповідність кріплення сидінь типовим схемам та конструктивним рішенням, перевіреним випробуваннями), виданих акредитованими Національним агентством з акредитації випробувальними лабораторіями.

Таким чином, надання послуг з перевезення пасажирів з використанням автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення можливе за наявності протоколів випробувань таких автобусів на відповідність вищевказаним вимогам правил Європейської економічної комісії, виданих акредитованими Національним агентством з акредитації випробувальними лабораторіями.

Суд врахував, що надані позивачем до Міністерства (та наявні в матеріалах справи) сертифікати відповідності підтверджують, що транспортні засоби MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 СDI (WDB9066571P151140, WDB9066571P212477, VDB9066571Р246417) відповідають вимогам Правил ЄЕК ООН № 43-00р. 5; Правил ЄЕК ІНН № 48-03 (кількість та колір).

Україна стала Договірною Стороною Женевської Угоди 1958 року згідно з Законом України від 20.02.2000 № 1448-ІІІ Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року і заявила про намір застосовувати на своїй території Правила ЄЕК ООН які є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять відповідні технічні приписи.

Ці Правила регламентують питання колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), предметів обладнання та частин до них за критеріями безпеки, екологічності та енергоефективності.

Надані позивачем сертифікати відповідності підтверджують, що автомобіль відповідає Правилам у частині безпечності скла та засобів освітлення.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні жодні докази наявності та подання позивачем до відповідача сертифікатів відповідності (протоколів випробувань автобусів на відповідність вимогам Правил ЄЕК ООН № 80 (вимоги до міцності сидінь та елементів їх кріплення, застосування сертифікованих сидінь, відповідність кріплення сидінь типовим схемам та конструктивним рішенням, перевіреним випробуваннями), виданих акредитованими Національним агентством з акредитації випробувальними лабораторіями.

Суд зазначає, що за відсутності протоколів на відповідність вимогам Правил ЄЕК ООН № 80 на поданих позивачем, як інвестиція, ТЗ - MERCEDES-BENZ SPRINTER 519 CDІ, забороняється надання послуг з перевезення пасажирів, оскільки як встановлено вище, вони є переобладнаними з транспортних засобів для перевезення вантажів.

За вказаних обставин суд доходить висновку про обґрунтованість рекомендації Робочої групи у протоколі № 40 не продовжувати ТОВ Сервіс-Авто-2005 строк дії дозволів на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування та як наслідок про необґрунтованість вимог щодо скасування пунктів протоколу № 40 та зобов`язання відповідача видати наказ про продовження строку дії дозволів на перевезення.

Крім того суд також зазначає, що Протокол Робочої групи з питань функціонування міжобласних автобусних маршрутів загального користування від 28 січня 2022 року № 40 (як і його окремі пункти) не може бути предметом судового оскарження, оскільки, як зазначалось вище, Робоча група є консультативно-дорадчим органом, утвореним при Міністерстві а протокол носить рекомендаційний характер. Таким чином, Протокол № 40 не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не створює будь-яких правових наслідків для позивача.

Із вказаних підстав посилання позивача про те, що посадові особи, які приймали рішення щодо експертної думки не є експертами з експлуатації та переобладнання транспортних засобів суд вважає необґрунтованими. Суд врахував, що відповідно до п. 7 Положення № 360, до складу Робочої групи входять представники Мінінфрастуктури, Державної служби України з безпеки на транспорті, ДП ДержавтотрансНДІпроект, що не викликає у суду сумнівів щодо достатності кваліфікації складу Робочої групи для ідентифікації ТЗ позивача як переобладнаних у пасажирські із вантажних.

Стосовно доводів позивача, що станом на дату прийняття протоколу № 40, відповідач не звертався до органів сертифікації щодо транспортних засобів позивача, суд зазначає, що у спірних правовідносинах організатор перевезень приймає рішення про продовження строку дії дозволів на перевезення на підставі наданих перевізником документів. У цьому випадку позивач реалізує своє право на подання заяви та необхідного переліку документів для продовження строку дозволу на перевезення, а організатор перевезень здійснює їх розгляд та приймає відповідне рішення. Слід зазначити, що Закон № 2344-ІІІ та Порядок № 1081 не встановлюють обов`язку організатора перевезень на витребування доказів сертифікації щодо ТЗ у випадку їх надання перевізником не у повному обсязі.

Крім того, зазначена представником позивача обставина реєстрації ТЗ у встановленому законом порядку не спростовує відсутність подання позивачем до організатора перевезень сертифікатів відповідності (протоколів випробувань автобусів на відповідність вимогам Правил ЄЕК ООН № 80, що є обов`язковим для надання послуг з перевезення пасажирів, на транспортних засобах, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, у зв`язку із чим не може слугувати достатньою підставою для спростування висновків організатора перевезень.

Доводи позивача щодо протиправності бездіяльності відповідача стосовно не видання наказу про не продовження строку дії дозволів, суд також вважає необґрунтованими, оскільки із аналіз абз. 9 п. 53 Порядку № 1081 свідчить про обов`язок відповідача щодо прийняття відповідного наказу у разі прийняття ним, як організатором перевезень, відповідного рішення про продовження строку дії дозволу. Суд врахував, що приписи Порядку № 1081 не містять імперативних положень, які б вказували б на обов`язок відповідача у спірних правовідносинах приймати окремий наказ про не продовження строку дії дозволів. Таким чином, вказані доводи позивача є необґрунтованими та такими, що заявлені з формальних підстав.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс-Авто-2005 (18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 65, кв. 61, код ЄДРПОУ 33363445);

2) відповідач Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 37472062).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 25.06.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК