Решение № 119968736, 24.06.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року справа № 580/2925/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення з військової служби військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 механіка-водія 2-ої роти 1 взводу 2 батальйону матроса - ОСОБА_1 у зв`язку з сімейними обставинами, та зокрема у зв`язку з наявністю дружини, якій встановлено третю групу інвалідності;

-зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 , прийняти рішення про звільнення з військової служби військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 механіка-водія 2-ої роти 1 взводу 2 батальйону матроса - ОСОБА_1 на підставі ст. 26 ч. 5 п. 3 пп г Закону України Про військовий обов`язок та військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ у зв`язку з наявністю дружини, якій встановлено третю групу інвалідності про що видати відповідний наказ по особовому складу про звільнення з військової служби.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що системний аналіз абз.5 підп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу дає підстави для висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) за таких підстав: 1) в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності. При цьому вказана норма не ставить звільнення з військової служби у залежність від наявності певної групи інвалідності, а передбачає таку можливість в силу того, що один із подружжя є інвалідом, без конкретизації якої саме групи є інвалідність. Оскільки позивач має дружину з інвалідністю ІІІ групи, він вважає, що має право на звільнення з військової служби.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що відповідно до абз.5 підп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу підставою для звільнення з військової служби є наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи. Приписи ч. 4 ст. 26 вказаного закону не передбачають такої підстави для звільнення, як ІІІ група інвалідності у дружини.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію.

03.02.2024 позивач подав рапорт до відповідача про звільнення його з військової служби на підставі підп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у зв`язку із наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 13.02.2024 №41/2385, позивачу відмовлено у звільненні його з військової служби, оскільки його дружина має лише ІІІ групу інвалідності та відповідно до Висновку МСЕК у неї відсутні обставини непрацездатності, значного обмеження життєдіяльності, неспроможності або обмеженої спроможності до самообслуговування.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не звільнення з військової служби, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У даній справі суд має надати оцінку спірним правовідносинам в частині: відмови відповідача звільнити позивача з військової служби за абзацом 5 пп. г п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-XII, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Закон №2232-ХІІ здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 ст. 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 6 ст. 2 Закону №2232-XII передбачені наступні види військової служби:

-строкова військова служба;

-військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

-військова служба за контрактом осіб рядового складу;

-військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

-військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

-військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

-військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно з указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію.

03.02.2024 позивач подав рапорт до відповідача про звільнення його з військової служби на підставі підп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку із наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.

Так, відповідно до п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.

Правовими положеннями абз. 5 пп. г п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентовано, зокрема,

-Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час воєнного стану:

у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Системний аналіз абз. 5 пп. г п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ дає підстави для висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) за таких підстав:

1) в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності.

При цьому вказана норма не ставить звільнення з військової служби у залежність від наявності певної групи інвалідності, а передбачає таку можливість в силу того, що один із подружжя є інвалідом, без конкретизації якої саме групи є інвалідність;

2) та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 32.01.2024 ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . А згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №425309 від 15.11.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено ІІІ групу інвалідності (з 01.09.2023 безтерміново, причина інвалідність з дитинства з ураженням опорно-рухового апарату).

Отже, така відмова відповідача є безпідставною, адже системний аналіз абз. 5 пп. г п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ, в редакції Закону станом на момент подання рапорту позивача про звільнення, дає підстави для висновку, що під час воєнного стану війсьвослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами, в тому числі в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності.

Суд зазначає, що військовослужбовець, дружина якого має інвалідність, має право на звільнення з лав ЗСУ незалежно від групи інвалідності та наявності чи відсутності необхідності здійснення постійного догляду. Сам факт наявності дружини із числа осіб з інвалідністю вже є самодостатньою підставою для звільнення з військової служби.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_2 з військової служби, за пп. г п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ, оскільки його дружина є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача про те, що у дружини позивача відповідно до Висновку МСЕК відсутні обставини непрацездатності, значного обмеження життєдіяльності, неспроможності або обмеженої спроможності до самообслуговування, а тому відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби, суд не бере до уваги, оскільки, як зазначалось вище, абз. 5 пп. г п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ, передбачено окрему підставу для звільнення за сімейними обставинами - в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності.

Отже, відповідач не вчинив дій, які передбачені законом, чим допустив протиправну бездіяльність, тому суд для повного захисту прав позивача вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не звільнення позивача з військової служби за пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на період воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.

Відповідно, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 21.06.2023 про звільнення з військової служби за абз. 5 пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на період воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Суд враховує, що згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на період воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) від 03.02.2024 про звільнення з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на період воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР