Постановление суда № 119939747, 05.06.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/11729/24

Провадження №1-кп/127/339/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2023за №42023000000001179,за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.27ч.4ст.189КК України,та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненнізлочину,передбаченого ч.4ст.189 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 увчиненні злочину,передбаченого ч.3ст.27ч.4ст.189КК України, ОСОБА_5 ,у вчиненнізлочину,передбаченого ч.4ст.189 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту або ж визначення розміру застави. Вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим та до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби з урахуванням погіршення його стану здоров`я або визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Так, 26.10.2023 ОСОБА_4 було госпіталізовано в критичному стані до ІНФОРМАЦІЯ_4 в кардіохірургічне відділення, де 30.10.2023 йому було проведено операцію, а саме аортальне кардіошунтування, що підтверджується довідкою від 06.11.2023. При цьому саме перебування під вартою призвело до позапланового хірургічного втручання в роботу серцево-судинної системи ОСОБА_4 , оскільки окрім медикаментозного лікування він ще потребує і постійного нагляду лікарів, чого забезпечити в умовах слідчого ізолятора неможливо. 11.12.2023 його знову було госпіталізовано з підозрою на інсульт і було діагностовано порушення кровообігу головного мозку. Подальше перебування його в ізоляції створює загрозливі для життя явища і за таких умов обмеження у свободі людини є неспівмірними меті кримінально провадження за відсутності встановленої у судовому порядку його винуватості у вчиненні злочину. Наразі заявлені при обранні запобіжного заходу ризики фактично вичерпалися, оскільки докази зібрані, підозрюваний не має можливості впливати на свідків, має тісні соціальні зв`язки, місце проживання. Також після продовження судом запобіжного заходу 02.05.2024 ОСОБА_11 був госпіталізований до КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», та протягом 10 днів перебував в нейрохірургічному відділенні. На даний час ОСОБА_12 перебуває в лікарні з 20.05.2024 і йому рекомендовано продовжити лікування в нейрохірургічному відділенні. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який одружений, наявності в нього тяжкого захворювання, ОСОБА_13 необхідно змінити застосований до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби або визначити заставу, яка буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов`язків.

В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_12 підтримав клопотаннязахисника прозміну запобіжногозаходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби або визначення розміру застави, просив його задовольнити. Пояснив, що під час перебування під вартою у нього дуже погіршився стан здоров`я, він потребує лікування та постійного нагляду лікарів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання захисника та зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 . Вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Просив в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 прозміну застосованогодо обвинуваченогозапобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту у певнийперіод добиабо визначеннярозміру застави відмовити, оскільки підстав для цього немає.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , захисник - адвокат ОСОБА_10 клопотання адвоката ОСОБА_9 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту або ж визначення розміру застави підтримали, просили його задовольнити.

Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого, не заперечував.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Згідно положень ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.10.2023 до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02.12.2023 та взято його під варту в залі суду.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.11.2023 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 26.01.2024.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.01.2024 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 22.03.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.03.2024 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 20.05.2024 включно.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України, одружений, офіційно непрацевлаштований, є особою без громадянства, відносно нього згідно Указу Президента України №203/2021 від 21.05.2021 застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи як до особи, що має вплив на кримінальне середовище.

Суд дійшов висновку, що соціальні зв`язки обвинуваченого не можливо визнати стійкими.

Як вбачається з медичних документів, доданих до клопотання захисника, ОСОБА_4 надавалася медична допомога під час його перебування під вартою. Належних доказів того, що обвинувачений не може на даний час перебувати під вартою до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно положень ч. ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, є особою без громадянства, відносно нього згідно Указу Президента України №203/2021 від 21.05.2021 застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи як до особи, що має вплив на кримінальне середовище, непрацевлаштований, немає офіційного джерела прибутку.

Крім того, суд також приймає до уваги стадію даного судового провадження, в межах якого на даний час обвинувачені, потерпілий та свідки не допитані судом, письмові та речові докази судом не досліджувалися.

В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше тримання під вартою обвинуваченого.

Стосовно ризику переховування від суду, то як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, місце проживання, професію, прибуток, наявність сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»). Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).

При цьому суд зазначає, що тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Однак, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що в сукупності з іншими вказаними вище обставинами збільшує ризик переховування від суду настільки, що його неможливо відвернути, не тримаючи особу під вартою.

Суд зазначає, що доводи сторони захисту про те, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, самі по собі не можуть служити підставою для зміни запобіжного заходу, а мають враховуватися в сукупності з іншими обставинами, встановленими під час розгляду клопотання.

Суд, оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків, враховує встановлений порядок дослідження судом доказів та вважає, що ризик такого впливу зберігається до дослідження показань потерпілого та свідків безпосередньо судом під час судового розгляду. Суд не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із потерпілим та свідками, обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив.

Отже,враховуючи встановленіпід часрозгляду клопотаннязахисника обставини,в сукупностііз данимипро особуобвинуваченого ОСОБА_4 ,суд дійшоввисновку пронаявність підставдля залишеннязастосованого дообвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без змін, оскільки ризики переховування від суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків є доведеними та достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам. Вказані ризики на даний час не зменшилися.

Враховуючи викладене,суд дійшоввисновку,що в задоволенніклопотання захисникаобвинуваченого прозміну застосованогодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арештуу певнийперіод добиабо визначеннярозміру застави слід відмовити.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи обставини кримінального провадження, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає недоцільним визначати розмір застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 183, 331, 392- 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту або ж визначення розміру застави - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя