Решение № 119914596, 21.06.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6263/23

Провадження № 2/202/3068/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу № 206/6263/23 за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», адреса: 03150, м.Київ, вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2,

до

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 5506624 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого сума кредиту складає 25000,00 грн, строк кредиту 360 днів, дата повернення кредиту 03.02.2023 вказана в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 25000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день. Відповідач свої зобов`язання щодо сплати відсотків та тіла кредиту належним чином не виконав. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 29 травня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 29-05/2023-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Отже, позивач є новим кредитором відповідача за кредитним договором. До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 84735,07 грн. У зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, в період з 25.02.2022 по 30.04.2022 призупинено нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами. Позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів за період з 07.09.2022 по 05.11.2022 в розмірі 27096,24 грн. Станом на 28 грудня 2023 року заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає: 23768,63 грн тіло кредиту, 88112,68 грн нараховані проценти, що разом становить 111831,31 грн. Також, у зв`язку з розглядом даної справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

04.04.2024, через канцелярію суду, від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов з якого випливає, що відповідач позов визнає частково через те, що вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими. Укладений кредитний договір є таким, що порушує ч.2 ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків і фінансових послуг» та ч.3 ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки фактично працівники ТОВ «АВЕНТУС Україна» при видачі кредиту не ознайомлюють позичальника з можливими ризиками, оскільки клієнт, здійснюючи оформлення кредиту через Інтернет не має можливості оцінити та осмислити умови кредитування, виявити недоліки та оцінити всі можливі збитки та ризики. Крім того, сума заборгованості з нарахованими процентами майже у п`ять разів перевищує суму тіла кредиту, що є фактичним порушенням розумного балансу між інтересами боржника та кредитора. Тобто позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Таким чином, вважає, що умови кредитного договору є несправедливими та суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації, понад триста відсотків вартості, у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Просить прийняти до уваги, що з 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, запроваджено воєнний стан, її чоловік є військовослужбовцем, на утриманні вона має двох неповнолітніх дітей, свого житла не має та проживає в орендованій квартирі. Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але через систему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, але через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору позики, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Судом встановлено, що 08.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 5506624 про надання споживчого кредиту (далі - Договір).

Згідно з п.п. 1.3, 1.4, 1.5 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 25 00,00 грн, строк кредиту - 360 днів, тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.

Згідно з п. 1.5.2. Договору відповідно до певних умов застосовується знижена процентна ставка 0,299 % в день.

До відповідача ОСОБА_1 була застосована знижена процентна ставка (0,299 % в день) та стандартна процентна ставка (1,99 % в день).

Відповідно до п. 3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом; нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Строк користування кредитом становив 360 календарних днів, починаючи з 08.02.2022 року або 09.02.2023 року (п. 2.2. Договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було у повному обсязі виконано своє зобов`язання за Договором.

Відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за Договором не виконувалися у повному обсязі.

При цьому, у зв`язку із введенням воєнного стану, у період з 25.02.2022 року до 30.04.2022 року, тобто впродовж 65 днів проценти за користування кредитом не нараховувалися.

Отже, загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 84785,07 грн (23768,63 грн + 61016,44 грн), що підтверджується витягом з Реєстру боржників від 29.05.2023 року та Карткою обліку Договору (розрахунком заборгованості).

Заявлені позивачем проценти у розмірі 27096,24 грн. матеріалами справи не доведені.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

29.05.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 29.05/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором про надання споживчого кредиту № 5506624 від 08.02.2022 року.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» слід стягнути заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 5506624 від 08.02.2022 року у загальному розмірі 84785,07 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 23768,63 грн; сума заборгованості за відсотками 61016,44 грн, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію ордеру; звіт про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10.07.2023; копію платіжної інструкції від 26.12.2023 № 2421 на суму 10000,00 грн.

Зі звіту про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10.07.2023 вбачається, що адвокатом Столітнім М.М. було витрачено 10 годин на збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складення позовної заяви та її подання до суду, вартість виконаних робіт оцінено 10000,00 грн.

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 1627,86 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 512, 526, 530, 610, 612, 625, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за договором № 5506624 про надання споживчого кредиту від 08.02.2022 року, у розмірі 84785,07 гривень, з яких: 23768,63 гривень заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту); 61016,44 гривень сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1627,86 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті 21.06.2024.

Суддя А. О. Михальченко