Постановление суда № 119910120, 21.06.2024, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 198/200/24

Провадження № 2/0198/141/24

21.06.2024

У Х В А Л А

іменем України

21 червня 2024року суддя Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області Білинський М.В., при секретарі Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент - банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов датований 04.05.2024 року, надійшов до суду 22.05.2024 року.

На виконання вимог ст. 187 ч. 6 ЦПК України, судом було направлено запит щодо інформації про зареєстроване місце проживання відповідача. Згідно відповіді виконкому від 23.05.2024 року відповідач померла в грудні 2022 року.

Однак, суд припустився помилки та відкрив провадження у справі. Щоправда, відповідь виконкому сільради було складено вітіювато, одразу не було можливо зрозуміти, що особа померла.

В подальшому цю помилку було з`ясовано і суд направив запит до органу реєстрації актів цивільного стану.

21.06.2024 року до суду з органу РАЦС надійшла завірена копія актового запису про смерть №04 від 02.01.2023 року. Згідно даного документу, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (тобто, до подачі позову).

Отже, ухвалу про відкриття провадження було постановлено помилково.

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином, встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, який на час звернення позивача до суду вже помер.

Суд зазначає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі (та до подання позову). Так норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у Постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй Постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, суд приходить до обгрунтованого висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що про справі не може бути відкрито провадження, позовна заява підлягає поверненню.

Обираючи підстави для закриття провадження по справі суд вважає за необхідне застосувати норми пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так нормами п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

В даному випадку суд позбавлений можливості залучити правонаступника, оскільки такі дії (в даному випадку) не передбачені ЦПК України і як вже зазначалося вище залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі не може бути відкрито з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред`явленні до осіб, що померли на момент пред`явлення позовів, висловлена Верховним судом у Постановах від 16 травня 2018 року, у справі № 183/4229/14-ц, 07 березня 2018 року у справі № 320/13096/13-ц, 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15 та 16 січня 2018 року у справі № 654/3928/15.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн., що підтверджується (а.с. 1, 45).

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом),повернення заяви, тощоу тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За вказаних обставин сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу. Однак, це не може бути зроблено, оскільки суду не відомо на який рахунок потрібно повернути судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 55, 258-261, 263 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Вважати ухвалу про відкриття провадження постановлену 24 травня 2024 року по справі №198/200/24 такою, що постановлена помилково.

Відмовити у відкритті провадження по справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент - банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Роз`яснити представнику Акціонерного товариства «Акцент - банк» його право звернутися до суду із заявою про повернення судового збору у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена 21 червня 2024 року.

Суддя М. В. Білинський