Решение № 119905692, 21.06.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 року Чернігів Справа № 200/5821/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Академії Державної пенітенціарної служби до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство юстиції України про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В:

Академія Державної пенітенціарної служби звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство юстиції України, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби, в сумі 139275,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідача було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), а тому у нього виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, які в добровільному порядку відповідачем не сплачені.

В наданому до суду відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що розмір витрат виплаченого позивачу грошового забезпечення не відповідає дійсності, оскільки згідно з випискою по рахунку АТ КБ «Приватбанк» від 25.09.2023 року за період з 19.09.2019 по 16.06.2023 ОСОБА_1 було виплачено 30788,61 грн. грошового забезпечення, а не 86404,02 грн., як зазначено позивачем. Вказує, що оскільки навчання курсанта є державною службою особливого характеру і не виключає виконання під час навчання завдань служби, грошове забезпечення особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України не відноситься до витрат, пов`язаних із утриманням курсанта у навчальному закладі, а є видатками у сфері соціального забезпечення особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, виплаченими за період служби. Тому такі витрати не підлягають відшкодуванню. Зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості з продовольчого забезпечення та оплати комунальних послуг та за спожиті енергоносії є необґрунтований, детальний розрахунок нарахування за кожен рік помісячно із зазначенням необхідних вихідних даних для перевірки суми нарахування позивачем до суду не надано. Також посилається на те, що у період з 01.09.2022 по 01.09.2023 не проживав у Академії Державної пенітенціарної служби, а орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди квартири від 01.09.2022.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Додатково зазначив, що сума грошового забезпечення включає також сплачений позивачем єдиний соціальний внесок. Вказує, що грошове забезпечення є частиною фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах і підлягає відшкодуванню у разі звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання. Також підтверджує, що у період з вересня 2021 року по червень 2023 рік відповідач не проживав на території Академії, не користувався комунальними послугами, а відтак позивачем за цей період і не було проведено жодних нарахувань.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство юстиції України в наданих до суду письмових поясненнях підтримало позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби № 349/ОД від 20.07.2019 ОСОБА_2 з 18.08.2019 був зарахований курсантом першого курсу денної форми навчання Академії Державної пенітенціарної служби (а.с. 11-13).

Згідно копії свідоцтва про зміну імені від 04.08.2020 № НОМЕР_1 відповідач змінив прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

01.09.2020 між Академією Державної пенітенціарної служби (виконавець) з однієї сторони, південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (замовником) з другої сторони та відповідачем з третьої сторони укладено контракт № 641 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України (далі - контракт) (а.с. 14-16).

Згідно абзаців 4, 5 пункту 3 розділу ІІ контракту відповідач зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» у повному обсязі за весь період її фактичного навчання.

Абзацом 7 пункту 1 розділу ІІ контракту визначено, що Академія зобов`язана проводити претензійно-позовну діяльність у справах про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти.

Відповідно до наказу Академії № 280/ОС від 15.06.2023 відповідачу було присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра та видано диплом про освіту (а.с. 17).

Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов контракту, відповідач був направлений для подальшого проходження служби до Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)». Згідно наказу № 115/ОС-23 від 19.06.2023 відповідача призначено на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи (а.с. 19).

Відповідно до наказу начальника Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» № 1 73/ОС-23 від 25.08.2023 відповідача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням) (а.с. 20).

Згідно довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби від 16.06.2023 № 5/1657, за період з 18.08.2019 по 16.06.2023, було витрачено: грошове забезпечення з нарахуваннями - 86404,02 грн., продовольче забезпечення - 28786,03 грн., речове забезпечення - 11014,87 грн., медичне забезпечення - 2350,12 грн., оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії - 10720,33 грн., разом 139275,37 грн. (а.с. 21).

Відповідач був ознайомлений із вказаною довідкою про що свідчить його особистий підпис.

25.08.2023 відповідача під час звільнення особисто під розпис було повідомлено про необхідність відшкодування витрат на навчання протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення (а.с. 22).

В добровільному порядку вказані витрати відповідач не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно частини п`ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і .умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частинами другою, четвертою статті 74 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається. Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат) відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат передбачено, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Приписами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат встановлено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).

У відповідності до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Згідно пункту 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі - Порядок № 261) механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі, зокрема, звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 2 Порядку № 261 встановлено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалась.

В силу вимог пунктів 4, 5 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період його фактичного навчання. Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У свою чергу, Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через недисциплінованість.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що курсанти навчального закладу зобов`язані відшкодувати державі витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість.

Вказаний обов`язок кореспондується також з умовами укладеного контракту від 01.09.2020 № 641 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України.

За приписами пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення навчального процесу.

Відповідачем надано довідку-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби від 16.06.2023 № 5/1657, в якій загальна сума витрат на утримання відповідача становить 139275,37 грн.

Також до довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби від 16.06.2023 №5/1657 позивачем надано суду додаткові розрахунки за період з 18.08.2019 по 16.06.2023 щодо витрат на харчування; помісячний розрахунок витрат на оплату комунальних послуг та за спожиті енергоносії, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 ; розрахунок про використання медикаментів та лікарських засобів; розрахунок щодо витрат грошового забезпечення з нарахуванням (єдиного соціального внеску); розрахунок щодо вартості використаного ОСОБА_1 речового майна (а.с. 136-141).

Отже, наведеними вище положеннями чинного законодавства України, як і умовами контракту, передбачено обов`язок відповідача відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби, проте у добровільному порядку витрати відшкодовано не було.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що грошове забезпечення особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України не відноситься до витрат, пов`язаних із утриманням курсанта у навчальному закладі, оскільки грошове забезпечення є частиною фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах і підлягає відшкодуванню у разі звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання.

Крім того, на спірні правовідносини не поширюється дія положень пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2023 від по справі № 440/2692/20, від 15.06.2023 по справі № 520/6532/2020.

Суд звертає увагу, що згідно розрахунку витрат грошового забезпечення за період навчання ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби з 18.08.2019 по 16.06.2023 сума нарахованого та виплаченого грошового забезпечення (з урахуванням єдиного соціального внеску) складає 86404,02 грн. та має бути відшкодована позивачу.

Що стосується посилання відповідача на відсутність обов`язку сплати за спожиті енергоносії та оплату комунальних послуг, а також щодо обов`язку відшкодування за продовольче забезпеченням (харчування), оскільки з 01.09.2022 по 01.09.2023 він проживав за межами Академії, суд зазначає таке.

Відповідно до Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання (пункт 3 Порядку № 261).

Як вбачається з помісячного розрахунку витрат на оплату комунальних послуг та за спожиті енергоносії нарахування вказаних витрат здійснювалося відповідачу по липень 2021 року включно. Тому вказаний відповідачем період проживання поза межами Академії з 01.09.2022 по 01.09.2023 не був включений відповідачем в розрахунок.

Харчування в Академії здійснюється відповідно до норм затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту».

У період з вересня 2021 року по червень 2023 рік відповідач постійно не проживав на території Академії, але проходив навчання, і відповідно не міг повністю відмовитися від харчування, продовольче забезпечення відповідача складалося з обов`язкових щоденних обідів, сніданків, та вечеря.

Отже, відповідно до Довідки-розрахунку вих. № 5/1657 від 16.06.2023 року, складеної на підставі розрахунку щодо понесених витрат Академією Державної пенітенціарної служби на харчування курсанта ОСОБА_1 за період його навчання з 18.08.2019 по 16.06.2023 вказані витрати становлять 28786,03 грн.

Таким чином, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи не відшкодував, а тому суд вважає, що позовні вимоги Академії Державної пенітенціарної служби є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Академії Державної пенітенціарної служби (вул. Гонча, 34, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08571788) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Академії Державної пенітенціарної служби (код ЄДРПОУ: 08571788 IBAN UA408201720313241001201007942 банк: ДКСУ м. Київ МФО 820172) витрати пов`язані з утриманням його в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 139275,37 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.06.2024.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ