Решение № 119903821, 20.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 рокусправа № 380/9600/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» про визнання порушення права на інформацію та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 06.05.2024 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» (місцезнаходження: 81118, Львівська область, Львівський район, с. Ставчани, вул. Сутса В., 5, код ЄДРПОУ 00034039), в якому просить:

- визнати порушення відповідачем права на інформацію щодо виявленого звалища відходів, а саме: ненадання відповіді на запит від 30.03.2024 та ненадання інформації та відповіді згідно запиту від 30.03.2024 своєчасно;

- зобов`язати відповідача надати відповідь на запит від 30.03.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 30.03.2024 позивач у встановленому Законом порядку звернувся до Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» із запитом на інформацію. Запит отриманий відповідачем 04.04.2024. Проте, станом на момент звернення до суду жодної відповіді від Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» на запит позивача від 30.03.2024 всупереч положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації» не надано. Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.05.2024 позивача звільнено від сплати судового збору у даній адміністративній справі.

Ухвалою від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є довідки про доставку електронного листа.

Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач 30.03.2024 скерував до Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» запит на інформацію від 30.03.2024, в якому вказав, що ним 15.11.2021 скеровано звернення до контролюючих органів влади, в якому повідомлено, що біля села Годовиця (Сокільницька ОТГ) розміщені несанкціоноване сміттєзвалище побутових, будівельних та інших відходів. Позивач отримав відповідь №2866 від 26.11.2021, з якої йому стало відомо, що Сокільницькою сільською радою було скеровано припис відповідачу, так як земельна ділянка, на якій було виявлено сміттєзвалище перебуває у користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України».

У зв`язку з наведеним позивач просив відповідача повідомити про таке:

« 1. Чи надходив до вашої адреси (в тому числі чи вручався особисто чи поштою уповноваженим особам ДП) Припис з Сокільницької сільської ради щодо необхідності вжиття заходів по факту розміщення сміттєзвалищ за орієнтовними координатами (49.758240,23.913741) (49.757976,23.913666) (49.757734,23.913311) (49.757559,23.912576), про що відомо з документа №2866 від 26.11.2021 року (додаток №1 до Запиту).

2. Зазначте дату ліквідації (прибирання, очищення території тощо), та ким (організація, підприємство тощо) фактично проведено ліквідацію виявлених мною сміттєзвалищ біля села Годовиця (Орієнтовні геопросторові дані (49.758240,23.913741) (49.757976,23.913666) (49.757734,23.913311) (49.757559,23.912576) про які я повідомляв у заяві від 15.11.2021 року;

Надайте також копію або ж витяг документа де зафіксовано факт ліквідації сміттєзвалищ біля села Годовиця (Орієнтовні геопросторові дані (49.758240,23.913741) (49.757976,23.913666) (49.757734,23.913311) (49.757559,23.912576) про що я повідомляв у заяві від 15.11.2021 року».

Відповідь просив надіслати на його поштову адресу.

Також повідомив, що не запитує інформації що містить персональні дані, а лише дотичну стану довкілля інформацію.

До запиту позивач долучив копію листа Сокільницької сільської ради №2866 від 26.11.2021.

Запит було надіслано засобами поштового зв`язку та вручено відповідачу 04.04.2024.

Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази надання відповіді на запит.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або межах повноважень та інший спосіб - на свій вибір.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Згідно з ч.2 цієї статті до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють, зокрема, інформацією про стан довкілля.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Аналізуючи вищенаведені норми суд зазначає, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтями 21 та 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Статтею 23 вказаного Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява про надання публічної інформації, зобов`язаний об`єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити заявника про наслідки розгляду такої заяви.

Суд встановив, що запит позивача від 30.03.2024 вручений Державному підприємству «Дослідне господарство «Оброшине» інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» 04.04.2024, що підтверджується витягом з трекінгу АТ «Укрпошта».

Однак, докази надання відповіді на запит у передбаченні законом терміни в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідач порушив вимоги частини першої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Суд зазначає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Суд при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.06.2018 у справі № 800/369/17.

Також Верховний Суд вказав, що не надавши відповідь на запит у встановлений Законом № 2939-VI п`ятиденний строк відповідач допустив протиправну бездіяльність, тому захистити порушене право на своєчасне отримання інформації можливо лише шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.

У такому разі, оскільки відповідачем порушено право позивача на своєчасне отримання відповіді на запит, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу відповіді на запит від 30.03.2024.

З огляду на те, що судом визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит від 30.03.2024, з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати позивачу відповідь на запит від 30.03.2024.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо судового збору, оскільки позивач ухвалою суду від 13.05.2024 звільнений від сплати судового збору, такий відповідно до ст.139 КАС України розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» щодо ненадання відповіді на запит на інформацію від 30.03.2024.

Зобов`язати Державне підприємство «Дослідне господарство «Оброшине» інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» (місцезнаходження: 81118, Львівська область, Львівський район, с. Ставчани, вул. Сутса В., 5, код ЄДРПОУ 00034039) надати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідь на запит на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 30.03.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан