Решение № 119895955, 21.06.2024, Хозяйственный суд Харьковской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2024 р. Справа № 922/1701/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; код ЄДРПОУ: 31557119) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "21-й вік" (адреса: 61057, м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 5; код ЄДРПОУ 30865302) про стягнення 115486,32 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "21-й вік" (далі - відповідач) 115486,32 грн, з яких:

8108,04 грн - заборгованості за договором про постачання теплової енергії з 01.03.2021 по 30.11.2021;

107378,28 грн - заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з 01.12.2021 по 30.04.2023.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договорів про постачання теплової енергії № 2718 від 01.02.2002 та індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з 01.12.2021 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії до належного відповідачу приміщення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 відкрито провадження у справі № 922/1701/24; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного та поштового зв`язку направлено копію ухвали від 16.05.2024 про відкриття провадження у справі.

Зокрема, повідомлення позивача про відкриття провадження у справі здійснено шляхом направлення копії названої ухвали до електронного кабінету в системі Електронний суд, про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка про доставку електронного листа від 16.05.2024 (а. с. 65).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи копія ухвали від 16.05.2024 направлена засобами поштового зв`язку на адресу його реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному демографічному реєстрі. Проте, зазначена копія ухвали повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 66-69).

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, відповідач є власником нежитлових приміщень 1-го поверху 10,17-23 в літ. «А-10» загальною площею 192, 9 кв. м в житловому будинку за адресою м. Харків, вул. Дмитрівська, 5. Зазначене підтверджується Інформацією з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державног реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.07.2023.

Вищезазначені нежитлові приміщення розташовані в будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП Харківські теплові мережі. Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами № 177/12508 від 05.11.2020; № 177/13203 від 12.04.2021; 177/14154 від 17.10.2021; № 171/15019 від 15.04.2022; № 177/14834 від 24.10.2022; № 177/15781 від 06.04.2023 про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023 до будівель в цілому. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 01.02.2002 між позивачем, як енергопостачальною організацією, та відповідачем, як споживачем, укладено тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 2718 (далі за текстом договір; а. с. 51-53), за умовами якого енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві, теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію в опалювальний період;

- гаряче водопостачання протягом року;

- технологічні потреби відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря по мірі необхідності.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск-получення теплової енергії.

Згідно з п. п. 6.3-6.6 договору споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що є і заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше, як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

При несплаті споживачем, за отриману теплову енергію, в указаний термін відпуск теплової енергії споживачу здійснюється на умовах товарного кредиту. Відсоток за товарний кредит встановлюється в розмірі 1,5 облікової ставки НБУ.

Згідно з п. п. 10.1, 10.3-10.4 договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2002 року. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної оплати на умовах договору за фактично спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Матеріали справи не містять доказів заявлення будь-якою зі сторін про припинення дії договору, а тому суд приходить до висновку, що зазначений договір, зокрема діяв протягом опалювального сезону 2020-2021, 2021-2022..

Як свідчать матеріали справи, в період опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023 (які розпочато та завершено на підставі розпоряджень Харківського міського голови, про що свідчать акти підключення/відключення споживача (а. с. 11-14) позивач згідно з умовами укладеного з відповідачем договору здійснював постачання теплової енергії до нежитлових приміщень останнього, зокрема, в березні 2021, квітні 2021, жовтні 2021 та листопаді 2021. Про вказані обставини свідчать залучені до матеріалів справи відомості обліку споживання теплової енергії на опалення, складені протягом вказаних опалювальних сезонів.

Заборгованість за спожиту відповідачем теплову енергію за договором обліковується за особовим рахунком відповідача (17701-1080) і за кожний розрахунковий період (календарний місяць) відображується у бухгалтерському обліку.

З метою оплати наданих послуг теплопостачання позивач у період направляв на адресу відповідача відповідні рахунки-фактури та акти звіряння.

Проте, заборгованість за спожиту теплову енергію протягом в березні 2021, квітні 2021, жовтні 2021 та листопаді 2021 відповідач в повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим, у нього перед позивачем утворилася заборгованість за вказаний період надання послуг в сумі 8108,04 грн.

Крім того, на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023), на офіційному сайті КП Харківські теплові мережі (далі позивач) www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі індивідуальний договір; а. с. 55-60). Договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 31.10.2021. Договір укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Відповідно до п. 4 індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

За приписами ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, буд. Дмитрівська, 5 розташоване в житловому будинку, починаючи з 31.10.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі договору.

Відповідно до п. 51 індивідуального договору, він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Таким чином, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023 - є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору).

Відповідно п. 30 індивідуального договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до п. 32 індивідуального договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.

Згідно з п. 33. індивідуального договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до п. 34 індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

В даному випадку, оскільки будинок за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 5 обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення та гарячої води по об`єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.

Зокрема, щомісячний обсяг спожитої теплової енергії зафіксовано в Відомостях обліку спожитої теплової енергії.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою оплати наданих послуг з теполопостачання та на виконання умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії позивачем направлялися відповідачу відповідні рахунки-фактури (а. с. 26-42), які однак в повному обсязі не були оплачені.

Станом на 15.05.2024 заборгованість відповідача за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 107378,28 грн. Дана заборгованість утворилась за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року включно.

Обставини щодо стягнення зазначених заборгованостей за наведеними вище договорами стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги, комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За змістом ст. 20 цього ж закону, до обов`язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1-2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Згідно зі ст.. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до частин 1-3 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до визначень термінів, які містяться в ст.1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Частиною 4 ст. 19 та ст. 24 вказаного Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, своєчасне укладення якого з теплопостачальною організацією є основним обов`язком споживача теплової енергії.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначені Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила), відповідно до п. 3 яких споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Пунктом 4 Правил визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до абз. 6 п. 40 Правил користування тепловою енергією, до обов`язків споживача теплової енергії, зокрема, належить вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.

За приписами п. 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Крім того, згідно з п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що споживачі зобов`язані оплатити послуги, якщо вони фактично користувалися ними у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У даному випадку, як зазначалось, відповідач є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 5, розташованих в житловому будинку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 7).

Факт постачання позивачем теплової енергії в житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 5, в якому розташовані належні відповідачу нежитлові приміщення, підтверджується актами на включення та відключення опалення, які в свою чергу підписані та скріплені печатками повноважних представників позивача та балансоутримувача будинку. Обсяг спожитої теплової енергії зафіксовано в відомостях обліку споживання теплової енергії та відповідають відомостям з тепло лічильника що розміщений в будинку за цією адресою.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт та обсяг споживання відповідачем теплової енергії в березні 2021, квітні 2021, жовтні 2021 та листопаді 2021, що мало місце в рамках тимчасового договору про постачання теплової енергії № 2718 від 01.02.2002 року.

Заборговананість відповідача перед позивачем за постулги теплопостачання станоить суму 8108,04 грн.

З метою оплати наданих послуг теплопостачання позивач у період направляв на адресу відповідача відповідні рахунки-фактури та акти звіряння.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати зазначеної заборгованості, зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення позову в частині стягнення цієї заборгованості з відповідача на користь позивача.

Окрім того, факт споживання відповідачем наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії у опалювальні періоди 2021-2022, та 2022-2023 засвідчує факт приєднання відповідача до умов Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (акцептування договору), оскільки саме такий спосіб приєднання до умов договору (які є публічними та розміщенні на загальнодоступному ресурсі (сайті позивача в мережі інтернет) передбачений умовами цього договору.

Суд констатує, що позивачем належним чином доведено факт споживання відповідачем теплової енергії за період опалювального сезону 2021-2022, 2022-2023 років та обсяги такого споживання.

Суд наголошує, що за приписами п. 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства (п. 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії).

Відповідно до п. 32 індивідуального договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 30 індивідуального договору визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

На підставі зазначеного позивачем здійснено розрахунок, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість за індивідуальним договором в загальній сумі 107378,28 грн. за період надання послуг з 01.12.2021 по 30.04.2023

З метою оплати наданих послуг з теполопостачання та на виконання умов індивідуального договору, позивачем направлялися відповідачу відповідні рахунки-фактури, які однак в повному обсязі не були оплачені.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за індивідуальним договором в зазначеній вище сумі, суд за наслдіками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині та стягнення вказаної заборгованості з відповідача на користь позивача.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2422,40 грн судового збору та 70,00 грн поштових витрат (понесення яких підтверджується наданим позивачем фіскальним чеком, описом вкладення та накладною згідно з якими на адресу відповідача направлялися копія позовної заяви та доданих до неї документів).

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "21-й вік" (адреса: 61057, м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 5; код ЄДРПОУ: 30865302) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; код ЄДРПОУ: 31557119):

8108,04 грн - заборгованості за договором про постачання теплової енергії за період з 01.03.2021 по 30.11.2021;

107378,28 грн - заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.04.2023.

2422,40 грн - судового збору;

70,00 грн - поштових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак