Решение № 119889529, 28.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4928/24-ц

пр. 2-395/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 78546238 від 24.01.2023 року у розмірі 32 600,00 грн., з яких: 8 150,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 24 450,00 грн. - заборгованість за відсотками, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»; Позикодавець) та відповідачем (далі - Позичальник) було укладено договір позики № 78546238 (далі - Договір позики № 78546238 від 24.01.2023 року), відповідно до умов якого Позикодавець зобов`язується передати у власність Позичальнику грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики. 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно Реєстру боржників № 8 від 26.07.2023 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 32 600,00 грн., з яких: 8 150,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 24 450,00 грн. - заборгованість за відсотками. Проте відповідач, у порушення умов кредитного договору, не сплатив суму заборгованості позивачу, та у разі неотримання повідомлення про відступлення прав вимоги - також не сплатив суму заборгованості первісному кредитору. Вказує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

02.02.2024 року отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача.

06.02.2024 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.05.2024 року.

28.03.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла заява з проханням повідомити про стан розгляду справи.

09.04.2024 року та 17.04.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - ОСОБА_2 надійшли заяви про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів.

13.05.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти позову заперечувала, просила в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що на момент укладення між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, між відповідачем та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір позики № 78546238 від 24.01.2023 року ще не був укладений, відтак позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним договором є недоведеними та задоволенню не підлягають. Зазначає, що позивачем не надано доказів того, що саме відповідач зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не доведено факту укладення Договору позики № 78546238 від 24.01.2023 року та отримання від ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів на виконання умов вказаного договору. Вважає, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то на спірні правовідносини щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відтак позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» щодо стягнення відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягають.

15.05.2024 року використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими, оскільки Договір позики № 78546238 від 24.01.2023 року укладений відповідачем шляхом його ідентифікації та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Тобто, для укладання Договору позики № 78546238 від 24.01.2023 року, відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких вказаний договір був б не укладений, що, в свою чергу, підтверджує укладання договору в електронній формі. Звертає увагу на те, що Договір позики № 78546238 від 24.01.2023 року в судовому порядку не оскаржувався, не визнався недійсним, тому є таким, що відповідає волевиявленню сторін. Вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на відсутність у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до відповідача за Договором позики № 78546238 від 24.01.2023 року, оскільки відповідно до умов договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, право вимоги переходить до клієнта від фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги (боржників). Вказує, що датою відступлення прав вимоги за Договором позики № 78546238 від 24.01.2023 року до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є 26.07.2023 року, відтак позивач набув право вимоги за вказаним договором після дати його укладення. Посилається на те, що чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх прав вимоги, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.04.2018 року у справі № 914/868/17. Крім того, доводи представника відповідача щодо нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування спростовуються умовами Договору позики № 78546238 від 24.01.2023 року. Крім того, відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідач не звертався до первісного кредитора або ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з відповідною заявою та не надав відповідних документів щодо застосування пільги. Вважає, що надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів ОСОБА_1 , обґрунтування розміру заборгованості відповідача за вищезазначеним договором та відповідного відступлення права вимоги, отже позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є обґрунтованими.

22.05.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких остання зазначила про безпідставність доводів позивача, викладених у відповіді на відзив та просила у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання 28.05.2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у позовній заяві та заяві від 28.03.2024 року просив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 24.01.2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір позики № 78546238 (далі - Договір позики № 78546238 від 24.01.2023 року), відповідно до умов якого Позикодавець зобов`язується передати у власність Позичальнику грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики (а. с. 4 - 5).

Відповідно до п. 2 Договору позики № 78546238 від 24.01.2023 року, сума позики - 8 150,00 грн.; строк позики - 30 днів; процента ставка (базова)/день - 2,5% (фіксована); дата надання позики - 24.01.2023 року; дата повернення позики - 23.02.2023 року; знижена процентна ставка/день - 2,5%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%; орієнтовна реальна річна процента ставка - 90465,53%; орієнтовна загальна вартість позики - 14 262,50 грн.

14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Фактор) укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору (а. с. 7 - 8).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 8 від 26.07.2023 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 32 600,00 грн., з яких: 8 150,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 24 450,00 грн. - заборгованість за відсотками (а. с. 12).

Як визначено у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

За положеннями ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, на підставі Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло прав кредитора у зобов`язанні, що виникло з Договору позики № 78546238 від 24.01.2023 року, укладеним між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Так, ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало умови Договору позики № 78546238 від 24.01.2023 року, перерахувавши відповідачу грошові кошти у визначених Договором розмірах.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, договір позики № 78546238 від 24.01.2023 року, укладений ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, є правомірним та чинним, тому підлягає виконанню сторонами.

Проте, ОСОБА_1 зобов`язання за Договором позики № 78546238 від 24.01.2023 року належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість, яка становить 32 600,00 грн., з яких: 8 150,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 24 450,00 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеними ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а. с. 13).

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 78546238 від 24.01.2023 року основної суми боргу у розмірі 8 150,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 24 450,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» було доповнено ч. 15 підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 року № 1275-VІІ.

Пунктом 3 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено поширення дії підпункту 3 пункту 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Так, представником відповідача до відзиву на позовну заяву додано копію довідки за формою 5 Військової частини НОМЕР_1 за № 28/95 від 08.04.2024 року, відповідно до якої капітан 3 рангу ОСОБА_1 з 07.04.2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .

Також, відповідач має статус учасника бойових дій та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 02.10.2018 року має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Отже, відповідач користується пільгами, передбаченими ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», тому нарахування щодо нього штрафних санкції, пені за невиконання зобов`язань, а також процентів за користування кредитом суперечить вимогам закону.

При цьому суд зазначає, що договором позики № 78546238 від 24.01.2023 року був укладений уже в період дії особливого періоду, в який військовослужбовцям, до яких відноситься відповідач, надаються визначені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» пільги.

Та обставина, що відповідач не надав Позикодавцю вказаної інформації, не змінює його статусу та не надає права ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» нараховувати проценти за умовами кредитного договору та фінансові санкції за його неналежне виконання. Відтак, заперечення позивача в цій частині не можуть бути прийняті судом до уваги.

Отже, позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає частковому задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову до Печерського районного суду м. Києва сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 55131 від 16.01.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 757,00 грн. у відшкодування судових витрат. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 205, 207, 525, 526, 530, 551, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 634, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України; ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 274-279, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 78546238 від 24.01.2023 року у розмірі 8 150 (вісім тисяч сто п`ятдесят) грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 757 (сімсот п`ятдесят сім) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 28.05.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко