Решение № 119863841, 19.06.2024, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1238/24

Провадження по справі 2/305/505/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Товариство зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів",представником якогоє ОСОБА_2 ,звернулося всуд зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що28 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №2875901, за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або мобільний додаток. Договір вважається укладеним з моменту його підписання підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису Ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим Ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору, Відповідно до п.п. 2.1. Кредитного договору, Кредит надається Товариством у безготівковій форм шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту на користь Клієнта. Порядок обчислення (нарахування) сплата процентів, пролонгація, порядок повернення кредиту та процентів, права та обов`язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі. Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі «Правила») (п.п. 9.9. Кредитного договору), які розміщені на вебсайті, повністю Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін та іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 19.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», «Позивач) укладено Договір факторингу №19102023 (далі Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстр боржників (копія витягу з Договору факторингу додається). Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимог Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстр Боржників згідно Додатку №1, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Ак прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимог Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до Реєстру боржників від 19.10.2023 до Договору факторингу № 19102023 від 19.10.202 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сум 75212.10 грн., з яких: 15000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 60212.10 грн сума заборгованості за процентами. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення Позивачу права вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 19.10.2023 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ"ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №2875901 в розмірі 75212,10 грн, з яких: 15000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 60212,10 грн сума заборгованості за процентами, тому Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за цим договором в сумі 75212,10 грн, з яких 15000 грн заборгованість по основному боргу та 60212,10 грн сума заборгованості по процентах. Також просять стягнути з Відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 14.05.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та надано Відповідачу п`ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Відповідач, ОСОБА_1 , про відкриття провадження по справі був повідомлений належним чином, відзиву на позов у визначений судом строк не подав, але 31.05.2024 подав заперечення проти позову, де факту укладення кредитного договору не оспорював, але зазначив, що він у період з 17.08.2022 по 19.03.2024 проходив дійсну військову службу за мобілізацією, про що позивача було проінформовано. З 19.09.2023 він отримав статус особи з інвалідністю внаслідок проходження військової служби. Військовослужбовці, які визначені п. 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", які мають кредитні зобов`язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, зокрема звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 12.06.2024 було залишено дану позовну заяву без руху, у зв`язку з ненаданням позивачем детального розрахунку заборгованості. Змістом цієї ухвали позивач був проінформований про надходження від ОСОБА_1 заперечення щодо позову та його мотивів.

Від представника позивача ОСОБА_3 18.06.2024 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано детальний розрахунок заборгованості за договором №2875901 від 28.01.2022 станом на 19.10.2023.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що відповідно до Договору №2875901, укладеного 28.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , останній отримав кредит в сумі 15000 грн на споживчі потреби (1.8), строком на 360 днів (п. 1.3), де на період цього строку процентна ставка становить 1,99% в день (1.4.1), знижена процентна ставка становить 0,40% в день (1.4.2), яка застосовується на умовах, якщо Клієнт до 27.02.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове повернення кредиту. Строк кредиту, а також термін повернення кредиту, встановлений договором, продовженню не підлягає (1.3.1). Орієнтовна загальна вартість кредиту складає за стандартною ставкою 122460 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 115296 грн (1.6).

З цим договором, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2875901 від 28.01.2022, Паспортом споживчого кредиту був ознайомлений ОСОБА_1 до укладення Договору й до них приєднався підписавши Договір, зокрема проставивши електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", та п. 1.1, 1.13 Договору, що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис (п. 4.7 Договору).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Зазначений вище договір, який укладений був з Відповідачем включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема Відповідачем шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст. 639 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №2875901 має заборгованість в розмірі 75212,10 грн, з яких: 15000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 60212,10 грн сума заборгованості за процентами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Позивач надав докази відступлення прав вимоги від первинного кредитора по вказаному вище договору.

Згідно з матеріалами, наданими Позивачем, 19.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», «Позивач) укладено Договір факторингу №19102023 (далі Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимог Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстр Боржників згідно Додатку №1, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовні Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимог Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 19.10.2023 до Договору факторингу № 19102023 від 19.10.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 75212,10 грн, з яких: 15000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 60212,10 грн сума заборгованості за процентами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов`язань надав детальний розрахунок заборгованості за договором й просив стягнути з ОСОБА_1 75212,10 грн, з яких: 15000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 60212,10 грн сума заборгованості за процентами.

Водночас суд звертає увагу й на таке.

Згідно з військовим квитком ОСОБА_1 серія та номер НОМЕР_1 , у розділі 17 зазначено, що останній з 17.08.2022 по 19.03.2024 проходив військову службу.

Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної захворюваності у відсотках серія АААА №120215 Обласної МСЕК вих №№885 від 26.09.2023 ОСОБА_1 10.04.2023 встановлено третю групу інвалідності, через захворювання, пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, у статтях 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Особливий період відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24.02.2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент винесення рішення продовжує діяти.

Статтю 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено підп. 3 п. 4 ч. 15 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 року № 1275-VІІ.

Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема, підп. 3 п. 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Оцінюючи надані позивачем докази на підтвердження того, що він є військовослужбовцем, а саме військовий квиток та довідку про встановлення інвалідності у зв`язку з проходженням військової служби, суд вважає, що вказані документи підтверджують той факт, що відповідач ОСОБА_1 з 17.08.2022 по 19.03.2024 перебував на військовій службі.

Таким чином,оскільки відповідачявлявся військовослужбовцем,який бувпризваний навійськову службупід часмобілізації тапроходив військовуслужбу з17.08.2022по 19.03.2024,що підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає, що з відповідача не підлягають стягненню проценти нараховані за користування кредитом починаючи з 17.08.2022 по 19.03.2024.

З розрахунку заборгованості за Договором №2875901 від 28.01.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 19.10.2023 вбачається, що ОСОБА_1 з 28.01.2022, тобто з моменту отримання кредитних коштів в сумі 15000 гривень, жодної гривні не вніс ні на погашення тіла кредиту, ні не сплачував проценти за користування та інші платежі й станом на 16.08.2022 (тобто ще до його призову) вже мав заборгованість по кредиту - 15000 грн тіло кредиту та 18452,10 грн проценти за користування кредитом. Після 19.03.2024, тобто після звільнення ОСОБА_1 з військової служби жодних процентів чи інших санкцій Відповідачу не нараховувалися, останнє нарахування процентів згідно з цим розрахунком було 23.01.2023 року.

Таким чином, з відповідача у користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі 15000,00 грн та проценти нараховані за період з 28 січня 2022 року по 16.08.2022 року у розмірі 18452,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 83 ч. 3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Отже, Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору позики, та договору факторингу, за яким він набув права вимоги первинного кредитора, та наявність заборгованості у ОСОБА_1 .

Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним зобов`язань за договором.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачем умов договору, а Відповідач жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед Позивачем не надав, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково у розмірі зазначеному вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи знаведеного,враховуючиположення ст.ст.133та 141 ЦПК Українита взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 3028 гривні суд стягує з Відповідача вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь Позивача.

Керуючись ст.ст.ст.ст.1-13,76-83,141,247,247,258-259,263-265,268,354ЦПКУкраїни,суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за Договором №2875901 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28.01.2022 в сумі 33452,10 грн (тридцять три тисячі чотириста п`ятдесят дві гривні 10 копійок), що складається з 15000 гривень заборгованості за тілом кредиту та 18452,10 грн заборгованості по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати в сумі 3028 гривні.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ "ТАСкомбанк";

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий 04.02.2000, мешканець АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук