Постановление суда № 119844755, 18.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 червня 2024 року м. Київ № 320/27856/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви громадянина Республіки Казахстану ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Громадянин Республіки Казахстану ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського центру зайнятості, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ Київського міського центру зайнятості від 21.02.2024 № 175, яким скасовано скасовано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «РІКАСТАР» № 76311, виданого 03.12.2018 на застосування праці громадянина республіки ОСОБА_3 на посаді директора;

-визнати протиправним та скасувати рішення управління Центральним міжрегіональним управлінням державної міграціної служби у м. Києві та Київській області від 01.03.2024 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 виданої громадянину республіки ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/27856/24 передано 17.06.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання непов`язаних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

За змістом позовних вимог, предметом даного позову є питання правомірності прийняття наказу Київського міського центру зайнятості від 21.02.2024 № 175, яким скасовано скасовано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «РІКАСТАР» № 76311, виданого 03.12.2018 на застосування праці громадянина республіки ОСОБА_3 на посаді директора; та визнання протиправним та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 01.03.2024 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 виданої громадянину республіки ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги пред`явлені до різних самостійних юридичних осіб, спір у справі випливає зі здійснення різних повноважень у сфері своєї діяльності Київським міським центром зайнятості, Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Суд вказує, що під час розгляду цієї справи дослідженню підлягає різний обсяг документів та різна нормативно-правова база.

Так, прийняттю наказу Київського міського центру зайнятості від 21.02.2024 № 175 передує висновок відповідача про несплату єдиного внеску, а тому правозастосуванню підлягають норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску».

Прийняттю рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 01.03.2024 передує висновок відповідача про відсутність підстав перебування на території України громадянина республіки ОСОБА_3 , а тому правозастосуванню підлягають норми Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За викладених обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в межах одного позову, враховуючи, що спірні правовідносини виникли через прийняття двох різних за своєю суттю рішень різними суб`єктами владних повноважень, які сферою своєї діяльності не пов`язані між собою.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання:

- належним чином оформленої позовної заяви з дотримання правил об`єднання позовних вимог у відповідності до ст. 172 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву громадянина Республіки Казахстану ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви з дотримання правил об`єднання позовних вимог у відповідності до ст. 172 КАС України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Парненко В.С.