Постановление суда № 119827613, 17.05.2024, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Провадження №2-а/392/12/24

Справа № 392/808/24

У Х В А Л А

17 травня 2024 року суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про скасування постанови суб`єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В:

14.05.2024 року до Маловисківського районного суду Кіровоградської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до вказаного адміністративного позову, позивач просить суд поновити строк на оскарження постанови Кропивницької митниці від 19.07.2022 року в справі про порушення митних правил № 0040/90100/22, причини пропуску вважати поважними та скасувати вказану постанову визнавши її незаконною, а провадження в справі закрити.

Суддя дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить поновити строк на оскарження постанови Кропивницької митниці від 19.07.2022 року в справі про порушення митних правил № 0040/90100/22.

В обґрунтування поновлення строку на оскарження постанови зазначає, що він отримав від Маловисківського відділу ДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виклик з вимогою з`явитись 03.05.2024 року до органу ДВС. В подальшому 03.05.2024 року державним виконавцем йому було повідомлено, що у відношенні нього відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови Кропивницької митниці від 19.07.2022 року в справі про порушення митних правил № 0040/90100/22. При цьому, він оскаржував вказану постанову в Маловисківському районному суді Кіровоградської області по справі № 392/824/22 через свого представника адвоката Беспалову Н.О., яка повідомила йому ще наприкінці 2022 року, що дана постанова Кропивницької митниці скасована.

До 03.05.2024 року він був переконаний, що постанова Кропивницької митниці скасована, оскільки жодних дій по примусовому виконанню цієї постанови з боку органів Державної виконавчої служби не було. Однак, в подальшому 03.05.2024 року він дізнався, що дана постанова в судовому порядку не скасована, оскільки позовна заява в зв`язку з не усуненням недоліків ухвалою суду по справі № 392/824/22 була повернута, а отже адвокат Беспалова Н.О. ввела його в оману.

Після пред`явлення 03.05.2024 року адвокату Беспаловій Н.О. претензій, остання визнала факт повернення поданої нею в інтересах позивача до суду позовної заяви та повернула йому сплачений їй як адвокату гонорар. Тому, просить суд вважати обставини пропуску ним строку на оскарження постанови Кропивницької митниці від 19.07.2022 року поважними та вважати днем, коли він дізнався про порушення даною постановою своїх прав, днем повідомлення органом ДВС про чинність даної постанови Кропивницької митниці в зв`язку з поверненням судом позовної заяви, поданої в інтересах позивача адвокатом Беспаловою Н.О. по справі № 392/824/22, а саме 03.05.2024 року.

Положеннями частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

У пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України", заява № 23436/03, пункти 22- 23).

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (№ 20347/03) зазначив, що право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності (пункт 35).

У пункті 41 рішення "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2024 року ОСОБА_1 викликався до Маловисківського відділу ДВС у Новоукраїнському району Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що свідчить виклик органу ДВС.

Постановою від 19.07.2022 року в.о. начальника Кропивницької митниці в справі про порушення митних правил № 0040/90100/22, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 533 816, 25 гривень.

В позовній заяві ОСОБА_2 вказує на те, що він оскаржував вказану постанову в Маловисківському районному суді Кіровоградської області по справі № 392/824/22 через свого представника адвоката Беспалову Н.О., яка повідомила йому ще наприкінці 2022 року, що дана постанова Кропивницької митниці скасована. Однак, в подальшому 03.05.2024 року він дізнався, що дана постанова в судовому порядку не скасована, оскільки позовна заява в зв`язку з не усуненням недоліків ухвалою суду по справі № 392/824/22 була повернута, а отже адвокат Беспалова Н.О. ввела його в оману.

З матеріалів справи за № 392/824/22 вбачається, що 12.08.2022 року адвокат Беспалова Н.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Маловисківського районного суду Кіровоградської області в якому просили скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0040/90100/22 від 19.07.2022 року, винесену начальником Кропивницької митниці.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, адже позивач оскаржує постанову від 19.07.2022 року, однак позовну заяву подав до суду 12.08.2022 року.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу, оскільки вимоги ухвали від 16.08.2022 року про залишення позовної заяви без руху не були виконані.

Таким чином, посилання позивача на те, що 03.05.2024 року він був переконаний, що постанова Кропивницької митниці скасована, адже жодних дій по примусовому виконанню цієї постанови з боку органів Державної виконавчої служби не було, є безпідставними, оскільки позивачу було відомо про існування постанови в.о. начальника Кропивницької митниці про порушення митних правил № 0040/90100/22 від 19.07.2022 року, яку він оскаржував через свого представника - адвоката Беспалову Н.О. у справі № 392/824/22, доводи позивача, з точки зору поважності причин пропуску строку звернення до суду, щодо ведення його в оману адвокатом Беспаловою Н.О. є необґрунтованими та взагалі не підтверджені жодними доказами, а тому вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом слід визнати неповажними.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Крім того, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків. Вимоги до позовної заяви передбачені статтями 160 та 161 КАС України.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що наявні підстави для повернення позову у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних на те причин. Обставини, які зазначені у позовній заяві про поновлення пропущеного строку щодо звернення до суду з позовом не є тими обставинами, які можливо вважати непереборними та такими, що унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Керуючись статтями 123, 169, 294 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про скасування постанови суб`єкта владних повноважень - повернути без розгляду позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Кавун