Постановление суда № 119800839, 13.06.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/18620/24

Провадження № 1-кс/947/7943/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42024022420000222 від 03.06.2024 року відносно:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , займаючого посаду командира 3відділення охорони3взводу охоронироти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні молодший сержант, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотанняклопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні№ 42024022420000222 від 03.06.2024 рокустосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти ) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 242240 грн.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364,368,368-2,369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022, (далі Положення), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м.Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Відповідно до п. 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: ведення на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»

№ 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією проти України, в Україні введено воєнний стан, правовий режим якого неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

У зв`язку з чим, 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію, яка триває по теперішній час.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №128 від 07.05.2024 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду командира 3 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати таким, що 07.05.2024 справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Наказом коменданта міста Одеси №7ДСК від 26.04.2024 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено уповноваженою особою представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому надано право здійснювати перевірку документів в осіб в адміністративних межах Київського району міста Одеси під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. Крім того, цим же наказом надано дозвіл на використання цього наказу під час вказаних вище заходів.

Наказом коменданта міста Одеси №11/ДСК від 26.04.2024 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено уповноваженою особою представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому надано право здійснювати перевірку документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу, службових приміщень під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. Крім того, цим же наказом надано дозвіл на використання цього наказу під час вказаних вище заходів.

Під час проходження військової служби, у відповідності до ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_4 , зобов`язаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді командира 3 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи наділеним вказаними вище повноваженнями, є суб`єктом відповідальності за злочини вчинені у сфері службової діяльності та правопорушення пов`язані з корупцією у відповідності до ст. 18 та Примітки до ст 364 КК України.

Згідно вимог ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», військовим посадовим особам військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до п. 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок), у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Пунктом 50 цього Порядку передбачено, право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).

Відповідно до пп. 2 п. 51 Порядку, перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.

Згідно з п 54 Порядку, під час перевірки військово-облікового документа:

уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний назвати своє прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред`явити посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина (посвідченням офіцера, військовим квитком);

поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів ОСОБА_8 відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно.

У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Разом з тим, в порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності, шляхом одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов`язаним.

29.05.2024, перебуваючи по своїх справах на вулиці за адресою: АДРЕСА_2 до нього підійшов молодший сержант ОСОБА_4 для перевірки військово-обліковихдокументів,уточнення персональнихданих та відразу після цього використовуючи заходи фізичного характеру силою заштовхнув в невстановлений в ході досудового слідства транспортний засіб, де реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з вимаганням, під час виконання обов`язків військової служби, в особистій бесіді виказав громадянину України ОСОБА_9 прохання надати неправомірну вигоду для себе у вигляді грошових коштів у сумі 4000 доларів США за невчинення в його інтересах дій з використанням наданого ОСОБА_4 службового становища, а саме: невжитті заходів мобілізаційного характеру відносно останнього, зокрема, не призові на військову службу за мобілізацією, додавши, що у разі ненадання йому неправомірної вигоди останній буде на наступний день призваний на військову службу та відправлений для виконання обов`язків військової служби на передову в райони ведення бойових дій, на що з урахуванням вказаних обставин ОСОБА_9 вимушений був погодитись.

06.06.2024 близько 10:10 год., ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, попередньо визначивши ОСОБА_9 зі свого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 на номер телефона ОСОБА_9 0972937852 місце зустрічі, знаходячись поблизу входу до парку Меморіалу героїчної оборони Одеси 411-ї берегової батареї (зі сторони АДРЕСА_3 , особисто одержав неправомірну вигоду для себе у сумі 1000доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 05.06.2024 складало 40293,8 гривень) від ОСОБА_9 , за не вчинення в його інтересах дій з використанням наданого ОСОБА_4 службового становища, а саме: невжитті заходів мобілізаційного характеру відносно останнього, зокрема, не призові на військову службу за мобілізацією. Після чого ОСОБА_4 видав ОСОБА_9 повістку від 07.06.2024 №Х0096 з заповненими даними відносно ОСОБА_9 , що засвідчена підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 та печаткою, про виклик для звірки документів до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 08.06.2024 о 09:00 год. та ще дві такі повістки (без дати) за № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , що засвідчені підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 та печаткою, про виклик для звірки документів до ІНФОРМАЦІЯ_7 , без заповнення відомостей щодо особи, яка викликається та інших відомостей, вказавши ОСОБА_9 , що із вказаними повістками він зможе безперешкодно пересуватись містом Одесою та у разі перевірки його військово-облікових документів іншими уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 або інших органів, зможе продемонструвати їм вказані повістки і до нього не будуть вжиті заходи мобілізаційного характеру, зокрема, не буде призваний на військову службу за мобілізацією. При цьому, ОСОБА_4 додав, що у вищезазначену дату згідно заповненої повістки №Х0096 на 08.06.2024 о 09.00 год до ІНФОРМАЦІЯ_7 прибувати не треба, запевнивши, що жодних проблем та негативних наслідків у зв`язку з не прибуттям у ОСОБА_9 не буде, а щодо повісток без заповнення даних №Х0087 та № НОМЕР_3 проінструктував як їх заповнювати, щоб далі використовувати у разі зупинки для перевірки документів іншими уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 або інших органів. Крім того, ОСОБА_4 зазначив ОСОБА_9 , що у разі виникнення будь-якої нестандартної ситуації телефонувати йому засобами мобільного зв`язку на його особистий номер. Також ОСОБА_4 запитав в ОСОБА_9 коли він віддасть йому решту обумовленої ним раніше суму грошових коштів.

11.06.2024 близько 12:55 год., ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, попередньо визначивши ОСОБА_9 засобами мобільного зв`язку місце зустрічі за вказаними вище номерами мобільного телефону, знаходячись поблизу входу до парку Меморіалу героїчної оборони Одеси 411-ї берегової батареї (зі сторони АДРЕСА_3 , особисто одержав неправомірну вигоду для себе у сумі1000доларів США(щовідповідно доданих НБУстаном на11.06.2024складало 40424,6гривень) від ОСОБА_9 , за не вчинення в його інтересах дій з використанням наданого ОСОБА_4 службового становища, а саме: невжитті заходів мобілізаційного характеру відносно останнього, зокрема, не призові на військову службу за мобілізацією.

Після цього ОСОБА_4 затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України, а його злочинну діяльність припинено

12 червня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками:прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та у разі засудження, до нього може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий визначає забезпечення йогоналежної процесуальної поведінки, а такожзапобігання спробам:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

При визначенні розміру застави слідчий в клопотанні просить врахувати тяжкість, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 дані про його особу і майновий стан. Вважає, за викладених обставин, що саме застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів що становить 242240 грн. не є завідомо непомірною для підозрюваного та, у разі її внесення, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Тому, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, у випадку внесення застави на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні

В судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 на підставіч.2ст.185КПК Українипросив долучитиклопотання прозміну клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою вчастині визначеннярозміру застави,мотивуючи тим,що органомдосудового розслідуваннявстановлено систематичністьдій ОСОБА_4 з отриманнянеправомірної вигоди.Вимоги клопотанняпідтримав,зазначив,що підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою,а вказаніу клопотанніризики передбаченіп.п.1-4ч.1ст.177КПК Україниє наявними.Просив застосуватидо ОСОБА_4 запобіжний західу виглядітримання підвартою звизначенням альтернативногозапобіжного заходуу видізастави врозмірі 331(тристатридцять одного)розміру прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,тобто усумі 1002268грн.(одинмільйон двітисячі двістішістдесят вісім)гривень. Надумку прокурорасаме данийрозмір заставизможе забезпечитиналежу процесуальнуповедінку підозрюваного,натомість якбільш м`якийзапобіжний захід, незможе запобігтивизначеним ризикам.Окремо зазначив,що інформаціюпро систематичністьдій ОСОБА_4 було отриманолише вдень розглядуклопотання,що сталопідставою длязміни клопотаннята просивврахувати дануінформацію.Також прокурорпросив, вразі визначенняпідозрюваному запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою,визначити місцеутримання підозрюваного гауптвахта ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки підозрюваний є діючим військовослужбовцем.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував, вража, що достатнім запобіжним заходом для підозрюваного буде цілодобовий домашній арешт. Вказав, що ОСОБА_4 має постійне місце мешкання, має на утриманні неповнолітню дитину, є учасником бойових дій, під час бойових дій отримав поранення. Звернув увагу, що визначений стороною обвинувачення у клопотанні розмір застави є необґрунтованим і непомірним щодо майнового стану, оскільки під час обшуку у ОСОБА_4 дома не було вилучено жодних грошових коштів, дорогоцінностей. Просив долучити до матеріалів клопотання копії: довідки військово-лікарської комісії, подяки, пенсійного посвідчення, посвідчення учасника бойових дій, свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини. Просив відмовити у клопотанні прокурора та застосувати відносно підозрюваного. запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що з підозрою не погоджується, вилучені грошові кошти належать йому, визначений прокурором розмір застави для нього є непомірним.

Слідчий суддя вважає за можливим прийняти до провадження клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про зміну клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в частині визначення розміру застави, зважаючи на наступне.

13.06.2024 року за вих. № 7134/55/114/03-2024 за підписом заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань УСР в Одеській області НП України ОСОБА_10 заступнику начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 було направлено рапорт оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НП України ОСОБА_11 в якому зазначено, що в ході супроводження матеріалів кримінального провадження № 42024022420000222, встановлено, що ОСОБА_4 упродовж тривалого часу, а саме з моменту призначення його уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_9 , систематично за аналогічною схемою вимагав та одержував грошові кошти від громадян, яким він вручав повістки про явку до ТЦК від 3000 до 4000 дол. США. За наявною інформацією, за кожну зміну ОСОБА_4 підшукував громадянина призовного віку та вимагав від нього неправомірну вигоду від 3000 до 4000 дол. США в залежності від суспільного статусу та майнового стану громадянина. За версією слідства, ОСОБА_4 у продовж 2024 року міг незаконно отримати від громадян неправомірної вигоди на суму більш 30000 дол. США.

Так частиною 2 ст. 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024022420000222 розпочато 03 червня 2024 року. У його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, складено старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст. 278 КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру.

Отже, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначеноч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст. 368КК України.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_9 який надав показання про обставини вимагання та одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за невжиття заходів мобілізаційного характеру відносно останнього, зокрема, не призові на військову службу за мобілізацією останнього;

- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, підозрюваного ОСОБА_4 , в ході якого було проведено обшук та вилучено повістки про виклик для звірки даних ІНФОРМАЦІЯ_10 - без заповнення даних, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ; десять купюр схожих на долари США номіналом 100 дол. США;

-протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів від 11.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_9 вручено грошові кошти в сумі 1000 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 10 шт.);

-протоколом ідентифікації (огляду), помітки та вручення грошових коштів від 11.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_9 вручено грошові кошти в сумі 1000 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 10 шт.);

-протоколом освідування особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.06.2024, яким зафіксований факт виявлення характерного світіння на пальцях рук ОСОБА_4 ;

-наказами ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначення на посаду ОСОБА_4 , коменданта м. Одеса про призначення ОСОБА_4 уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 для здійснення заходів мобілізаційного характеру тощо;

-іншими доказами у своїй сукупності.

Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах,слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368КК України, в межах даного кримінального провадження.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194КПК Українивизначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спробпротидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваного, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладеноКПК Українина слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що він може:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні № 42024022420000222 від 03.06.2024 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремитиособистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що законодавством у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

Слідчий у клопотанні, а прокурор в судовому засіданні, також зазначають, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ЗС України, перебуваючи на волі, зможе отримати лист-відношення в іншої військової частини (військового формування), перевівшись у яку зможе ініціювати питання про своє відрядження в райони ведення бойових дій, виконання завдань з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, тим самим переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

На думку слідчого судді, на початкових етапахпритягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення тяжкого корупційного злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істоте значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддявважає переконливимидоводи слідчогоу клопотанні тапрокурора усудовому засіданні вобґрунтування наявностіризику,передбаченого п.2ч.1ст.177КПК України,а саме підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Окрім того кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі речі і документи.

Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні

Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, слідчий вказав, що незаконний вплив може стосуватися як свідків, які вже допитані, так і інших осіб, які можуть надати показання щодо важливих обставин кримінального провадження. Сторона обвинувачення зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на свідка, який конфіденційно співпрацював з правоохоронними органами ОСОБА_9 та інших свідків кримінального правопорушення, показання яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, оскільки станом на теперішній час вони не допитані в судовому засіданні. Крім того в рамках кримінального провадження планується призначення ряду судових криміналістичних експертиз, відтак підозрюваний зможе здійснювати вплив на експертів, погрожуючи можливим вжиттям щодо них заходів мобілізаційного характеру та призову останніх на військову службу.

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Посилаючись у своєму клопотанні на вказаний ризик слідчий зазначає, що за час дії в Україні воєнного стану, перебуваючи на вказаній вище посаді, маючи відношення по посадових обов`язках до вжиття заходів мобілізації, у підозрюваного з`явились міцні робочі та позаробочі зв`язки з працівниками державних, правоохоронних та контролюючих органів місцевого та загальнодержавного рівня, органів місцевого самоврядування, що в свою чергу збільшило корупційні ризики при перебуванні ним на займаній посаді. Вказані зв`язки можуть бути використані підозрюваним для впливу на результати досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду.

Слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених п.п. 1-3 ч.1 статтею 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 38-річного віку, є громадянином України, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_11 , є учасником бойових дій та має другу групу інвалідності внаслідок війни.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує обсяг наявних доказів (зафіксованих дій) про можливе вчинення ним корупційного кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченогоч.3 ст. 368КК України, що відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів, та карається, зокрема, позбавленням волі на строк до десяти років.

Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Аналізуючи викладене вище, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ,є тяжким корупційним злочином і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі та, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків кримінального провадження, знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Отже, враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням початку відкритої фази розслідування домашній арешт та застава, яка оплачується не одразу, як і особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та обсягу наданих доказів (зафіксованих дій за участю підозрюваного) і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 ,встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

У клопотанні слідчий, а в судовому засіданні прокурор, посилаючись на характер вчиненого кримінального правопорушення, зокрема на систематичність дій підозрюваного з отримання неправомірної вигоди, а сама неправомірна вигода полягала у не наданні корінця повістки до ТЦК та в подальшому невручення повістки, просили у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі 331 розмірі прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Водночас, слідчий суддя вважає, що прохання прокурора визначити підозрюваному заставу в розмірі1002268 гривень, є необґрунтованим, оскільки ним не доведено необхідність застосування саме вказаного розміру застави.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно

Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки в цьому випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення, діючим командиром 3відділення охорони3взводу охоронироти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 з використанням наданої йому влади і становища працівника ТЦК та під час здійснення ним дій щодо мобілізаційної підготовки в умовах воєнного стану, що на думку слідчого судді є виключним випадком.

З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить908 400(дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень. На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості та специфіки злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 даних про його особу та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.

За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати довизначеної службовоїособи ізвстановленою періодичністю;не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду;повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи;утримуватися відспілкування ізсвідками таіншими підозрюванимиу даномукримінальному провадженні;здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну;носити електронний засіб контролю.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42024022420000222 від 03.06.2024 року відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_8 строком до 09.08.2024 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків,передбачених КПКУкраїни урозмірі 300 (триста) розміру прожиткових мінімумів дляпрацездатних осіб станомна 2024рік,що становить908400грн(дев`ятсотвісім тисяччотириста ) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 09 серпня 2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1