Постановление суда № 119780765, 17.06.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

17 червня 2024 р. справа № 520/12714/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі -

головуючого судді Григорова Д.В.,

розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016р. по 31.08.2019р.;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.03.2018р. по 31.08.2019р. з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Ухвалою суду від 17.05.2024р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, у складі якого заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач пропустив строк для звернення з адміністративним позовом до суду.

Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до поданих матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом дотримано строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України. На момент постановлення даної ухвали у суду відсутні підстави для іншого висновку.

Відповідно до частин 1-3 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Станом на день момент виникнення спірних правовідносин строки звернення до суду застосовувались з урахуванням положень ч. 1,2 ст. 233 КЗпП України, редакція якої мала наступний зміст:

«Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком».

З 19.07.2022р. набрала чинності нова редакція вказаної норми, в якій назву та частини першу і другу статті 233 викладено в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Таким чином, положення статті 233 КЗпП України дійсно викладені в редакції, що не має положень щодо можливості звернення до суду без обмеження строком.

У той же час, відповідно до п. 1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 928 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236) дію карантину продовжено на всій території України до 30.04.2023р. Дію карантину на території України припинено з 01.07.2023р.

Отже, новою редакцією ст. 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв`язку з дією карантину до 01.07.2023р.

З вказаного приводу Верховним Судом у Постанові від 20.11.2023р. у справі № 160/5468/23 зазначено, що "до 19.07.2022р. КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 №1-рп/99, від 13.05.1997 № 1-зп, від 05.04.2001 № 3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 (адміністративне провадження № Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

На момент звільнення позивача зі служби цивільного захисту частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Враховуюче вищевикладене, оскільки на момент звільнення позивача зі служби цивільного захисту (27.04.2020р. на підставі наказу ГУ ДСНС України у Харківській області № 116 о/с від 27.04.2020р.) КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду, то строк звернення позивачем не пропущено.

Відтак, суд вважає заявлене відповідачем клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв`язку з пропущеним позивачем строку звернення до суду, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 240, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Григоров