Решение № 119774209, 17.06.2024, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1638/24

Номер провадження 2/541/686/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 червня 2024 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.

за участю секретаря судових засідань - Ніколаєнко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

установив:

03 травня 2024 року представник ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою сформованої в системі «Електронний суд».

Представник позивача на підтвердження позовних вимог вказав, що 14.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 5541188 в електронній формі строком на 360 днів зі сплатою відсотків. В подальшому на підставі договору факторингу № 19.06/23-Ф від 19.06.2023 права кредитора у зобов`язанні перейшли до ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна». Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 18.06.2023 утворилася заборгованість 35526,66 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 7400,00 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом 28126,66 грн. Представник позивача просив стягнути на користь позивача заборгованість за договором та судові витрати.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено проведення першого судового засідання (а.с.86).

У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. ).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду справи належно повідомлена за адресою місця проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади (а.с. 93-95).

Ухвалою суду від 17.06.2024 суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено що 14.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 5541188 (а.с. 12-17).

Договір було укладено в електронному вигляді шляхом виконання відповідачем певних дій, які свідчать про укладення кредитного договору.

Згідно умов договору кредитор надав відповідачу кредит в сумі 7400,00 грн. строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 0,398% в день (п. 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2 Договору).

Сторонами погоджено розмір відсотків (п.п.1.7.1-1.7.2 Договору).

Факт перерахування грошових коштів за договором в розмірі 7400,00 грн. відповідачу ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про успішне виконання транзакції поповнення картки НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 на суму 4700,00 грн., номер транзакції 1065123365 (а.с.21-25).

Згідно наданої АТ «Райффайзен Банк» виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 за період з 14.02.2022 по 15.02.2022 відповідачу зараховані грошові кошти в розмірі 7400,00 грн (а.с. 96-97).

У період з 01.05.2022 по 05.07.2022 ТОВ «Авентус Україна» здійснив нарахування за стандартною процентною ставкою.

Проте, 05.07.2022 за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків та надання можливості виконання боргових зобов`язань, про що було повідомлено в особистий кабінет Споживача. Однак наданою можливістю споживач не скористався, тому ТОВ «Авентус Україна» нараховано відсотки в межах строку дії договору за період з 06.07.2022 по 13.11.2022 року за ставкою 1,99%: 7 400,00 грн * 1,99% *131 календарних днів = 19291,06 грн.

Позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів (14.11.2022 - 13.01.2023) в межах строку договору відповідно до наступного:

7 400,00 грн * 1,99% *60 календарних днів = 8835,6 грн.

Загалом відсотки складають: 19291,06 грн. + 8835,6 = 28126,66 грн.

Нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, на підставі умов Кредитного договору.

Згідно розрахунку позивача станом на 18.06.2023 заборгованість відповідача по договору складає 35526,66 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 7400,00 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом 28126,66 грн. (а.с. 38-50).

19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 19.06/23-Ф, згідно якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» права кредитора, зокрема і по кредитному договору № 5541188, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.51-57).

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.ч.1-2 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, що була чинною на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону).

Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним підчас реєстрації у його системі, та додається(приєднується)до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт12частини першої статті 3 Закону №675-VIII).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений електронний кредитний договір, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Такі дії сторін відповідають приписам статей 6, 627, 1046, 1047, 1054 ЦК України, статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» та свідчать про укладення кредитного договору з дотриманням встановленої Законом форми правочину.

З огляду на настання обумовленого сторонами строку, відповідач мав повернути кредит, але взятих на себе зобов`язань не виконав. У зв`язку з невиконання позичальником своїх зобов`язань по договору, позовні вимоги ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Позивачем додатково заявлена вимога про здійснення розподілу судових витрат.

Позивач повідомив про наявність судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Витрати зі сплати судового збору підтверджуються копією платіжної інструкції від 18.04.2024 на суму 2422,40 грн. (а.с.82).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із повним задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню документально підтверджених витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2422,40 грн.

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правової допомоги від 07.07.2022, укладеного між адвокатом Крюковою Мариною Володимирівною та ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна», рахунок на оплату по замовленню з переліком наданих послуг від 18.04.2024, звіт про надання правової допомоги від 19.04.2024, платіжну інструкцію № 4291 від 19.04.2024 (а.с.71-75).

На переконання суду обсяг наданих послуг відповідає заявленій до відшкодування сумі витрат на правову допомогу.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13; 81; 62; 137, 141; 258; 264; 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» (вул. Загородня, 15, оф 118/2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 5541188 від 14.02.2022 у розмірі 35526 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень 66 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 7400,00 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом 28126,66 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» судові витрати у розмірі 12422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 10000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський