Постановление суда № 119752533, 12.06.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8761/24

Категорія 54

2/295/2245/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

12.06.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,

вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист порушених конституційних прав, вчинених незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернуласьдо судуз позовом,в якомупросить визнатинезаконними рішення,дії чибездіяльність Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, вчинені під час розгляду клопотання, поданого нею 05.02.2015 (вимога № 4), а також просить стягнути на її користь завдану такими незаконними діями моральну шкоду.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 вказала, що під час розгляду поданого нею 05.02.2015 клопотання про надання дозволу на одержання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , архітектури та дизайну міського середовища, правонаступником прав і обов`язків якого є Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, здійснив істотні порушення вимог законодавства під час складання довідки №262/13 від 16.02.2015, чим порушені конституційні права позивача. Вказує, що внаслідок таких неправомірних дій їй завдана моральна шкоду, розмір якої вона визначила виходячи із кількості допущених порушень в сумі 150000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно дост.124Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зіст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

В ч. 1 ст. 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1ст.4КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За правилами п. 1 ч. 1ст. 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

В п. 7 ч. 1ст.4КАС України зазначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З наведеного вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

ОСОБА_1 ,звертаючись досуду зпозовом,просить визнатинезаконними рішення,дії чибездіяльність Департамента містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, які були вчинені при складанні 16.02.2015 довідки №262/13.

З матеріалів, які долучені до позовної заяви, судом встановлено, що 05.02.2015 позивач подала клопотання, адресоване Голові міської ради, в якому просила надати дозвіл на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

16.02.2015 начальник управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища щодо розгляду звернення ОСОБА_1 щодо виділення їй земельної ділянки площею 0,0100 га до виконкому міської ради направив повідомлення, в якому зазначено, що чинним Генеральним планом м. Житомира не визначена можливість використання земельних ділянок для індивідуального будівництва в межах території багатоповерхової забудови, а земельна ділянка, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 , знаходиться на території багатоповерхової забудови.

Отже, ОСОБА_1 щодо наданої довідки і порядку розгляду її клопотання від 05.02.2015 має заперечення та вважає такі дії незаконними, що є предметом розгляду згідно зі змістом позовної заяви.

Вивчивши зміст позовних вимог, вбачається, що відповідач під час розгляду заяви позивача виконував владні управлінські повноваження у відповідній сфері діяльності, тобто в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду, а відтак не може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.

Крім того, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 заявляла про незаконні, на її думку, дії Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради щодо надання довідки при розгляді її клопотання від 05.02.2015, внаслідок чого були порушені її конституційні права й завдана моральна шкода, яку вона також просить стягнути.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 21 КАС Українивимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 180/1560/16-а сформулювала правовий висновок про те, що вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Отже, позивач оскаржує дії суб`єкта владних повноважень та просить відшкодувати спричинену їй шкоду й звернулась до суду із позовом про захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки у власність. За таких обставин, відшкодування моральної шкоди заявлено в одному провадженні з вимогами вирішити публічно-правовий спір, а тому суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є адміністративно-правовими та справа підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства. Наразі між сторонами речові приватноправові відносини не виникли, має місце захист інтересу в отриманні земельної ділянки у власність, який не реалізовано.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2021 року у справі № 295/5101/21.

Подібний висновок викладений і в постанові Житомирського апеляційного суду від 21.03.2024 у справі № 295/1174/24.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 186, 354 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до положень ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Суддя Стрілецька О.В.