Постановление суда № 119737645, 11.06.2024, Киевский районный суд города Харькова

Справа № 953/5155/24

н/п 1-кс/953/4223/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. слідчий суддяКиївського районного судум.Харкова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого слідчого відділу Харківського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного 06.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000920, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої, останній раз: 09.11.2023 вироком Залізничного районного суду м. Львова за ч.4 ст.185 КК України, засуджену до 5 років позбавлення волі та звільнену від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки.

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2024 до суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Харківського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного 06.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000920, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтуванняклопотання сторонаобвинувачення зазначає,що СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221130000920 від 06.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.06.2024 в умовах воєнного стану, введеного на території Україні на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в подальшому неодноразово продовжений, останній раз 06.05.2024 Указом Президента України №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»,приблизно о 11 годин 43 хвилин ОСОБА_5 , маючи не зняту та непогашену судимість, вчинила корисливе кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, знаходячись у приміщенні стоматологічного кабінету «Vip Stom», за адресою АДРЕСА_3 , де здійснює свою діяльність лікар-стоматолог ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішила таємно викрасти чуже майно.

Після чого ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, перебуваючи у комірці стоматологічного кабінету, скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, та її дії залишаються непоміченими сторонніми особами, взяла з сумки грошові кошти в загальній сумі 100000 (сто тисяч) гривень, які належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поклала їх до свого пакунку.

Після чого ОСОБА_5 покинула приміщення стоматологічного кабінету «Vip Stom» та розпорядилася частиною грошових коштів в сумі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень на власний розсуд. Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_6 завдано матеріальних збитків на загальну суму 100000 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

«11» червня 2024 року ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст.42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

На даний час, у органу проведення досудового розслідування існують підстави вважати, що на теперішній час наявні ризики, передбачені п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.

Прокурор зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваної, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрювана з приводу клопотання прокурора заперечувала, вказувала, що не збирається тікати, хворіє, просить обрати домашній арешт.

Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.

З наданих матеріалів встановлено, що в провадженніСВ Харківськогорайонного управлінняполіції №1ГУНП вХарківській областіперебувають матеріаликримінального провадженнявідомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12024221130000920від 06.06.2024, заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

11 червня 2024 року ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст.42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч..4 ст. 185 КК України.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, остання є осудною особою, яка досягла 16-річного віку та є громадянкою України.

За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме:- Відеозаписом з камери відеоспостереження в приміщенні стоматологічного кабінету на якому зображено жінку яка вчинила крадіжку грошових коштів;Протокол огляду місця події за участю ОСОБА_5 в ході якого у останньої вилучено грошові кошти в сумі 25000 гривень та мобільний телефон з сім-картою з номером НОМЕР_1 ; Показаннями потерпілої ОСОБА_6 ; Показаннями свідка працівника стоматологічного кабінету.

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_5 дій, що кваліфікуються за ч.4 ст. 195 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченого п.1,3,5 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; продовження вчинення кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків, потерпілу.

Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 та переховування його від органів досудового розслідування у сукупності з іншими обставинами.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України також є доведеним та обгрунтованим, враховуючи дані по особі підозрюваної, який неодноразово судима за корисливі злочині і належних висновків для себе не зробила, інкриміновані злочини в період іспитового строку.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків.

Слідча суддя враховує всі надані дані щодо особи ОСОБА_5 , яка не працевлаштована, незаміжня, раніше неодноразово судима, останній раз 09.11.2023 року вироком Залізничного районного суду м. Львова за ч.4 ст.185 КК України, засуджену до 5 років позбавлення волі та звільнену від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки.

Посилання підозрюваної на наявність тяжких хвороб, необхідності термінового лікування або даних щодо неможливості перебування в умовах тримання під вартою за висновком лікаря суду не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ,те, що злочин за ч.5 ст. 185 КК України, вчинений під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому,сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, в умовах дії воєнного стану на території України.

При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Під час вирішення питання щодо розміру застави, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105980 грн., та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбаченихКПК України, з врахуванням всіх даних по особі підозрюваної та даних про її родичів. .

Під час розгляду клопотання слідчим суддеювивчалась можливість застосуваннявідносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, в тому числі і домашнього арешту за клопотанням підозрюваної.

Однак, слідча суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 з врахуванням наявних встановлених ризиків, даних про особу підозрюваної, і підстав для визначення іншого запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає і не надано даних про такі обставини і самою підозрюваною під час розгляду клопотання.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,199,206,211,213,372,376,395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 59 днів тобто до 08 серпня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 105980 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № _____) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1)прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду ; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4)утримуватися відспілкування зпотерпілими,свідками у даномукримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, та попередити її про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного дослідчого, прокурора, суду; повідомлятислідчого, прокурора,судпро причини неявки підозрюваного.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків щодо повідомленняслідчого, прокурора, судпро зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати слідчого Харківського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_5 про взяття під варту останньої.

Встановити строк дії ухвали до 08.08.2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя