Решение № 119714838, 13.06.2024, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/116/24

провадження № 2/445/400/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 червня 2024 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТзОВ "Качай гроші" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач17.01.2024 звернувся у суд з позовом про стягнення з відповідача на користь ТзОВ ««Качай Гроші» 14 000 гривень заборгованості за договором кредитної лінії №00-8170198від 29.05.2023,2422,40гривень понесених витрат зі сплати судового збору та 8000 гривень на професійну правничу допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що 29.05.2023 міжТзОВ ««Качай Гроші» таОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-8170198. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільний телефону Відповідача, про що свідчить п.п. 2.12, 4.1.4 договору кредитної лінії № 00-8170198, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредитну лінію в розмірі 3500,00 гривень. Позичальник зобов`язався повернути кредит та оплатити проценти в рекомендовану дату оплати до 18 червня 2023 року (п.1.3.1 договору) протягом дії кредитної лінії, а також зобов`язавсясплачуватипроценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентівза фактичне користування грошовими коштами. Відповідно до п.1.4.1 знижена процентна ставка становить 2,25% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та діє виключно за умови сплати процентів не пізнішерекомендованої дати оплати, визначеної п.1.3.1 договору. Процентна ставка за користування коштами кредиту становить 2,50 % в день (57701,07% річних) стандартна процента ставка. Тип процентної ставки фіксована (п.1.4 договору). Кредитодавець надав грошові кошти в сумі 3500,00 грн відповідачу, проте він умови договору № 00-8170198 не виконував, внаслідок чого на момент подачі позову утворилася заборгованість у сумі 14000,00 грн, яка складається з основної заборгованості в сумі 3675,00 грн та заборгованості за процентами в сумі 10325,00 грн. За наведеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою Золочівського районного суду м. Золочів від 09 лютого 2024 року вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Представник Позивача в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи.

Судом на підставі частини другоїстатті 247 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.1046 ЦПК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками , а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у даному випадку ТОВ «Качай Гроші»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються підприємцем, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим підприємець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що згідно з наданої позивачем паперової копії договору, 29.05.2023 міжТзОВ ««Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-8170198, про що свідчить п.п.7.10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Згідно з п.7.11. Договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони кредитодавця в особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір набирає чинності з моменту його підписання аналогом власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання та накладенням кваліфіковано електронної печатки кредитодавця і електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер телефону, повідомлений останнім у заяві на отримання кредиту

З Договору вбачається, що ТзОВ «Качай Гроші» відправило відповідачу одноразовий ідентифікатор для підписання договору на мобільний телефон і який був використаний останнім при підписанні договору.

Відповідно до п.п. 7.3. кредитного договору, позичальник підтверджує, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.01 р., ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» та ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

До укладання договору кредитування сторони підписали пропозицію укласти договір (оферта) в якій визначили предмет договору, порядок надання кредиту, порядок розрахунку процентів, права та обов`язки сторін, порядок та строки повернення кредиту, відповідальність та інше.

Як вбачається з паспорту споживчого кредиту: тип кредиту - кредитна лінія; сума кредиту 3675,00 грн.; строк кредитування 120 календарних днів; процентна ставка 6680,56 % річних; тип процентної ставки - фіксована. Паспорт підписано електронним цифровим підписом відповідача.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, після прийняття позичальником умов кредитного договору ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» уклало з ОСОБА_1 договір кредитної лінії № 00-8170198, який підписано останнім відповідно до вимог ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору сума Кредитного ліміту складає: 3500,00 грн. Тип кредиту - Кредитна лінія.

Відповідно до пункту 1.3.1 Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 18 червня 2023 року протягом дії Кредитної лінії, Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.

У відповідності до пункту 1.4. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з пунктом 1.4.1. Договору знижена процентна ставка 2,25 % від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. даного Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування Кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.

Відповідно до пункту 1.4.2. Договору стандартна процентна ставка складає 2,50 (два цілих 50 сотих)% від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, після 20 дня користування Кредитом, починаючи з 21 дня користування Кредитом, по день повернення Кредиту.

Відповідно до пункту 1.4.3. Договору позичальник розуміє та надає згоду Товариству, що використання стандартної процентної ставки є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов Договору і застосовується відповідно до п.1.4.2. Договору.

Відповідно до пункту 1.4.4. Договору Позичальник проінформований, розуміє та погоджується що застосування стандартної ставки не є зміною процентної ставки у бік погіршення для Споживача, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності Кредитодавця до Споживача та правом Кредитодавця, передбаченим умовами відповідної акції (програми лояльності), затвердженої та оприлюдненої Кредитодавцем на Сайті Кредитодавця.

Згідно з п.п.1.5. договору, за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 175,00 грн.

Отримання відповідачем кредитних коштів, підтверджується повідомленням ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий дім»» від 19.12.2023, згідно яких на картку, яка була імітована в банку 29.05.2023 здійснено переказ коштів на суму 3500,00 гривень.

Достатніх, переконливих та належних доказів того, що на платіжну картку, яка є у користуванні ОСОБА_1 і на яку ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» здійснило перерахування коштів у сумі 3500,00 грн на виконання умов договору, кошти не надходили, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та має заборгованість за договором кредитної лінії № 00-8170198 від 29.05.2023, яка згідно наданих позивачем розрахунків становить 14000,00 грн, з них: 3675,00 грнзаборгованість за основною сумою боргу; 10325,00 грнзаборгованість за відсотками.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості, суд з ним погоджується, при цьому відповідач контррозрахунку не надав.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за договором кредитної лінії № 00-8170198 від 29.05.2023, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Враховуючи вище викладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії № 00-8170198 від 29.05.2023 у сумі 14,000 грн, яка складається з: 3 675,00 грн - основна сума боргу; 10 325 грн - відсотки.

Щодо вимог про стягнення понесених судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач подав договір про надання правової допомоги № 01/01 від 01.01.2024, акт приймання-передачі виконаних робіт по договору від 29.05.2023, квитанцію № 08/01 від 08.01.2024 на суму 8000,00 грн, підстава: договір про надання правової допомоги № 01/01 від 01.01.2024.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат у випадку задоволення позову, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2422,40 грн, який відповідно до вимог ст.141 ЦПК Українитакож підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-8170198 від 29.05.2023 у розмірі 14000,00 (чотирнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» 2422 гривень 40 копійок сплаченого судового збору та 8000 гривень понесених витрат на правову допомогу, а всього 10 422 (десять тисяч чотириста двадцять два) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимогст. 284 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Повний текст судового рішення складено 13.06.2024 року

Суддя М.В. Бакаїм