Постановление суда № 119702145, 23.04.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24920/13-ц

пр. 4-с-106/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань Сміян А.Ю.,

за участю:

боржника: не з`явився,

представника стягувача: не з`явився,

державного виконавця: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковського Тараса Олександровича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року № 757/24920/13-ц у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковського Т.О. (далі - державний виконавець Бочковський Т.О.) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року № 757/24920/13-ц у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (далі - первісний стягувач, ПАТ «Омега Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите 15 липня 2021 року Головним державним виконавцем Бочковським Т.О., з виконання заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року у справі № 757/24920/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Омега Банк» заборгованості за кредитним договором від 02 лютого 2007 року № 781-Ф в сумі 31 803 201 грн 49 коп. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 441 грн.

11 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, яка ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року була залишена без розгляду.

09 листопада 2022 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу у справі № 757/24920/13-ц, якою скасував ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року в справі за позовом ПАТ «Омега Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У зв`язку з наявністю ухвали Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 757/24920/13-ц у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 виникни обставини, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій у силу приписів частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Боржник зазначає, що він звернувся до державного виконавця з заявою про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1, однак відповіді на неї не отримав.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 2, 8, 9, 19, 38 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 447 ЦПК України, просить суд:

- зупинити виконавче провадження № НОМЕР_1 з підстав наведених в даній заяві та винести відповідну постанову;

- винести постанову, якою скасувати/зупинити заходи примусового стягнення та обмеження з ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та внести відповідні відомості до Автоматизованої системи виконавчого провадження» та Єдиного реєстру боржників.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 15 грудня 2022 року матеріали справи передано головуючому судді Хайнацькому Є.С.

Оскільки розгляд скарги безпосередньо пов`язаний із матеріалами цивільної справи, в рамках якої винесено судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист та у подальшому відкрито виконавче провадження, 13 грудня 2022 року та повторно 23 січня 2023 року витребувано матеріали цивільної справи № 757/24920/13-ц для розгляду вказаної скарги.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року, розгляд справи, призначений на 26 березня 2024 року, відкладено до 23 квітня 2024 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (правонаступник ПАТ «Омега Банк») подало до суду пояснення, в яких, посилаючись на те, що заочне рішення від 04 лютого 2014 року є чинним, тому відсутні підстави для задоволення ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Бочклвського Т. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Боржник та його представник у судове засідання 23 квітня 2024 року не з`явилися; про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надали, причини неявки не повідомили.

Державний виконавець у судове засідання 23 квітня 2024 року не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Суд установив, що заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року у справі № 757/24920/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Омега Банк» заборгованість за кредитним договором від 02 лютого 2007 року № 781-Ф в сумі 31 803 201 грн 49 коп. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 441 грн.

На підставі дубліката виконавчого листа № 757/24920/13-ц, виданого на виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року, Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковський Т.О. виніс 15 липня 2021 року постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 січня 2021 року замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року у справі № 757/24920/13-ц з ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника ТОВ «Файненс Компані».

11 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, яка ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року була залишена без розгляду.

09 листопада 2022 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу у справі № 757/24920/13-ц, якою скасував ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року в справі за позовом ПАТ «Омега Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У зв`язку з наявністю ухвали Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 757/24920/13-ц, ОСОБА_1 звернувся 28 листопада 2022 року до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковського Т.О. з клопотаннями про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1, відповідь не яке не отримав.

Оскільки, всупереч Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не зупинив у цій справі виконавче провадження з виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушеного права та просив у судовому порядку зупинити виконавче провадження № НОМЕР_1.

Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з положеннями статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 18 цього Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частина друга цієї статті).

Згідно із частиною 1, 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Вказана норма містить імперативний припис, відповідно до якого виконавець зобов`язаний зупинити виконавче провадження за наявності підстав, передбачених в частині першій статті 38 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому закон не пов`язує реалізацію вказаних повноважень з ухваленням відповідного судового рішення.

Крім того, з системного аналізу абзацу 2 частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України вбачається, що на законодавчому рівні проводиться розмежування між зупиненням виконання оскаржуваного судового рішення, яке застосовується у випадку, якщо судове рішення підлягає примусовому виконанню, й зупинення дії судового рішення, якщо рішення не передбачає примусового виконання.

Відповідно до частини другої статті 370 ЦПК України, у випадку відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. З наведеної норми вбачається, що суд апеляційної інстанції може зупиняти дію судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, але не має повноважень вирішувати питання щодо зупинення виконання рішення суду першої інстанції, якщо останнє підлягає примусовому виконанню, оскільки наведене відноситься до виключної компетенції виконавця на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц.

Звертаючись до суду із вказаною скаргою, ОСОБА_1 зазначав, що після прийняття апеляційним судом постанови про направлення до суду першої інстанції для продовження розгляду його заяви про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року, на підставі якого було видано виконавчий лист щодо стягнення з нього заборгованості, він звернувся до державного виконавця з клопотанням про зупинення виконавчого провадження на підставі статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 звертався до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковського Т.О. з клопотаннями про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1, оскільки постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року справу № 757/24920/13-ц направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року в справі за позовом ПАТ «Омега Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яке перебуває на примусовому виконанні.

Однак відповідь на зазначене клопотання державний виконавець не надав, чим допустив бездіяльність в частині не розгляду клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Між тим, обґрунтовуючи підстави скарги тим, що державний виконавець на порушення статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження № НОМЕР_1 у цій справі не зупинив, заявник просив зупинити це виконавче провадження у судовому порядку.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.

Вказаною нормою визначено перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем.

За змістом вимог статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», зупинення виконавчого провадження є виключним правом державного (або приватного) виконавця.

При розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Таким чином, зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та про скасування/зупинення заходів примусового стягнення, у зв`язку з тим, що такі дії відноситься виключно до повноважень посадових осіб державної виконавчої служби, а не суду.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 752/26606/18.

Окрім того, аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенка Р.В. заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 260-261, 352-355, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковського Тараса Олександровича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року № 757/24920/13-ц у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 23.04.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький