Постановление суда № 119689596, 12.06.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13831/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового питання про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення комісії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 03 травня 2024 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення комісії, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан, 4; код ВП за ЄДРПОУ 44106679) №8509296/40888064 від 28.03.2023 року та зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати Податкову накладну №6 від 25.01.2023 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» (65009, Одеська обл., місто Одеса, вул. Сонячна, будинок 5, офіс 908; код ЄДРПОУ 40888064), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан, 4; код ВП за ЄДРПОУ 44106679) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» (65009, Одеська обл., місто Одеса, вул. Сонячна, будинок 5, офіс 908; код ЄДРПОУ 40888064) суму судового збору в розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

21 травня 2024 року від представника Головного управління ДПС у Волинській області до суду разом із відзивом надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Перевіряючи обґрунтованість вказаної заяви, дослідивши матеріали справи, судом встановлені підстави для залишення позову без руху з огляду на таке.

Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної було прийнято 17.04.2023 року. Таким чином, строк на звернення позивача до суду закінчився 18.07.2023 року.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду 03.05.2024 року, тобто після більше, аніж дев`яти місяців зі спливу строку на звернення до суду з адміністративним позовом, що є значним проміжком часу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення позивачу строку на усунення недоліків позову, а саме для надання до суду заяви про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 05 червня 2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення комісії - залишено без руху. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали суду 11 червня 20204 року представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків (вхід. № ЕС/23800/24), до якої додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Оцінюючи доводи та пояснення позивача, наведені у позові та заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У позові під час порушення питання про поновлення пропущеного строку та у заяву про поновлення строку звернення до суду, позивач посилається на те, що Миколаїв є прифронтовим містом, велику кількість та тривалість повітряних тривог, надає посилання на інтернет-джерела, що містять відомості про обстріли Миколаївщини та їх наслідки, щодо наявності проблем з електропостачанням.

Однак, суд погоджується з доводами відповідача, що зазначена інформація жодним чином не узгоджується із діяльністю самого підприємства, позивачем не обумовлюється та не пояснюється прямий причинний зв`язок, не надано доказів, що підтверджують неможливість здійснення господарської діяльності самого підприємства у період з 17.04.2023 року до 03.05.2024 року.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

В Постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Так, у Постанові Верховного Суду від 14.02.2024 року по справі №686/22156/23 зазначено, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне

місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні, обстріли, перебої в енергопостачанні, евакуація звітності та інші зазначені у клопотанні обставини, не є підставою для поновлення процесуального строку, оскільки не призводять до неможливості виконання учасником судового процесу процесуальних дій по своєчасному зверненню до суду з позовом.

Суд враховує доводи відповідача відносно того, що в період 2023-2024 рр. Миколаївський окружний адміністративний суд (позивач мав реєстрацію в м. Миколаїв) не припиняв свою роботу та позивач неодноразово подавав до цього суду аналогічні позови, в яких оскаржував подібні рішення.

Згідно Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що: у справі №400/8972/23 рішенням суду від 12.12.2023 були скасовані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС у Волинській області від 05.04.2023 року №8573592/40888064, від 04.04.2023 року №8555887/40888064, від 05.04.2023 року №8573591/40888064 (позовна заява подана 20.07.2023 року); рішенням суду від 12.03.2024 у справі № 400/8629/23 скасовані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових від 05.04.2023 №853594/40888064 та від 05.04.2023 № 85753593/40888064) (позовна заява подана 12.07.2023 року); рішенням суду від 31.10.2023 у справі № 400/7372/23 визнані протиправними та скасовані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2023 № 8509301/40888064 та від 28.03.2023 № 8509301/40888064 (позовна заява подана 12.05.2023 року); рішенням суду від 21.11.2023 у справі № 400/7507/23 визнані протиправними та скасовані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2023 № 8509294/40888064, № 8509300/40888064 (позовна заява подана 20.06.2023 року); рішенням суду від 25.10.2023 у справі № 400/4280/23 визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7720994/40888064 від 28.11.2022 (позовна заява подана 12.04.2023 року).

Також позивач подавав інші позови до суду (справа №400/14328/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛА ГРЕИН" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Так, позивач у позові та в заяві посилається на наявність технічних перешкод через несправності сервера підприємства, на якому зберігалася вся інформація та дані бухгалтерського обліку починаючи з 05.05.2023 року. Однак зазначена інформація не узгоджується з фактом того, що ТОВ «Трейд ла Грейн» неодноразово зверталось з позовними заявами протягом 2023 року, надаючи як на розгляд Комісії копії необхідних первинних документів, так і до суду.

Суд звертає увагу, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної.

У той же час відповідно до п. 7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №520 письмові пояснення та копії документів,зазначені у пункті 5 цього Порядку,

платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний

документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Отже, документи, необхідні для звернення до суду, були подані платником на розгляд

Комісії засобами електронного зв`язку в електронній формі, а тому неможливо стверджувати,

що фізична неможливість доступу (яка, до того ж, не підтверджена об`єктивними доказами) є поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду, оскільки при поданні документів в електронній формі зберігаються їх копії.

Що стосується посилань позивача на перебування директора товариства за кордоном, у відрядженнях та заняття іншої посади, то вказані обставини взагалі не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки залежать від волевиявлення позивача.

Так, Верховний Суд у Постанові від 16.05.2024 року по справі №340/7858/23 вказує на те, що суди попередніх інстанцій слушно зауважили, що зупинення роботи підприємства (простій) та перебування директора у відпустці у період з 26.12.2022 року по 26.03.2023 року за власним рішенням позивача є суб`єктивними обставинами та не доводять існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку. Більш того, колегія судів також зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б на переконання суду, свідчили про неможливість звернення позивача до суду з даним позовом у період з 27.03.2023 по 28.06.2023, тобто після виходу директора з відпустки та припинення простою товариства до закінчення шестимісячного строку звернення до суду, відлік якого розпочався з 28.12.2022.

Враховуючи наведене вище вбачається, що позивач порушив строки звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач подав адміністративний позов з пропуском строку звернення до суду та у суду відсутні підстави вважати пропуск позивача строку на звернення до суду таким, що було пропущений з поважних причин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.

При цьому, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Жодних об`єктивних причин пропущення строку на звернення до суду позивачем у заяві про поновлення процесуального строку не наведено.

Натомість сторона позивача просить нівелювати взагалі інститут строку на звернення до суду з позовом, надавши перевагу в такий спосіб позивачу.

Таке правозастосування не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, а є дотриманням принципу «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує, в світлі якого і запроваджено обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, вчинених на звернення позивача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Так, суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

До того ж, суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частинами 13-15 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.123, 171, 205, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення комісії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Стефанов