Решение № 119668647, 17.05.2024, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/149/23

2/291/44/24

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2024 року

Ружинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Герасимчук Н.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Вчорайшенської сільської ради

про визнання права на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вчорайшенської сільської ради про визнання права на земельну частку (пай), та просив суд визнати за ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку(пай) розміром 2.79 умовних кадастрових гектара, в землі, яка перебувала в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «40-річчя Перемоги» с.Бистріївка Ружинського району Житомирської області. В обгрунтування позову зазначив, що 28.08.1992 року на підставі рішення правління колгоспу «40-річчя Перемоги» від 05.10.1992р. № 11. яке було затверджено зборами уповноважених членів колгоспу (протокол №1 від 20.02.1993р.). був прийнятий в члени колгоспу «40-річчя Перемоги» с.Бистріївка Ружинського району Житомирської області, що стверджується архівною довідкою № 108 від 31.05.2017р. та архівним витягом №12-р від 16.01.2023р.

01.09.1992р. був направлений вказаним колгоспом на навчання у Вінницький політехнічний інститут на факультет будівництва, який в 1994 році було реорганізовано у Вінницький державний технічний університет. У вказаному університеті навчався до 19.07.1997р.. В період навчання не був виключений з членів колгоспу, а тому, відповідно, з 28.08.1992р. по 19.07.1997р. був членом колгоспу «40-річчя Перемоги» і відповідно, після його реорганізації - членом КСП «40-річчя Перемоги», Після закінчення навчання не зміг повернутись на роботу в колгосп, який його направляв на навчання, оскільки на той час зазначеного колгоспу вже не було: його було реорганізовано в Приватне сільськогосподарське підприємство «40-річчя Перемоги». Тому з 10.06.1998р. пішов працювати шляховим робітником в Житомирське шляхово-будівельне управління №19.

12.02.1996р. КСП «40-річчя Перемоги» було видано Державний акт па право колективної власності на землю, а земля вказаного господарства була розпайована на земельні частки (паї) розміром 2.79 умовних кадастрових гектарів. Проте з невідомих йому причин його не було включено до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) та не видано відповідний сертифікат, який би підтверджував право на зазначену земельну частку (пай) . Хоча на даний час на території Бистріївського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради Бердичівського (до об`єднання Ружинського) району Житомирської області є наявна резервна частка (пай) в землі, яка перебувала в колективній власності КСГ1 «40-річчя Перемоги».

Зазначене підтверджується повідомленням ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 25.01.2023р. № 46/30-23 , довідкою Вчорайшенської сільської ради від 31.01.2023р. №84.

З вказаних підстав вважає, що його право на отримання земельної частки (паю) порушене і для його відновлення вимушений звертатись до суду, оскільки на даний час КСП «40-річчя Перемоги» реорганізовано, а тому, відповідно, внести виправлення в списки осіб, які мають право на земельну частку(пай). включивши в цей список його, неможливо.

Позивач в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові, просив суд їз задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву. В поданій заяві від 29.01.2024 року зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог повністю. Відзив на позов до суду не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію відповідача про визнання позову, та зазначив, що за позивачем має бути визнано право на земельну частку (пай), так як він був членом КСП «40-річчя Перемоги`с.Битріївка Ружинського району Житомирської області. Крім того відповідно довідки Вчорайшенської сільської ради, яка міститься в матеріалах справи на території Бистріївського старостинського округу є наявна резервована земельна частка (пай).

Ухвалою суду від 17.05.2024 року відмовлено в прийнятті визнання позовних вимог відповідачем.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі рішення правління колгоспу «40-річчя Перемоги» від 05.10.1992р. № 11. яке було затверджено зборами уповноважених членів колгоспу (протокол №1 від 20.02.1993р. (а.с.51-55). був прийнятий в члени колгоспу «40-річчя Перемоги» с.Бистріївка Ружинського району Житомирської області, що стверджується архівною довідкою № 108 від 31.05.2017р. та архівним витягом №12-р від 16.01.2023р.(а.с.12-13).

01.09.1992р. був направлений вказаним колгоспом на навчання у Вінницький політехнічний інститут на факультет будівництва, який в 1994 році було реорганізовано у Вінницький державний технічний університет. У вказаному університеті навчався до 19.07.1997р. що стверджується

Як вбачається з пояснень позивача після закінчення навчання не зміг повернутись на роботу в колгосп, який його направляв на навчання, оскільки на той час зазначеного колгоспу вже не було: його було реорганізовано в Приватне сільськогосподарське підприємство «40-річчя Перемоги». Тому з 10.06.1998р. позивач пішов працювати шляховим робітником в Житомирське шляхово-будівельне управління № 1-9.

Зазначене підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 виданою КСП «40-річчя Перемоги» с.Бистріївка Ружинського району Житомирської області на ім`я ОСОБА_1 (а.с.7-11), дипломом ЛЗ ВЕ № 007859 (а.с.15). архівною довідкою від 03.02.2013р. № 68-р (а.с.14), архівною довідкою від 12.01.2023р. № 10-р (а.с.16), архівною довідкою віл 09.06.2004р. № 23-214 (а.с.17).

12.02.1996р. КСТ1 «40-річчя Перемоги» було видано Державний акт па право колективної власності на землю, а земля вказаного господарства була розпайована на земельні частки (паї) розміром 2.79 умовних кадастрових гектарів.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, позивача не було включено до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) та не видано відповідний сертифікат, який би підтверджував його право на зазначену земельну частку (пай). Хоча на даний час на території Бистріїївського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради Бердичівського (до об`єднання Ружинського) району Житомирської області є наявна резервна частка (пай) в землі, яка перебувала в колективній власності КСП «40-річчя Перемоги». Зазначене підтверджується повідомленням ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 25.01.2023р. № 46/30-23 (а.с.18), архівною довідкою від 12.01.2023р. № 11-р (а.с.18), довідкою Вчорайшенської сільської ради від 31.01.2023р. №84 (а.с.84).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 вищезазначеного Указу Президента України право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22,23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Пропрактику застосуваннясудами земельногозаконодавства прирозгляді цивільнихсправ» №7від 16.04.2004року (із змінами та доповненнями внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), згідно зі статтею 25ЗК при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішеннями органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку(пай), виділену на місцевості. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку( пай) з дня видачі цього акту.

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ № 05-02 №000018 колективному сільськогогосподарському підприємству«40-річчя Перемоги» був виданий 12.02. 1996 року.

Проте посилання позивача на те, що він являвся членом КСП «40-річчя Перемоги» с.Бистріївка Ружинського району Житомирської області на час видачі останньому Державного акта на право колективної власності на землю, спростовується положеннями Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство». Зокрема, статтею 4 цього Закону встановлено, що підприємство діє на основі статуту, в якому вказується порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї та інше.

Крім того, хоча позивач, зазначає, що під час паювання КСП ««40-річчя Перемоги» с.Бистріївка Ружинського району Житомирської області» з невідомих йому причин, його не було включено до списків громадян - членів КСП ««40-річчя Перемоги» с.Бистріївка Ружинського району Житомирської області», які мали право на земельну частку (пай), на його ім`я не видали відповідний сертифікат на право на земельну частку (пай), а відтак і державний акт на право власності на земельну ділянку, проте із вимогами щодо включення його до списку членів КСП останній не звертався. Тоді як, звернення до суду з позовом про визнання права на земельну ділянку частку (пай) має передувати вирішення питання про не включення особи до списку громадян членів, які мають право на земельну частку (пай).

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 140/1113/17ц.

З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок про те, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку членів КСП, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У випадку, якщо особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай) і не була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, не зверталася до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення її до списку, вважається, що така особа не реалізувала свого права на земельну частку (пай).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268 ЦПК України, суд, _

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вчорайшенської сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 27.05.2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_2 ;

відповідач Вчорайшенська сільська рада, ЄДРПОУ 04344788, місцезнаходження: 13610, вул.Бердичівська, буд.№1, Бердичівський район, Житомирська область.

Суддя О. В. Митюк.