Постановление суда № 119664456, 12.06.2024, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/4102/24

Провадження № 2/229/1536/2024

УХВАЛА

іменем України

12 червня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області в особі судді Шевченко Л. В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

11.06.2024 року адвокат Ігнатов Д. І., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВТ № 1043537 від 09.06.2024 року, в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім виходить з того, що заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Як вбачається з позовної заяви, представник позивача просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України.

З п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що суд може своєю ухвалою за клопотанням позивача, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 1ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За ч. 2ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами та доповненнями від 25 вересня 2015 року) клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПКповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад: довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Таким чином, суддя відстрочує та розстрочує судові витрати, зменшує їх або звільняє від їх оплати при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.

При цьому, позивач не скористався безоплатною правовою допомогою.

Тому, для вирішення питання про відстрочку сплаити судового збору позивачу необхідно надати докази щодо підтвердження матеріального стану.

Сплатити судовий збір позивач може на розрахунковий рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дружкiвська МТГ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA188999980313191206000005694, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону, судовий збір, зокрема, справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1.2 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Таким чином, відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір» за подання до суду цієї позовної заяви слід сплатити судовий збір в розмірі 1 211,20 грн (3028,00 грн х 0,4).

Відповідно до ч. 1, 4 та 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до ч. 1ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електроннійформі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі подання до суду в електронній формі заяв та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Зазначена позовна заява подана представником позивача 10.06.2024 року через підсистему ЕСІТС «Електронний суд», зареєстрована у суді 11.06.2024 року.

Однак у позовній заяві відсутні відомості про наявність у відповідача електронного кабінету та не додано доказ надсилання відповідачу позовної заяви про розірвання шлюбу з додатками - опису вкладення відправленої поштової кореспонденції (із переліком доданих до заяви документів).

Позовна заява також має містити відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Отже позивач має повідомити суд відомі йому засоби зв`язку з відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 185ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених уст. 175 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 176, 177, 185, 258-260, 261, ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали в частині щодо визначення розміру судових витрат.

Суддя Л. В. Шевченко