№ 11966062, 29.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2010 року 14:31 № 2а-4939/10/2670

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Скайлайн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м Києва

про скасування повідомлення-рішення,

Суддя Смолій І.В.

Секретар Бузінова І.Ю.

Представники:

від позивача: Купчик О.В. довіреність № 19 від 22.01.08,

від позивача: Холод В.А. довіреність №СН 409665 (директор),

від відповідача : Корнелюк М.П. довіреність №4/9/10-017 від 11.01.10,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м Києва про скасування повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 30.03.10р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 21.04.10р.

У судовому засіданні 21.04.10р. представником відповідача було надано суду заперечення з приводу позову та заявлено клопотання про перерву у судовому засіданні. Судом було оголошено перерву до 29.04.10р.

У судове засідання 29.04.10р. зявились сторони по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не поступило. В обґрунтування позовних вимог пояснив, що на позивача рішенням Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва було накладено штрафні санкції за порушення п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме за встановлене актом перевірки заниження земельного податку що виникло у звязку із не врахуванням позивачем при нарахуванні податку за землю п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.08 р. № 944/944. Позивач з таким рішенням не погоджується, оскільки ним належним чином сплачується податок за землю у відповідності до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92р. № 2536-XII, за таких обставин просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, повідомив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки № 757/15-30/25662682 від 30.07.09р., даним актом зафіксовано що зазначений в податковій декларації позивачем податок на землю є меншим ніж це встановлено камеральною перевіркою у звязку із цим було винесено оскаржуване повідомлення-рішення. Відповідач вважає таке рішення законними, тому просить в позові відмовити.

Крім того представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що заниження позивачем податку на землю відбулося у звязку із не врахуванням позивачем п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.08 р. № 944/944.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) щодо земельного податку поданої за квітень-червень 2009року ТОВ «Фірма Скайлайн». За результатами перевірки складно акт № 757/15-30/25662682 від 30.07.09р.

Актом перевірки встановлено, що розмір податкового зобовязання з земельного податку зазначеного платником у податковій декларації, є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні декларації платником податку не враховано п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.08 р. № 944/944, що призвело до заниження податкового зобовязання на загальну суму 11268,24грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва 12.03.10р. винесено повідомлення-рішення № 0013921530/3 яким відповідно до п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за позивачем визначено суму податкового зобовязання 11831,65грн , що включає в себе суму основного платежу 11268,24грн. та суму штрафних санкцій 563,41грн.

Проте, відповідно до договору купівлі-продажу від 12.10.2005 року та договору купівлі-продажу від 03.04.2008 року права власності на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1 перешили до ОСОБА_4, про що свідчать реєстраційні посвідчення №012474 від 18.10.05р. та №001999 від 08.04.08р. видані Київським міським бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до вище зазначеного, враховуючи що позивач у 2009 році права власності на земельну ділянку не мав, також за ним обліковувалась переплата, суд вважає що нарахування земельного податку відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0013921530/3 від 12.03.10р. не є правомірним.

Відповідно до преамбули Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92р. № 2536-XII цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Статтею 4 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92р. № 2536-XII встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року N 510-XII (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного акту.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0013921530/3 від 12.03.10р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій