Решение № 119656444, 28.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 рокусправа № 380/29394/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняШийович Р.Я.,

позивач ОСОБА_1 ,

від позивача ОСОБА_2 ,

від відповідачів ОСОБА_3 , Василенко О.Ю..

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (відповідач 1, Комісія), Офісу Генерального прокурора (далі відповідач 2, ОГП), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади №07/1/1-19п-23 від 21.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №347 від 05.12.2023 року, яким ОСОБА_1 з 07 грудня 2023 року звільнено з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури на підставі пункту 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07 грудня 2023 року;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури;

- стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача протиправно звільнено з посади заступника керівника Львівської обласної прокуратури. Генеральний прокурор у процедурі звільнення користується необмеженою свободою розсуду, а рішення Комісії, яке слугувало підставою для звільнення позивача є необґрунтованим. Позивач не вчиняв порушень, які б могли бути підставою для його звільнення з адміністративної посади, а порушення встановленні Комісією під час перевірки є надуманими та не підтвердженими жодними доказами. Відповідачі не здійснили порівняння діяльності Львівської обласної прокуратури з іншими прокуратурами того ж рівня, зокрема, статистичних показників рівня злочинності. Не з`ясовано рівень відповідальності позивача за прийняті рішення у кримінальних провадженнях чи судах. Комісія не зазначила, які саме негативні наслідки настали чи могли настати внаслідок неналежного виконання прокурором посадових обов`язків. Доказів притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередніх процесуальних прокурорів немає, а отже, твердження про допущені позивачем недоліки під час процесуального керівництва у кримінальних провадженнях безпідставні. Протягом 2022 та 6 місяців 2023 року критичних листів від Офісу Генерального прокурора по напрямку не надходило; роботу Львівської обласної прокуратури негативною не визнано. По кожному з так званих порушень, виявлених Комісією, позивач надав аргументовані пояснення, які відповідачами до уваги не взято.

Також, позивач зазначив, що при ухваленні спірного рішення Комісією допущено низку процесуальних порушень. Зокрема, Голова Комісії ОСОБА_4 27.07.2023 в умовах конфлікту інтересів доручив попередній розгляд звернення, поданого відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру», члену Комісії ОСОБА_5 . Позивач заявив відвід голові Комісії ОСОБА_4 02.11.2023, який було задоволено членами Комісії. Таким чином позивач вважає, що рішення про визначення члена комісії для попереднього розгляду звернення було незаконним, що потягнуло за собою низку процесуальних порушень.

Крім того, рішення про відкриття стосовно ОСОБА_1 членом Комісії ОСОБА_6 прийнято поза межами процесуальних строків, визначених законом. Підстав для продовження строку перевірки у голови Комісії ОСОБА_4 не було, а як наслідок висновок від 27.10.2023, складений членом Комісії ОСОБА_6 поза межами строків, визначених законом, не породжує будь-яких правових наслідків і є протиправним.

Позивач звернув увагу, що член Комісії ОСОБА_6 фактично набув двох статусів: особи, яка написала звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, стосовно ОСОБА_1 та особи, яка розглядає вказане звернення. Об`єднання цих двох статусів, на думку позивача, неможливе, порушує основні засади діяльності Комісії.

З огляду на викладене, рішення Комісії щодо позивача є протиправним, як наслідок протиправним та таким, що слід скасувати є і наказ Генерального прокурора про звільнення ОСОБА_1 на підставі цього рішення. Тому, належним способом захисту є поновлення позивача на попередній посаді.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження /Т.1, арк.спр.106/.

Відповідачі проти позову заперечили повністю з підстав викладених у відзиві /Т.2, арк.спр.161-236/. Зазначили, що на виконання пункту 4.2 Плану роботи Офісу Генерального прокурора на ІІІ квартал 2023 року представниками Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісом Генерального прокурора упродовж 03-07 липня поточного року проведено перевірку з питань організації нагляду за додержанням законів органами Національної поліції України при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства, а також органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю у Львівській обласній прокуратурі. За наслідками проведеної перевірки підготовлено доповідну записку з висновками заступнику Генерального прокурора ОСОБА_7 . Крім того, про наслідки планової перевірки у Львівській обласній прокуратурі 11.07.2023 зроблено доповідь Генеральному прокурору та звернуто увагу на неналежну роботу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 , системні факти неналежного виконання посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Одночасно Генеральному прокурору внесено пропозицію звернутися до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання першим заступником керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 посадових обов`язків, з чим Генеральний прокурор погодився. Надалі заступник начальника департаменту начальник управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах ОСОБА_8 27.07.2023 відповідно до порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, який затверджено наказом Генерального прокурора від 01.07.2022 №113, Голові Комісії направив для організації розгляду звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади стосовно ОСОБА_1 .

Доводи позивача про порушення строків розгляду звернення та проведення перевірки стосовно нього, несвоєчасності прийняття рішення про продовження строку перевірки, відсутності будь-яких доказів для його звільнення з адміністративної посади є надуманими, жодним чином не підтвердженими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи ті факти, які знайшли своє підтвердження за результатами розгляду звернення ОСОБА_8 , а також ті, які виявлені в ході проведення перевірки із урахуванням порушень вимог законодавства, нормативно-правових актів, наказів Генерального прокурора та керівника Львівської обласної прокуратури, відповідно до пункту 25 розділу VII Порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Комісією враховано системний характер виявлених порушень законодавства та вимог наказів Генерального прокурора з основних напрямів прокурорської діяльності, характер допущених порушень, їх наслідки, особу прокурора і ступінь його вини.

За результатами розгляду звернення ОСОБА_8 Комісією 21.11.2023 прийнято рішення про наявність у діяльності першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї посади. На підставі вказаного рішення Комісії наказом Генерального прокурора від 05.12.2023 №347к ОСОБА_1 звільнено з адміністративної посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07.12.2023. Тому, доводи ОСОБА_1 щодо необмеженої свободи розсуду Генерального прокурора при прийнятті управлінського рішення про його звільнення з обійманої посади є безпідставними та не відповідають дійсності.

Також, відповідачі заперечили доводи ОСОБА_1 в частині збільшення під час перевірки членом Комісії ОСОБА_6 напрямків, які вивчаються, оскільки Комісія мала право включити до висновку на підставі вищезгаданого Положення відомості, про які не зазначеного у зверненні та які можуть свідчити про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків.

З приводу доводів позивача про конфлікт інтересів зазначили, що Комісія задовольнила клопотання від 02.11.2023 позивача про відвід ОСОБА_4 та обрала головою Комісії ОСОБА_9 . Вважають, що у рішенні ОСОБА_4 про доручення члену Комісії ОСОБА_6 попереднього розгляду звернення ОСОБА_8 щодо діяльності позивача конфлікту інтересів немає. Про об`єктивність та неупередженість членів Комісії свідчать ухвалені нею рішення, наявні в матеріалах справи.

Крім того, відповідачі вважають, що твердження ОСОБА_1 про нездійснення Комісією порівняння показників його діяльності з іншими аналогічними прокуратурами та не наведення статистичних показників рівня злочинності у порівнянні з ними не відповідають дійсності. Адже у зверненні наводяться статистичні відомості щодо стану та структури злочинності у Львівській області та щодо стану розслідування у кримінальних провадженнях органів Національної поліції у порівнянні з середніми показниками по державі, що є об`єктивно обґрунтованим. Порівнювати відповідні показники Львівської обласної прокуратури з показниками інших обласних прокуратур не об`єктивно, оскільки кожен регіон має свою специфіку.

Доводи ОСОБА_1 з приводу відсутності критичних зауважень від Офісу Генерального прокурора по напрямках його діяльності не відповідають дійсності, оскільки Офісом Генерального прокурора упродовж 2022 року до Львівської обласної прокуратури скеровано 22 листи з проблем прокурорського нагляду за додержанням законів органами Національної поліції під час здійснення досудового розслідування та у конкретних кримінальних провадженнях. Протягом 6 місяців 2023 року скеровано 7 таких листів.

Тому, рішення Комісії є мотивованим, із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття і відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру» та Порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. У зв`язку з цим, наказом Генерального прокурора ОСОБА_1 правомірно звільнено з адміністративної посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури.

Позивач подав до суду 10.02.2024 відповідь на відзив /Т.1, арк.спр.112 - Т.2, арк.спр.159/ де доводи відповідачів назвав необґрунтованими. Додатково обґрунтував, що рішення про відкриття провадження 04.08.2023 членом Комісії ОСОБА_6 було прийняте поза межами строків. Зазначив, що підстави для відкриття провадження базувалися на припущеннях заступника начальника Департаменту начальника управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та не відповідають дійсності. Наголосив, що протягом 2022 року та 6 місяців 2023 року критичних зауважень від Офісу Генерального прокурора по напрямку ОСОБА_1 не надходило. Звернув увагу суду на позитивні показники діяльності Львівської обласної прокуратури за пріоритетними напрямками. Вважає, що ним проводилася належна робота щодо документування та скерування до суду кримінальних проваджень; будь-яких порушень вимог чинного законодавства щодо формування на оперативних нарадах позиції публічного обвинувача щодо призначення покарання та обґрунтованості застосування статті 75 Кримінального кодексу України не допускав, контроль за зберіганням речових доказів, відшкодуванням збитків у кримінальних провадженнях належний, строки досудового розслідування дотримуються, завдання і доручення Офісу генерального прокурора та обласної прокуратури належно виконуються. Права людини і громадянина додержуються, заходи щодо їх поновлення невідкладно здійснюються, винні особи притягуються до відповідальності, з організованою злочинністю ведеться ефективна боротьба, рівень судової репресії відповідає суспільній небезпеці злочинів. Повторно зазначив, що рішення про визначення члена Комісії, який буде розглядати попередньо звернення щодо належного виконання позивачем своїх посадових обов`язків приймалося в умовах конфлікту інтересів. Зазначив, що Комісія необґрунтовано відхилила низку клопотань позивача заявлених в процесі провадження, що свідчить про її необ`єктивність.

Відповідач надав суду додаткові пояснення /Т.47, арк.спр.31-38/, де зазначив, що доводи викладені ОСОБА_1 у позовній заяві та відповіді на відзив здебільшого аналогічні тим письмовим поясненням, наданим ним Комісії. Комісією дотримано встановлених строків розгляду звернення та прийняття рішення про відкриття провадження стосовно ОСОБА_1 . Незгода ОСОБА_1 зі зверненням ОСОБА_8 та висновком не можуть братися до уваги при ухваленні судового рішення, оскільки такі не є предметом спору. Підставою для звільнення прокурора з адміністративної посади визначено саме неналежне виконання прокурором посадових обов`язків і Закон не передбачає обов`язковою умовою звільнення з цієї підстави настання негативних наслідків.

Комісія врахувала лише ті факти, які знайшли своє підтвердження за результатами розгляду звернення, а також ті, які виявлені в ході проведення перевірки членом Комісії, а також системний характер виявлених порушень законодавства та вимог наказів Генерального прокурора з основних напрямів прокурорської діяльності, характер допущених порушень, їх наслідки, особу прокурора та ступінь його вини. За результатами розгляду звернення Комісія дійшла висновку, що доводи ОСОБА_8 щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків частково знайшли своє підтвердження. Також, відповідно до вимог пункту 8 розділу V Порядку встановлено інші відомості, про які не зазначено у зверненні, та які можуть свідчити про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.

Доводи позивача щодо не притягнення до дисциплінарної відповідальності інших осіб, зокрема, безпосередніх процесуальних прокурорів вважає безпідставними, оскільки перевірялося звернення стосовно саме ОСОБА_1 у площині належного виконання ним своїх посадових обов`язків як першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, тобто здійснення адміністративних повноважень.

Безпідставними вважає доводи позивача про те, що 80% інформації, зазначеної у зверненні, подано поза межами строків розгляду, передбачених Порядком. Адже час тимчасової непрацездатності прокурора не враховується до строку. Хоч у тексті Рішення Комісії міститься інформація щодо кримінальних проваджень у яких відбувалися процесуальні дії з різним часовим проміжком, Комісією при прийнятті оскарженого Рішення взято до уваги лише ту інформацію, факти і обставини, що мали місце у встановленому Порядком часовому проміжку.

Доводи позивача стосовно конфлікту інтересів у зв`язку з відхиленими Комісією відводами членам Комісії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вважає необґрунтованими, оскільки такі прокурори підпорядковуються заступнику Генерального прокурора ОСОБА_4 лише згідно з розподілом обов`язків, у межах визначених Законом. Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

Представник позивача подав суду додаткові пояснення /Т.47, арк. спр.161-164/, у яких зазначив, що з 01.09.2021 відновлено чинність норми у Законі України «Про прокуратуру», згідно з якою звільнення Генеральним прокурором прокурора з посади першого заступника керівника обласної прокуратури можливе лише за рекомендацією Ради прокурорів України. Оскільки такої рекомендації не було, звільнення позивача з адміністративної посади вважає безпідставним.

Представник відповідачів подав до суду додаткові пояснення /Т.47, арк.спр.174-177/, у якому зазначив, що відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті (неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади), встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення. Законом №113-ІХ зі статті 41 Закону України «Про прокуратуру» виключено норму, яка передбачала участь Ради прокурорів України у процедурі звільнення прокурора з адміністративної посади з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 цієї статті Закону. Тому, у Ради прокурорів України не було відповідних повноважень щодо встановлення підстав і можливості звільнення позивача з посади першого заступника прокурора області. Припустив, що законодавець вносячи зміни до Закону України «Про прокуратуру» Законом №113-ІХ допустив прогалину та залишив у пункті 1 частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» норму, що Рада прокурорів України вносить рекомендації про звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. Проте вона не має практичного застосування та не узгоджується з тими змінами, які були внесені до Закону. Крім того, зазначив, що строк перевірки відомостей, зазначених у зверненні ОСОБА_12 обґрунтовано продовжено за клопотанням члена Комісії ОСОБА_6 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю позивача. Також пояснив, що клопотання члена Комісії про продовження строку перевірки та висновок у провадженні є фактично процедурними документами у провадженні і не підлягають реєстрації в ІС СЕД.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення /Т.47, арк.спр.182-185/, у яких зазначив, що ОСОБА_1 займав в органах прокуратури адміністративну посаду і окрім загальних гарантій прокурора мав додаткові гарантії (запобіжники) щодо неправомірного звільнення, які відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» забезпечує Рада прокурорів України. Оскільки дія норми пункту 1 частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» про повноваження Ради прокурорів України вносити рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад відновлено з 01.09.2021, звільнення позивача відбулося з порушенням процедури.

Ухвалою суду від 24.01.2024 від відповідача витребувано докази /Т.47, арк.спр. 24-25/.

Ухвалою суду від 14.02.2024 без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /Т.47, арк.спр.111/.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідачів проти позову заперечили повністю, просили відмовити у його задоволенні.

Суд заслухав правові позиції позивача, представників сторін, з`ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові та відео- докази, долучені до матеріалів справи та, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з 02.07.2004.

Наказом керівника Львівської обласної прокуратури №1975 від 21.09.2020 на підставі рішення Комісії з добору керівного складу органів прокуратури №37 від 17.09.2020, наказу Генерального прокурора №345 від 18.09.2020 призначено на посаду першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури.

Заступник начальника департаменту начальник управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах ОСОБА_8 27.07.2023 направив для розгляду Голові Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади ОСОБА_4 звернення щодо неналежного виконання посадових обов`язків стосовно першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 . Викладена у зверненні інформація, на думку ОСОБА_8 , вказує на очевидні системні факти неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків, встановлених для адміністративної посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури. З огляду на це, просив розглянути звернення з метою встановлення підстав для звільнення за неналежне виконання посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 /Т.3, арк.спр.34-76/

Головою Комісії ОСОБА_4 27.07.2023 попередній розгляд звернення доручено члену Комісії ОСОБА_6 .

Рішенням члена Комісії ОСОБА_6 від 04.08.2023 №07/1/1-18зв/к-14п-23 відкрито провадження стосовно першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 /Т.3, арк.спр.77-80/

У Висновку від 27.10.2023 №07/1/1-18зв/к-14п-23 член Комісії ОСОБА_6 , враховуючи ті факти, які знайшли своє підтвердження в ході проведення перевірки із врахуванням зазначених у висновку порушень вимог Законів України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», іншого законодавства, нормативно правових актів, розпорядчих актів Генерального прокурора, підсумував що у своїй сукупності матеріали свідчать про наявність у діяльності ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» для звільнення з адміністративної посади. Запропоновано прийняти рішення у відповідному провадженні про наявність у діяльності першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї адміністративної посади за зверненням ОСОБА_8 /Т.4, арк.спр.78-207/

Висновок призначено до розгляду на засіданні Комісії на 02.11.2023, про що повідомлено позивача /Т.4, арк.спр.209/.

Рішенням Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади від 21.11.2023 №07/1/1-19п-23 встановлено наявність у діяльності першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» (неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади), для звільнення з цієї посади. Також, вирішено копію Рішення направити автору звернення ОСОБА_8 , прокурору ОСОБА_1 та Генеральному прокурору /Т.1, арк.спр.15-94/.

Наказом Генерального прокурора від 05.12.2023 №347к, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про прокуратуру», звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07.12.2023 у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру». Підстава: рішення Комісії від 21.11.2023 №07/1/1-19п-23 /Т.1, арк.спр.95/.

Вважаючи Рішення Комісії та наказ про звільнення протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про прокуратуру» систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор, зокрема, призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом (пункт 3); визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (пункт 9-2).

Пунктом 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що посада першого заступника керівника обласної прокуратури є адміністративною посадою.

Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді передбачено статтею 41 Закону України «Про прокуратуру». Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, зокрема, з підстав неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини 1).

Згідно з частиною 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.

Наказом Генерального прокурора від 01.07.2022 №113 затверджено Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, яким визначено процедуру розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - звернення), з метою встановлення наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади.

Відповідно до Розділу І дія Порядку не поширюється на відносини щодо розгляду звернень про оскарження дій або бездіяльності прокурора, який обіймає адміністративну посаду, під час виконання ним повноважень на такій посаді (пункт 1).

Розгляд звернень здійснюється Комісією з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - Комісія), яка утворюється і діє згідно з цим Порядком (пункт 2).

У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами (пункт 3).

Основними засадами діяльності Комісії є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об`єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора і презумпція невинуватості.

Члени Комісії у своїй діяльності є незалежними від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання (пункт 4).

Повноваження Комісії поширюються на прокурорів, які обіймають адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих на правах обласних та окружних прокуратурах (крім Генерального прокурора та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) (пункт 5).

Процедура розгляду звернень передбачає такі етапи:

- попередній розгляд звернення та прийняття рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади (далі - рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження);

- проведення в межах провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади (далі - провадження), перевірки відомостей, зазначених у зверненні (далі - перевірка у провадженні), та складання висновку щодо наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - висновок у провадженні);

- розгляд висновку у провадженні та прийняття рішення про встановлення або відсутність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - остаточне рішення у провадженні) (пункт 6).

Розгляд звернення проводиться у строк, який не перевищує двох місяців з часу його отримання членом Комісії для попереднього розгляду.

У строк розгляду звернення, у тому числі перевірки у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці (пункт 8).

Відмова особи від звернення не може бути підставою для припинення його розгляду (пункт 9).

Розгляд та вирішення питань Комісією здійснюється колегіально. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх на засіданні членів Комісії. Голосування здійснюється відкрито підняттям руки.

Комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю, про що зазначається у протоколі.

Рішення не можуть прийматися на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації (пункт 10).

Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення (документ) направлено на відому фактичну адресу її місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або зазначені нею адресу електронної пошти чи інші засоби електронного зв`язку.

Прокурору, стосовно якого подано звернення, або особі із числа працівників органів прокуратури, якою подано звернення, повідомлення (документ) також може бути направлено за місцем роботи або за допомогою інформаційної системи "Система електронного документообігу органів прокуратури" (пункт 12).

Питання утворення Комісії врегульовано Розділом ІІ Порядку.

Комісія утворюється наказом Генерального прокурора у складі не менше семи осіб. Одночасно визначаються голова та секретар Комісії із числа працівників відповідального підрозділу (пункт 1).

До складу Комісії включаються прокурори, які обіймають адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора, крім прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, а також користуються авторитетом (пункт 2).

Склад Комісії може бути змінений наказом Генерального прокурора, у тому числі у зв`язку з поданням членом Комісії заяви про складання повноважень або невідповідністю члена Комісії вимогам, визначеним пунктом 2 цього розділу Порядку (пункт 3).

Повноваження голови, секретаря та членів Комісії врегульовано розділом ІІІ Комісії.

Голова Комісії, зокрема, організовує і спрямовує роботу Комісії; узгоджує проєкт порядку денного засідання Комісії, скликає засідання, визначає дату і час його проведення та головує на ньому; доручає членам Комісії попередній розгляд звернень, підготовку матеріалів для розгляду на її засіданні, визначає коло осіб, які залучаються до їх підготовки;

У разі відсутності голови Комісії його обов`язки виконує член Комісії (крім секретаря), обраний на її засіданні (пункт 1).

Секретар Комісії зокрема, організовує підготовку матеріалів з питань, що розглядаються Комісією, і з цією метою: - узагальнює пропозиції членів Комісії щодо включення питань до порядку денного її засідання, формує проєкт порядку денного засідання Комісії та подає його для узгодження голові Комісії; - забезпечує ознайомлення членів Комісії та учасників засідання з узгодженим порядком денним та матеріалами із зазначених у ньому питань; - повідомляє учасників засідання Комісії про дату, час і місце його проведення (пункт 2).

Член Комісії:

1) здійснює попередній розгляд звернення;

2) проводить перевірку у провадженні і з цією метою:

- ознайомлюється з документами, отримує їх копії;

- опитує прокурорів та інших осіб, яким відомі відомості, зазначені у зверненні, або обставини, встановлені під час перевірки;

- надсилає письмові запити до органів прокуратури з метою отримання необхідної для проведення перевірки інформації, документів;

3) складає та підписує висновок у провадженні;

4) ознайомлюється з матеріалами, поданими на розгляд Комісії, бере участь у їх дослідженні та перевірці;

5) вносить пропозиції щодо включення питань до порядку денного засідання Комісії;

6) бере участь у засіданнях Комісії;

7) наводить свої мотиви та міркування, а також подає додаткові документи з питань, що розглядаються Комісією;

8) вносить пропозиції щодо проєкту рішення Комісії, голосує "За" або "Проти" з питань, винесених на її розгляд, та підписує рішення Комісії;

9) висловлює, за наявності, окрему думку щодо рішень, прийнятих Комісією;

10) виконує рішення Комісії та доручення її голови, надані в межах його компетенції, а також здійснює інші повноваження, визначені цим Порядком.

Повноваження члена Комісії не можуть бути делеговані іншому члену Комісії, крім випадків його тимчасової відсутності або складення ним повноважень. У такому разі головою Комісії визначається інший член Комісії (пункт 3).

Подання звернення, його попередній розгляд врегульовано Розділом IV Порядку.

Право на подання до Комісії звернення має кожен, кому відомі факти неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади (пункт 1).

Відповідальний підрозділ у день надходження до нього звернення обліковує його та не пізніше наступного робочого дня передає голові Комісії для визначення члена Комісії, який здійснюватиме попередній розгляд.

Визначення члена Комісії здійснюється невідкладно, та цього ж дня звернення передається визначеному члену Комісії (пункт 6).

За наявності конфлікту інтересів член Комісії зобов`язаний після надходження до нього звернення заявити про самовідвід, який розглядається на засіданні Комісії.

Відвід члену Комісії також може бути заявлений особою, яка подала звернення, прокурором, стосовно якого подано звернення (пункт 8).

Попередній розгляд звернення здійснюється членом Комісії протягом трьох робочих днів з часу його отримання. У цей же строк ним приймається мотивоване рішення про відкриття провадження або відмову в його відкритті (пункт 9).

Копія рішення члена Комісії про відкриття провадження або відмову в його відкритті не пізніше наступного робочого дня після його прийняття відповідальним підрозділом надсилається особі, яка подала звернення, та прокурору, стосовно якого прийнято таке рішення.

Про відкриття провадження також повідомляється керівник відповідного органу прокуратури (пункт 14).

Розділом V Порядку регламентовано перевірку відомостей, зазначених у зверненні, та складання висновку в провадженні

Перевірка у провадженні проводиться членом Комісії у місячний строк після його відкриття. У разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений головою Комісії, але не більш як на 10 днів (пункт 1).

Учасниками провадження є:

- член Комісії, який здійснює перевірку;

- прокурор, стосовно якого відкрито провадження;

- особа, яка подала звернення;

- представники прокурора, стосовно якого відкрито провадження, особи, яка подала звернення (пункт 2).

Участь у провадженні можуть брати також інші особи (пункт 2.1).

Учасники провадження (крім члена Комісії) мають право:

1) надавати пояснення або відмовитися від їх надання;

2) надавати інформацію, документи на підтвердження своєї позиції, висловлювати заперечення;

3) заявляти клопотання та відводи;

4) за заявою отримувати копії документів з провадження в частині, що їх стосується, з урахуванням обмежень, визначених законодавством (пункт 3).

3.1. Відмова прокурора, стосовно якого відкрито провадження, від надання щодо себе пояснень не означає визнання ним відомостей, зазначених у зверненні (пункт 3.1).

За результатами перевірки у провадженні та в межах її строку член Комісії складає висновок у провадженні, у якому зазначаються:

- дата та місце складання, номер провадження;

- прізвище, ім`я та по батькові члена Комісії, який склав висновок, особи, яка подала звернення, прокурора, стосовно якого складено висновок, його посада;

- виклад хронології розгляду звернення (основних етапів);

- стислий зміст відомостей, які згідно зі зверненням свідчать про наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади;

- обставини, які встановлені під час перевірки у провадженні, на підтвердження чи спростування кожної з відомостей звернення;

- позиція члена Комісії та відповідне обґрунтування щодо наявності або відсутності у діяльності прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення з цієї посади з посиланням на відповідні норми Закону і Порядку, інші нормативно-правові акти;

- підпис члена Комісії, який склав висновок (пункт 6).

У Розділі VI висвітлено організацію засідань Комісії.

Засідання Комісії проводяться відкрито з дотриманням строку, передбаченого пунктом 8 розділу I цього Порядку (пункт 1).

Проєкт порядку денного засідання Комісії узгоджується головою Комісії не пізніше наступного робочого дня після його формування.

Про призначення засідання цього ж дня повідомляються члени Комісії та учасники провадження шляхом направлення їм відповідного повідомлення. Одночасно членам Комісії направляється копія відповідного висновку у провадженні (пункт 2).

Участь у засіданні беруть прокурор, стосовно якого відкрито провадження, та особа, яка подала звернення. Така участь забезпечується особисто та/або через представника (пункт 3).

Проведення засідання Комісії регламентовано розділом VI Порядку.

Висновок у провадженні розглядається за обов`язкової участі прокурора і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:

1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;

2) не з`явився на засідання без повідомлення причини неявки;

3) не з`явився на засідання повторно.

Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймається Комісією (пункт 6).

Питання про відвід (самовідвід) члена Комісії вирішується у разі наявності сумнівів у його неупередженості та об`єктивності або наявності конфлікту інтересів.

Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів Комісії приймаються щодо кожного з них окремо.

Під час прийняття рішення стосовно відводу член Комісії, якому його заявлено, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім у ході його проведення (пункт 14).

Член Комісії, який готував висновок у провадженні, не має права брати участь у голосуванні при прийнятті остаточного рішення у провадженні (пункт 24).

Остаточне рішення у провадженні з висновком про наявність у діяльності відповідного прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої частиною третьою статті 41 Закону, для звільнення з цієї посади може бути прийнято не пізніше ніж через рік з дня, коли відомості, наведені у зверненні, мали місце. При цьому не враховується час тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (пункт 32).

Розідлом IX Порядку передбачено, що остаточне рішення у провадженні може бути оскаржено прокурором, стосовно якого воно прийнято, та особою, якою подано звернення, до адміністративного суду у строк та в порядку, визначеному законом (пункт 2).

Оскарження остаточного рішення у провадженні не зупиняє його дії (пункт 2.1).

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо покликань позивача про необмежену свободу розсуду Генерального прокурора у питанні звільнення прокурорів з адміністративної посади суд зазначає таке.

Відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» наказом Генерального прокурора від 01.07.2022 №113 затверджено Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.

На виконання вимог Закону України «Про прокуратуру» зазначеним Порядком предбачено деталізовану процедуру провадження з дотриманням прав прокурора на кожному етапі.

Тому, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про необмежену свободу розсуду Генерального прокурора у питанні звільнення прокурорів з адміністративних посад.

Щодо покликань позивача на порушення строків відкриття провадження та його проведення суд керується таким.

З доказів у справі судом встановлено, що звернення ОСОБА_8 щодо неналежного виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 надійшло до Комісії 27.07.2023 і того ж дня головою Комісії І.Мустецею доручено попередній розгляд члену Комісії ОСОБА_6 /Т.3, арк.спр.77/.

За результатами попереднього розгляду звернення член Комісії ОСОБА_6 04.08.2023 прийняв рішення про відкриття провадження /Т.3, арк.спр.77-80/.

Згідно з пунктом 9 Розділу IV Порядку попередній розгляд звернення здійснюється членом Комісії протягом трьох робочих днів з часу його отримання. У цей же строк ним приймається мотивоване рішення про відкриття провадження або відмову в його відкритті.

Отже, член Комісії ОСОБА_6 прийняв рішення про відкриття провадження в межах строку визначеного Порядком.

Листом члена Комісії ОСОБА_6 від 04.08.2023 ОСОБА_1 повідомлено про відкриття провадження та запропоновано надати пояснення /Т.3, арк.спр.81/.

Окрім того, з метою перевірки доводів заявника та пояснень ОСОБА_1 членом Комісії ОСОБА_6 було направлено запити до управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора, до управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора, керівника Львівської обласної прокуратури, начальника управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора, начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора /Т.3, арк.спр.100-251/.

Листом без дати (надійшов 15.08.2024) ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 , що з 08.08.2023 перебуває на лікуванні. У зв`язку з великим обсягом матеріалу та заперечень, які будуть подані щодо звернення ОСОБА_8 , просив продовжити строк для подання пояснень на більш тривалий час ніж до 14.08.2023 /Т.3, арк.спр.84/.

Листом без дати (надійшов 29.08.2024) ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 , що з 04.09.2023 до 10.09.2023 перебуватиме у відпустці та просив врахувати цю обставину, відповідно до положень частини 2 статті 8 розділу 1 Порядку /Т.3, арк.спр.84/.

Враховуючи, що місячний термін перевірки у провадженні спливав 04.09.2023, а матеріали перевірки у 7 томах підлягали ретельному опрацюванню, а також те, що ОСОБА_1 не було надано жодних пояснень, членом Комісії ОСОБА_6 відповідно до вимог пункту 1 Розділу V Порядку перед головою Комісії ініційовано питання щодо продовження строку перевірки.

Згідно з пунктом 8 Розділу 1 Порядку у строк розгляду звернення, у тому числі перевірки у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці.

Головою Комісії, з урахуванням цих положень, 04.09.2023 строк перевірки продовжено до 10.10.2023 /Т.3, арк.спр.90-92/.

Листом від 01.09.2023 ОСОБА_1 повідомив члена Комісію ОСОБА_6 , що направляє першочергове пояснення та копії матеріалів спростувань звернення ОСОБА_8 , та в межах строків додатково надішле пояснення та копії матеріалів /Т.3, арк.спр.89/.

Листом від 26.09.2023 ОСОБА_1 направив члену Комісії ОСОБА_6 додаткові пояснення на спростування звернення ОСОБА_8 /Т.3, арк.спр.158/

Під час проведення перевірки членом Комісії ОСОБА_6 установлено, що позивач у період з 04 по 05 і з 18 по 22 вересня та з 16 по 22 жовтня 2023 року перебував у відпустці, а також у період з 06 по 15 вересня 2023 року, тобто 10 днів перебував у стані тимчасової непрацездатності /Т.3, арк.спр.86-99, 183-190/.

З цього приводу член Комісії ОСОБА_6 звертався з листом до Львівської обласної прокуратури та отримав відповідь щодо перебування позивача у відпустках чи в стані тимчасової непрацездатності /Т.3, арк.спр.183-184/.

З врахування цих обставин та вимог пункту 8 Розділу 1 Порядку за результатами перевірки, проведеної за зверненням ОСОБА_8 , членом Комісії ОСОБА_6 27.10.2023 складено висновок про наявність у діяльності ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з адміністративної посади, який розглянуто за участю ОСОБА_1 на засіданнях Комісії, що відбулися 02.11.2023, 10.11.2023, 14.11.2023 та 21.11.2023.

Слід звернути увагу, що пунктом 8 Розділу І Порядку передбачено, що розгляд звернення проводиться у строк, який не перевищує двох місяців з часу його отримання членом Комісії для попереднього розгляду. У строк розгляду звернення, у тому числі перевірки у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці.

Судом встановлено, що перевірка у провадженні тривала більше передбачених Порядком 2 місяців з причин перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності та у відпустках. Крім того, позивач тривалий час готував пояснення та сам попереджав члена Комісії про надання у майбутньому додаткових пояснень, у зв`язку з їх великим обсягом.

З врахуванням встановлених обставин, провадження проведено у належні строки, вини члена комісії у затягуванні перевірки чи порушення ним строків перевірки судом не встановлено, а тому покликання позивача щодо недотримання строків є безпідставними.

Щодо покликань позивача на конфлікт інтересів суд зазначає таке.

Порядком передбачено право прокурора щодо якого здійснюється провадження заявляти відводи. Згідно з протоколом засідання Комісії №16 від 02.11.2023 член Комісії ОСОБА_13 заявив клопотання про самовідвід у зв`язку з тим, що заявник ОСОБА_8 є його безпосереднім керівником, що свідчить про наявність конфлікту інтересів. Комісія клопотання про самовідвід задовольнила і ОСОБА_13 надалі участі у засіданні не брав. ОСОБА_1 заявив клопотання про відвід ОСОБА_4 , обґрунтувавши тим, що той організував комплексу перевірку Львівської обласної прокуратури, за результатами якої ОСОБА_8 було направлено звернення до цієї Комісії. Комісія задовольнила клопотання ОСОБА_1 та обрала новим головою Комісії ОСОБА_9 .

Далі ОСОБА_1 заявив клопотання про відвід членів Комісії ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , у зв`язку з тим, що вони є підлеглими заступника Генерального прокурора ОСОБА_4 і це може становити потенційний конфлікт інтересів. Комісія обговорила ці питання без участі відповідних членів та обґрунтовано відхилила клопотання про відводи, оскільки ОСОБА_1 не обґрунтував у чому саме полягає можлива упередженість та необ`єктивність відповідних членів Комісії при прийнятті рішення Комісією /Т.2, арк.спр.242-247/.

Також представник відповідачів у судовому засіданні пояснив, що у рішенні ОСОБА_4 про доручення члену Комісії ОСОБА_6 попереднього розгляду звернення ОСОБА_8 щодо діяльності позивача конфлікту інтересів немає, оскільки таке рішення є процедурним і на той момент всі члени Комісії були зайняті іншими провадженнями. Про об`єктивність та неупередженість членів Комісії свідчать ухвалені нею рішення, наявні в матеріалах справи.

Слід також зауважити, що члену Комісії ОСОБА_6 позивач заявив відвід на засіданні Комісії 10.11.2023, що оформлено протоколом №17, з тих причин, що ОСОБА_6 вийшов за межі звернення направленого ОСОБА_8 . Комісія розглянула клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки така можливість передбачена пунктом 8 розділу V Порядку /Т.3, арк.спр.1-5/.

Таким чином, необхідно погодитися з відповідачами, що всі питання стосовно відводів розглянуто на засіданні Комісії, відображено в протоколі, в частині клопотань обґрунтовано відмовлено і в частині обґрунтовано задоволено. Тому, покликання позивача стосовно наявності конфлікту інтересів і упередженості в діях та рішеннях Комісії суд вважає безпідставними.

Щодо покликань позивача про те, що під час перевірки звернення бралися до уваги його дії та рішення поза межами річного строку представник відповідачів пояснив, що позивач перебував у відпустках та був тимчасово непрацездатним з 20.10.2022 протягом 38 днів. Тому, за результатами перевірки Комісія надавала оцінку викладеним доводам, які входили у площину виконання ОСОБА_1 його посадових обов`язків та брала до уваги діяння, які були вчинені ОСОБА_1 не пізніше року та 38 днів до прийняття рішення, тобто не раніше 14.10.2022.

Тому, доводи позивача про те, що 80% інформації, зазначеної у зверненні, подано поза межами строків розгляду, передбачених Порядком є необґрунтованими. Адже час тимчасової непрацездатності прокурора не враховується до строку, відповідно до пункту 8 Розділу І Порядку.

Щодо доводів позивача в частині збільшення під час перевірки членом Комісії ОСОБА_6 напрямків, які вивчаються суд вважає за необхідне звернути увагу на пункт 8 Розділ V Порядку, згідно з яким у разі виявлення під час перевірки у провадженні відомостей, про які не зазначено у зверненні та які можуть свідчити про неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для цієї посади, інформація про це також включається до висновку у провадженні після перевірки таких відомостей. Тому, суд не бере до уваги такі покликання.

Доводи позивача щодо не притягнення до дисциплінарної відповідальності інших осіб, зокрема, безпосередніх процесуальних прокурорів суд до уваги не бере, оскільки предметом спору у цій справі є перевірка Комісією звернення стосовно саме ОСОБА_1 , а не інших осіб, у площині належного виконання ним своїх посадових обов`язків як першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, тобто здійснення адміністративних повноважень.

Щодо покликань позивача на неврахування Комісією позитивних статистичних показників у його роботі, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Представник відповідача пояснив, що твердження ОСОБА_1 про нездійснення Комісією порівняння показників його діяльності з іншими аналогічними прокуратурами та не наведення статистичних показників рівня злочинності у порівнянні з ними не відповідають дійсності. Адже у зверненні наводяться статистичні відомості щодо стану та структури злочинності у Львівській області та щодо стану розслідування у кримінальних провадженнях органів Національної поліції у порівнянні з середніми показниками по державі, що є об`єктивно обґрунтованим. Порівнювати відповідні показники Львівської обласної прокуратури з показниками інших обласних прокуратур не об`єктивно, оскільки кожен регіон має свою специфіку. Крім того, Комісією бралися до уваги не лише статистичні показники але й якість виконання адміністративних повноважень прокурором в цілому, результати його діяльності, що не завжди вимірюється статистичними показниками.

Суд зважає на такі пояснення та у цьому контексті вважає за необхідне зазначити, що Порядком не передбачено, які статистичні показники повинні брати до уваги Комісія, зокрема, у порівнянні з іншими областями чи середні по країні. А аналіз статистичних показників судом після їх аналізу Комісією призведе до підміни роботи Комісії та втручання у її дискреційні повноваження. Адже наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав їм певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Крім того, навіть провівши аналіз статистичних показників суд все одно не вправі за їх результатами робити висновок, замість Комісії, про належне виконання прокурором своїх посадових обов`язків. Слід зауважити, що Рішення Комісією прийнято не лише за результатами аналізу статистичних показників, але й у зв`язку з наявністю інших порушень виявлених під час перевірки.

Виходячи з передбаченого Конституцією України принципу поділу влади у рішенні від 25.02.2009 №5-рп/2009 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законодавча, виконавча та судова гілки влади не можуть підмінювати одна одну і повинні виконувати функції та повноваження, закріплені у Конституції України за кожною з них.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316 нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тому, суд не вдається до аналізу статистичних показників у роботі прокурора проаналізованих Комісією. З тих же підстав суд не вважає за необхідне оцінювати критичні зауваження висловлені в листах Офісу Генерального прокурора по напрямках діяльності позивача, оскільки такі проаналізовано Комісією під час здійснення провадження /Т.5, арк.спр. 138 Т.46, арк.спр.115/.

Суд звертає увагу на те, що підстави для звільнення прокурора з адміністративної посади визначено Законом України «Про Прокуратуру», наказом Генерального прокурора від 01.07.2022 №113 затверджено Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, яким визначено процедуру розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - звернення), з метою встановлення наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади.

Вище судом проаналізовано дотримання прав позивача на всіх стадіях провадження здійсненого згідно з Порядком та надано оцінку відповідній процедурі. Позивач обізнаний про попередню перевірку звернення членом Комісії ОСОБА_6 , скористався правом надати пояснення та додаткові пояснення, брав участь у роботі Комісії під час розгляду його провадження, подавав клопотання та заявляв відводи, які було розглянуто Комісією і мотивовано відхилено чи задоволено. За результатами роботи Комісії підготовлено та затверджено обґрунтований висновок щодо виконання позивачем посадових обов`язків та подано Генеральному прокурору для вжиття відповідних заходів.

Таким чином слід констатувати, що Комісією дотримано процедури розгляду звернення, проведення провадження та прийняття мотивованого і обґрунтованого рішення щодо позивача.

Інші доводи наведені позивачем у позовній заяві та висловлені в судовому засіданні не змінюють правових висновків суду з цього питання та не мають істотного значення.

У цьому контексті суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Тому, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про неналежне виконання прокурором ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.

Водночас слід звернути увагу на такі обставини.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор, зокрема, призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом (пункт 3); визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (пункт 9-2).

Пунктом 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що посада першого заступника керівника обласної прокуратури є адміністративною посадою.

Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді передбачено статтею 41 Закону України «Про прокуратуру». Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, зокрема, з підстав неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини 1).

Згідно з частиною 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.

Норма частини 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції від 14.10.2016 передбачала, що наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України, однак була змінена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19.09.2019 (далі Закон №113).

Тому, відповідачі зазначили, що з 25.09.2019 (дата набрання чинності Законом №113) наявність підстави для звільнення прокурора з адміністративної посади за відповідним пунктом встановлюється Генеральним прокурором, а отже звільнення відбулося з дотриманням процедури.

Однак відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції Рада прокурорів України вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом (пункт 1).

Дія пункту 1 частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» була зупинена Законом №113 з 25.09.2019, однак відновила свою дію 01.09.2021.

Через призму встановлених обставин суд не погоджується з доводами відповідача про те, що існування цієї норми є прогалиною законодавця, не має практичного застосування та не узгоджується з законодавчими змінами. Адже дія цієї норми зупинена на чітко визначений період та відновлена автоматично з 01.09.2021, про що вказано в Законі №113. Тому, на момент звільнення позивача норма пункту 1 частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» існувала в такій редакції:

«Рада прокурорів України:

1){Дію пункту 1 частини дев`ятої статті 71 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо Генеральний прокурор не погоджується з рекомендованою Радою прокурорів України кандидатурою і відмовляє у призначенні на посаду, він вносить на розгляд Ради прокурорів України іншу кандидатуру».

У цьому контексті слід зазначити, що Рада прокурорів України на момент винесення спірного наказу була і є діючим органом, яка виконує функції передбачені статтею 71 Закону України «Про прокуратуру».

Тому, суд погоджується з позицією представника позивача про те, що оскільки ОСОБА_1 займав в органах прокуратури адміністративну посаду, і окрім загальних гарантій прокурора мав додаткові гарантії (запобіжники) щодо неправомірного звільнення, які відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» забезпечуються участю Ради прокурорів України.

З врахуванням викладеного, суд констатує наявність повноважень Генерального прокурора звільнити ОСОБА_1 з адміністративної посади з підстав неналежного виконання ним посадових обов`язків. Проте таке повноваження може бути реалізоване лише з дотриманням встановленої Законом процедури, а саме за участю Ради прокурорів України, чого у цьому випадку не дотримано.

Отже, суд дійшов вичноку, що оскаржений наказ про звільнення позивача прийнято з порушенням процедури, є протиправним та слід скасувати.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на попередній посаді, суд зазначає, що така є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.

Частиною 6 статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на висновок суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача з посади з 07.12.2023, належним способом захисту його прав є поновлення позивача на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з наступного робочого дня 08.12.2023.

Відповідно до частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Таки чином, судове рішення в частині поновлення позивача на посаді слід звернути до негайного виконання.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасувати рішення Комісії про неналежне виконання прокурором своїх посадових обов`язків, та задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача з адміністративної посади та поновлення його на відповідній посаді. Тому, позов слід задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду судовий збір не сплачував, а тому, судові витрати зі сторін стягувати не слід.

Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 371 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №347 від 05.12.2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 07.12.2023 у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру»).

3.Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури з 08.12.2023.

4.Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури звернути до негайного виконання.

5.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

6.Судовий збір не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2024.

Суддя Кравців Олег Романович