Постановление суда № 119632151, 10.06.2024, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/367/24

4-с/680/5/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , посадова особа, рішення якої оскаржується - начальник Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пукас В.М., стягувач - Новоушицька селищна рада, про визнання протиправною, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії,

установив:

24 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09 травня 2024 року у виконавчому провадженні № 72217794, винесену начальником Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пукасом В.М.; зобов`язати начальника Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Пукаса В.М. або іншу посадову особу винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 72217794.

Вказує, що в межах виконавчого провадження № 72217794, де він є боржником, державним виконавцем зобов`язано його знести самочинне будівництво. Після перевірки виконання рішення було встановлено, що самочинне будівництво не знесено, внаслідок чого винесено постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 1700 грн. Згодом державний виконавець повторно виніс постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 3400 грн та надіслав до Кам`янець-Подільського відділу поліції повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Вважає, що начальник Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Пукас В.М. на підставі ч.2,3, ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний був винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а не про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки судове рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ не може бути виконане без його участі, як боржника. Зокрема для виконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 року необхідно знести частину законно побудованої квартири, яка знаходиться у спільній власності сім`ї Тихонюків, а саме - квартиру АДРЕСА_1 . Судом вирішено знести за рахунок ОСОБА_1 будівлю гаража, але на час ухвалення рішення і на час проведення огляду і вимірювань за дорученням прокуратури, над будівлею гаража уже існували три поверхи надбудови та перехід від зазначених надбудов до квартири, щодо яких суд рішення не прийняв, а знести гараж, не зруйнувавши надбудову та місток, вочевидь, неможливо.

Додатково вказав, що спірну постанову він отримав 15 травня 2024 року, відтак строки звернення до суду із скаргою дотримані.

Скаржник ОСОБА_1 у судовому засіданні скаргу підтримав з підстав викладених у ній. Додатково зазначив, що без його участі виконати рішення суду не має можливості. На його численні заяви з приводу роз`яснення щодо порядку виконання рішення суду відповіді не надано.

Представник ОСОБА_1 адвокат Ратушняк Ю.І. також наголошував на неможливості фактичного виконання рішення суду, про що свідчить те, що вказане рішення не виконане протягом більше десяти років, а тому вважав, що виконавче провадження підлягає закінченню на підставі статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Начальник Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пукас В.М. у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник стягувача - Новоушицької селищної ради у судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі, при розгляді скарги поклався на думку суду.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 року у справі №2212/953/12 частково задоволено позов прокурора Новоушицького району в інтересах Новоушицької селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, про знесення самочинного будівництва. Вирішено знести самочинне будівництво: гаража, розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м та надбудову до квартири АДРЕСА_2 за рахунок ОСОБА_1 . У задоволенні позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено.

11 січня 2013 року Новоушицьким районним судом видано виконавчий лист у справі №2212/953/12 про знесення самочинного будівництва: гаража розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м та надбудови до квартири АДРЕСА_2 за рахунок ОСОБА_1 .

Указаний виконавчий лист неодноразово повертався органом ДВС без виконання у зв`язку із не здійсненням стягувачем авансування витрат виконавчого провадження.

11 липня 2023 року державним виконавцем Новоушицького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м.Київ) Бляхарською І.В. за заявою Новоушицької селищної ради прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 72217794, в якій боржника ОСОБА_1 зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Боржником у цьому виконавчому провадженні є ОСОБА_1 , а стягувачем - Новоушицька селищна рада.

01 серпня 2023 року державним виконавцем винесено вимогу ОСОБА_1 про виконання рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

24 серпня 2023 року та 14 вересня 2023 року державним виконавцем виходом за місцем виконання виконавчого листа - АДРЕСА_3 , проведено перевірку його самостійного виконання боржником, якою встановлено що самочинне будівництво не знесено, рішення не виконано, про що складено відповідні акти.

24 серпня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн за невиконання рішення суду, а 20 вересня 2023 року про накладення штрафу у розмірі 3400 грн.

20 вересня 2023 року державним виконавцем направлено до Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області подання про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України ОСОБА_1

02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 24 серпня 2023 року про накладення штрафу.

Постановою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року (справа №560/17588/23) постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року, якою визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Бляхарської І.В. від 24 серпня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн залишено без змін.

20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 20 вересня 2023 року про накладення штрафу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду (справа №560/18628/23) від 19 березня 2024 року залишено без змін рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, яким визнано протиправною та скасовано спірну постанову державного виконавця Бляхарської І.В. від 20 вересня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3400 грн.

29 квітня 2024 року державним виконавцем винесена вимога стягувачу Новоушицькій селищній раді щодо надання інформації про авансування витрат на знесення самочинного будівництва та попереджено про наслідки невчинення таких дій.

Листом від 06 травня 2024 року представник стягувача ОСОБА_5 повідомив, що станом на дату написання листа в бюджеті Новоушицької селищної ради кошта на відповідні видатки не передбачені, пропозиції щодо виділення коштів Новоушицькою селищною радою на 2024 рік для знесення самочинного будівництва не розглядались.

09 травня 2024 року начальником Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Пукасом В.М. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За визначеннями, наведеними у частині другій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Із положень ч. 1 ст. 74 Закону слідує, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 покликався на те, що державний виконавець, у даному випадку начальник Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Пукас В.М., на підставі ч.2,3, ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний був винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а не про повернення його стягувачеві, у зв`язку із чим вважає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що за приписами статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2).

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3).

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, серед яких у п. 4 визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбаченестаттею 43цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Водночас статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначенні підстави для закінчення виконавчого провадження, однією з яких є надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченомучастиною третьоюстатті 63 цього Закону.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Водночас повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 12цього Закону.

Верховний Суд,переглядаючи адміністративнусправу запозовом ОСОБА_1 до Новоушицькоговідділудержавної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу (справа № 560/17588/23) у постанові від 04 квітня 2024 року у справі №560/17588/23, зазначив, що абзац 4 резолютивної частини рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 у справі №212/953/12 викладено у такій редакції: «Знести самочинне будівництво гаражу, розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м та надбудову до квартири АДРЕСА_2 за рахунок ОСОБА_1 .

Тобто, указаним судовим рішенням позивача особисто не зобов`язано знести самочинне будівництво, а лише указано про знесення самочинного будівництва за його рахунок, а ОСОБА_1 лише повинен нести витрати, пов`язані зі знесенням споруд.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції не є рішенням зобов`язального характеру».

Отже, положення статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», на які посилається ОСОБА_1 , не можуть застосовуватись, оскільки рішення не є зобов`язального характеру, а тому відповідно відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи ОСОБА_1 про те, що рішення суду не може бути виконане без його участі, оскільки необхідно знести частину законно побудованої квартири, не враховано інші прибудови, які відсутні у рішенні, наявність спільної стіни із сусідами, суд відхиляє, оскільки суд касаційної інстанції чітко зазначив, що судове рішення не зобов`язує ОСОБА_1 особисто знести самочинне будівництво, останній лише повинен нести витрати, пов`язані зі знесенням споруд.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 82 ЦПК).

Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.

Оскільки рішення суду фактично не виконане, про що свідчать дослідженні судом письмові докази, відеозапис, а інших підстав для закінчення виконавчого провадження, передбачених ст. 39 Закону суд не встановив, відсутні підстави для зобов`язання начальника Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Пукаса В.М. або іншої посадової особи винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 72217794, адже це суперечитиме основній засаді цивільного судочинства - обов`язковості судового рішення.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Натомість аргументи ОСОБА_1 та долучені ним докази, зокрема, акт перевірки від 14 травня 2012 року, свідоцтво про право на житло від 29 квітня 1999 року, технічний паспорт, схеми газопроводу, довідка за № 55 від 30 травня 2024 року, видана Госпрозрахунковим підприємством «Водоканал» про укладення договору на послуги із центрального водопостачання, заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу, довідка № 43 від 27 січня 2012 року, видана Новоушицькою філією «Хмельницькгаз», заяви ОСОБА_1 до відділу ДВС, відповідь за № 267 від 30 червня 2014 року Новоушицького районного управління юстиції, відповідь за № 03-24/5097 від 22 серпня 2014 року відділу ДВС Віньковецького районного управління юстиції, відповідь за № 467 від 26 червня 2014 року Новоушицької філії «Хмельницькгаз» стосуються необхідності встановлення обставин щодо суті правовідносин та полягають у тому, що, на думку ОСОБА_1 , він не має можливості виконати рішення суду, водночас долучені докази не містять фактичних даних, які б стосувались обставин винесення постанови від 09 травня 2024 року, яка є об`єктом оскарження.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не має можливості виконати рішення суду не можуть свідчити про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки така підстава у статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» відсутня. Перелік підстав для закінчення виконавчого провадження є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Також відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09 травня 2024 року, оскільки таке рішення було прийнято відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», в межах повноважень, визначених Законом, і цим рішенням право ОСОБА_1 не було порушено.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

У зв`язку із постановленням рішення про відмову в задоволенні скарги, відповідно до стаття 452 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом скарги у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн та витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту представника у розмірі 2029,60 грн, понесені ОСОБА_1 - покладаються судом на останнього.

Керуючись ст.ст. 76-81,89, 260, 447-452 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , посадова особа, рішення якої оскаржується - начальник Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пукас В.М., стягувач - Новоушицька селищна рада, про визнання протиправною, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 6000 грн та витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту представника у розмірі 2029,60 грн, понесені ОСОБА_1 - покласти на останнього.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А. О. Олійник