Постановление суда № 119604199, 07.06.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.06.2024Справа № 554/1146/24 Провадження № 1-кс/554/4786/2024

У Х В А Л А

04 червня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року,

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений на належний останній транспортний засіб Nissan Murano 2017 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , зобов?язавши працівників поліції або слідчих, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року, повернути останній ОСОБА_5 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що 10 квітня 2024 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/2379/24 скасовано арешт з автомобіля Nissan Murano 2017 року випуску, VIN № НОМЕР_1 та зобов?язано слідчих, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024170000000181 від 21 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, повернути його ОСОБА_5 . Ця ухвала набрала законної сили 16 квітня 2024 року. Обов?язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В зв?язку з цим 16 квітня 2024 року ним була направлена заява-вимога щодо негайного повернення автомобіля Nissan Murano 2017 року випуску, VIN № НОМЕР_1 згідно ухвали суду від 10 квітня 2024 року. Проте, станом на 22 квітня 2024 року будь-якого процесуального рішення щодо повернення ОСОБА_5 вищезазначеного автомобіля працівниками СУ ГУНП в Полтавській області, якими здійснювалося розслідування у кримінальному провадженні № 12024170000000181, винесено не було. В зв?язку з протиправним неповерненням майна ОСОБА_5 звернулася до ТУ ДБР у м. Полтаві із заявою про вчинення злочину.

В подальшому, 23 квітня 2024 року ОСОБА_5 стало відомо, що СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року. При цьому ОСОБА_5 та належне їй майно, зокрема автомобіль Nissan Murano 2017 року випуску, до нього і його учасників ніякого відношення не мають.

Вказав, що вказаний транспортний засіб був вилучений у ОСОБА_5 співробітниками СУ ГУНП в Полтавській області в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області по вул. Кременчуцька, 2В 05 березня 2024 року, близько 17 години. Будь-якого протоколу останній не надали та будь-якої ухвали не пред?явили. Крім того, безпосередньо вилучення та огляд автомобіля проводили без її згоди. Поряд із цим, вилучення майна при огляді місця події допускається виключно за наявності згоди власника майна, а просто зазначення наявності такої згоди у протоколі, підписаному без зауважень власника майна, недостатньо для визнання законності такого вилучення (Постанова ККС ВС від 22 травня 2019 року у справі № 640/2449/16-к).

Зазначив, що власником та володільцем автомобіля Nissan Murano 2017 року випуску, VIN № НОМЕР_1 являється ОСОБА_5 , яка безпідставно та необґрунтовано позбавлена працівниками поліції можливості користуватися та розпоряджатися власним майном.

ОСОБА_6 , як пізніше стало відомо заявниці, є наркозалежною особою «зі стажем», перебуває на відповідному обліку, неодноразово притягувався до відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також засуджений з відстрочкою відбування покарання, а також він вже був заявником в інших кримінальних провадженнях, що додатково може свідчити про залежність останнього від органів Національної поліції та систематичність його використання як «професійного» заявника, які намагаються протиправно утримувати та фактично заволоділи авто ОСОБА_5 .

Крім того, вважав, що в рамках кримінального провадження № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року з моменту вилучення автомобіля, тобто з 05 березня 2024 року, було пропущено строк на подання клопотання про накладення арешту. Так, згідно вимог КПК України слідчий був зобов?язаний направити клопотання слідчому судді про арешт вилученого майна не пізніше 17 години 06 березня 2024 року, однак в кримінальному провадженні № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року цього зроблено не було і, в свою чергу, після скасування арешту 10 квітня 2024 року строк подання клопотання про накладення арешту станом на 19 квітня 2024 року сплинув. Тобто, імперативні вимоги ст. ст. 169 і 171 КПК України стороною обвинувачення дотримані не були, в зв?язку з чим транспортний засіб Nissan Murano 2017 року випуску, VIN № НОМЕР_1 має бути невідкладно повернутий власнику ОСОБА_5 .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Слідчий СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 категорично заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року триває, транспортний засіб Nissan Murano 2017 року випуску має статус речового доказу в розумінні статті 98 КПК України, зокрема являється предметом злочину. Вказав, що органами досудового розслідування встановлено, що названий автомобіль дійсно зареєстрований на ОСОБА_5 , однак у її користуванні він ніколи не перебував й фактичним володільцем цього майна являється саме ОСОБА_6 . Вважав, що арешт на транспортний засіб Nissan Murano 2017 року випуску накладено обґрунтовано й на даному етапі потреба в застосуванні щодо останнього такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, не відпала. Ствердив, що слідством встановлюються дійсні обставини розслідуваного кримінального правопорушення й зняття із вказаного автомобіля арешту суттєво перешкодить встановленню істини у справі й матиме негативні наслідки для кримінального провадження, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання адвоката.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, а також матеріали судових проваджень № 554/1146/24 (провадження № 1-кс/554/4547/2024) та № 554/2379/24 (провадження № 1-кс/554/3111/2024), слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження відсутні підстави для скасування арешту, накладеного на спірне майно, виходячи з такого.

В цьому провадженні на підставі представлених сторонами кримінального провадження даних та матеріалів слідчим суддею встановлено такі обставини.

СУ ГУНП в Полтавській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170000000181 від 21 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за фактом того, що в лютому 2024 року група невстановлених слідством осіб з погрозою заподіяння тілесних ушкоджень висунули протиправну вимогу громадянину ОСОБА_6 щодо передачі їм грошових коштів за неіснуючий борг, після чого заволоділи належним ОСОБА_6 транспортним засобом марки «Nissan» моделі «Murano», д. н. з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, двигун №: НОМЕР_3 , VIN код: НОМЕР_4 , червоного кольору.

Будучи допитаним в кримінальному провадженні в якості потерпілого 22 лютого 2024 року ОСОБА_6 пояснив, що влітку 2021 року ним було придбано в розстрочку автомобіль «Nissan Murano», д. н. з НОМЕР_5 , 2017 року, червоного кольору, номер кузова VIN: НОМЕР_4 . В 2023 році він в повній мірі виплатив розстрочку за вказаний автомобіль, тим самим будь-яких заборгованостей в нього ні перед ким не було. Весь цей період часу він постійно, особисто використовував вказаний автомобіль у власних цілях. Після виплати розстрочки за даний автомобіль, його співмешканка ОСОБА_7 запропонувала йому формально зареєструвати вказаний автомобіль на ОСОБА_5 , без будь яких подальших майнових прав на даний автомобіль у останньої, на що він погодився та 23 червня 2023 року транспортний засіб «Nissan Murano», 2017 року, червоного кольору, номер кузова VIN: НОМЕР_4 , було зареєстровано на ОСОБА_5 , в зв`язку з чим отримано нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

21 лютого 2024 року неподалік зупинки «Піденний Вокзал» до нього під`їхав автомобіль чорного кольору, з якого вийшов раніше не знайомий йому чоловік та почав погрожувати фізичною розправою і вимагати передати автомобіль «Nissan Murano», д. н. з. НОМЕР_2 , але на дану незаконну вимогу він не погодився, в зв`язку з чим в подальшому, з метою сприйняття ним реальності погроз вчинення відносно нього фізичного насильства, в той же день йому було нанесено невстановленими особи тілесні ушкодження і неправомірно, силоміць забрано у нього автомобіль «Nissan Murano», д. н. з. НОМЕР_2 , 2017 року, червоного кольору, номер кузова VIN: НОМЕР_4 , свідоцтво про його реєстрацію та ключ від нього.

22 лютого 2024 року свідок ОСОБА_8 , під час його допиту в ході досудового розслідування, повідомив, що в 2021 році він дійсно продав ОСОБА_6 автомобіль «Nissan Murano», д. н. з. НОМЕР_5 , червоного кольору, який був зареєстрований на його матір ОСОБА_9 , у розстрочку на три роки по домовленості обох сторін. Наприкінці 2023 року ОСОБА_6 повністю розрахувався з ним, після чого вони домовилися переоформити авто на останнього, але він повідомив, що не може оформити його на своє ім`я та сказав, що буде шукати довірену йому особу, на яку і буде в подальшому переоформляти свій автомобіль. Через кілька днів ОСОБА_6 йому зателефонував та повідомив, що буде реєструвати цей транспортний засіб на його знайому на ім`я ОСОБА_5 , яка являється подругою його співмешканки ОСОБА_10 . Після цього була здійснена перереєстрація автомобіля на ОСОБА_5 й згодом автомобіль отримав новий д. н. з. НОМЕР_2 . При цьому додав, що наскільки йому відомо, ОСОБА_5 являється власником цього автомобіля по документах, але фактичний власник і особа, яка його придбала за грошові кошти, - ОСОБА_6

24 лютого 2024 року вказаний автомобіль оголошено в розшук.

05 березня 2024 року автомобіль «Nissan Murano», д. н. з. НОМЕР_2 , 2017 року, червоного кольору, номер кузова VIN: НОМЕР_4 було зупинено працівниками патрульної поліції м. Полтава, які повідомили про виявлення автомобіля ЧЧ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

В той же день в ході проведення огляду ділянки місцевості в АДРЕСА_1 , було оглянуто розміщений на ній вищевказаний автомобіль, в ході якого в ОСОБА_11 , який допомагав ОСОБА_7 з його продажем, було вилучено, зокрема автомобіль марки «Nissan» моделі «Murano», д. н. з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, двигун №: НОМЕР_3 , VIN код: НОМЕР_4 , червоного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ; страховий поліс на ім`я ОСОБА_6 ; ключ від замка запалювання автомобіля марки «Nissan» моделі «Murano».

Постановою слідчого від 05 березня 2024 року вилучений автомобіль та зазначене майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

На наступний робочий день після вилучення майна, із дотриманням вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, 06 березня 2024 року прокурор Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення на арешту тимчасово вилучене 05 березня 2024 року майно.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 06 березня 2024 року це клопотання задоволено та, окрім іншого, накладено арешт із метою забезпечення збереження речових доказів на автомобіль марки «Nissan» моделі «Murano», д. н. з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, двигун №: НОМЕР_3 , VIN код: НОМЕР_4 , червоного кольору (справа № 554/2379/24, провадження № 1-кс/554/3111/2024).

25 березня 2024 року постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_13 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024170000000181 об`єднано з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000528 в одне провадження під № 12023170000000528.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2024 року в кримінальному провадженні № 12024170000000181 скасовано арешт з автомобіля Nissan Murano, д. н. з. НОМЕР_2 , свідоцтва про його реєстрацію та ключа від замка запалювання до нього (справа № 554/2379/24, провадження № 1-кс/554/3230/2024). При цьому за змістом цієї ухвали суду, підставою для скасування арешту майна стало те, що його власницею згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_5 , а не ОСОБА_6 .

В подальшому, в зв`язку із встановленням у кримінальному провадженні сукупності достатніх підстав та розумних підозр вважати, що транспортний засіб Nissan Murano, д. н. з. НОМЕР_2 , являється доказом злочину та відповідає критеріям речового доказу, визначеним статтею 98 КПК України, зокрема є об`єктом кримінально протиправних дій (предметом кримінального правопорушення), прокурор Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_13 17 квітня 2024 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вилучене 05 березня 2024 року майно, з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження, в рамках уже іншого кримінального провадження.

За версією слідства, в один із днів початку лютого 2024 року, ОСОБА_7 , будучи обізнаною з тим, що ОСОБА_14 має статус кримінального авторитета, у якого в підпорядкуванні є особи, які можуть вчиняти протиправні дії за певну винагороду, вирішила звернутись до нього за вирішенням конфлікту, який в неї виник з ОСОБА_6 , та впливу на нього, шляхом висунення протиправної вимоги передачі грошових коштів за не існуючий борг, на що ОСОБА_14 погодився і залучив до вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_6 очолювану ОСОБА_15 . ланку створеної ним організації, а також вирішив особисто взяти участь у вчиненні протиправних дій.

21 лютого 2024 року ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 відповідно до раніше розробленого плану, близько 08 год 30 хв, в м. Полтава, помітивши поблизу зупинки Південний вокзал ОСОБА_6 , під тиском, погрозами, а також шляхом нанесення декількох ударів по тулубу останньому, змусили силою сісти в салон автомобіля марки «Тесла», д. н. з. НОМЕР_7 , та проїхати з ними до місця зберігання автомобіля марки «Nissan Murano», д. н. з. НОМЕР_2 , який йому належить, висунувши при цьому протиправну вимогу передачі їм вказаного автомобіля.

Сприймаючи реальність виконання вказаних погроз, побоюючись за своє життя та здоров`я, ОСОБА_6 був змушений погодитися та сів разом з ними до вказаного автомобіля. Після чого, шляхом погроз та нанесення тілесних ушкоджень, останні незаконно заволоділи належним ОСОБА_6 автомобілем марки «Nissan Murano», д. н. з. НОМЕР_2 , а також висунули протиправну вимогу передачі грошових коштів за неіснуючі боргові зобов`язання без визначення точної суми.

В цей же день, близько 20 години, ОСОБА_6 прийшов за місцем проживання ОСОБА_7 з метою врегулювання конфлікту, про який він не здогадувався. В цей час за вказаною адресою в АДРЕСА_2 на автомобілі марки «Тесла», д. н. з. НОМЕР_7 , за кермом якого перебував ОСОБА_14 , приїхали останній та ОСОБА_15 . З метою подальшого стимулювання ОСОБА_6 до виконання зазначених ними вимог щодо передачі грошових коштів, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 притисли ОСОБА_6 до стіни будинку. В цей час, з метою подолання можливого опору з боку останнього, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 по черзі нанесли декілька ударів кулаками та долонями по голові ОСОБА_6 , погрожуючи також пошкодженням майна та наказали готувати гроші. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням, забійної рани правого надбрів`я та забій грудної клітини. Після цього ОСОБА_15 та ОСОБА_14 поїхали, ОСОБА_7 пішла до свого будинку. ОСОБА_6 зазначені протиправні вимоги так і не виконав.

В ході досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 повідомлено про підозру.

Зокрема, за вказаним епізодом, ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України, як організація та незаконне позбавлення волі людини з корисливих мотивів, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, вчинене злочинною організацією; організація та незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, вчинене злочинною організацією; організація та вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), пошкодження майна, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, злочинною організацією.

19 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави в кримінальному провадженні № 12023170000000528 накладено арешт на вилучене 05 березня 2024 року під час проведення огляду майно, в тому числі на автомобіль «NissanMurano»,д.н.з. НОМЕР_2 ,свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу серії НОМЕР_6 ,страхований полісна ім`я ОСОБА_6 ,а такожключ відзамка запалюванняавтомобіля «NissanMurano»,д.н.з. НОМЕР_2 ,шляхом позбавленняправкористування, розпорядження та відчуження до скасування арешту майна у визначеному нормами КПК України порядку (справа № 554/1146/24, провадження № 1-кс/554/4547/2024).

Як вбачаєтьсяіз змістуухвали слідчогосудді,підставою накладенняарешту намайно сталоіснування розумнихпідозр вважати,що цемайно єдоказом вчиненнязлочину танаявність достатніхпідстав вважати,що воноявляється предметами,що булиоб`єктами кримінальнопротиправних дій,тобто відповідаєкритеріям,визначеним статтею98КПК України,і єречовими доказамив розслідуваномукримінальному провадженні.Відтак,метою застосуваннящодо ньогозаходу забезпеченнякримінального провадженняу виглядіарешту майнау відповідностідо п.1ч.2ст.170КПК Українибуло забезпеченнязбереження речовихдоказів укримінальному провадженні.При цьомуслідчим суддеюбуло врахованоіснування доведенихпрокурором ризиків,передбачених ч.1ст.170КПК України,принципи розумностіта співмірностіобмеження прававласності завданнямкримінального провадження,наслідки арештумайна,а такожте,що незастосування такогозаходу забезпеченнякримінального провадження,як арештмайна,могло вподальшому перешкодитикримінальному провадженню.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно положень ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді. Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна (скасування арешту майна) слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, або на яке його вже накладено ухвалою слідчого судді, як доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, законодавцем визначено, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Звертаючись до слідчого судді з цим клопотанням, як на підставу для скасування арешту з майна, адвокат вказує на необґрунтованість рішення про повторний арешт майна, попри існування чинної ухвали слідчого судді від 10 квітня 2024 року про його скасування.

Між тим, норми КПК України не містять жодних виключень, обмежень чи заборон щодо повторного звернення із клопотанням про арешт того ж майна, яке було арештоване раніше.

При цьому із встановлених під час судового розгляду клопотання обставин вбачається, що в ході розслідування кримінального провадження № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року стороною обвинувачення було зібрано докази, які свідчать про зміну обставин щодо незаконного поводження з транспортним засобом, що потребує уточнення та з`ясування при дослідженні розслідуваної події з метою встановлення об`єктивної істини у справі, а тому з огляду на наявність нагальної необхідності у збереженні транспортного засобу «Nissan Murano», д. н. з. НОМЕР_2 , як речового доказу в кримінальному провадженні, прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна, навівши на його обґрунтування інші мотиви, які давали підстави суду у відповідності з вимогами КПК України накласти арешт для розслідування цих фактів.

Так, прокурором було доведено, що автомобіль Nissan Murano, д. н. з. НОМЕР_2 , має доказове значення в розслідуваному провадженні та являється предметом, що був об`єктом кримінально-протиправних дій. Слід зазначити, що за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, що має місце в даному випадку, арешт може бути накладеним на майно будь-якої фізичної або юридичної особи (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Таким чином, оскільки в даному випадку втручання у право власності здійснено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства і зважаючи на відповідність вилученого майна критеріям речового доказу, слідчий суддя відхиляє доводи адвоката щодо необґрунтованості накладеного арешту в цій частині.

З приводу доводів адвоката про подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна до суду поза межами встановленого для цього строку слідчий суддя зазначає, що серед підстав, визначених у ч. 3 ст. 132 та ч. 1 ст. 173 КПК України, з яких слідчий суддя може відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, відсутня така підстава, як пропуск строку на звернення до суду з клопотанням. Не є порушене питання й підставою для скасування арешту майна в порядку статті 174 КПК України.

До того ж, незалежно від дотримання слідчим, прокурором строку на подання клопотання до суду, значення вилученого майна як доказу для встановлення суттєвих обставин кримінального провадження не втрачається.

Відповідно доположень статті41Конституції Україникожен маєправо володіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Недоторканість права власності є однією із засад кримінального провадження та згідно із статтею 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із вимогами статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, але крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу .

В контексті цієї справи слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повним позбавленням такого права, а є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується виключно з метою досягнення дієвості цього провадження.

На підставі викладеного, зважаючи на відсутність обставин, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства України, виходячи з доводів сторони обвинувачення про нагальну необхідність у збереженні спірного арешту в цілях провадження, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та органами досудового розслідування встановлюються всі обставини кримінального правопорушення, приймаючи до уваги, що автомобіль Nissan Murano, д. н. з. НОМЕР_2 , в кримінальному провадженні має статус речового доказу, так як відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, зокрема являється предметом кримінально-протиправних дій, враховуючи правову підставу накладення на нього арешту, яка обумовлена метою забезпечення збереження речового доказу, слідчий суддя приходить до висновку,що арештна майнонакладено обґрунтовано,потреба вподальшому застосуванніщодо ньогоцього заходузабезпечення кримінальногопровадження намомент розглядуклопотання невідпала та вважає, що потреби досудового розслідування на даний час виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи, який не є надмірним, з метою виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Тобто, існує обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

З оглядуна це,слідчий суддяприходить довисновку,що в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року слід відмовити за його передчасністю, оскільки відсутні відповідні умови, передбачені статтею 174 КПК України, для скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 174 і 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 07 червня 2024 року о 16 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_23