№ 119579, 07.09.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Київ "07" вересня 2006 р. 12 год. 40 хв. Справа № 221/9а-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., при секретарі Коваль Н.В., розглянувши справу

За позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області, смт. Баришівка

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Лукашівська”, с. Лукаші, Баришівський район

про стягнення 1246,59 грн.,

за участю представників:

позивача:Ющенко О.В., довір. № 26/02 від 21.02.2006р.,

відповідача:не з’явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 175/06 від 27.07.2006 року Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області (далі –Позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Лукашівська” (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах у сумі 1246,59 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення вимог Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон України № 1058-VI), „Про пенсійне забезпечення” та Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідач не здійснює в повному обсязі відшкодування пільгових пенсій Пенсійному фонду України, тому за ним утворилась заборгованість за травень 2006 року в сумі 1246,59 грн.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника учасника судового процесу, судом встановлено:

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 року платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Підприємство відповідача зареєстроване як платник збору до Пенсійного фонду, тому відповідно до ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року є платником страхових внесків - відрахувань на соціальне страхування та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, отже, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 року має сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

Так, статтею 2 вказаного Закону передбачено, що об’єктом оподаткування є для платників збору визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів „б”-„з” цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону, в розмірі 100 % з 1996 року.

Порядок відшкодування підприємствами витрат пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.п. 6.4 ст. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 16.01.2004 року передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Пунктом 6.8 ст. 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, орган Пенсійного фонду самостійно здійснює розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України в частині пенсій, призначених відповідно до п. „а” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, такий розрахунок надсилається підприємству –платнику чи вручається його уповноваженій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу вручено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Проте, відповідач суму боргу до 25.05.2006 року не сплатив.

Таким чином, на момент вирішення спору борг відповідача по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 1246,59 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 1246,59 грн. є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 158, 161, 163, 167 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.           Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Лукашівська” (07513, Київська область, Баришівський район, с. Лукаші, вул. Леніна, 9, код 30534661) на Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Леніна, 48, код 22200194) 1246,59 грн. заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Є.П. Євграфова