Постановление суда № 119546713, 04.06.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/3785/24

ун. № 759/11117/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м.Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023102080000035 від 11.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, про накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, яке було вилучено 28.05.2024 в ході обшуку приміщення КНП ОМР «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», розташованого за адресою: Київська обл., м.Обухів, вул. Каштанова, 52.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, знаходиться кримінальне провадження за № 42023102080000035 від 11.04.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Під час досудового розслідування 28.05.2024 слідчим Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 в присутності двох понятих та із застосуванням відеозйомки за допомогою цифрової відеокамери, на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва № 759/9327/24 від 07.05.2024 проведено обшук в приміщенні КНП ОМР «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», код ЄРПОУ: 01994155, щфза адресою: Київська обл., м.Обухів, вул.Каштанова, 52,

Під час обшуку ОСОБА_4 відповідно до ухвали суду ун. № 759/9327/24 (про обшук) добровільно надав наступні документи, які були вилучені та поміщені до сейф пакету NPU 1517669: посадова інструкція лікаря-невропатолога поліклініки на 3 арк.; посадова інструкція лікаря невропатолога дитячої поліклініки на 2 арк.; посадова інструкція заступника медичного директора з амбулаторно-полініклінічної роботи та експертиз тимчасової непрацездатності на 5 арк.; посадова інструкція завідувача лікаря ортопеда-травматолога травматологічного відділення на 5 арк.; наказ №267-К від 08.06.2005р. наказ №287-К від 01.08.2008р.; наказ №925-К від 21.11.2017р.

Постановою слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві вказана документи визнано речовими доказами.

Метою накладення арешту відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просить клопотання задовольнити та розглянути у його відсутності. Власник майна щодо якого вирішується питання про арешт у судове засідання також не з`явився. У зв`язку з вказаним, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у їх відсутності.

Дослідивши клопотання та долучені матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно ухвали слідчого судді Святошинського районного суду Київської області №759/9327/24 від 07.05.2024, слідчим 28.05.2024 проведено обшук приміщення КНП ОМР «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», розташованого за адресою: Київська обл., м.Обухів, вул. Каштанова, 52 , та під час обшуку ОСОБА_4 відповідно до ухвали добровільно надав документи, які були вилучені слідчим.

Відповідно до клопотання постановою слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві вказана документи визнано речовими доказами. Проте до матеріалів клопотання така постанова не додана.

Відповідно до ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Встановлено, що вилучені документи, згідно ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 07.05.2024 не є тимчасово вилученим майном, оскільки входить до переліку речей щодо яких було надано дозвіл на відшукування, а тому не підлягають поверненню, отже посилання прокурора на ч.5 ст.171 КПК України є необґрунтованим.

Враховуючи вимоги закону, а також обставини наведені вище, зокрема те, що прокурором не надано жодного доказу чи обґрунтування наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вилучених документів, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023102080000035 від 11.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, про накладення арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1