Постановление суда № 119510751, 05.06.2024, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 414/1701/20

Провадження №1-в/181/18/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова клопотання в.о. начальника відділу № 23 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання в зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

11.04.2024 до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулась в.о. начальника відділу № 23 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 з клопотанням про звільнення від відбування покарання в зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 .

В обгрунування клопотання зазначено, що 21.10.2021 до Сєвєродонецького районного відділу № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області (на даний час відділ №23філії Державноїустанови «Центрпробації» вМиколаївській,Донецькій,Луганській таХерсонській областях) на виконання надійшли розпорядження та вирок відносно ОСОБА_5 до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., та одразу було прийнято до виконання.

18.10.2021 зазначений вирок набрав законної сили.

19.11.2021 спрямовано до Кремінського районного суду Луганської області подання на підставі ч.3 ст. 26 КВК України стосовно ОСОБА_5 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону, оскільки уповноважений орган з питань пробації не отримував від засудженого документа про сплату штрафу.

Засідання по даній справі було призначено на 11.04.2022.

Рішення Кремінського районного суду Луганської області щодо розгляду подання на підставі частини третьої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України стосовно ОСОБА_5 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону на виконання до Відділу з питань пробації № 23 не надходило.

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя. Відповідно розпорядження Верховного суду України від 06.03.2022 р. №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», територіальна підсудність Кремінського районного суду Луганської області змінена на Межівський районний суд Дніпропетровської області.

09.06.2023 до Межівського районного суду Дніпропетровської області було спрямовано подання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі стосовно засудженого ОСОБА_5 відповідно до закону.

29.06.2023 ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області подання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу було залишено без задоволення.

Станом на теперішній час відділ пробації не отримував від засудженого жодного документа про сплату штрафу.

Відповідно до наявної інформації щодо отримання доходів засудженим ОСОБА_5 протягом перебування на обліку у відділі № 23 засуджений доходи не отримував.

Зв`язку з ОСОБА_5 не було, місце його знаходження невідоме.

Враховуючи вищевикладене,23.05.2023відділом №23 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях до Головного управління Національної поліції в Луганській області стосовно ОСОБА_5 на підставі ч.1 ст. 389 КК України було направлено подання та копії матеріалів особової справи засудженого для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати штрафу.

22.08.2023 з Головного управління Національної поліції в Луганській області стосовно ОСОБА_5 надійшло повідомлення про те, що «… Матеріали подання вивчались відділом дізнання ГУНП в Луганській області та достатніх підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено не було.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначено, що тимчасово окупованою РФ територією України є Кремінська міська територіальна громада з 13.05.2022, у зв`язку з чим опитати останнього та з`ясувати усі необхідні для кваліфікації його дій відомості не виявляється можливим.»

Для належного виконання вироку був зроблений запит до Національної соціальної сервісної служби України для надання відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Станом на теперішній час в базі ЄІБД ВПО інформація про ОСОБА_5 відсутня.

З відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та перевірки наявності актового запису про державну реєстрацію смерті ОСОБА_5 не виявлено

Згідно відповіді з Державної прикордонної служби України, станом на 27.03.2024 відсутня інформація щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_5 .

У зв`язку з чим, керуючись вимогами ч.5 ст. 36 КВК України до УКРГУНП вЛуганської області 30.11.2022 було надіслано подання відносно засудженого ОСОБА_5 для проведення подальших розшукових заходів. За результатом розгляду якого ОСОБА_5 оголошений у розшук, розшукова справа № 1215 від 22.02.2023 р.

Згідно перегляду справи в Єдиному реєстрі засуджених та осіб, узятих під варту було з`ясовано що ОСОБА_5 перебував на момент винесення вироку в Державній установі «Старобільський слідчий ізолятор», та згідно, витягу № 4.3/7-2022 з протоколу засідання № 7 від 17.02.2022, в якому зазначено, що засудженому ОСОБА_5 визначено вид виконання покарання - виправну колонію середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі, а саме ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)».

Також було з`ясовано що нарядом від 18.02.2022 направлено засудженого з Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» до Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)».

22.05.2023 отримано відповідь, в якій зазначено, що ОСОБА_5 в ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» не утримується.

Інформації щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_5 під час перебування на обліку відділу № 23 не надходила, нових злочинів не скоював.

Згідно вимогиз УІАПГУНП вЛуганській області від 02.04.2024, в якій зазначено, що ОСОБА_5 був засуджений 02.11.2021 за ч.3 ст. 185 КК України Білокуракинським районним судом Луганської області на підставі 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Кремінського районного суду від 13.09.2021 за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 369 КК України у виді одного року позбавлення волі та призначити остаточно покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 08.02.2022 вирок Білокуракинського суду Луганської області змінити в частині призначеного покарання та вважати засудженого ОСОБА_5 засудженим за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Виключити з мотиваційної та резолютивної частини Білокуракинського районного суду посилання суду на призначення покарання за правилами ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, всі вироки підлягають самостійному виконанню.

Таким чином, обставини, що впливають на зупинення чи переривання строків давності відповідно до ч.3, 4 ст. 80 КК України відсутні.

18.10.2023 строки давностівиконання вирокуКремінського районного судуЛуганської області від 13.09.2021 закінчились.

Просить звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді штрафу у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явилася, просить розглянути клопотання без її участі, клопотання підтримує.

В судове засідання засуджений ОСОБА_5 не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Прокурор клопотанняпідтримав,просив йогозадовольнити.

Відповідно до ч.5 ст. 539 КПК Українинеприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що вирокомКремінського районного суду Луганської області від 13.09.2021 ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 369 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., покарання у виді штрафу виконувати самостійно. Вирок набрав законної сили 18.10.2021.

Вироком Білокуракинського районного суду Луганської області від 02.11.2021 на підставі 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Кремінського районного суду від 13.09.2021 за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 369 КК України у виді одного року позбавлення волі та призначити остаточно покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 08.02.2022 вирок Білокуракинського районного суду Луганської області змінено в частині призначеного покарання та вважати засудженого ОСОБА_5 засудженим за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Виключити з мотиваційної та резолютивної частини Білокуракинського районного суду посилання суду на призначення покарання за правилами ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, всі вироки підлягають самостійному виконанню.

Згідно перегляду справи в Єдиному реєстрі засуджених та осіб, узятих під варту було з`ясовано що ОСОБА_5 перебував на момент винесення вироку в Державній установі «Старобільський слідчий ізолятор», та згідно, витягу № 4.3/7-2022 з протоколу засідання № 7 від 17.02.2022, в якому зазначено, що засудженому ОСОБА_5 визначено вид виконання покарання - виправну колонію середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі, а саме ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)».

Також було з`ясовано що нарядом від 18.02.2022 направлено засудженого з Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» до Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)».

22.05.2023 отримано відповідь, в якій зазначено, що ОСОБА_5 в ДУ «Харківська виправна колонія (№ 43)» не утримується.

Станом на теперішній час в базі ЄІБД ВПО інформація про ОСОБА_5 відсутня.

Кримінальне законодавство встановлює правило, згідно з яким звільненню від відбування покарання підлягають особи, відносно яких строки давності виконання обвинувального вироку закінчилися. Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється сплив встановлених у законі строків з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що виключає виконання призначеного судом покарання. Нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку передбачено ст. 80 КК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Отже, строк давності виконання обвинувального вироку починає спливати з моменту набрання вироком законної сили і триває весь час, доки вирок не виконується з причин, не пов`язаних з ухиленням особи від його виконання.

Статтею 53 КК України передбачено поняття штрафу та підстави його заміни на інший вид покарання, стаття 389 КК України передбачає наслідки ухилення від виконання покарання у виді штрафу.

Проте, ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми. Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою, та вирішується виключно судом, оскільки ухилення від відбування покарання у виді штрафу, відповідно до ч.1 ст. 389 КК України, є злочином. Отже, особа, визнається такою, що ухиляється від відбування покарання лише за наявності обвинувального вироку. Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дія або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.

Ухиленням від відбування покарання є дії засудженого, спрямовані на те, щоб уникнути приведення обвинувального вироку у виконання, зокрема виїзд з місця проживання, перехід на нелегальне становище, приховання доходів тощо. А за змістом ст.389 КК України ухилення від виконання покарання у виді штрафу супроводжується прямим умислом, утворює склад злочину та тягне кримінальну відповідальність. Сюди не відносяться випадки, коли вирок не був виконаний з незалежних від засудженого причин (неналежне виконання своїх обов`язків працівниками державних органів, зміна чинного законодавства щодо визначення компетентних органів, які повинні виконувати покарання тощо).

Сама по собі несплата штрафу не свідчить про ухилення від виконання вироку, достовірних доказів того, що ОСОБА_5 ухилявся від сплати штрафу суду не надано. А тому підстав для зупинення перебігу давності виконання обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 в зв`язку з ухиленням засудженого від відбування покарання не було.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення ОСОБА_5 від відбування покарання, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Враховуючи той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вирокуКремінського районного суду Луганської області від 13.09.2021 в частині сплати штрафу,суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі п.1 ч.1. ст. 80 КК України, призначеного вироком суду.

Керуючись ст.53, 80 КК України, ст.537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання в.о. начальника відділу № 23 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання в зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,звільнити від відбування покарання, призначеного вирокомКремінського районного суду Луганської області від 13.09.2021 за ч.1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу в ромірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1