Решение № 119498404, 29.05.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8280/23

29 травня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Тернопільській області провела фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб`єкт господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт від 22.08.2023 року.

На підставі акту фактичної перевірки N 6505/19/00/0704/3303213920 від 22.08.2023 року ГУ ДПС у Тернопільській області прийняло податкові повідомлення-рішення форми «С» від 07.09.2023року:

№00063770704, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 5100 грн.,

№00063780704, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 55628,07 грн.,

№00063760704, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 104,99 грн. платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку ДПС України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 28.11.2023 №35288/6/99- 000603-0106 скаргу платника податків залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Позивач вважає, що порушення, зазначені в акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у якому проводилася фактична перевірка, також податкові повідомлення-рішення від 07.09.2023 року винесені ГУ ДПС в Тернопільській області з порушенням чинного законодавства є протиправними й такими, що порушують його права, оскільки прийняті ГУ ДФС у Тернопільській області без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а також поза межами підстав, повноважень та способів передбачених законом та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 29.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 22.01.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Так, фіскальні чеки, які були надруковані на РРО за період з 03.03.2023 по 13.08.2023 (перелік фіскальних чеків наведено у додатку №1) на загальну суму 37190,37 грн не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів, які визначені п.5 роділу 2 Положення, так як в фіскальних чеках не відображено обов`язкові реквізити, а саме: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої при їх реалізації. (Перша розрахункова операція з видачею фіскального чека не встановленої форми та змісту надрукованого на РРО відбулась 03.03.2023 в 13:51 год. При продажі товару на загальну суму 104,99 грн, всі подальші фіскальні чеки невстановленої форми та змісту відповідно вимог Положення надруковані на РРО за період з 04.03.2023 по 13.08.2023 на загальну суму 37 085,38 грн).

Отже, відповідно до вимог Положення всі надруковані на РРО фіскальні чеки, за період з 03.03.2023 по 13.08.2023 на загальну суму 37190,37 грн, за своєю формою не можуть бути розрахунковими документами, так як згідно вимог Положення, до змісту та форми розрахункових документів визначено обов`язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не приймається як розрахунковий.

Проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Так 01.06.2023 в 16:27 реалізовано одну пляшку пива Опілля Корифей (0,5 л.) по ціні 26,50 грн та в 17:33 год реалізовано 12 пляшок пива Опілля Корифей (о, 5 л.) по ціні 26,50 грн за пляшку на загальну суму 318,00 грн.

Дані розрахункові операції проведено через РРО з роздрукуванням фіскальних чеків №4326 та №4329, в яких не зазначено код товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для пива пляшкового (у фіскальних чеках 10-ти значне число, яке не відповідає коду УКТ ЗЕД для пива пляшкового).

Дані порушення встановлено по ІТС «Податковий блок», СОД РРО та контрольних стрічках РРО.

Так, пунктом 2 розділу II Положення №13 визначено, які обов`язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги), зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій ГУ ДПС визначило суму штрафних санкцій за перше порушення, що мало місце 03.03.2023 в 13:51 год. при продажі товару на загальну суму 104,99 грн, виходячи із розрахунку 100 відсотків від вартості реалізованого товару та за наступні порушення в сумі 37 085,38 грн виходячи із розрахунку 150 відсотків вартості проданих товарів (вказане відображено згідно акту перевірки від 22.08.2023 №6505/19/00/0704/3303213920, додатку №1 до вказаного акту та розрахунку штрафних санкцій).

Застосовуючи вказаний висновок Верховного Суд у постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 виходячи із прямої вказівки у такій щодо його застосування у релевантних правовідносинах та в порядку ч.5 ст.242 КАС України до правовідносин, які виникли у цій справі, слідує висновок щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 60 833,06 грн (104,99 та 55 628,07 грн) грн на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме відсутності у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Отже, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2023 №00063760704 та 07.09.2023 №00063760704 - відсутні.

Також, помилковими є доводи представника позивача, щодо відсутності підстав для застосування санкцій за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно.

Так, 01.06.2023 в 16:27 год. реалізовано одну пляшку пива Опілля корифей (0,5л) по ціні 26,50 грн. та в 17:33 год. реалізовано 12 пляшок пива Опілля корифей (0,5л.) по ціні 26,50грн. за пляшку на загальну суму 318,00 грн.

Розрахункові операції проведено через РРО із створенням та роздрукуванням фіскальних чеків №4326 та №4329 в яких не зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме для пива пляшкового (у фіскальних чеках зазначено 10-ти значне число, яке не відповідає коду УКТ ЗЕД для пива пляшкового).

За наслідками дослідження вказаних доказів вбачається відсутність повної інформації про розрахункові операції, здійснені ФОП ОСОБА_1 за вказаний період, а саме інформації щодо коду УКТ ЗЕД реалізованого підакцизного товару. Тобто, контролюючим органом встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 11 Закону №265/95-ВР.

З урахуванням зазначеного представник відповідача вважає, що вказані обставини, підтверджують проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при реалізації підакцизної групи товарів.

На підставі викладеного просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 27.02.2024 року о 10:00 год.

05.02.2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалами суду від 27.02.2024 року, від 21.03.2024 року, від 23.04.2024 року відкладено розгляд справи на 29.05.2024 року о 10:45 год.

Учасники справи подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому враховуючи положення статей 194, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , Позивач) є фізичною особою-підприємцем, дата державної реєстрації 19.07.2021 року.

Основний вид діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазин переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ГУ ДПС у Тернопільській області провела фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб`єкт господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт від 22.08.2023 року.

За змістом Акту перевірки в ході перевірки встановлено порушення:

- пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 265/95-ВР від 06.07.96 зі змінами та доповненнями) (далі - Закон N 265/95 -ВР), а саме суб`єктом господарювання забезпечено режим попереднього програмування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорїї згідно зУКТ ЗЕДдля пива пляшкового, при продажу.06.2023 о 16:27 год. реалізована одна пляшка пива Опілля Корифей по ціні 26,50 грн та в 17:33 год реалізовано пляшок пива Опілля Корифей по ціні 26,50 грн. за пляшку на загальну суму 318,00 грн.);

- пункту 1,2 статті 3 Закону N 265/95- ВР та п.2 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року N 13, а саме роздрукування фіскальних чеків невстановленої форми на загальну суму 37190,34 грн. за період з 03.03.2023 по 13.08.2023 року ( в фіскальних чеках відображено обов`язкові реквізити, а саме цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої при їх реалізації, перша операція на суму 104,99 грн. відбулася 03.03.2023 року, всі подальші на загальну суму 37085,38 грн. відбулися з 04.03.2023 року по 13.08.2023 року).

На підставі акту фактичної перевірки N 6505/19/00/0704/3303213920 від 22.08.2023 року ГУ ДПС у Тернопільській області прийняло податкові повідомлення-рішення форми «С» від 07.09.2023року:

№00063770704, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 5100 грн.,

№00063780704, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 55628,07 грн.,

№00063760704, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 104,99грн платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання

обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Дані податкові повідомлення-рішення ФОП ОСОБА_1 отримала 14.09.2023 року.

Позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку ДПС України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 28.11.2023 №35288/6/99-000603-0106 скаргу платника податків залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Дане рішення Позивач отримала 02.12.2023 року.

Не погодившись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернулася до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), до оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 19.1. 1.16 пункту 19і статті 19 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують функції щодо здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Підпунктом 191. 1.17 пункту 191 статті 19 ПК України контролюючі органи проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Згідно із підпунктами статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, зокрема, мають право:

-проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20ПК України),

-запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п.20.1.6 п.20.1 cт.20 ПК України),

-здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (п.п.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України),

-проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів (п.п.20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК України),

- здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (п.п.20.1.46 п.20.1 ст.20 ПК України),

-визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 ПК України);

-застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Згідно п.80.1 ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п.80.2.2 п.80.2 cт. 80 ПК України);

-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України).

Згідно пункту 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.81.1 cт.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

-службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно абз.5 п.81.1 ст.81 ПК України непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз.6 п.81.1 ст.81 ПК України).

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення(абз.7 п.81.1 ст.81 ПК України).

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки (абз.8 п.81.1 ст.81 ПК України).

Згідно абз.1 п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

У відповідності до вимог абз.1 п.81.1 ст.81 ПК України та п.80.7 ст.80 ПК України посадовими особами контролюючого органу посадові особі суб`єкта господарювання (особі, що фактично здійснює розрахункові операції, а саме, продавцю ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Збаразьким УДМС в Тернопільській області 12.12.2012) згідно трудового договору №2 від 30.11.2022 пред`явлено (про що свідчить особистий підпис вказаної посадової особи) такі документи.

- направлення від 14.08.2023 №2301/07-04 та від 14.08.2023 №2302/07-04 на проведення такої перевірки, в якому зазначено дату видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку містить підпис керівника контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу.

-копію наказу про проведення перевірки від 14.08.2023 №1329-п, в якому зазначена дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки на перевірку містить підпис керівника контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а саме, головного державного інспектора Головного управління ДПС у Тернопільській області Лабівки Володимира Богдановича та головного державного інспектора Головного управління ДПС у Тернопільській області Можаровського Олега Миколайовича.

Вказані направлення на перевірку від 14.08.2023 №2301/07-04 та від 14.08.2023 №2302/07-04 містять відомості про пред`явлення посадовій особі ФОП ОСОБА_1 службового посвідчення та вручення копії наказу від 14.08.2023 №1329-п та підписані у відповідності до вимог п.80.7 ст.80 ПК України та п.81.1 ст.80 ПК України посадовою особі суб`єкта господарювання (особою, що фактично здійснює розрахункові операції, а саме, продавчинею ОСОБА_2 згідно трудового договору №2 від 30.11.2022).

(Копія направлень на перевірку від 14.08.2023 №2301/07-04 та від 14.08.2023 №2302/07-04 додається згідно арк. 7 додатків до даних додаткових пояснень).

Тобто, перед початком перевірки посадовими особами Головного управління ДПС в Тернопільській область, як відокремленого підрозділу ДПС України пред`явлені документи, визначені п.81.1 cт. 81 ПК України, Посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки.

Також, згідно позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що в наказі від 14.08.2023 №1329-п підстава проведення перевірки, відповідно до вичерпного переліку підстав, з яких може проводитися фактична перевірка, встановленого нормами п.80.2 ст.80 ПК України, не зазначена.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує про наявність порушень при призначенні та здійсненні перевірки, зокрема вказує на відсутність підстав для проведення такої.

Так, у відповідності до листа Державної податкової служби України від 15.05.2023 №10966/7/99-00-07-04-02-07 визначено, зокрема, що «II. В ході здійснення податкового контролю Департаментом податкового аудиту за період 01.03.2023 - 08.03.2023 проаналізовано розрахункові документи суб`єктів господарювання, проведенні через РРО/ПРРО (дані СОД РРО).

Інформація щодо суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж горілки (код УКТЗЕД 2208601100), яка повинна маркуватися МАП, при цьому відсутня інформація про обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої наведена у додатку 1».

Так, згідно витягу додатку №1 до листа ДПС України від 15.05.2023 №10966/7/99- 00-07-04-02-07 у розрізі відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику доведено зобов`язання територіальним органам здійснення фактичних перевірок згідно наданого ДПС України переліку суб`єктів господарювання (копія додатку 1 до листа ДПС України від 15.05.2023 №10966/7/99-00-07-04-02-07 додається згідно арк. 5 додатків до даного відзиву).

На виконання вимог листа ДПС України від 15.05.2023 №10966/7/99-00-07-04-02-07, Головним управлінням ДПС в Тернопільській області прийнято наказ від 14.08.2023 №1329-п «Про проведення фактичної перевірки».

З мотивів вищенаведеного слідує висновок про те, що ГУ ДПС підтвердило наявність правової підстави проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) у зв`язку з отриманням у встановленому законодавством порядку від державного органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Отже, на день прийняття наказу про призначення фактичної перевірки від 14.08.2023 №1329-п в контролюючого органу була наявна інформація від державного органу, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

Вказаний лист в розумінні підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для проведення фактичних перевірок.

Здійснення такого виду заходу контролю, як в спірній ситуації, було не правом ГУ ДПС у Тернопільській області, а його обов`язком, тому відсутність в наказі про призначення фактичної перевірки детальної інформації про підстави проведення фактичної перевірки не можуть ставити під сумнів легітимність заходу в цілому, якщо такий захід здійснювався на законній підставі, про що зазначено вище.

Так, суд звертає увагу що, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за mid умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

У судовій практиці склалась стала правова позиція (постанови Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №826/4194/16, від 18 травня 2018 року у справі №826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі №826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі №805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі №620/2520/20 та від 19 травня 2021 року у справі №210/5129/17), відповідно до якої загально прийнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Це поняття було введено у правовий обіг ЄСПЛ.

Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява №8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

Правовий пуризм невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов`язані із самим оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №210/5129/17 та від 20 травня 2022 року у справі №340/370/21.

Разом із тим, у справі, що розглядається позивач не був позбавлений можливості подавати свої пояснення та заперечення на спростування наявності у його діяльності виявлених контролюючим органом порушень закону, однак таким правом не скористався.

(Вказане узгоджується з висновками Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 17.10.23 у справі №500/2148/23 (провадження №А/857/16805/23) щодо релевантних правовідносин, зокрема, в частині підстав позову).

Як видно з матеріалів спарви, за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) складено акт фактичної перевірки від 22.08.2023 №6505/19/00/0704/3303213920, яким встановлено, зокрема, наступне:

« 2.2.12. Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки: «магазину встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме:

1. Розрахункові операції на повну суму покупки проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій фіскальний №3001026347 (надалі РРО) з роздрукуванням розрахункових документів, без надання покупцю розрахункових документів встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форма та зміст розрахункового документа передбачена п.2 розділу 2 Положення «Про форму та зміст розрахункових документів (електронних розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми N3BP-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 21.01.2016 №13 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (надалі - Положення).

Так, фіскальні чеки, які були надруковані на РРО за період з 03.03.2023 по 13.08.2023 (перелік фіскальних чеків наведено у додатку №1) на загальну суму 37190,37 грн не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів, які визначені п.5 роділу 2 Положення, так як в фіскальних чеках не відображено обов`язкові реквізити, а саме: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої при їх реалізації. (Перша розрахункова операція з видачею фіскального чека не встановленої форми та змісту надрукованого на РРО відбулась 03.03.2023 в 13:51 год. При продажі товару на загальну суму 104,99 грн, всі подальші фіскальні чеки невстановленої форми та змісту відповідно вимог Положення надруковані на РРО за період з 04.03.2023 по 13.08.2023 на загальну суму 37 085,38 грн).

Отже, відповідно до вимог Положення всі надруковані на РРО фіскальні чеки, за період з 03.03.2023 по 13.08.2023 на загальну суму 37190,37 грн, за своєю формою не можуть бути розрахунковими документами, так як згідно вимог Положення, до змісту та форми розрахункових документів визначено обов`язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не приймається як розрахунковий.

Проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Вказане у розрізі норми встановленого порушення та норми відповідальності за таке порушення відображено згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами фактичної перевірки фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) відповідно до акту перевірки від 22.08.2023 №6505/19/00/0704/3303213920, що міститься в матеріалах справи згідно додатків до позовної заяви.

З урахуванням зазначеного, в ході фактичної перевірки встановлено порушення:

-порушення форми та змісту розрахункового документу;

-проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при реалізації підакцизної групи товарів.

Щодо встановленого в ході перевірки порушення, зокрема видача розрахункового документу невстановленої форми та змісту, то суд зазначає наступне:

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), поняття:

розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закон №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані'.

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, обов`язок, передбачений цим пунктом, полягає в тому, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надавати особі в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Відповідно до пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

У відповідності до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.1 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13) (з урахуванням змін, внесених Наказом Мінфіну №329 від 08 червня 2021 року) визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Так, пунктом 2 розділу II Положення №13 визначено, які обов`язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги), зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

Щодо цього порушення, то згідно почекової інформацію (додаток №1 до акта перевірки від 22.08.2023 року №6505/19/00/0704/3303213920), що надходить до контролюючих органів від платників по системі ІТС «Податковий блок» та СОД РРО та яку контролюючі орган використовують в порядку п.п.20.1.46 п.20.1 ст.20 ПК України при виконання функцій, здійснення яких покладено на контролюючі органи, вбачається, що мало місце проведення розрахункових операцій без надання покупцю розрахункових документів встановленої форми. У цих фіскальних чеках, що видані за результатами реалізації алкогольних напоїв, відсутній обов`язків реквізит, такий як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Вперше таке порушення мало місце з видачею фіскального чека не встановленої форми та змісту надрукованого на РРО відбулась 03.03.2023 в 13:51 год. при продажі товару на загальну суму 104,99 грн, всі подальші фіскальні чеки невстановленої форми та змісту відповідно вимог Положення №13 надруковані на РРО за період з 04.03.2023 по 13.08.2023 на загальну суму 37 085,38 грн).

(Додаток №1 до акта перевірки від 22.08.2023 №6505/19/00/0704/3303213920 додається згідно арк. 12-17 додатків до даного відзиву).

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення №13 установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

На основі аналізу вищенаведених правових норм Верховний Суд у постанові від

02.02.2023у справі№500/6845/21 сформулював такий правовий висновок:

«За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі, У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового,

відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР».

При цьому суд враховує, що цією постановою Верховний Суд вирішив виключну правову проблему, пов`язану із правовими наслідками відсутності документів обов`язкових реквізитів та зробив висновки щодо правильного застосування релевантних норм права, які є обов`язковими до застосування в силу приписів ч,5 ст,242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріалами справи підтверджено і не спростовано позивачем, що розрахункові документи зазначені в акті перевірки, таким вимогам не відповідали.

У відповідності до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення».

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій ГУ ДПС визначило суму штрафних санкцій за перше порушення, що мало місце 03.03.2023 в 13:51 год. при продажі товару на загальну суму 104,99 грн, виходячи із розрахунку 100 відсотків від вартості реалізованого товару та за наступні порушення в сумі 37 085,38 грн виходячи із розрахунку 150 відсотків вартості проданих товарів (вказане відображено згідно акту перевірки від 22.08.2023 №6505/19/00/0704/3303213920, додатку №1 до вказаного акту та розрахунку штрафних санкцій).

Застосовуючи вказаний висновок Верховного Суд у постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 виходячи із прямої вказівки у такій щодо його застосування у релевантних правовідносинах та в порядку ч.5 ст.242 КАС України до правовідносин, які виникли у цій справі, слідує висновок щодо правомірності застосування до позивача із штрафних санкцій в розмірі 60 833,06 грн (104,99 та 55 628,07 грн) грн на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме відсутності у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Отже, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2023 №00063760704 та 07.09.2023 №000637^0704 - відсутні.

Також, помилковими є доводи представника позивача, щодо відсутності підстав для застосування санкцій за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно.

Так, статтею 2 Закону №265/95-ВР, серед іншого, визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто, кожна розрахункова операція є вчиненою з моменту оформлення відповідного розрахункового документа, а порушення порядку такої розрахункової операції є закінченим після цього.

При здійсненні таких розрахункових операцій з порушенням вимог в кількості дві і більше, перша розрахункова операція - є порушенням вперше, а кожна наступна - повторним порушенням.

Згідно з п.113.3 ст.113 ПК України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Відповідно до абзацу 19 статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

Згідно абзацу 31 статті 2 Закону №265/95-ВР контрольна стрічка - це:

а) копії розрахункових документів, послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

б) електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі програмним реєстратором розрахункових операцій під час його роботи на період відсутності зв`язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Тобто контрольна стрічка реєстратора розрахункових операцій містить копії розрахункових документів, що підтверджують виконання (проведення) розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, саме у тому вигляді якому їх було сформовано та видано особі, яка безпосередньо отримує або повертає товар.

При цьому, обов`язок щодо подання до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані закріплено за суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (абзац 2 пункту 7 статті 3 №265/95-ВР).

Також суд зазначає, про безпідставність та необґрунтованість твердження позивача про те, що під час фактичної перевірки контролюючий орган не мав повноважень досліджувати інформацію Системи обліку даних РРО (СОД РРО) та перевіряти фіскальні чеки за період з 01.03.2023 по день початку фактичної перевірки, оскільки наказ про проведення перевірки повністю відповідає вимогам ст.81 ПК України, а сама перевірка проведена у відповідності до наказу та норм податкового законодавства.

Суд наголошує на тому, що норми ПК України не передбачають такого порядку здійснення фактичної перевірки як фіксація тільки тих фактів, які будуть виявлені на місці проведення такої перевірки, та не встановлюють такого обмеження, як фіксація лише тих порушень законодавства, які будуть виявлені на місці та в день проведення такої перевірки і які вчинені платником під час здійснення контролюючим органом фактичної перевірки. Крім того, такі доводи позивача не спростовують фактів виявлених порушень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 26.07.2023 по справі №280/4696/22.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суд (ч.5 ст.242 КАС України).

Що стосується порушення проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при реалізації підакцизної групи товарів, зазначаємо наступне:

У відповідності до пункту 11 частини 1 статті 3 Закон №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідач, на підтвердження обставин порушення позивачем пункту 11 статті З Закону №265/95-ВР, надав суду відомості із підсистеми почекової інформації РРО (фіскальний №3000821025) системи збору і зберігання звітних даних, що надходить до контролюючих органів від платників по системі ІТС «Податковий блок» та СОД РРО та яку контролюючі орган використовують в порядку п.п.20.1.46 п.20.1 ст.20 ПК України при виконання функцій, здійснення яких покладено на контролюючі органи, вбачається, що мало місце передача інформації із РРО (проведення розрахункових операцій, в торгових об`єктах через РРО без використання режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів).

Так 01.06.2023 в 16:27 год. реалізовано одну пляшку пива Опілля корифей (0,5л) по ціні 26,50 грн. та в 17:33 год. реалізовано 12 пляшок пива Опілля корифей (0,5л.) по ціні 26,50грн. за пляшку на загальну суму 318,00 грн.

Розрахункові операції проведено через РРО із створенням та роздрукуванням фіскальних чеків №4326 та №4329 в яких не зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме для пива пляшкового (у фіскальних чеках зазначено 10-ти значне число, яке не відповідає коду УКТ ЗЕД для пива пляшкового).

За наслідками дослідження вказаних доказів вбачається відсутність повної інформації про розрахункові операції, здійснені ФОП ОСОБА_1 за вказаний період, а саме інформації щодо коду УКТ ЗЕД реалізованого підакцизного товару. Тобто, контролюючим органом встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 11 Закону №265/95-ВР.

Пунктом 7 статі 17 Закону №265/95-ВР визначено, що у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості застосовуються фінансові санкції у таких розмірах триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи зазначене, контролюючим органом застосовано штрафні санкції за порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР в сумі 5100 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 07.09.2023 №00063770704.

Позивачем до суду не надано жодного доказу на спростування вказаного правопорушення, не подано суду оригінали або засвідчені належним чином копії спірних фіскальних чеків із даними про продаж цього товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД,

З урахуванням зазначеного суд вважає, що вказані обставини, підтверджують проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при реалізації підакцизної групи товарів.

У вимірі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, слідує висновок, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, а доводи позивача цей висновок не спростовують.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв`язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 31 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46003, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).

Головуючий суддяПодлісна І.М.