Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 753/21999/23
Провадження № 2/761/5499/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
29 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участі секретаря: Лишняк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Прив Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана до провадження судді Саадулаєва А.І.
Предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал страхування» матеріальну шкоду у розмірі 76925,34 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 07.08.2020 року між ПрАТ «CK «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №2221/20-T/K\01, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 01.10.2020 року в м.Київ на вул.Ревуцького, 42В, сталася ДТП за участю автомобіля «BYD F3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «BYD F3», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 . Згідно рахунку № НОМЕР_4 від 13.10.2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 175925,34 грн. У зв`язку із викладеним і відповідно до умов договору страхування, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало на користь страховика 175925,34 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «BYD Е3», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант», ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства. ТДВ СК «Альфа-Гарант» в межах ліміту страхової відповідальності виплатило суму у розмірі 99000,00 грн. Таким чином, невиплаченою залишається частина у розмірі 76925,35 грн. Таким чином, невідшкодованою частиною збитку, на даний момент, залишається сума в розмірі 76925,34 грн., яка підлягає стягненню з винуватця ДТП ОСОБА_3 .
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 07.08.2020 року між ПРАТ «CK «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №2221/20- T/KV01, згідно якого ПРАТ«СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
01.10.2020 року в м.Київ на вул.Ревуцького, 42В, сталася ДТП за участю автомобіля «BYD F3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .
Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «BYD F3», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , що підтверджується постановою Дарницького районного суду м.Києва у справі №753/17010/20.
Внаслідок даної ДТП автомобілю «Audi А4», д.н.з. НОМЕР_5 , були спричинені значні механічні пошкодження його власнику - завданий матеріальний збиток.
Згідно Звіту №30897 від 02.02.2022 року вартість матеріального збитку автомобіля «Audi А4» д.н.з. НОМЕР_6 складає 121825,41 грн.
У зв`язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування, ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало на користь страховика 175925,34 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «BYD F3», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант».
ТДВ СК «Альфа-Гарант» в межах ліміту страхової відповідальності виплатило суму у розмірі 99000,00 грн.
Таким чином, невиплаченою залишається частина збитку, який спричинено внаслідок ДТП з вини ОСОБА_3 , у розмірі 76925,35 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків може бути, серед іншого, завдання шкоди (збитків).
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.
Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність таких чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення:
- протиправна поведінка особи;
- настання шкоди;
- причинний зв`язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди;
- вина завдавача шкоди.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Вина підтверджена постановою суду, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Вказане підтверджується також і висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц. Так, Верховний Суд у своєму висновку керується правилами частин першої та другої статті 22 ЦПК України, відповідно до яких реальними збитками є також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто такі дії, які настануть в майбутньому.
Висновки про наявність права у потерпілої сторони на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, без підтвердження оплати проведеного відновлювального ремонту автомобіля, сформульовані також у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15, а також у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року №61-1836св17, від 28 лютого 2018 року № 61-134св18. Верховним Судом не встановлено підстав відступити від зазначених правових висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
При цьому, відповідач в судове засідання не з`явився, зазначені в позовній заяві обставини не спростував, не надав доказів того, що у останнього відсутній обов`язок по сплаті вказаних коштів позивачу, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 280-282, 353-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (ЄДРПОУ: 33908322) майнову шкоду в розмірі 76925 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 34 копійки, та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Судебное решение № 119494162, Шевченківський районний суд міста Києва было принято 29.05.2024. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 753/21999/23. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: