Постановление суда № 119487587, 03.06.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8492/24

1-кс/295/3743/24

УХВАЛА

Іменем України

03.06.2024 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , внесене в кримінальному провадженні за № 12024060400001689 від 01.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та додані до нього матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулася з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що у невстановлений слідством час, день та місці, однак не пізніше червня 2024 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимими за вчинення умисних злочинів проти власності, достовірно знаючи про запроваджений на території України воєнний стан, вступили у попередню змову направлену на таємне викрадення чужого майна, за наступних обставин.

Так, 01.06.2024 о 01 годині 11 хвилин ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , перебували біля магазину «Мамин торт», що за адресою: АДРЕСА_1 .

В цей же день, час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_7 , підійшов до входу у вказаний магазин, та скориставшись заздалегідь підготовленим невстановленим слідством предметом, відчинив двері, у такий спосіб ОСОБА_7 та ОСОБА_4 проникли до приміщення.

Скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони залишаються ніким непоміченими, перебуваючи у вищевказаному приміщенні, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , в одній з шухляд виявили грошові кошти в сумі 4 290 гривень 00 копійок, що належать ОСОБА_8 , які ОСОБА_7 , сховав до кишені куртки, в яку був одягнений.

В подальшому, утримуючи вказане майно при собі, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , місце вчинення злочину залишили та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 4 290 гривень 00 копійок.

Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 від 01.06.2024;

- протоколом огляду місця події від 01.06.2024;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 01.0.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.06.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.06.2024;

- протоколом допиту ОСОБА_11 від 01.06.2024;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 , від 01.06.2024;

- рапортом від 01.06.2024;

- протоколом огляду предметів від 01.06.2024;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_7 , від 01.06.2024;

- протоколом огляду предметів від 01.06.2024;

- протоколом огляду предметів від 01.06.2024;

- протоколом допиту ОСОБА_12 ;

- висновком судово-трасологічної експертизи;

- повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 01.06.2024;

- повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 01.06.2024.

У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий зазначила, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому передбачаючи невідворотність покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі та в подальшому перебування в місцях позбавлення волі є достатні підстави вважати, що підозрюваний у разі обрання іншого виду запобіжного заходу буде переховуватись від органу досудового розслідування, суду, з метою уникнення покарання за вчинений злочин, що обґрунтовується також його суворістю.

Окрім цього ОСОБА_4 , востаннє судимий 02.11.2018 Дергачовським районним судом Харківської області, за ч. 1 ст. 393, ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, тобто за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий зазначила, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, пов`язаного із заволодінням чужого майна. На даний час проводяться слідчі дії, направлені на здобуття доказів по даному факту, встановлення місць знаходження знаряддя вчинення злочину, та його подальше вилучення. А тому, ОСОБА_4 перебуваючи на волі та достовірно знаючи куди збував майно, що йому не належить, може будь-яким чином перешкоджати у його подальшому виявленні.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, другого підозрюваного, потерпілих шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.

Даний факт підтверджується тим, що підозрюваними у провадженні є особи, які знайомі між собою. Тому, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний буде намагатися вплинути на підозрюваного та інших учасників у кримінальному провадженні.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) вказані вище особи судом ще не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку.

Варто зазначити, що підозрюваному відоме місце проживання іншого підозрюваного, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину він може незаконно впливати на таких осіб, якщо відносно нього не буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначено, підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів проти власності, зокрема: 09.04.2015 2015 Корольовським районним судом м. Житомир за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 186 КК України, до позбавлення волі на строк 9 років, 02.11.2018 Дергачовським районним судом Харківської області, за ч. 1 ст. 393, ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності, яке відноситься до тяжких злочинів, оскільки докази, які містяться в матеріалах досудового розслідування, свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри.

ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, неодружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від вчинення нових кримінальних правопорушень. Більше того, характер вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 за вчинення умисного тяжкого злочину проти власності може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для прожиття підозрюваного.

За віком ОСОБА_4 не є особою пенсійного віку, за станом здоров`я не потребує стаціонарного лікування, не навчається, не працює.

Сторона обвинувачення вважає, що з метою запобігання вищевказаних ризиків, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, неможливо застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

В судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнає, в ході досудового розслідування не допитано свідків, не досліджено відеоматеріалів з відеокамери, розташованої біля будинку, де він проживає. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що не всі наведені прокурором ризики є доведеними, зазначила, що нічний домашній арешт забезпечить виконання обов"язків підозрюваним на стадії досудового розслідування. В разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою, просила визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12024060400001689 від 01.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

01.06.2024 о 03 годині 02 хвилин затримано, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 , за підозрою в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

01.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено, в порядку ст. 278 КПК України, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення,передбачене ч.4ст.185КК України,відноситься до категорії тяжких.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою та п`ятою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.

Згідно статті 178 КПК України слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець російської федерації, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, востаннє: 02.11.2018 року Дергачовським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 393, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини, існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе незаконно впливати на іншого обвинуваченого, потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а тому ризик, перебачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України також є обґрунтованим.

Доведеним стороною обвинувачення є і ризик, передбачений п.п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки будучи неодноразово притягнутим до кримінальної відповідальності, востаннє: 02.11.2018 року Дергачовським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 393, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі, підозрюваний на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисні корисливі злочини.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя визначає заставу в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі у виді п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 151400, 00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира.

На переконання слідчого судді, саме така сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, доведеним прокурором.

У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а тому задовольняє подане клопотання.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави у виді п"ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 151400 (сто п"ятдесят одна тисяча чотириста ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира, одержувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код: 26278626, розрахунковий рахунок: UA678201720355249002000000277, банк: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;

- не відлучатися з у м. Житомира, без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;

- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту внесення застави.

Строк дії ухвали встановити до 20 липня 2024 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1