Решение № 119459805, 31.05.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 травня 2024 року Справа № 280/2713/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення оформлене листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від №4549-2807/Б-02/8-0800/24 щодо відмови ОСОБА_1 виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період з 12.05.1994 по 28.02.2006 року до спеціального стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії та виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням періоду його роботи з 12.05.1994 року по 28.02.2006 рік на посаді лікаря спеціалізованої медико-санітарної частини №1 м. Енергодар до спеціального стажу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Позивач звернувся до відповідача із запитом щодо не виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, однак у задоволенні відповідного запиту фактично відмовлено. Позивач вважає дії відповідача протиправними, просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив. Зазначає, що позивачкою не було надано інформацію, що на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, вона працювала в установах державної або комунальної форми власності та про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Отже, у відповідача були відсутні правові підстави у виплаті позивачці десяти місячних пенсій, що не підлягають оподаткуванню. У задоволенні позовної заяви просить суд відмовити.

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058).

02.02.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про здійснення призначення та виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 на підставі пункту 7-1 Розділу ХV Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне страхування», як особі, яка на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і має страховий стаж (для чоловіків - 35 років) на таких посадах, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Дане звернення позивача було направлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідач листом від 13.03.2024 №4549-2807/Б-02/8-0800/24 повідомив позивача, що позивач звертався з заявою та документами на до призначення пенсії 13.02.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та 22.03.2023 через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України. В порядку екстериторіальності документи були розглянуті Головними управліннями Пенсійного фонду України в Полтавській та Донецькій областях. За підсумками розгляду були прийняті рішення від 17.02.2023 та від 28.03.2023 про відмову в призначенні та виплаті грошової допомоги в розмірі 10 пенсій у зв`язку з відсутністю спеціального стажу роботи в закладах державної або комунальної форми власності, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги.

Згідно з наданими документами спеціальний стаж роботи в закладах державної або комунальної форми власності, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги, складає 23 роки 3 місяці 29 днів. Відповідно до рішень про відмову період роботи з 12.05.1994 по 28.02.2006 року не було зараховано до спеціального стажу через відсутність інформації про форму власності медичних закладів. Також для обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, необхідно надати довідку з місця роботи про періоди перебування (не перебування) у відпустках без збереження заробітної плати. На сьогодні Ви звернулися відповідно до Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян». Враховуючи зазначене, у разі надання Вами довідки, в якій міститься інформація, що на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058, Ви працювали в установах державної або комунальної форми власності та про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати, а також наявності в Реєстрі застрахованих осіб відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) та про сплату страхових внесків установами державної або комунальної форми власності, можливо буде повернутися до визначення права на призначення грошової допомоги та її виплати.

Не погодившись з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (Закон №1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з п.2 Порядку обчислення страхового стажу до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (Порядок №1191), до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Відповідно до п.5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Згідно зі ст.62 Закону№1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 позивач в період з 12.05.1994 року по 28.02.2006 рік працював на посаді лікаря спеціалізованої медико-санітарної частини №1 м. Енергодар (на теперішній час Комунальне некомерційне підприємство Спеціалізована медико-санітарна частина Енергодарської міської ради).

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу десяти місячних пенсій, що не підлягають оподаткуванню оскільки не надано інформацію, що на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, він працював в установах державної або комунальної форми власності, суд зазначає про їх необґрунтованість, а вимога відповідача надати довідки про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати взагалі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, спеціальний стаж роботи позивача в закладах охорони здоров`я з період часу 1994-2006 р.р. підтверджується постановами КМУ №370 від 07.06.1994 року, №1200 від 14.09.2004 року, які чітко визначають державну форму власності медичних закладів, в який працював позивач.

Крім того, відповідно до листа Міністерства енергетики України №26/1.2-19.1-2776 від 31.01.2024 року підтверджується перебування протягом 1994- 2006 років спеціалізованих медико-санітарних частин ( в тому числі СМСЧ-1 м. Енергодар ) в державній власності.

Позивачем також в підтвердження спеціального стажу в закладах охорони здоров`я державної та комунальної власності, який надає йому право на отримання зазначеної грошової допомоги, було надано копії наказів:

- Державного комітету України по використанню ядерної енергії від 27.11.1996 N 540 «Про прийняття до сфери управління Держкоматому України спеціалізованих медико-санітарних частин об`єктів атомної енергетики і промисловості»;

- Державного комітету України по використанню ядерної енергії від 21.01.1997 N 17 «Про створення спеціалізованої медико-санітарної частини № 1 Держкоматому України»;

- витягу з Опису N1 справ постійного зберігання за 1993 1997р.р. Державного комітету України по використанню ядерної енергії;

- Міністерства енергетики України від 19.06.1998 N101 «Про затвердження складу Міністерства енергетики України», та витягу з додатку 1 до наказу, згідно якого СМСЧ N1 входило до складу Міненерго;

- Міністерства палива та енергетики України від 02.10.2000 N445 «Про затвердження переліку державних підприємств, установ, організації та господарських товариств», та витягу з додатку до наказу, згідно якого СМСЧ N1 належало до сфери управління Міністерства палива та енергетики України;

- Міністерства палива та енергетики України від 29.12.2001 N717 «Про затвердження переліку державних підприємств, установ і організації та господарських товариств», та витягу з додатку 1 до наказу, згідно якого СМСЧ N1 належало до сфери управління Міністерства палива та енергетики України;

- Міністерства палива та енергетики України від 21.09.2004 N576 «Про реорганізацію СМСЧ № 1, 2, 3, 4, 5».

Таким чином, стаж роботи позивача в період часу з 1994 2006 рік є стажем роботи в медичних закладах державної форми власності, які були підпорядковані Міністерству палива та енергетики України, Міністерству енергетики України та Державному комітету України по використанню ядерної енергії та підлягає врахуванню до спеціального стажу.

З приводу доводів відповідача стосовно необхідності надання позивачем довідки з місця роботи про періоди перебування (не перебування) у відпустках без збереження заробітної плати суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 8 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що документами, що підтверджують право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону є: трудова книжка, копія наказу (розпорядження) про звільнення або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб. У тих випадках, коли в трудовій книжці або відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація, що підтверджує роботу на посадах і в закладах, установах державної та комунальної форми власності, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення», від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», додаються уточнюючі довідки закладів, установ або їх правонаступників, інші документи, що підтверджують такі відомості.

Суд зазначає, що позивачем разом із заявою про виплату грошової допомоги надавалась копія трудової книжки, яка містить інформацію про трудову діяльність позивача, та яка з урахуванням підпунктом 8 пункту 2.1. Порядку № 22-1 є документом, що підтверджує право позивача на виплату спірної допомоги.

З огляду на вказане, доводи відповідача з приводу необхідності надання довідки з місця роботи про періоди перебування (не перебування) у відпустках без збереження заробітної плати суд за наявності трудової книжки є безпідставною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України, у зв`язку з чим порушене право позивача на отримання спірної грошової допомоги підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача призначити та здійснити виплату позивачу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)-задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 12.05.1994 року по 28.02.2006 рік на посаді лікаря спеціалізованої медико-санітарної частини №1 м. Енергодар до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 12.05.1994 року по 28.02.2006 рік на посаді лікаря спеціалізованої медико-санітарної частини №1 м. Енергодар до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, у відповідності із положеннями пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 31.05.2024.

Суддя О.В. Конишева