Постановление суда № 119459706, 03.06.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

03 червня 2024 року Справа № 280/4849/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни (далі відповідач), третя особа Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі третя особа), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №63143121 від 25 вересня 2020 року;

зобов`язати відповідача повернути без виконання виконавчий напис від 11.09.2020 реєстровий №31501 вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Хара Наталею Станіславівною за кредитним договором №200829978001 від 22 червня 2017 року між позивачем та Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк», стягувачу - Акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк»;

стягнути з відповідача на користь позивача всі примусово стягнуті у виконавчому провадженні ВП №63143121 на рахунок погашення заборгованості позивача перед АТ «ПУМБ» кошти в сумі 3442,21 грн. та кошти на користь відповідача в рахунок стягнення основної винагороди виконавця, втрат виконавчого провадження, витрат на проведення виконавчих дій (після встановлення остаточного розміру цих коштів під час судового розгляду справи).

Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановленою статтею 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Позивач заявила три вимоги немайнового характеру, отже мала сплатити судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру, що становить 3633,60 грн.

Доказів сплати судового збору до позовної заяви не надано.

Посилання позивача на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», є безпідставними, оскільки даний спір не є спором про захист прав споживачів та не є спором між АТ «ПУМБ» та позивачем.

За таких обставин, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Також, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, позивачем оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2020, проте з позовною заявою позивач звернулася до суду лише 24.05.2024 (дата подання позовної заяви до відділення поштового зв`язку), тобто з пропуском встановленого строку.

У клопотання про поновлення строку звернення позивач вказує на те, що про наявність виконавчого провадження вона дізналася лише у грудні 2023 року під час вчинення нотаріальних дій. При цьому, позивач зазначає, що у період з 19.12.2020 по 30.06.2023 звернутися до суду їй перешкоджало запровадження на території України карантину, а у подальшому запровадження воєнного стану.

По-перше, суд не приймає доводи позивача про те, що їй стало відомо про наявність виконавчого провадження у грудні 2023 року, оскільки з наданої до позовної заяви довідки АО «Мотор Січ» від 14.05.2021 №795 встановлено, що протягом 12.2020 04.2021 з заробітної плати позивача утримувались кошти згідно постанови виконавця.

Відповідно позивачу повинно було стати відомо про наявність відносно неї відкритого виконавчого провадження з моменту відрахування роботодавцем грошових коштів з її заробітної плати.

По-друге, навіть якщо припустити, що позивачу стало відомо про наявність виконавчого провадження у грудні 2023 року, то все одно позивачем суттєво пропущено 10-ти денний строк звернення до суду.

При цьому, суд зазначає, що клопотання позивача містить лише загальні норми та посилання щодо запровадження в Україні карантину та воєнного стану, проте позивач жодним чином не конкретизує та не надає доказів, яким чином зазначені фактори вплинули на позивача, та яким чином об`єктивно протягом тривалого часу перешкодили зверненню до суду.

Слід зазначити, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду, обґрунтовуючи причини пропуску такого строку воєнним станом.

Вирішуючи питання щодо строків звернення до адміністративного суду (строків подання касаційної скарги), Верховний Суд в ухвалі від 25.05.2022 у справі №640/6686/19 зазначив, що лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів на підтвердження цих обставин, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Отже причини, на які посилається позивач, не можна вважати поважними та такими, що унеможливили своєчасне звернення із касаційною скаргою, позаяк доказів на підтвердження неможливості звернення за правничою допомогою та підготовкою процесуальних документі через відсутність нормального транспортного сполучення та належного енерго та інтернет забезпечення, Верховному Суду надано. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.

Застосовуючи зазначений підхід у даному випадку, слід зазначити, що тривалі пошуки адвоката, періодичні відключення світла та графік роботи Укрпошти, який не влаштовує позивача, є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами, мають бути однаковими для всіх учасників справи, інакше це суперечитиме принципу рівності всіх учасників судового процесу.

Слід також зазначити й те, що наразі законодавцем максимально спрощено процедуру звернення до адміністративного суду та надано особам, права яких порушено, декілька альтернативних способів звернення до суду для захисту своїх прав, отже введення відповідних обмежень не позбавляє позивача можливості звернення до суду з позовною заявою за допомогою поштового відправлення, засобами електронного зв`язку, також з використанням доступу до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суд зазначає, що належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

А відповідно клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності;

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 3633,60 грн.) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Копію ухвали надіслати позивачу/представнику позивача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Новікова