Решение № 119426348, 30.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 рокусправа № 380/27199/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 27.09.2023 №UA209000/2023/100606/2 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 22.11.2023 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2022 року між ТОВ "Еколан Інгредієнти" (Покупець) та Larchfield Limited (Продавець) укладений Контракт № 23 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати на умовах Контракту Товари. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 23 від 03.10.2022 та відповідно до Інвойсу № 43858 від 29.07.2023 позивач придбав товар на загальну суму USD 22279,38.

З метою митного оформлення товару ТОВ "Еколан Інгредієнти" 27.09.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230102647U6, відповідно до якої до митного оформлення був заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийнято спірне рішення про коригування митної вартості за резервним методом № UA209000/2023/100606/2 від 27.09.2023 та визначено іншу митну вартість товарів. Позивач вважає протиправним спірне рішення відповідача, покликаючись на те, що митний орган не обґрунтовав свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст. 55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправним та просить суд задовольнити позов.

29.11.2023 Львівська митниця надіслала відзив на позов, у якому заперечила проти задоволення позову мотивуючи тим, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання товаросупровідних документів було встановлено наступне: - відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ "Еколан Інгредієнти", являється фірма продавець - Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, Покупець і Продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Відповідач має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв`язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між Продавцем і Покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів; - згідно наданих до митного контролю CMR від 21.09.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є ОСОБА_1 (в гр. 33 рішення має місце описка щодо зазначення назви перевізника, в якій вказано у графах 16 та 23 зазначено що перевізниками є Gran Trans Cargo замість ОСОБА_1 , яка не впливає на наявність цієї розбіжності, а є лише формальним недоліком рішення), проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано платіжні документи, та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Отже заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини; - у гр. 22 міститься відтиск штампу відправника "Magazyn ATC Cargo", котре зареєстроване як автотранспортне підприємство, автобаза. Проте жодних документів, які б урегульовували зовнішньоекономічні відносини між суб`єктами не надано. - У коносаменті від 29.07.23 №DDSFE23070346C (нижній лівий куток) "Freight chargles" вказано "Freight collect", тобто фрахт оплачується у місці призначення, що суперечить умовах поставки CIF; - у вищезазначеному коносаменті вказано, що страхування здійснюється в порту - 29.07.2023, проте страховий поліс виставленний - 04.08.2023; - згідно пункту 2.1 зовнішньоекономічної угоди від 03.10.2022 №23 зазначено, що пакування та маркування, входить у вартість продукції та зазначаються у інвойсі. Разом з тим у інвойсі від 29.07.2023 №43858 такі складові вартості товару відсутні, таким чином не можливо перевірити формування ціни на товар, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару.

Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість зазначених товарів не визнано та скориговано за резервним методом.

У відповіді на відзив від 07.12.2023 позивач зазначає, що відповідач не надав доказів, що товар, який ввезений за МД 23UA209190016171U4 від 31.03.2023 (яка слугувала джерелом для коригування митної вартості) має подібні характеристики, умови поставки, комерційні умови з тим товаром, що ввозений ТОВ "Еколан Інгредієнти", а його митна вартість не є скоригованою і для визначення митної вартості використано основний метод. Крім того, у графі № 43 МД 23UA209190016171U4, яка долучена до відзиву на позовну заяву, вказано цифру "6", що означає, що використаний резервний метод визначення митної вартості товарів. Тобто, ціна товару визначена за резервним методом, а не за ціною договору (контракту).

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

03.10.2022 між ТОВ "Еколан Інгредієнти" (Покупець) та Larchfield Limited (Продавець) укладений Контракт № 23 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати на умовах Контракту Товари в асортименті та кількостях, зазначених в Інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту № 23 від 03.10.2022, відповідно до Інвойсу № 43858 від 29.07.2023 Покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 22279,38 USD.

З метою митного оформлення вказаного товару, ТОВ "Еколан Інгредієнти" 27.09.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230102647U6, відповідно до якої до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230102647U6 в якості підстави для застосування основного методу були надані наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: - пакувальний лист від 29.07.2023 № 3620; -рахунок-фактура (Інвойс) від 29.07.2023 № 43858; - коносамент від 29.07.2023 №DDSFE23070346C; - автотранспортні накладні б/н від 21.09.2023; - декларація про проходження товару від 29.07.2023 № 43858; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.09.2023 А230900023; - документ, що підтверджує перевезення товару від 22.09.2023 2023-12466; - документ, що підтверджує вартість страхування від 04.08.2023 № 15523080003834; - документ, що підтверджує вартість страхування від 21.09.2023 б/н; - зовнішньоекономічний договір від 03.10.2022 № 23; - договір на перевезення від 19.05.2020 №200036; - договір про перевезення від 03.07.2023 № 2351; - додаткова угода № 3 від 29.12.2022; - інформація виробника від 29.07.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс), або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо платежді здійснюються за умовами, визначеними договором; 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умова договору; 9) виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару

У свою чергу, Декларант на вимогу митного органу надав наступні документи:

- Інвойс від Shandong Fiberglass Group Corp. №SDFE3230704-3 від 23.07.2023;

- проформа Інвойс від Shandong Fiberglass Group Corp. №SDFE3230704-3 від 14.07.2023;

- Експортна декларація країни відправлення № 422720230000663047 від 26.07.2023;

- Платіжне доручення Larchfield Ltd б/н від 17.07.2023 на передплату (10 % від проформи; на три замовлення разом);

- Платіжне доручення Larchfield Ltd б/н від 28.08.2023 на доплату;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті ТОВ "Еколан Інгредієнти" № 305 від 13.09.2023;

- Прайс лист від Shandong Fiberglass Group Corp. б/н від 12.07.2023;

- Letter Price confirmation б/н від 29.07.2023;

- Letter Price confirmation б/н від 29.07.2023 (переклад укр.);

- Сертифікат про походження № С236722314500088 від 27.07.2023;

- Транспортна Заявка Альфатранс №12-75 (2K) Shandong Fiberglass від 20.07.2023;

- Транспортна Заявка Девік № 21-75 Shandong 2 avto від 14.09.2023;

- Транспортний Рахунок Девік № 797 від 21.09.2023;

- Транспортний Рахунок Девік № 800 від 21.09.2023.

27.09.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100606/2, у графі 33 якого було вказано:

"… - відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ "Еколан Інгредієнти", являється фірма продавець - Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв`язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів;

- згідно наданих до митного контролю CMR від 21.09.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізниками є Gran Trans Cargo, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано платіжні документи та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Отже зазначена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини; - у гр. 22 CMR міститься відтиск штампу відправника "Magazyn ATС Cargo", котре зареєстроване, як автотранспортне підприємство, автобаза. Проте, жодних документів, які б урегульовували зовнішньоекономічні відносини між суб`єктами не надано; - у коносаменті від 30.08.2023 № DDSFE23070346С (нижній лівий куток) "Freight chargles" вказано "Freight collect", тобто фрахт оплачується у місці призначення, що суперечить умовах поставки CIF; - у вищезазначеному коносаменті вказано, що страхування здійснюється в порту 29.07.2023, проте страховий поліс виставлений 04.08.2023; - згідно п.2.1 зовнішньоекономічної угоди від 03.10.2022 № 23 зазначено, що пакування та маркування, входить у вартість продукції та зазначаються у інвойсі. Разом з тим у інвойсі від 29.07.2023 № 43858 такі складові вартості товару відсутні, таким чином не можливо перевірити формування ціни на товар, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару.

…На вимогу митного органу, декларантом надано банківський платіжний документ про факт оплати товару який оцінюється, посередницький інвойс, прайс лист виробника товару, митну декларацію країни експорту, рахунки на транспортні послуги та заявки на перевезення. Вищезазначені документи були враховані при проведенні митної оцінки товару. Декларантом надано - заявку №12/75 від 20.07.2023- де сума фрахту становить 2600 та 1600 дол. США до Гданську. Номер коносаменту, що вказано у експортній декларації країни відправлення не відповідає номеру коносаменту, що надана до митного оформлення. Сума зазначена у декларації країни відправлення (посередницька) становить-20367,34. Якщо додати витрати, які зазначені вище вартість даного вантажу становить (20367,34+2600+1600=24567.34 дол. США. Фактурна вартість зазначена в даній МД становить 22279,3800 дол. США.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД 23UA209190016171U4 від 31.03.2023 де вартість такого товару становить 1,6001 дол. США за кг (даного виду товару); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось".

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформила Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002484.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 27.09.2023 № UA209000/2023/100606/2.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується зі спірним рішенням про коригування митної вартості товарів, вважає його протиправним та таким, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За правилами ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09.07.2020 (справа № 804/5445/17), від 31.03.2020 (справа № 809/1858/16), від 15.02.2022 (справа № 826/12901/17).

Із матеріалів справи суд встановив, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів декларант разом з митною декларацією № 23UA209230102647U6 від 27.09.2023 надав товаросупровідні документи, зокрема: - пакувальний лист від 29.07.2023 № 3620; - рахунок-фактура (Інвойс) від 29.07.2023 № 43858; - коносамент від 29.07.2023 № DDSFE23070346C; - автотранспортні накладні б/н від 21.09.2023; - декларація про проходження товару від 29.07.2023 № 43858; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.09.2023 А230900023; - документ, що підтверджує перевезення товару від 22.09.2023 2023-12466; - документ, що підтверджує вартість страхування від 04.08.2023 № 15523080003834; - документ, що підтверджує вартість страхування від 21.09.2023 б/н; - зовнішньоекономічний договір від 03.10.2022 № 23; - договір на перевезення від 19.05.2020 №200036; - договір про перевезення від 03.07.2023 № 2351; - додаткова угода №3 від 29.12.2022; - інформація виробника від 29.07.2023.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказує передусім на те, що засновником фірми ТОВ "Еколан Інгредієнти" є фірма продавець - Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, Покупець і Продавець є пов`язаними особами. Відтак, митниця мала підстави вважати, що взаємозалежність між Продавцем та Покупцем вплинула на ціну товару, а декларант у наданих до митного оформлення та додаткових документах не зміг довести, що заявлена вартість товару наближена до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МК України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 58 основний метод не міг бути використаний для декларування митної вартості.

Наведені аргументи митного органу суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Статтею 57 МК України встановлений перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Частинами 4-5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.ч. 12-15 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.

Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Відповідно до ч. 18 ст. 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних положень митного кодексу дозволяє суду дійти висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом - за ціною договору, якщо декларант при поданні митної декларації покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, саме декларант зобов`язаний довести митному органу, що хоча продавець та покупець і пов`язані між собою особи, однак такі відносини не вплинули на ціну товарів, що були імпортовані.

Отже, саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені частиною 4 статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути самодостатньою підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.

Митний орган вказує, що відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ "Еколан Інгредієнти" являється фірма Продавець- Larchfield Ltd, відтак митний орган дійшов висновку, що Продавець та Покупець є пов`язаними особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року.

Суд зауважує, що у графі 9(а) форми ДМВ від 27.09.2023 декларантом вказано, що Продавець та Покупець є пов`язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Водночас, приписами ч. 4 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Тобто, положеннями ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України чітко передбачено можливість здійснення митним органом відповідних дій для перевірки наявності або відсутності впливу пов`язаності та надання декларанту право відповіді.

У свою чергу, митний орган належними та допустимими доказами не підтвердив, що участь Larchfield Ltd як засновника ТОВ "Еколан Інгредієнти" вплинула на вартість імпортованого товару, а лише обмежився вказівкою на нібито наявність інформації щодо продажу подібних товарів між непов`язаними суб`єктами за вищою митною вартість.

Відтак, оскільки доказів надання оцінки наведеним обставинам та прийняття їх до уваги митним органом матеріали справи не містять, то твердження відповідача про те, що при митному оформленні неможливо було перевірити відсутність впливу пов`язаності, є безпідставними.

Відповідно до ч. 14 ст. 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Щодо твердження митного органу про відсутність документів на перевезення, що унеможливлює перевірку транспортної складової митної вартості, суд зауважує таке.

Позивачем 19.05.2020 позивачем було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 200036 з ТОВ "Альфатранс", предметом якого є забезпечення транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних й інших вантажів Замовника, а також надання інших послуг за взаємною згодою Сторін.

Згідно заявки від 20.07.2023 №12/75 ТОВ "Альфатранс" надавало замовнику ТОВ "Еколан Інгредієнт" послуги морського фрахту Qingdao (China) Gdansk (Poland), транспортно-експедиторське обслуговування контейнера в морському порту Гданськ, перевантаження товару в авто.

Крім того, позивачем з ТОВ "Девік Консалтинг", як експедитором, укладений договір транспортного експедирування від 03.07.2023 № 2351, предметом якого є організація Експедитором виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів Замовника автомобільним транспортом по території України та інших держав.

Вартість перевезення обумовлюється сторонами на кожен рейс в Заявці. Вартість послуг транспортного експедирування складається з вартості послуг Експедитора (винагорода Експедитора), вартості перевезення (включаючи послуги, пов`язані з перевезенням вантажу), вартості додаткових послуг (п.3.1 Договору).

Згідно заявки від 14.09.2023 №21/75 ТОВ "Девік консалтинг" здійснював перевезення вантажу за маршрутом Гданськ-Муроване-с.Чайки.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки СІF МД № 23UA209230102647U6, до митного контролю позивачем було надано пакет товаросупровідних документів, а саме:

- договір-заявку від 20.07.2023 № 12/75;

- договір-заявку від 14.09.2023 № 21/75;

- рахунок на оплату від 21.09.2023 № 797;

- рахунок на оплату від 21.09.2023 № 800;

- рахунок на оплату від 21.09.2023 № А230900023;

- довідка про транспортні витрати від 22.09.2023 № 2023-12466 та № 2023-12479.

Згідно наданих рахунків від 21.09.2023 № 797 та № 800 позивачу надані наступні послуги: - міжнародні транспортні послуги по маршруту Гданськ, Прльща м/п Рава Руська 47000,00 грн; - міжнародні транспортні послуги по маршруту м/п Рава Руська-Чайки, Україна 29322,00 грн; - експедиційні послуги по території України 6523,33 грн;

Відповідно до рахунку від 21.09.2023 №А230900023 ТОВ "Альфатранст" надані наступні послуги ТОВ "Еколан Інгредієнти": - компенсація витрат третіх осіб за межами митної території України (вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення з порту до складу в м. Гданськ (Польща), перевантаження з контейнера до авто, митна декларація в м. Гданськ) 61882,12 грн; транспортно-експедиторські послуги, послуги третіх осіб на митній території України 33233,60 грн.

Суд зауважує, що вказані рахунки містять посилання на договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.05.2020 № 200036 та від 03.07.2023 № 2351.

При цьому, судом встановлено, що зазначена в митній декларації №23UA209230102647U6 митна вартість імпортованого позивачем товару 2315892,50 грн, окрім вартості товару 22279,38 дол США, включає в себе морський фрахт та вартість транспортних та експедиторських послуг по маршруту Gdansk, Польща митний перехід Рава-Руська 155882,12 грн.

Таким чином всі транспортні витрати, які поніс позивач з ТОВ "Альфатранс" та ТОВ "Девік Консалтинг" включені до заявленої митної вартості у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Також суд не погоджується із твердженнями відповідача про те, що у графах 16 та 23 зазначено що перевізниками є Gran Trans Cargo, оскільки з досліджених автотранспортних накладних судом встановлено, що графа 16 містить посилання на номер автомобілів, які здійснювали перевезення АХ2185МВ/АХ5344ХР та АХ2184МВ/АХ3773/ХР, що повністю співпадає з відомостями про автомобілі, якими проводиться перевезення вантажу за заявкою №21/75 від 14.09.2023.

Суд зауважує, що митний орган не обґрунтував яким чином відбиток штампу відправника "Magazyn ATС Cargo" у грф. 22 автотранспортної накладної має значення для визначення транспортної складової митної вартості товару, оскільки на підтвердження транспортної складової митної вартості позивачем надано всі підтверджуючі документи.

З приводу твердження митного органу про те, що у коносаменті від 30.08.2023 №DDSFE23070346С (нижній лівий куток) "Freight chargles" вказано "Freight collect", тобто фрахт оплачується у місці призначення, що суперечить умовах поставки CIF, суд зауважує наступне.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 813/1350/14 позивач не відповідає за заповнення митної декларації країни відправника, яка оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації.

Щодо твердження митниці про те, що "…згідно п. 2.1 зовнішньоекономічної угоди від 03.10.2022 № 23 зазначено, що пакування та маркування, входить у вартість продукції та зазначаються у інвойсі. Разом з тим у інвойсі від 29.07.2023 № 43858 такі складові вартості товару відсутні, таким чином не можливо перевірити формування ціни на товар, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару", суд вважає за необхідне відмітити.

Пунктом 2.1 зовнішньоекономічного контракту № 23 від 03.10.2022 передбачено, що ціни на товари встановлені у доларах США (USD) та євро (EUR) та включають вартість упаковки, маркування та піддонів та вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту.

Вказаний пункт договору узгоджуються з умовами поставки CIF та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку товару. Відповідно до Розділу CIF міжнародних умов Інкотермс - 2010 вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.

Тож ціна на товар розуміється згідно умов CIF (відповідно до Інкотермс 2010) і включає вартість навантаження товару у продавця, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість тари, вартість пакування та маркування товару, вартість перевезення, страхування, не включаючи податки і мита на території України.

З огляду на те, що вартість товару, яка відображена у наданих до митного оформлення документах, зокрема у інвойсі, вже включає у себе вартість пакування та маркування, витребування додаткових документів на підтвердження цих складових, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Отже, у даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Таким чином, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, суд дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100606/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 31.03.2023 № 23UA209190016171U4, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару № 1, різні характеристики товару (зокрема діаметр), різні виробники. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар № 1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр. 43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

Таким чином суд вважає, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

У зв`язку із наведеним вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги ТОВ "Еколан Інгредієнти" у повному обсязі.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за подання до суду цього позову ТОВ "Еколан Інгредієнти" необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру. При цьому розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися, виходячи з суми різниці митних платежів та інших податків, яку позивач має доплатити (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 по справі справа № 1.380.2019.001962).

Відтак, судовий збір за подання позовної заяви становить 7010,46 грн (467364,04 грн (сума митних платежів, які позивач мав доплатити на підставі рішення про коригування митної вартості) х 1,5%). Однак, згідно платіжної інструкції від 09.11.2023 № 381 позивач сплатив суму 21907,69 грн, призначення платежу: судовий збір за позовом ТОВ "Еколан Інгредієнти", Львівський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням наведених норм законодавства при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь позивача суму судового збору 7010,46 грн (сума яка підлягала сплаті за подання позовної заяви).

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 27.09.2023 №UA209000/2023/100606/2 про коригування митної вартості.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343; 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" (код ЄДРПОУ 34763972; 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7010 (сім тисяч десять) грн 46 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна