Решение № 119424607, 30.05.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1937/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.12.2023 №050130001957;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності шляхом нарахування та виплати підвищення до пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до Закону України від 16.03.2004 №1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» та щомісячної державної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №047311 від 07.09.2022, яка видана фтизіо-офтальмологічною спеціалізованою МСЕК Волинського обласного бюро МСЕК, позивачу встановлена друга (по зору) група інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання. Термін встановлення інвалідності - довічно.

21.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви від 21.09.2022 та наданих документів ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності з 07.09.2022 у розмірі 2027,00 грн. Розмір пенсії з 01.12.2022 складав - 2093,00 грн.

24.08.2023 до ГУ ПФУ в Донецькій області від ГУ ПФУ у Волинській області надійшла виписка з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №342023 від 26.06.2023, яка видана фтизіо-офтальмологічною спеціалізованою МСЕК Волинського обласного бюро МСЕК, де ОСОБА_1 встановлена друга (по зору) група інвалідності, причина інвалідності - ушкодження здоров`я, які отримані від вибухонебезпечних предметів. Термін встановлення інвалідності - довічно.

На підставі вказаної довідки ГУ ПФУ в Донецькій області було проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 07.09.2022 (з моменту призначення пенсії) та встановлено підвищення, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», цільову грошову допомогу на прожиття відповідно до Закону України від 16.03.2004 №1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» та щомісячну державну адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій». Розмір пенсії з 07.09.2022 склав 10641,75 грн, а з 01.12.2022 - 10988,25 грн.

Однак, з 01.01.2024 ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії без попередньо встановлених доплат, у зв`язку з чим розмір пенсії зменшився та з 01.01.2024 становить 2093,00 грн.

Позивач вказує, що відповідач безпідставно з власної ініціативи здійснив перерахунок пенсії позивачу, оскільки жодних причин зміни інвалідності ОСОБА_1 після 26.06.2023 не відбувалося. Більше того, відповідач умисно в оскаржуваному рішенні посилається на неіснуючі документи, з метою виправдання своїх протиправних дій, оскільки в пенсійній справі ОСОБА_1 відсутня довідка МСЕК серії 12 ААГ №342033, у якій вказана причина інвалідності позивача «Загальне захворювання». У довідці МСЕК серії 12 ААГ №342033 причиною інвалідності ОСОБА_1 вказано саме «ушкодження здоров`я, які отримані від вибухонебезпечних предметів».

На підставі наведеного, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулюються Законом України Закон №1058.

Відповідно до статті 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 2.2 Порядку №22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.

Зауважує, що ОСОБА_1 21.09.2022 звернулась із заявою про призначення пенсії по інвалідності №11379 відповідно до статті 30 Закону № 1058.

Відповідно до виписки МСЕК серії 12 ААГ №047311 від 07.09.2022 позивачу встановлено 2 групу інвалідності (по зору); причина інвалідності заг. захворювання.

В серпні 2023 року до електронної пенсійної справи Позивача долучено виписку МСЕК серії 12 ААГ №342033 від 26.06.2023, якою позивачу встановлено 2 групу інвалідності; причина інвалідності ушкодження здоров`я, отримані від вибухонебезпечних предметів.

На підставі вищезазначеної виписки МСЕК Позивачеві проведено перерахунок «Встановлення, зміна групи інвалідності», яким змінено причину інвалідності на «поранення, каліцтво, одержані від вибухонебезпечних предметів» та встановлено наступні доплати: цільова допомога інвалідам війни 2 групи; збільшення розміру пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1381 від 28.12.2011; державна адресна допомога інваліду війни 2 групи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28.12.2011.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551) до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать зокрема, особи з інвалідністю з числа осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухонебезпечних речовин, боєприпасів і військового озброєння з 24.02.2022 на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до пункту 19-3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, встановлено, що причинний зв`язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, одержаними особами, передбаченими пунктом 4 частини 2 статті 7 Закону № 3551, встановлюється на підставі рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території, зокрема, проведення заходів, необхідних для забезпечення України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі міжвідомча комісія).

Причиною інвалідності Позивача, зазначеною у виписці МСЕК серії 12 ААГ №047311 від 07.09.2022, є поранення чи інше ушкодження здоров`я, отримане від вибухонебезпечних предметів. При цьому відсутня інформація, що таке поранення чи інше ушкодження здоров`я одержані від вибухонебезпечних предметів на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відтак, з 01.01.2024 позивачеві проведено перерахунок у зв`язку з уточненням ЕПС» та змінено причину інвалідності на загальне захворювання.

З урахуванням зазначеного вважаємо, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У відповіді на відзив позивач просила задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та одержує пенсію по інвалідності, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.10.2022.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у травні 2022 року близько 22 години, позивач, перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , під час артилерійських обстрілів зі сторони держави агресора рф, в ході детонації снаряду отримала тілесні ушкодження у вигляді: МВТ, ЗЧМТ. Струс ГМ. Перелом стінок гайморової пазухи зліва. Гемосинус зліва. Стороннє тіло металевої щільності в рото глотці. Гематома повік, сукон`юнктивальний крововилив, хемоз кон`активи, тотальна гіфема лівого СПО. Ревізія носоглотки. Ревізія ротоглотки. Видалення стороннього тіла ротоглотки.

Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №047311 від 07.09.2022, яка видана фтизіо-офтальмологічною спеціалізованою МСЕК Волинського обласного бюро МСЕК, ОСОБА_1 встановлена друга (по зору) група інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання. Термін встановлення інвалідності - довічно.

21.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви від 21.09.2022 та наданих документів ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності з 07.09.2022.

24.08.2023 до ГУ ПФУ в Донецькій області від ГУ ПФУ у Волинській області надійшла виписка з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №342023 від 26.06.2023, яка видана фтизіо-офтальмологічною спеціалізованою МСЕК Волинського обласного бюро МСЕК, де ОСОБА_1 встановлена друга (по зору) група інвалідності, причина інвалідності - ушкодження здоров`я, які отримані від вибухонебезпечних предметів. Термін встановлення інвалідності - довічно.

На підставі вказаної довідки ГУ ПФУ в Донецькій області було проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 07.09.2022 (з моменту призначення пенсії) та встановлено підвищення, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», цільову грошову допомогу на прожиття відповідно до Закону України від 16.03.2004 №1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» та щомісячну державну адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій».

Однак, з 01.01.2024 ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії без попередньо встановлених доплат, у зв`язку з чим розмір пенсії зменшився та з 01.01.2024 становить 2093,00 грн. Дана обставина підтверджується рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.12.2023 №050130001957.

Листом від 25.01.2024 №0500-0202-8/8139 ГУ ПФУ в Донецькій області, з посиланням на пункт 19-3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» повідомила представника позивача, що причиною припинення ОСОБА_1 виплати пенсії в попередньому розміру стало те, що у виписці з акту огляду медико-соціальної експертної комісії є ушкодження здоров`я, які отримані від вибухонебезпечних предметів, разом з тим, відсутня інформація, що таке ушкодження одержане від вибухонебезпечних предметів на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У випадку надання позивачем рішення міжвідомчої комісії розмір пенсії ОСОБА_2 буде переглянуто у відповідності до норм діючого законодавства.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від. них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Даний Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

- пенсія за віком;

- пенсія по інвалідності;

- пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (стаття 30 Закону №1058-IV).

Статтею 31 Закону №1058-ІV передбачено, що залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Так, ОСОБА_1 у травні 2022 року, перебуваючи у м. Авдіївка, під час артилерійських обстрілів зі сторони держави агресора рф, в ході детонації снаряду отримала тілесні ушкодження, у зв`язку з чим їй було встановлено другу (по зору) групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання. Дана обставина підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №047311 від 07.09.2022.

В подальшому з 07.09.2022 ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності відповідно до статті 30 Закону №1058-IV. Розмір пенсії з 07.09.2022 склав 2027,00 грн, а з 01.12.2022 - 2093,00 грн.

26.06.2023 Фтизіо-офтальмологічною спеціалізованою МСЕК Волинського обласного бюро МСЕК позивачу було видано довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №342033, згідно якої їй встановлено П групу (по зору) інвалідності із зазначенням обґрунтування причин інвалідності: Ушкодження здоров`я, які отримані від вибухонебезпечних предметів».

Дану довідку було подано до пенсійного органу, у зв`язку з чим, позивачу було проведено перерахунок пенсії з 07.09.2022 та встановлено підвищення, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», цільову грошову допомогу на прожиття відповідно до Закону України від 16.03.2004 №1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» та щомісячну державну адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій». Розмір пенсії з 07.09.2022 склав 10641,75 грн, а з 01.12.2022 - 10988,25 грн.

З рішення від 01.09.2023 №050130001957 вбачається, що перерахунок пенсії позивачу було здійснено саме v зв`язку зі зміною групи інвалідності, «група інвалідності, причина» - друга група, поранення, каліцтво одержане від вибухонебезпечних предметів, при цьому встановлено позивачу особливий статус - інвалід, прирівняний до інваліда війни.

У той же час, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2000 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком визначений пунктом 2.1 Порядок №22-1.

У свою чергу, до заяви про призначення пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (пункт 2.2 Порядку №22-1.

Пунктами 4.2 та 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд звертає увагу, що жодних зауважень до поданих позивачем документів, у відповідача не виникало ні під час звернення з заявою про першочергове призначення пенсії по інвалідності (21.09.2022), ні під час подання відповідачу позивачем додаткових документів у зв`язку з зміною причини інвалідності (серпень 2023 року).

У той же час, як вбачається з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.12.2023 №050130001957, підставою для перерахунку пенсії позивача вказано - зміна причини інвалідності.

Однак, звертаємо увагу, що після встановлення ОСОБА_1 другої (по зору) групи інвалідності внаслідок ушкодження здоров`я, які отримані від вибухонебезпечних предметів (26.06.2023), жодних змін щодо причин інвалідності ОСОБА_1 внесено не було.

Більше того, в оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ :в Донецькій області від 14.12.2023 №050130001957 у графі «група інвалідності, причина» вказано - «друга група, загальне захворювання». У той же час, у графі «серія та номер МСЕК» міститься посилання на довідку серії 12 ААГ №342033, тобто на довідку, у якій причиною інвалідності ОСОБА_1 вказано «ушкодження здоров`я, які отримані від вибухонебезпечних предметів», а не «загальне захворювання».

Відтак, відповідач безпідставно з власної ініціативи здійснив перерахунок пенсії позивачу, оскільки жодних причин зміни інвалідності ОСОБА_1 після 26.06.2023 не відбувалося. Більше того, відповідач умисно в оскаржуваному рішенні посилається на неіснуючі документи, з метою виправдання своїх протиправних дій, оскільки в пенсійній справі ОСОБА_1 відсутня довідка МСЕК серії 12 ААГ №342033, у якій вказана причина інвалідності позивача - «Загальне захворювання». У довідці МСЕК серії 12 ААГ №342033 причиною інвалідності ОСОБА_1 вказано саме «ушкодження здоров`я, які отримані від вибухонебезпечних предметів».

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача у листі від 25.01.2024 №0500-0202-8/8139 на пункт 19-3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» та твердження про необхідність надання позивачем рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з огляду на наступне.

Так, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» дійсно містить пункт 19-3 у якому вказано, що причинний зв`язок інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, одержаними особами, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборот, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, встановлюється на підставі рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Так, 05.05.2023 Уряд постановою №452 ухвалив зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 та від 25.04.2018 № 306, якими врегульовано процедуру встановлення МСЕКами цивільному населенню, яке з 24 лютого 2022 року перебуває або перебувало на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, причинного зв`язку інвалідності із проведенням зазначених заходів, та врегульовано процедуру прийняття Мінветеранів рішення про встановлення факту одержання вищевказаними особами ушкодження здоров`я від боєприпасів на території проведення зазначених заходів.

Разом з тим, Положення про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджене Наказом Міністерства у справах ветеранів України від 03.08.2023 № 184 набрало чинності лише 02.11.2023.

Проте, довідка про зміну причини інвалідності надійшла до пенсійного органу видана 24.08.2023, тобто, на момент подання позивачем довідки МСЕК серії 12 ААГ №342033 дане Положення не діяло, а тому й відповідачем при поданні ОСОБА_1 даної довідки та призначенні доплат жодних рішень міжвідомчої комісії не вимагалося.

Таким чином, ГУ ПФУ в Донецькій області після набрання 02.11.2023 вказаним Положенням чинності, протиправно прийняло рішення від 14.12.2023 №050130001957 та припинило позивачу виплату попередньо встановлених доплат, вимагаючи надання рішення мЬісвідотчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Положення про яку, станом на момент подання довідки для проведення перерахунку пенсії позивача (24.08.2023) ще не набрало чинності.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.

Так, надаючи тлумачення ст. 58 Конституції України у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (упьтраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший і другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення).

Водночас Конституційний Суд України звернув увагу на те, що ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачає винятки із конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 05 квітня 2001 року № З-рп/2001).

Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині третій статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.

Таким чином, надання нормативно-правовому акту ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи.

Відтак, з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, вважаємо протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу попередньо встановлених доплат, у зв`язку з набранням 02.11.2023 чинності Положенням про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Більше того, звертаємо увагу, що встановлення медико-соціальною експертною комісією причин інвалідності «ушкодження здоров`я, які отримані від вибухонебезпечних предметів» здійснюється на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою поранення чи інших ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів.

У Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12022030580001664) чітко зазначено, що ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , під час артилерійських обстрілів зі сторони держави агресора рф, в ході детонації снаряду отримала тілесні ушкодження.

Відтак, медико-соціальною експертною комісією було зроблено висновок про причинний зв`язок інвалідності ОСОБА_1 саме з вибухонебезпечними предметами на підставі Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься опис про особу, яка отримала ушкодження здоров`я, про характер та обставини отриманих ушкоджень, а також про місце де вона їх отримала.

Тобто, в даному випадку, не виникає жодних сумнівів у тому, що ОСОБА_1 отримала ушкодження від вибухонебезпечних предметів на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військового агресією рф проти України.

До слова зауважуємо, що Авдіївка перебуває на передовій війни на сході України як одного з етапів російсько-української війни ще з 2014 року. Коли Російська Федерація офіційно почала вторгнення в Україну (24.02.2022), Авдіївка була однією з її головних цілей, перебуваючи під постійними обстрілами рф, залишаючись без води і електрики.

3 урахуванням викладеного, оскільки відповідачем було протиправно зменшено розмір пенси ОСОБА_1 шляхом припинення виплати попередньо встановлених доплат, вважаємо, що існують підстави для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.12.2023 №050130001957 та зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності шляхом нарахування та виплати підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до Закону України від 16.03.2004 №1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» та щомісячної державної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій».

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у розмірі 4000,00 грн.

Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 19.01.2024 №19-01/01, акту приймання-передачі наданих послуг від 19.02.2024 №19/02 згідно вказаного договору, позивачу надана правова допомога адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп», яка відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг складається з: складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.12.2023 №050130001957 та зобов`язання вчинити дії (8 год) - 4000,00 грн.

Представник відповідача не погодився із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу, вважає, що вартість послуг на правничу допомогу є неспівмірною, а сума витрат є необґрунтованою.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування суд, з урахуванням вимог заперечення на клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення та складання та формування позовної заяви є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 У справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, при розгляді заперечень відповідача встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Враховуючи незначну складність справи та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі до 3000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 6, 72-77, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.12.2023 №050130001957.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності шляхом нарахування та виплати підвищення до пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до Закону України від 16.03.2004 №1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» та щомісячної державної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» з 01.01.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 13486010).

Суддя Ф.А. Волдінер