Постановление суда № 119422182, 30.05.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 757/10908/24-ц

Провадження №: 2/752/4894/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30.05.2024 Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «ОТП Банк»

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення пені, відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - відповідач), адреса: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо невидачі коштів у розмірі 84 101,00 грн, що знаходяться на рахунку ОСОБА_1 представнику за нотаріально посвідченою довіреністю;

- зобов`язати Акціонерне товариство «ОТП Банк» видати кошти у розмірі 84 101,00 грн, що знаходяться на рахунку ОСОБА_1 представнику за нотаріально посвідченою довіреністю;

- стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 пеню відповідно Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 73 167,87 грн;

- стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Підставами позову вказується порушення прав позивача внаслідок відмови у видачі коштів її представнику.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів переданий за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 травня 2024 року для розгляду цивільної справи № 757/10908/24 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, слід зазначити наступне.

Так, згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.

Позивач при зверненні з позовними вимогами до суду посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Слід звернути увагу, що спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 19 червня 2018 року у справі №761/24672/15-ц.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач у тому числі просить стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.

Наведене в сукупності свідчить, що споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, відповідно, в даному випадку позивач не звільнена від сплати судового збору у відповідності до положень статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за звернення до суду з позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди.

Згідно частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Таким чином, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Аналізуючи вищевикладене слід дійти висновку, що за звернення до суду з позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір.

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Частиною першою статті четвертої Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028,00 грн.

У відповідності до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви про відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ставка судового збору за звернення до суду з вказаною позовною вимогою становить 3 028,00 грн.

Слід також зазначити реквізити, на які має бути сплачений судовий збір за подання до суду цієї заяви: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, тобто, за реквізитами Голосіївського районного суду міста Києва.

Абзацом 1 частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини другої цієї ж статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн або документи, що підтверджують факт звільнення позивача від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків у визначений цією ухвалою строк. Позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 261 Цивільного процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя А.О. Митрофанова