Постановление суда № 119399205, 30.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 травня 2024 р.Справа №160/13975/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу.

Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що остання подана без додержання вимог, встановлених статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, до заяви про забезпечення не додано квитанцію про сплату судового збору та не наведено обставин на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Л.Є. Букіна