Постановление суда № 119354313, 29.05.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8537/24

Провадження №: 6/755/772/24

У Х В А Л А

про передачу заяви за підсудністю

"29" травня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каспсіс Лігал», про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каспсіс Лігал», про заміну сторони виконавчого провадження, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно з заявленими вимогами заявник просить суд: замінити вибулого стягувача: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (код ЄДРПОУ: 43577608, місце знаходження: вул. Харківське Шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, місто Київ, 02121) у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 23793 вчиненого 12.02.2021 року приватним нотаріусом, яким є ОСОБА_2 про стягнення боргу з боржника яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом поданої заяви убачається, що остання подана у порядку виконання виконавчого напису нотаріуса до місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства, за місцезнаходженням приватного виконавця.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

З наведеного убачається, що заявником ототожнено значення місця виконання рішення з місцем знаходженням державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, однак місцем виконання відповідного рішення: судового або несудового органу є місце вчинення виконавчих дій.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.10.2020 у справі №263/14171/19.

Як убачається зі змісту заяви, на примусовому виконанні приватного виконавця Малкової М.В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості, яке відкрито 24.02.2021 на підставі виконавчого напису нотаріуса №23793, вчиненого приватним нотаріусом Гораєм О.С. від 12.02.2021.

Так, дійсно, офіс приватного виконавця, на виконанні якого знаходиться виконавчий напис нотаріуса, знаходиться на території Дніпровського району м. Києва, що з-поміж іншого, не вказує на підсудність справи Дніпровському районному суду м. Києва. Разом з тим, в заяві зазначено зареєстроване місце проживання боржника - АДРЕСА_1 .

Даних про місцезнаходження майна боржника та отримання ним доходу в Дніпровському районі міста Києва матеріали заяви не містять.

У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Ураховуючи наведене, зважаючи на правові висновки, викладені у постанові Верховного суду 29.10.2020 у справі № 263/14171/19, невірне тлумачення заявником статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду даної заяви Дніпровським районним судом м. Києва та необхідності передачі заяви - за підсудністю, за місцем проживання (перебування) боржника до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 23, 31, 32, 353-355, 446 ЦПК України, ст.ст. 124, 125 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каспсіс Лігал», про заміну сторони виконавчого провадження - передати за підсудністю на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (Коробова, 6, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: