Решение № 119310337, 24.05.2024, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/704/24

Провадження №2/713/228/24

РІШЕННЯ

іменем України

24.05.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судового засідання Троценко Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Юрчук Світлана Василівна, до ОСОБА_2 , де третьою особою є Орган опіки та піклування Кутської селищної ради, Косівського району Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Юрчук С.В., звернулась в суд із позовною заявою про позбавлення батьківських прав до відповідачки ОСОБА_2 , де третьою особою є Орган опіки та піклування Кутської селищної ради.

Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

01 вересня 2007 року між батьками було зареєстровано шлюб у виконкомі Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №36. Спільне життя між батьками не склалося, в зв`язку з чим рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 липня 2011 року шлюб розірвано. Матір ще задовго від розірвання шлюбу виїхала за кордон, а вона залишилась з батьком. ОСОБА_2 практично з нею не спілкується, матеріальної допомоги не надає, в Італії має другу сім`ю. З 2011 року не піклується про неї, не цікавиться успіхами, планами на майбутнє, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання.

Зазначила, що знаходиться на повному матеріальному утриманні батька, яким вирішуються всі питання щодо її виховання та матеріального забезпечення.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явились. До початку розгляду справи представник позивачки ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивачки, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає.

В судове засідання представник третьої особи органу опіки та піклування Кутської селищної ради, Косівського району Івано-Франківської області не з`явився, скерував до суду висновок №8, який затверджений рішенням виконавчого комітету Кутської селищної ради від 30 квітня 2024 року та заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 12.05.2008 року.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 липня 2011 року, шлюб, зареєстрований 01 вересня 2007 року у виконкомі Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №36 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується копією рішення.

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Кутської селищної ради №10/14-16/24 від 25.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 разом з дочкою ОСОБА_1 .

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Кутської селищної ради №8/02-15/24 від 26.01.2024 року вбачається, що комісією встановлено, що стосунки у дитини з батьком доброзичливі та дружні, батько відповідально виконує свої обов`язки щодо виховання та утримання неповнолітньої дитини. Мати дочки ОСОБА_2 тривалий час проживає за кордоном.

З довідки Чернівецького фахового коледжу Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» №12/24 від 24.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , є студенткою денної форми навчання першого курсу Чернівецького фахового коледжу Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія». Навчається за спеціальністю 081 «Право» на контрактній основі (стипендію не отримує). Термін навчання з вересня 2023 року по липень 2026 року.

З характеристики Берегометської гімназії вбачається, що за час навчання ОСОБА_5 зарекомендувала себе як відповідальна, старанна, дисциплінована, уважна учениця. Батько ОСОБА_6 приділяв належну увагу вихованню дочки, брав активну участь у житті гімназії, допомагав у організації позакласних заходів, систематично відвідував батьківські збори, цікавився життям дитини, забезпечував високий рівень навчання дитини.

Довідка КНП «Кутська сільська лікарня» від 20.02.2024 року вбачається, що вона зареєстрована у педіатра в КНП «Кутська міська лікарня» і зверталась по медичну допомогу разом з батьком ОСОБА_4 .

З характеристики Берегометської селищної ради №26 від 05 березня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 . Знаходиться за межами України.

Висновок органу опіки та піклування Кутської селищної ради №8, який затверджений рішенням виконавчого комітету Кутської селищної ради від 30 квітня 2024 року «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 » з даних якого вбачається, що орган опіки та піклування Кутської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу..

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст.164 ч.1 п.2, ч.2, ч.3, ч.6 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Згідно зі ст.165 цього ж Кодексу, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.12 ч.1,ч.4, ч.6 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Верховний Суд у постанові від 06.05.2020 у справі №753/2025/19 дійшов наступного висновку: «Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини».

Відтак, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Аналізуючи вимоги та положення вищезазначеного законодавства, а також враховуючи, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд визнає, що при вирішенні питань, які стосуються дитини, в тому числі і щодо позбавлення батьківських прав її батьків, в першу чергу мають бути враховані інтереси дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 у повному обсязі не виконує батьківські обов`язки по відношенню до своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , не займається її вихованням, не відвідує, не піклується про її здоров`я, фізичний та моральний розвиток, про створення належних умов для її проживання та виховання, не утримує матеріально, такими своїми діями фактично ухиляється від виконання своїх обов`язків як матері, свідомо нехтує ними, позов визнала, чим фактично погодилась на позбавлення її батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , а тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованими, вмотивованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.166 ч.2, ч.3 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.166 ч.3 СК України особа, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 добровільно регулярну допомогу на утримання неповнолітньої дитини не надає, є працездатною.

Згідно ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом положень ст.180 СК України обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття покладається на батьків. Згідно з «Конвенцією про права дитини», «Декларацією прав дитини» батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Відповідно до ст.3 ч.1 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.7 ч.7, ч.8 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст.182 ч.1, ч.2 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1). стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2). стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3). Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1). наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2). Доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4). Інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1, 2 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ст.191 ч.1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі викладених обставин, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.182 СК України, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_2 , як матір зобов`язана сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% (п`ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 80 ч.3 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Відповідно до ст.176 ч.1 п.3ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 гривень та стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211,20 гривень в дохід держави.

На підставі ст.ст. 141, 182, ч.1, 2 ст.184, 150, 164, 165, 166, СК України, керуючись ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% (п`ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (Одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211 (Одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Кутської селищної ради, Косівського району Івано-Франківської області, місцезнаходження юридичної особи смт.Кути Вічевий Майдан, 9, Косівського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04354249.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Допустити негайне виконання стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Суддя Іван КИБИЧ