Решение № 119302273, 27.05.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2203/24

27 травня 2024 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком Валентином Юрійовичем від 04.04.2024 ВП №74229509 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що спірна постанова головного державного виконавця від 04.04.2024 у виконавчому провадженні №74229509 про накладення штрафу є незаконною та прийнята всупереч положенням статті 75 Закону №1404-VIII оскільки рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 виконано у повному обсязі.

Зазначає, що обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судовогорішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду здійснено перерахунок сум індексації та здійснено їх нарахування, за результатами чого виготовлено розрахунок нарахування сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 07.10.2016 із зазначенням у ній розміру суми, про що було повідомлено самого позивача листом від 16.02.2024 за №576.

Таким чином, очевидним є факт, що Військовою частиною НОМЕР_1 добровільно та до відкриття виконавчого провадження виконано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №140/4917/22 в частині нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.09.2015 по 07.10.2016.

При цьому виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.09.2015 по 07.10.2016 не являється можливим, оскільки нарахована сума становить 0 (нуль) гривень 0 (нуль) копійок.

Більше того, листом від 27.02.2024 за №709 військова частина повідомила Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про добровільне виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №140/4917/22 і клопотала про закінчення виконавчого провадження №74229509 від 21.02.2024.

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 30.04.2024 та зобов`язано відповідача у цей же строк до 30.04.2024 надати суду усі матеріали, що стосуються предмета позову, у тому числі матеріали виконавчого провадження №74229509.

У встановлений судом строк відзиву та витребуваних ухвалою суду від 22.04.2024 документів відповідачем подано не було.

Ухвалою суду від 22.05.2024 витребувано у Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали виконавчого провадження №74229509.

На викоанання вимог ухвали суду від 22.05.2024 до суду 24.05.2024 відповідач надіслав копії матеріалів виконавчого провадження №74229509.

Своїм правом Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не скористався та відзиву на позов не подав.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, встановив таке.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №140/4917/22 за позовом в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення, викладене постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 в іншій редакції, зокрема зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 07.10.2016р.

12.02.2024 Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у у частині "Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 07.10.2016р."

16.02.2024 ОСОБА_1 подав до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про примусове виконання судового рішення за нормами Закону України "Про виконавче провадження".

21.02.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком Валентином Юрійовичем розглянувши подану заяву про примусове виконання викоанвчого листа №140/4917/22, виданого 12.02.2024 Волинським окружним адміністративним судом винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74229509 в частині "Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 07.10.2016р."

Того дня 21.02.2024 копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №74229509 направлено сторонам для відома і виконання.

27.02.2024 Військова частина НОМЕР_1 направила Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листа за №709, в якому повідомила, що згідно розрахунку сум індексації грошового забезпечення від 15.02.2024 №298 ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 07.10.2016 відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 нарахована сума індексації складає 0,00 грн.

Отже дане рішення суду виконане відповідачем до відкриття виконавчого провадження у добровільному порядку та в повному обсязі.

Також на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №140/4917/22 командиром Військової частини НОМЕР_1 надіслано розрахунок від 15.02.2024 вих. №298 позивачу та Волинському окружному адміністративному суду.

15.03.2024 ОСОБА_1 повторно подав до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про невиконання судового рішення.

04.04.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком Валентином Юрійовичем при примусовому виконанні викоанвчого листа №140/4917/22, виданого 12.02.2024 Волинським окружним адміністративним судом зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 07.10.2016р. винесено постанову про накладення штрафу на боржника Військову частину НОМЕР_1 у розмірі 5100,00 грн, оскільки рішення суду не виконано фактично, індексація нарахована в розмірі 0,00 не відповідає фактичним вимогам.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Основного Закону судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закон №1404-VIII).

Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій частина восьма статті 19 цього ж Закону).

Предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури виконання судового рішення, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання у встановлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.

Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Перевіряючи матеріали справи щодо наявності підстав для відповідальності позивача як боржника у виконавчому провадженні №74229509, суд встановив, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №140/4917/22 Військовою частиною НОМЕР_1 проведено розрахунок від 15.02.2024 вих. №298 сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 07.10.2016, який склав 0,00 грн.

Позивач вважає, що Військовою частиною НОМЕР_1 добровільно та до відкриття виконавчого провадження виконано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №140/4917/22 в частині нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.09.2015 по 07.10.2016.

При цьому виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.09.2015 по 07.10.2016 не являється можливим, оскільки нарахована сума становить 0 (нуль) гривень 0 (нуль) копійок.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача, так як судовим рішенням чітко визначено - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 07.10.2016р.

Тобто рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №140/4917/22 в частині нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.09.2015 по 07.10.2016 не виконано.

Також судом не встановлено наявність у позивача Військової частини НОМЕР_1 поважних причин для невиконання судового рішення.

Враховуючи наведені вище обставини, оскаржувану постанову від 04.04.2024 про накладення штрафу державним виконавцем було винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з метою недопущення порушень положень Закону №1404-VIII".

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 27 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 76019, код ЄДРПОУ: 43316386).

Головуючий суддяМартиць О.І.