Решение № 119284102, 10.05.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1407/24

н/п 2/953/1768/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуба Г.А.

за участю секретаря - Черниш О.М.,

представника позивача - Столітнього М.М. ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові в режимі відео конференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2024 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_3 в якій представник позивача, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 31160, 00 грн., інфляційні витрати - 8132, 76 грн., 3 % річних - 1884, 97 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 10000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.10.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_3 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4875993 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 9500 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (04.11.2021). Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4. Кредитного договору). ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 9500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Контрактовий дім». Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. 04.11.2021 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. П. 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 17.01.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» , як фактором, було укладено Договір факторингу № 17.01/23Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту irma.mixa@gmail.com, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 9500 грн. - тіло кредиту та 21660 грн. - нараховані проценти, всього - 31160, 00 грн. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого фндексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Таким чином, відповідачу нараховано інфляційні витрати у розмірі 8132, 76 грн., та 3% річних у розмірі 1884, 97 грн. В зв`язку з розглядом даної справи в суді Позивач поніс наступні витрати: сплачений судовий збір 2422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

23.02.2024 вказана справа надійшла до суду, та розподілена судді Зубу Г.А.

26.02.2024 судом здійснено електронний запит з Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 26.02.2024.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 05.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

20.03.2024 до суду від представника відповідача - адвоката Хоміча А.А., надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просить в задоволені позову відмовити посилаючись на те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», однак позивачем не надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачці по вищевказаному кредитному договору були перераховані грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем. Зазначає, що позивачем не враховано п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, та необгрунтовано здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних. Вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, та орієнтований розрахунок витрат на правову допомогу відповідача складає 3 350 грн.

20.03.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої представник просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 31160, 00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 10000, 00 грн.

20.03.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначає, що 05.10.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_3 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4875993 про надання споживчого кредиту. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму. Зазначає, що оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківською установою, то позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Тобто, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначає, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору, а тому нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Крім того, представник зазначає, що ним документально доведено, які понесено витрати на правову допомогу, а тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

20.03.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про витребування доказів, в якій представник просить витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки карти НОМЕР_1 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 05.10.2021 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", у сумі 9500 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).

25.03.2024 від представника відповідача - адвоката Хоміча А.А., надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник зазначає, що в позовній заяві позивачем зазначено - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 9500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 (довідка ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів додається). Далі в позові зазначено, що оригінал довідки (додаток №20 до позову) знаходяться у позивача. Однак до відповіді на відзив позивачем додається перша сторінка адвокатського запиту (з незаконним розголошенням повної персональної інформації відповідача третій особі), в якому запитується інформація необхідна для доказування факту отримання кредитних коштів у цивільній справі. Отже у відповіді на відзив позивач фактично визнає відсутність (неподання разом з позовом доказів) документів на підтвердження виконання зобов`язань з боку позивача щодо видачі кредитних коштів. Довідка ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», яку додано до позову не підтверджує, а лише повідомляє про успішність операцій (яких операцій незрозуміло, «з передачі даних», «з авторизації», «з прийняття інформації про скасовані транзакції» тощо?), та приведено що який ся список транзакцій перебуває в статусі «Принят». Також до позову надається договір між ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», в якому зазначається (п. 5.4.), що факт надання послуг підтверджується Актом про надані послуги, а не довідкою. Отже надані до позовної заяви докази видачі кредитних коштів є нікчемними, а тим більш не мають ні чого спільного з первинною бухгалтерською документацією. Зазначає, що у справі, яка переглядається, строк виконання зобов`язання у повному обсязі настав 24.10.2021. Договір не було пролонговано. Таким чином, вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами в сумі 45 600 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає. Вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.04.2024 витребувано у АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д: інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , та підтвердження факту зарахування коштів 05.10.2021 на вказану банківську картку у сумі 9500 грн. від ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230).

26.04.2024 на виконання ухвали суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформаційна довідка.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та доводи, викладені у відповіді на відзив, просив стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 31160, 00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 10000, 00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, підтримавши доводи викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Судом встановлено, що 05.10.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_3 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4875993 про надання споживчого кредиту. (а.с.21-30).

Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 9500 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту 04.11.2021. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4. Кредитного договору).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Відповідач зайшов на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, де він мав змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.

Потім для безпосереднього оформлення кредиту Відповідач в ІТС обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Після прийняття ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позитивного рішення щодо надання кредиту Відповідачу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зробив йому пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими Відповідач ознайомився до моменту укладання. Після прийняття Відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М200111», після чого Відповідач отримав кредит в сумі 9500 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 .( а.с. 30).

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

За ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Так, на підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», Позивачем надано договір, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 ЗУ "Про електронну комерцію").

Договір № 4875993 про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 9500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача НОМЕР_1 .( а.с. 87).

26.04.2024 до суду надійшов лист з АТ КБ «Приватбанк», в якому уповноваженою особою АТ КБ «Приватбанк» повідомлено суду, що на ім`я ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_4 , на яку 05.10.2021 здійснено переказ коштів на суму 9500, 00 грн. (т. 2 а.с. 60).

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Відповідно до п. 4.3.1 Договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Згідно п. 4.3.2. Договору, споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору.

Станом на 04.11.2021 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

Підпунктом 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором, 17.01.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» , як фактором, було укладено Договір факторингу № 17.01/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_5 від 21.01.2022 (додається), видане Національним банком України.

У витягу з реєстру боржників (Додаток № 1 до Договору) від 17.01.2023, боржником зазначено ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер кредитного договору № 4875993, сума заборгованості за основною сумою договору 9500, 00 грн., сума заборгованості за відсотками 21660, 00 грн. (а.с. 32).

Таким чином, до ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 17.01/23-Ф перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі 31160, 00 грн.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту irma.mixa@gmail.com, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення (54).

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будьякій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційнотелекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст.526,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України- договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за основною сумою договору у розмірі 9500, 00 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 21660, 00 грн., є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 10000, 00 гривень. В обґрунтування якої додано договір про надання правової допомоги № 10/07-2023, укладеному між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М., платіжною інструкцією № 3487 від 13.02.2024, звітом про надання правової допомоги, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Столітнього М.М ..

Суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Надані документи відповідно до положень ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 4000,00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром, враховуючи складність вказаної справи, та те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому в іншій частині вказаної вимоги слід відмовити.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про те, що грошові кошти в розмірі 9500, 00 грн. ОСОБА_3 перераховані не були, оскільки вони спростовуються доказами, які суд вважає належними та допустимими, зокрема довідкою з АТ КБ «Приватбанк», в якому уповноваженою особою АТ КБ «Приватбанк» повідомлено суду, що на ім`я ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_4 , на яку 05.10.2021 здійснено переказ коштів на суму 9500, 00 грн. (т. 2 а.с. 60).

Щодо доводів представника відповідача про те, що строк виконання зобов`язання у повному обсязі настав 24.10.2021, Договір не було пролонговано, тобто вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами є безпідставною та задоволенню не підлягає, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що станом на 04.11.2021 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, в межах яких були нараховані відсотки.

При цьому, відповідачка погодилась з умовами Договору № 4875993 про надання фінансового кредиту, підписавши його за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст.141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягує з відповідачки на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2422, 40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 530, 625, 629, 1050 ЦК України, ст.ст. 10-13,76-81,89,133,137,141,264-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінтраст Україна заборгованість за договором № 4875993 від 05.10.2021 у розмірі 31160 (тридцять одна тисяча сто шістдесят) грн., 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн., 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2;

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 24.05.2024.

Суддя - Г.А. Зуб