Постановление суда № 119264259, 24.05.2024, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/944/24

Провадження № 1-кс/541/584/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 рокум. Миргород

Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді клопотання заступника начальника СВ Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170550001373 від 24.11.2023 року щодо підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лохвиця Полтавської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працює, не одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 321 КК України, -

Встановив:

24 травня 2024 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшло клопотання заступника начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , посилаючись на те, що термін дії запобіжного заходу закінчується 26.05.2024р., досудове розслідування не завершено, ризики які існували на час обрання запобіжного заходу продовжують існувати.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити та продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки досудове розслідування кримінального провадження не завершено, а ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.

Захисник вважала, що ризики, зазначені прокурором, не доведені, є припущенням, Зазначила, що підозрюваний є особою з інвалідністю, має інсулінову залежність. Просила застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав думку захисника.

Вислухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, перевіривши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання з наступних підстав.

З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170550001373 від 24.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 321 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , не маючи офіційного джерела доходу, необхідного для задоволення своїх життєвих потреб, тобто будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем, вирішив його покращити шляхом вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення, а саме незаконного збуту наркотичного засобу наркомісткого препарату «Метадон-ЗН», а також сильнодіючого лікарського засобу «Димедрол». Таким чином, на початку березня 2024 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 у невстановленому в ході досудового розслідування місці незаконно придбав з метою подальшого збуту наркомісткий лікарський засіб «Метадон-ЗН» у формі пігулок, а також сильнодіючий лікарський засіб «Димедрол», що упаковані в блістери, та в подальшому незаконно перевіз їх за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де почав незаконно зберігати у кімнаті будинку, маючи намір їх збувати.

З метою реалізації свого кримінально-протиправного умислу ОСОБА_7 , взявши з дому за вищевказаною адресою одну таблетку лікарського наркомісткого препарату «Метадон-ЗН» та одну таблетку сильнодіючого лікарського засобу «Димедрол», домовився про їх збут ОСОБА_8 (анкетні дані особи змінено) в АДРЕСА_2 .

В подальшому, 08.03.2024 близько 14 год 20 хв, ОСОБА_5 , попередньо зустрівшись в обумовленому місці з ОСОБА_8 (анкетні дані особи змінено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно збув останньому за грошові кошти у сумі 600 (шістсот) гривень:таблетку, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/117-23/4403-НЗПРАП від 13.03.2024 містить метадон, який є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, масою 0,248г.; таблетку, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/117-23/4402-НЗПРАП від 13.03.2024 містить сильнодіючий лікарський засіб за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами димедрол, масою 0,04952г.

Своїми умисними та протиправними діями, що виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім того, своїми умисними та протиправними діями, що виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючих лікарських засобів, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України.

Продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, 28 березня 2024 року, близько 11 год 30 хв, діючи повторно, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим та фактично проживаючим за адресою: АДРЕСА_3 , отримав від останнього по АДРЕСА_2 з метою подальшого збуту одну таблетку наркомісткого препарату «Метадон-ЗН», яку почав незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.

При цьому, ОСОБА_5 , з метою реалізації злочинного умислу, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , попередньо домовившись про зустріч з ОСОБА_8 (анкетні дані особи змінено), того ж дня близько 12 год 00 хв в АДРЕСА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно збув останньому за грошові кошти у сумі 500 (п`ятсот) гривень одну таблетку наркотичного засобу наркомісткого препарату «Метадон-ЗН».

Своїми умисними та протиправними діями, що виразилися у незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, що є кваліфікуючими ознаками скоєного, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

28.03.2024р. о 12 год. 15 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

28.03.2024р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 321 КК України.

Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30.03.2024. до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів з 12 год. 15 хв. 28 березня 2024 року до 12 год. 15 хв. 26 травня 2024 року. Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2024 року ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2024 року щодо ОСОБА_11 залишено без змін.

Постановою керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області від 22 травня 2024р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023170550001373 від 24.11.2023р. до 3 (трьох) місяців, а саме, до 28 червня 2024 року.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 321 КК України, та обґрунтованість підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом оперуповноваженого ВКП Миргородського РВП в Полтавській області про виявлення факту вчинення кримінального правопорушення від 24.11.2023; протоколами допиту свідка ОСОБА_12 від 04.12.2024; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 04.12.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; протоколами оперативної закупівлі від 08.03.2024 та 28.03.2024; протоколом про результати НС(Р)Д; висновками експертиз №СЕ-19/117-23/4403-НЗПРАП від 13.03.2024 та №СЕ-19/117-23/4402-НЗПРАП від 13.03.2024; протоколом затримання особи ( ОСОБА_7 ) за підозрою у вчиненні злочину від 28.03.2024; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 28.03.2024; іншими доказами в їх сукупності.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч.3 ст.199 КПК України).

Досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, так як необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема залишається не вирішеним питання щодо остаточної кваліфікації діянь кожного з підозрюваних, наявності співучасті в їх діях, можливості та необхідності виділення матеріалів в окрема провадження. При цьому, відносно підозрюваного

ОСОБА_9 необхідно провести судово-психіатричну експертизу, адже існують об`єктивні підстави визначення його осудності, зважаючи на поведінку. Також, лишається не знятим гриф обмеження доступу з матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема рішень слідчого судді Полтавського апеляційного суду, яким надано дозвіл на їх проведення відносно підозрюваних, не надання доступу до таких матеріалів в подальшому може призвести до визнання їх недопустимими на етапі судового розгляду, адже згідно ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Проведення вказаних дій потребує додаткового процесуального строку.

Стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 год. 15 хв. 26 травня 2024 року.

Звертаючись з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий посилається на наявність ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне провадження, що для запобігання вказаним ризикам, застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім.

Слідчий суддя приймає до уваги наявність обставин, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні, в тому числі кількох тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, не має офіційного місця роботи, не одружений, не працевлаштований та не має постійних джерел для існування, тому відчуваючи незворотність покарання у разі визнання його вини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні та осіб, яким здійснював збут (продаж) психотропних речовин та з якими перебував у безпосередньому візуальному контакту, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність позитивно характеризуючих особу підозрюваного даних, постійного місця проживання, незадовільного стану здоров`я не спростовує висновку суду про неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням особи підозрюваного та встановлених ризиків, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено існування обставин, що є підставою для застосування саме такого виду запобіжного заходу стосовно підозрюваного.

Також суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики не зменшилися, оскільки будь-яких даних на підтвердження цього суду надано не було.

Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_5 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я, під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків, отже необхідно клопотання задовольнити та продовжити термін дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.

Крім того, ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено останньому заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Ураховуючи обставини тяжкого корисливого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, у співставленні з наявністю ряду таких, що не зменшились ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваному застави в раніше визначеному розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Керуючись ст.ст. 176178, 182, 183, 193, 196, 198, 205, 219 КПК України, слідчий суддя -

Ухвалив:

Клопотання заступника начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12023170550001373 від 24.11.2023р., а саме, до 28 червня 2024 року включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Рахунок отримувача НОМЕР_1 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ Код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.

У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого та/або суду за кожним викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

У разі внесення застави визначити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування по кримінальному провадженню за №12023170550001373 від 24.11.2023р., а саме, до 28 червня 2024 року включно.

Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП України в Полтавській області.

Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та слідчому, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, проте відповідно до положень ст. 205 КПК України дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_1