Решение № 119229294, 22.05.2024, Вишгородський районний суд Київської області

22.05.2024 Справа № 363/4864/23

РІШЕННЯ

Іменем України

(додаткове)

22 травня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Рукас О.В.;

за участю секретаря судових засідань Охоти Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Вишгородська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у вищезазначеній цивільній справі. Заява подана представником позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокатом Скрипчуком М.Є.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 363/4864/23 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Вишгородська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням суду від 16.02.2024 року позовні вимоги було задоволено у повному обсязі. Станом на день подання заяви про ухвалення додаткового рішення повний текст рішення суду від 16.02.2024 року стороною позивача не отримано.

Під час ухвалення рішення від 16.02.2024 року судом не вирішено питання про судові витрати, зокрема, сплачений позивачами судовий збір за подання позовної заяви, а також понесені позивачами судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу.

У підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у заяві про ухвалення додаткового рішення зазначається, що між ОСОБА_2 та адвокатом Скрипчуком М.Є. був укладений договір про надання правової допомоги № 1108/23 від 11.08.2023 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання з представництва інтересів та захисту прав ОСОБА_2 під час розгляду у Вишгородському районному суді Київської області справи щодо визнання права власності на спадкове майно, а ОСОБА_2 зобов`язалася прийняти надані послуги та оплатити їх та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за правову допомогу з представництва інтересів в рамках реалізації цього договору ОСОБА_2 зобов`язалася сплатити ОСОБА_1 гонорар, який є фіксованим та складає 15000 гривень 00 копійок.

За результатами надання правничих послуг по даній справі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 15.05.2024 року був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг на суму 15000 грн. 00 коп.

Остаточний розрахунок за надання правничих послуг по договору буде проведений ОСОБА_2 впродовж 30 днів після реєстрації права власності на нерухоме майно, визначене в предметі цього договору за ОСОБА_2 .

Також, між ОСОБА_3 та адвокатом Скрипчуком М.Є. було укладено договір правової допомоги № 1108/23-1 від 11.08.2023 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання з представництва інтересів та захисту прав ОСОБА_3 під час розгляду у Вишгородському районному суді Київської області справи щодо визнання права власності на спадкове майно, а ОСОБА_3 зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за правову допомогу з представництва інтересів в рамках реалізації цього договору ОСОБА_3 зобов`язалася сплатити ОСОБА_1 гонорар, який є фіксованим та складає 15000 гривень 00 копійок.

За результатами надання правничих послуг по даній справі між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 15.05.2024 року був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг на суму 15000 грн. 00 коп.

Остаточний розрахунок за надання правничих послуг по договору буде проведений ОСОБА_3 впродовж 30 днів після реєстрації права власності на нерухоме майно, визначене в предметі цього договору за ОСОБА_3 .

У заяві про ухвалення додаткового рішення представником позивачів зазначається, що заява про ухвалення додаткового рішення шляхом розподілу судових витрат не була подана у строк, передбачений ЦПК України, у зв`язку з тим, що позивачі фактично не були ознайомлені з повним текстом судового рішення, оскільки не отримували його. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не могли підписати акт приймання-передачі наданих послуг, оскільки обидва перебували поза межами Київської області.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 , діючи в інтересах позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , просив вважати строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення поважним та поновити його, а також прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених стороною позивача під час судового розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Лукач О.П.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи суддю ОСОБА_4 вилучено з розподілу у зв`язку з зайнятістю згідно табелю, а головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У Постанові від 18.02.2021 року у справі № 759/9300/13-ц КЦС ВС було зроблено висновок, що положення ст. 270 ЦПК України не встановлюють беззаперечний обов`язок ухвалення додаткового рішення виключно в такому ж складі суду (суддів), що ухвалив рішення, оскільки у цьому разі законодавець використовує формулу «суд, що ухвалив рішення» як суддівська інституція, а не конкретних суддів суду.

У судове засідання позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їх представник адвокат Скрипчук М.Є. не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення. До судового розгляду від представника позивачів адвоката Скрипчука М.Є. надійшла заява, в якій висловлено прохання про проведення розгляду справи за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення. До судового розгляду від Димерської селищної ради Київської області через підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційній системи надійшли заперечення, в яких Димерська селищна рада Київської області просила відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та розглянути справу за відсутності представника відповідача. Подані заперечення були мотивовані тим, що спір в межах даної справи виник не з вини Димерської селищної ради Київської області, стороною позивача своєчасно не було подано доказів на підтвердження понесених судових витрат та їх детального опису, а також введено суд в оману щодо неотримання повного тексту судового рішення від 16.02.2024 року.

Представник третьої особи Вишгородської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. До судового розгляду від Вишгородської державної нотаріальної контори через підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшла заява, в якій висловлено прохання про проведення розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, зважаючи на подані учасниками справи клопотання про проведення розгляду справи за їх відсутності, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд вважає за можливе проводити судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 363/4864/23 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, треті особи: Вишгородська державна нотаріальна контора, про визнання права власності у порядку спадкування.

За результатами розгляду справи у порядку загального позовного провадження 16.02.2024 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким заявлені позовні вимоги було задоволено у повному обсязі. Повний текст рішення суду складено 26.02.2024 року.

Судом встановлено, що у зв`язку з поданням позовної заяви та розглядом справи, позивачами понесені судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. У той же час, питання про розподіл судових витрат у рішенні суду від 16.02.2024 року не вирішувалося. Таким чином, станом на день подання заяви про ухвалення додаткового рішення, питання про розподіл судових витрат досі не розглянуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Таким чином, не вирішення питання про розподіл судових витрат під час винесення остаточного рішення по справі є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що судова практика з приводу застосування положень процесуального законодавства щодо механізму подачі заяви про ухвалення додаткового рішення та ухвалення самого рішення з метою розподілу судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу після вирішення позовних вимог по суті є усталеною.

Так, відповідно до висновків, викладених у постановах ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 17.03.2020 року у справі № 520/8309/18, від 14.01.2019 року у справі № 927/26/18, від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.03.2018 року у справі № 910/9111/17, від 18.01.2023 року у справі № 369/7551/21, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається послідовно у наступні етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами шляхом подачі заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт, виконаних адвокатом, та доказами, що підтверджують здійснення робіт і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; 3) розподіл судових витрат.

Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Тобто, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Крім того, суд звертає увагу, що законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви (а.с. 8) стороною позивача у своїй заяві по суті справи наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які понесені та будуть понесені у зв`язку з розглядом справи. Так, у позовній заяві зазначається, що орієнтовний розрахунок судових витрат складається з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких складає 10% від ціни позову. Докази на підтвердження будуть надані суду в порядку, визначеному ЦПК України, після ухвалення судового рішення.

У той же час, ані в самій позовній заяві, ані в додатках до неї стороною позивача не заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, а до позовної заяви додано лише документальне підтвердження понесення судових витрат у виді сплати судового збору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що разом з поданням позовної заяви стороною позивача було надано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, що були понесені та будуть понесені у зв`язку з розглядом справи, а також надано заяву про те, що докази понесення судових витрат будуть надані після ухвалення рішення по суті справи, тобто, зважаючи на вищевикладені положення процесуального законодавства, у п`ятиденний строк з дня ухвалення остаточного рішення суду.

Під час судового розгляду представником позивачів подавалися заяви (а.с. 154-155, 161-162, 182), в яких, однак, не містилося прохання позивачів щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

16.02.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частину остаточного рішення по справі, яким позовні вимоги позивачів було задоволено у повному обсязі, питання про розподіл судових витрат не вирішено. З матеріалів справи вбачається, що ухвалення рішення суду відбувалося за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження.

Таким чином, до моменту ухвалення остаточного судового рішення стороною позивача так і не було подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Повний текст рішення суду від 16.02.2024 року було складено і проголошено 26.02.2024 року.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 268 ЦПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки ухвалення рішення суду від 16.02.2024 року відбувалося за відсутності учасників справи, то датою ухвалення вказаного рішення є дата складення повного тексту судового рішення, якою є 26.02.2024 року. Саме з цієї дати почав рахуватися 5-денний строк для подання стороною позивача доказів на підтвердження понесених судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до повідомлення сторони позивача щодо подання таких доказів після ухвалення остаточного судового рішення, що було висловлено у позовній заяві.

У той же час, заява про відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, а також докази на їх підтвердження були подані стороною позивача 16.05.2024 року, тобто поза межами процесуальних строків.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Вищезазначена норма процесуального законодавства щодо обов`язковості реєстрації адвокатами електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі діяла і на момент розгляду вищезазначеної цивільної справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

З довідки, сформованої засобами автоматизованої системи документообігу суду (а.с. 198), судом встановлено, що повний текст рішення суду від 16.02.2024 року було доставлено в електронний кабінет представника позивачів 26.02.2024 року о 15 год. 15 хв. 50 сек. Зважаючи на вищевикладені положення процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що повний текст рішення суду від 16.02.2024 року було вручено як позивачам, так і їх представнику.

Вищенаведені обставини спростовують доводи сторони позивача щодо неотримання на момент подання заяви про ухвалення додаткового рішення копії рішення від 16.02.2024 року, у зв`язку з чим заява була подана поза межами процесуальних строків.

Зазначені доводи також спростовуються тим, що 18.03.2024 року представником позивачів подавалася до суду заява про видачу виконавчого документа (а.с. 200-201), в якій представником позивача зазначається про повне задоволення позовних вимог рішенням суду від 16.02.2024 року. Це підтверджує факт ознайомлення сторони позивача зі змістом повного тексту судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладених висновків суду та судової практики, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється шляхом ухвалення додаткового рішення суду лише у випадку, якщо заява про таке відшкодування подана в межах визначеного процесуального строку (до закінчення судових дебатів). При цьому докази на підтвердження таких витрат подаються або до закінчення судових дебатів, або, у разі подання відповідної заяви, протягом 5 днів після ухвалення судового рішення по справі.

Вказані процесуальні строки для подання заяви про відшкодування судових витрат і доказів до цієї заяви не прив`язуються законодавством ані до факту отримання учасниками справи судового рішення, ані до факту ознайомлення учасниками справи зі змістом остаточного судового рішення, а прив`язується до факту ухвалення такого рішення. Тому суду не зрозумілі доводи представника позивача щодо того, що заява про ухвалення додаткового рішення та докази до неї не могли бути подані своєчасно у зв`язку з неотриманням позивачами рішення суду від 16.02.2024 року, тим більше останні доводи спростовуються наявними матеріалами справи.

Факт неможливості підписання позивачами акту прийому-передачі отриманих послуг на професійну правничу допомогу, оскільки перебували за межами Київської області, може бути поважною причиною неподання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак повинні бути належним чином документально підтверджені. При цьому вказаний факт жодним чином не створює поважних причин для несвоєчасного подання заяви про відшкодування судових витрат, що має бути подана до закінчення судових дебатів.

У зв`язку з цим суд звертає увагу, що поважних причин пропуску строку для подання заяви про відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, крім неотримання позивачами рішення від 16.02.2024 року, що суд вважає неповажною причиною, у заяві про ухвалення додаткового рішення стороною позивача не зазначено та не доведено. Так само поважних причин пропуску 5-денного строку для подання доказів на підтвердження понесених судових витрат, крім перебування позивачів за межами Київської області, що не доведено жодними доказами, у заяві про ухвалення додаткового рішення стороною позивача не зазначено та не доведено.

З урахуванням цього суд приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення шляхом вирішення питання про розподіл судових витрат, в частині заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, як і докази на її обґрунтування, подані поза межами процесуальних строків, встановлених законодавством, поважних причин їх пропуску та підстав для їх поновлення судом не вбачається, у зв`язку з чим заява у цій частині підлягає залишенню без розгляду.

У той же час, судом встановлено, що стороною позивача до закінчення судових дебатів заявлено як про понесення судових витрат у виді сплати судового збору, так і до судових дебатів, разом з позовною заявою, подано документальне підтвердження понесення таких витрат. У зв`язку з цим у суду були наявні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат у виді судового збору ще при ухваленні рішення від 16.02.2024 року. Оскільки зазначене питання у рішенні суду вирішено не було, то суд вважає за можливе розглянути подану заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судового збору.

З квитанцій про сплату судового збору (а.с. 15-18) судом встановлено, у зв`язку з поданням позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 понесено судові витрати у виді сплати судового збору у розмірі по 4632 грн. 17 коп.

Оскільки позовні вимоги рішенням суду від 16.02.2024 року було задоволено у повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені витрати у виді сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 14, 126, 133-141, 246, 270, 272 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Вишгородська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 363/4864/23 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа: Вишгородська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, в резолютивній частині якого зазначити:

Стягнути з Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Соборна, буд. 19; код ЄДРПОУ: 04359488) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4632 (чотири тисяч шістсот тридцять дві) гривні 17 копійок.

Стягнути з Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Соборна, буд. 19; код ЄДРПОУ: 04359488) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 632 (чотири тисяч шістсот тридцять дві) гривні 17 копійок.

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Рукас