Решение № 119204569, 14.02.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2023 року Київ№ 320/144/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Нестеренка В. О., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати підпункт 1 пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1104 від 07.07.2021 «Про накладення штрафу на ТОВ «Білоцерківвода» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач, НКРЕКП, комісія) було винесено постанову від 07 липня 2021 року № 1104 «Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання».

Позивач не погоджується з висновками, викладеними у підпункті 1 пункту 2 постанови НКРЕКП № 1104 від 07.07.2021 року, вважає їх незаконними та необ`єктивними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

15.11.2022 протокольною ухвалою закрито підготовче судове засідання та перейдено до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на зміст постанов Верховного Суду від 04.02.2019 року у справі №826/14482/17, від 14.03.2019 року у справі №826/3880/19 щодо не порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, яке має організаційно-зобов`язуючий характер для Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Крім того, відповідачем зауважено, що коригування в сторону збільшення тарифу позивачем не оскаржується, з огляду на що, є нелогічним оскарження позивачем дій та повноважень НКРЕНП щодо можливого коригування тарифу в сторону зменшення.

Крім того, відповідачем надано аналіз відповідності фактично отриманих коштів в структурі тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення з урахуванням фактичних обсягів реалізації послуг, за період дії тарифів з 01.01.2017 по 31.12.2020.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, де він спростовує доводи позивача та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримано твердження, викладені у відзиві на позовну заяву.

Позивачем подано додаткові пояснення по справі, де зазначено, що відповідачем при вирішенні питання встановлення ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» тарифів на 2023 були враховані положення п.2 постанови НКРЕКП від 07 липня 2021 року № 1104, що фактично свідчить про вжиття Регулятором конкретних заходів для зменшення вищевказаних тарифів, що безпосередньо впливає на права і обов`язки ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» як суб`єкта, на якого покладається функція з постачання послуг централізованого водопостачання та водовідведення та впливає на його господарську діяльність.

Позивач зазначає, що ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» зверталося із листами до відповідача з проханням при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2023 рік урахувати коригування в бік зменшення в розмірі, запланованому на один рік, а саме 3215,61 грн з централізованого водопостачання та 3197,61 грн з централізованого водовідведення, а також внести зміни у постанову НКРЕКП від 07.07.2021 р. № 1104 та викласти пп.1 п. 2 резолютивної частини постанови про накладення штрафу у наступній редакції: «Департаменту із регулювання відносин у сфері з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (зміни) тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10 березня 2016 року № 302, з урахуванням в бік зменшення з розстроченням на 2022, 2023 та 2024 роки на загальну суму 19239,66 грн (без ПДВ)...». Проте, листом № 17540/14.1.3/7-22 від 22.12.2022 НКРЕКП надала відповідь, згідно якої, зважаючи на те, що постанова № 1104, зокрема пп.1 п. 2, оскаржується у судовому порядку, внесення змін до неї, до прийняття остаточного судового рішення Регулятор вважається недоцільним.

В межах питання наявності порушеного права позивача оскаржуваним підпунктом 1 пункту 2 постанови, зазначено, що у відповідності до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженої Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 року № 364, ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» звернулось до НКРЕКП розрахунковими матеріалами на встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2023 рік.

При опрацюванні наданих ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» матеріалів, НКРЕКП було враховано п. 2 постанови НКРЕКП від 07 липня 2021 року № 1104 «Про накладення штрафу на ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Даний факт відображений у розробленому НКРЕКП (Департаментом із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення) ОБҐРУНТУВАННІ до питання щодо схвалення проектів постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Тобто, відповідачем при вирішенні питання встановлення ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» тарифів на 2023 були враховані положення п.2 постанови НКРЕКП від 07 липня 2021 року № 1104, що фактично свідчить про вжиття Регулятором конкретних заходів для зменшення вищевказаних тарифів, що безпосередньо впливає на права і обов`язки ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» як суб`єкта, на якого покладається функція з постачання послуг централізованого водопостачання та водовідведення та впливає на його господарську діяльність.

Відповідачем подано заперечення на додаткові пояснення позивача, відповідно до яких, зауважує, що встановити неправомірність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення можна лише в судовому порядку.

Зазначає, що предметом зазначеного позову є оскарження визнання протиправним та скасування підпункту 1 пункту 2 постанови НКРЕКП від 07.07.2021 № 1104 «Про накладення штрафу на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання», а не питання встановлення ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» тарифів на 2023 були враховані положення п.2 постанови НКРЕКП від 07 липня 2021 року № 1104, що фактично свідчать про вжиття Регулятором конкретних заходів для зменшення вищевказаних тарифів, що безпосередньо впливає на права і обов`язки ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» як суб`єкта, на якого покладається функція з постачання послуг централізованого водопостачання та водовідведення та впливає на його господарську діяльність».

Вважає твердження позивача, про вплив на його права і обов`язки проекту рішення про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2023 рік та обґрунтування до нього, надуманими та необґрунтованим, оскільки відповідне рішення НКРЕКП не було прийнято, а також оскарження відповідних дії суб`єкта владних повноважень не відноситься до предмету спору у справі №320/144/22.

Зауважує, що у частині другій статті 22 Закону про НКРЕКП законодавцем визначений вичерпний перелік санкції, які можуть бути застосовані Регулятором до суб`єкта господарювання за порушення ним законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Інші заходи впливу Регулятора, які випливають з мети та завдань його діяльності, не є санкціями відповідальності.

Отже, зазначений підпункт 1 пункту 2 Постанови №1104 адресований структурному підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, підготувати та винести на засідання НКРЕКП проект рішення, є лише підставою для розгляду НКРЕКП зазначеного питання у майбутньому, є організаційно розпорядчим актом внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальним актом, а тому жодних прав, свобод, інтересів Позивача не порушує, не передбачає для нього жодних обов`язків і обмежень, а тому не може бути предметом спору.

Вказує, що підпункт 1 пункту 2 Постанови № 1104, було прийнято НКРЕКП в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, у свою чергу докази, які позивач просить долучити до матеріалів справи (клопотання від 10.01.2023 № 1-03/09-65) не спростовують законність підпункту 1 пункту 2 Постанови № 1104, а тому, в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2021 рік, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 18 листопада 2020 року №2134, на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10 березня 2021 року № 389 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у II кварталі 2021 року» та посвідчення на проведення планової перевірки від 27 квітня 2021 року № 283, НКРЕКП у період з 25.05.2021 по 14.06.2021 було проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» Ліцензійних умов, та якою перевірявся період ліцензованої діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2019.

За результатом проведення планового заходу було складено Акт планової виїзної перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері комунальних послуг та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення від 14.06.2021 р. № 296 (далі - Акт № 296). 07.07.2021 за результатами розгляду Акта № 296 на засіданні Комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання, прийнято постанову НКРЕКП № 1104 «Про накладення штрафу на ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання», підпунктом 1 пунктом другого якої Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення було доручено підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (зміни) тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10 березня 2016 року № 302, з урахуванням коригування в бік зменшення з розстроченням на 2021, 2022 та 2023 роки на загальну суму 19 239,66 грн (без ПДВ), що включає: різницю між фактичними витратами за статтями витрат у структурі тарифів на централізоване водовідведення та відповідними врахованими в тарифах витратами в 2017 - 2020 роках у сумі 2 443,04 грн (без ПДВ); невиконання заходів з водовідведення Інвестиційної програми на 2017 рік на загальну суму 3 101,72 грн (без ПДВ); невиконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік на загальну суму 10 535,04 грн (без ПДВ), у тому числі заходів з водопостачання на суму 8 931,61 грн, заходів з водовідведення на суму 1 603,43 грн; (без ПДВ), у тому числі заходів з водопостачання на суму 203,05 грн, заходів з водовідведення на суму 2 226,84 грн; використаний не за цільовим призначенням прибуток на розвиток виробництва (виробничі інвестиції) тарифів 2019 року в сумі 729,97 грн (без ПДВ), у тому числі з централізованого водопостачання 512,17 грн, з централізованого водовідведення - 217,80 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками, викладеними у підпункті 1 пункту 2 постанови НКРЕКП № 1104 від 07.07.2021 року, вважаючи їх незаконними та необ`єктивними звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до статті 1 Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Приписами статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання» (частина четверта статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Щодо правомірності підпункту 1 пункту 2 спірної постанови НКРЕКП, суд звертає увагу на таке.

У постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 320/5797/19 сформована правова позиція, що судами попередніх інстанцій не враховано, що пункт 2 резолютивної частини Постанови № 1852 містить рекомендації, які стосуються винятково структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП і не породжує жодних безпосередніх правових наслідків для позивача, як це передбачено у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 04 лютого 2019 року у справі №826/14482/17 та від 14 березня 2019 року у справі №826/3880/18.

У справі № 320/5797/19 Суд зазначив, що як зауважує НКРЕКП, доручення підготувати проект рішення, ще не є остаточним рішенням щодо встановлення (перегляду) тарифів, та передбачає майбутнє обговорення та голосування за проект на комісії НКРЕКП з урахуванням всіх обставин, що склалися, а тому пункт 2 резолютивної частини постанови №1852 за своєю природою жодним чином не порушує права підприємства (позивача).

У справі № 320/5797/19 Верховний Суд дійшов виноску, що припис у пункту 2 постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПрАТ «Київобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» від 06 вересня 2019 року № 1852 - не поширюється на позивача, жодним чином не впливає на його права і обов`язки й адресований Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики « 2. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПРAT «Київобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 63 329,47 грн (без ПДВ)».

Також у справі № 320/5797/19 Верховний Суд зазначив, що по своїй суті пункти 2, 3, 4 оскаржуваної постанови НКРЕКП - організаційно-розпорядчі акти внутрішнього-спрямованого змісту та не є індивідуальними актами, а їх наслідки є підставою лише для розгляду комісією зазначених питань у майбутньому.

У цій справі згідно з пунктом 2 спірної постанови Регулятора від 31 травня 2019 року №923, вирішено: Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1 та 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання Регулятора, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (зміни) тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ТОВ «Інфокс» (філія «Інфоксводоканал») шляхом його коригування в сторону зменшення на суму 114 066,47 грн (без податку на додану вартість), у тому числі: зменшення у структурі тарифу через недофінансування на суму 160 364,1 грн (без податку на додану вартість) та економію коштів Інвестиційної програми на 2017 рік на суму 288 370,00 грн. (без податку на додану вартість), збільшення на суму використаних коштів понад наявні джерела фінансування, але в межах заходів схваленої Інвестиційної програми на 2018 рік у сумі 46 586 грн (без податку на додану вартість).

За такого правового регулювання, враховуючи вищевикладену правову позицію Верховного Суду, пункт 2 спірної постанови, не є індивідуальними актами, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушують, не передбачають для нього жодних обов`язків і обмежень.

Зміна тарифів може відбуватися з дотриманням порядку та умов, передбачених Процедурою встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24 березня 20126 року № 364. Рішення про зміну тарифів може бути предметом судового оскарження.

Оскільки пункт 2 спірної постанови не є рішенням, яке безпосередньо порушує права чи інтереси позивача, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про відсутність підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 540/2183/19, від 21 березня 2023 року у справі №640/17821/21.

Доводи позивача з посиланням на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно повноважень НКРЕКП за результатами здійснення заходів контролю, як накладення санкцій, так і здійснення заходів державного регулювання в одній постанові, суд відхиляє, оскільки Верховним Судом вже неодноразово, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 160/3512/19, від 29 січня 2021 року у справі № 520/10318/19, від 24 листопада 2021 року у справі № 620/995/19, від 15 лютого 2022 року у справі № 120/1139/19-а та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, від 21 березня 2023 року у справі №640/17821/21 досліджувалося вказане питання.

У вказаних справах Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення Регулятора щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, оформлюється окремим документом у формі розпорядження. При цьому у формі постанови ухвалюється рішення про накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії.

Вищевикладене підтверджує, що оскаржуваний підпункт 1 пункту 2 Постанови №1104 є лише підставою для розгляду НКРЕКП зазначеного питання у майбутньому, має організаційно-зобов`язуючий характер для НКРЕКП (її структурних підрозділів) і не породжує жодних безпосередніх правових наслідків саме для Позивача.

Таким чином, Постанову №1104, у тому числі її підпункт 1 пункту 2, було прийнято НКРЕКП в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому, в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо покликань позивача на п. 1.18 Порядку №302 про можливість коригування Регулятором чинних тарифів на суму коштів невиконання заходів інвестиційної програми виключно за попередній до базового період, то суд зазначає наступне.

Пункт 1.18 Порядку № 302 визначає період попередній до базового періоду для самостійного прийняти рішення про коригування чинних тарифів саме при встановленні фактів невиконання заходів інвестиційної програм за результатами аналізу наданих ліцензіатом звітів про виконання інвестиційної програми. Зазначений період не стосується фактів невиконання заходів інвестиційної програм за результатами здійснених заходів контролю. Період, що перевіряється у ході здійснення заходів контролю не обмежується одним календарним роком. Таким чином трактування ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» пункту 1.18 Порядку № 302 є помилковим. Також варто зазначити, що відповідно до-пункту 7.1 Розділу 7 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 ліцензіат, діяльність якого перевірялася, має право надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування, підписані уповноваженою особою ліцензіата, щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. Письмові пояснення та обґрунтування ліцензіата є невід`ємною частиною акта перевірки.

Так, 17.06.2021 позивачем було направлено на адресу НКРЕКП пояснення до Акту № 296, листом від 17.06.2021 № 1-03/03-1585 (додається), у яких повідомлено Регулятора про понесені позивачем збитки за період діяльності протягом 2017-2020 років, надано аналогічну інформацію, яка наведена у позовній заяві на підтвердження тверджень про понесені збитки, також Позивач звернувся з проханням не здійснювати вилучення коштів недофінансування за статтями витрат тарифів протягом 2017-2020 років.

Окрім цього, позивач листом від 02.07.2021 № 1-03/03-1688, звернувся до Регулятора з проханням про розстрочення коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення в бік зменшення на 3 роки.

При цьому у позовній заяві позивач зазначає, що перевірка дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснювалося за 2017-2020роки, тобто за 4 роки, а при винесенні постанови про результати проведеної планової перевірки безпідставно розстрочили коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення в бік зменшення лише на 3 роки.

НКРЕКП було враховано надані пояснення позивача, що відображено у обґрунтуванні до проекту рішення НКРЕКП «Про накладення штрафу Обґрунтуванні до проекту рішення НКРЕКП «Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання».

Суд звертає увагу, що позивачем оскаржується підпункт 1 пункту 2 Постанови № 1104, однак, зазначені вище порушення стали однією з підстав для застосування до позивача відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону про НКРЕКП, статті 17 Закону України «Про природні монополії», санкції у вигляді штрафу, проте пункт 1 Постанови № 1104, про накладення штрафу у розмірі 85 000 (вісімдесят п`яти тисяч) гривень на ТОВ «Білоцеківвода» за порушення ліцензійних умов, в тому числі підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, позивачем ніяким чином не оскаржувався.

Щодо покликань позивача з приводу несвоєчасності здійснення перегляду тарифів на 2017 - 2019 та неврахування Регулятором сум перевитрат з оплати податків, витрат на придбання ПММ, проведення ремонтів при ліквідації аварійних ситуацій, суд зазначає наступне.

Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, визначений механізм формування тарифів для ліцензіатів НКРЕКП.

Пунктом 1.9 Порядку № 302 визначено, що для встановлення тарифів ліцензіат подає до НКРЕКП у термін до 01 червня кожного року у друкованому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифів та розрахунки тарифів за встановленими формами з підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися для розрахунків. Водночас звертаємо увагу, що подання до НКРЕКП заяви про встановлення тарифів, а також розрахунків, підтвердних матеріали і документів, що використовувалися під час проведення таких розрахунків, здійснюється відповідно до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженої постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 364 (далі - Процедура № 364). При цьому, частиною першою статті 3 Закону про НКРЕКП передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави. Отже, при розгляді поданих заяв про встановлення тарифів, а також розрахунків, підтвердних матеріали і документів, що використовувалися під час проведення таких розрахунків, фахівці НКРЕКП здійснюють детальне опрацювання відповідних документів, зокрема перевіряють їх на відповідність вимогам законодавства, а також здійснюють аналіз економічної обґрунтованості сформованих ліцензіатами статей витрат у структурі тарифів, в тому числі з метою недопущення необгрунтованого зростання тарифів для споживачів (населення). З цією метою абзацом першим пункту 3.5 Процедури № 364 передбачено право НКРЕКП звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, які необхідні для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, що виникли при розгляді заяви про встановлення тарифів.

У такому випадку, відповідно до абзацу третього пункту 3.5 Процедури № 364 розгляд заяви призупиняється на строк, передбачений абзацом першим цього пункту.

Також, згідно з пунктом 1.7 Порядку № 302 зміна тарифів може проводитись за обставин, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання, зокрема у випадку зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих складових структури тарифів з причин, які не залежать від ліцензіата, а саме збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, податків, зборів, платежів, підвищення або зниження цін (тарифів) на реагенти, паливно-енергетичні ресурси, придбання води в інших суб`єктів господарювання та/або очищення власних стічних вод іншими суб`єктами господарювання, курсу валют за наявності зобов`язань по запозиченнях (кредитах, позиках) міжнародних фінансових організацій. Заява про встановлення тарифів шляхом коригування окремих їх складових, відповідні розрахунки та підтверджуючі документи подаються до НКРЕКП відповідно до Процедури № 364.

Як встановлено судом, в ході судового розгляду позивач у своїй позовній заяві зазначав про тарифи, що були встановлені йому постановами НКРЕКП від 22.03.2017 № 310, яка набрала чинності 15.04.2017, від 26.06.2018 № 596, яка набрала чинності 08.07.2018 та від 25.01.2019 № 58, яка набрала чинності 01.02.2019, однак відповідачем надано відомості з приводу постанови НКРЕКП від 17.09.2019 № 1968, яка набрала чинності22.09.2019, якою позивачу було скориговано тарифи у бік їх збільшення, при цьому що зазначені постанови позивачем не оскаржувалися. З огляду на що доводи позивача є безпідставними.

Щодо покликань позивача про наявність порушеного права застосуванням оскаржуваного підпункту 1 пункту 2 Постанови № 1104, а саме прийняття постанови від 22.12.2021 №2849 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА», суд зазначає наступне.

Оскаржуваний підпункт 1 пункту 2 Постанови № 1104 є лише підставою для розгляду НКРЕКП зазначеного питання у майбутньому, має організаційно - зобов`язуючий характер для НКРЕКП (її структурних підрозділів) і не породжує жодних безпосередніх правових наслідків саме для позивача.

При цьому, при встановленні Постановою № 2849 Позивачу тарифів на 2022 рік враховані вимоги підпункту 1 пункту 2 постанови НКРЕКП від 07.07.2021 № 1104, згідно з якими витрати Товариства (з урахуванням однієї із часток розстрочення) були скориговані у бік зменшення на суму 6 413,22 грн (без ПДВ), що включає різницю між фактичними витратами і відповідними врахованими у тарифах витратами в 2017 - 2020 роках, за невиконання інвестиційної програми на 2017-2019 роки та використаний не за цільовим призначенням прибуток на розвиток виробництва (виробничі інвестиції) тарифів 2019 року, а саме: з централізованого водопостачання - 3 215,61 грн; з централізованого водовідведення - 3 197,61 грн.

Також, зазначаємо, що відповідно до частини першої статті 16 Закону про НКРЕКП проекти рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів) підлягають відкритому обговоренню. Отже, прийняттю рішень НКРЕКП щодо встановлення тарифів передує проведення відкритих обговорень проектів постанов НКРЕКП про встановлення тарифів, в ході яких зацікавлені особи надають зауваження та пропозиції відповідно до Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 №866.

Так, відповідно до протоколу відкритого обговорення проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141», яка передбачає встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» (додається) більшість зауважень Позивача при встановленні тарифу Регулятором було враховано. Однак, зауважень щодо коригування витрат на виконання підпункту 1 пункту 2 Постанови 1104, зі змісту протоколу, надано не було.

З огляду на вищезазначене суд зауважує, що факт прийняття Регулятором Постанови №2849 не є підставою, як зазначає позивач, його порушеного права, оскільки, як вже зазначалося НКРЕКП, підпункт 1 пункту 2 Постанови № 1104 не є за своєю суттю остаточним рішенням щодо перегляду тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, а є заходом державного регулювання, рекомендацією, що стосується виключно структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а отже не тягне за собою порушення будь-яких прав позивача.

Викладене вище підтверджує, що постанова НКРЕКП від 07.07.2021 № 1104 «Про накладення штрафу на ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходів державного регулювання» прийнята НКРЕКП з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про природні монополії», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Крім того, у справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, немає підстав для стягнення на користь позивача сплаченого нею судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.