Решение № 119185597, 20.05.2024, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/1584/24

Провадження №2/751/818/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Шульга В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» про стягнення забогованності із заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сірий І.О., звернувся до суду з позовом до ТОВ «Технополіс-1», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 42000 грн., середній заробіток за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, та понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 з 1 жовтня 2019 року працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1». Наказом №Т01/30/01/004 про припинення трудового договору від 31 січня 2024 року позивача звільнено: з посади касиру торгівельного залу Департаменту роздрібної торгівлі та продажів відповідача за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. 10 січня 2024 року позивач отримала заробітну плату за жовтень 2023 року. З листопада 2023 року по день звільнення позивача з роботи у відповідача утворилася заборгованість по заробітній платі та компенсація за 41 невикористаний день відпустки, перед позивачем. У день звільнення відповідач не виплатив позивачу всі належні працівнику суми. Відповідач відмовив позивачу у видачі документів на підтвердження загальної суми заборгованості по заробітній платі перед позивачем та довідку про середньоденну заробітну плату позивача. На момент звернення до суду орієнтована заборгованість по заробітній платі, включаючи компенсацію за невикористані календарні дні відпустки, становить 42000 гривень. Також вказує, що враховуючи той факт, що з вини відповідача позивачеві не було вчасно виплачено заробітну плату - відповідач зобов`язаний виплати позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Представником позивача направлений адвокатський запит до відповідача з вимогою надати розрахунок заборгованості по заробітній платі перед позивачем, включаючи суму компенсації за 41 невикористаний день відпустки, та довідку про середньоденну заробітну плату, розраховану відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». На день подання позовної заяви до суду представник позивача не отримав витребувані документи.

Ухвалою судді від 12.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, її представник надав до суду заяву про проведення розгляду справи без їх участі. Додатково зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 36).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 31).

На ухвалу суду від 18.04.2024 року відповідачем надано копії розрахункових листів ОСОБА_1 за листопад 2023 року, грудень 2023 року, січень 2024 року (а.с. 32, 33-34).

Враховуючи, що причини неявки представника відповідача суду невідомі, відзив від відповідача до суду не надходив, у відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у відсутність відповідача за наявними доказами у справі. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (Наказ №0/24/09/02 від 24.09.2019 р.) з 01.10.2019 року та була звільнена за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України 31.01.2024 року (Наказ №Т01/30/01/004 від 31.01.2024 р.) (а.с. 11-12, 13).

З копій розрахункових листів ОСОБА_1 за листопад 2023 року, грудень 2023 року, січень 2024 року заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 на кінець січня 2024 року складає 48780,65 грн., у тому числі 16649,28 грн. за 41 день невикористаної відпустки (а.с. 33, 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту виплати ОСОБА_1 заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Таким чином, відповідач порушив права позивача на своєчасне отримання заробітної плати, щодо строків розрахунку при звільненні, що передбачено ст.ст. 47, 116 КЗпП України, а отже сума заборгованості по заробітній платі та компенсація за невикористану відпустку в сумі 42000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2024 р. по 20.05.2024 р. в сумі 51558 грн. (кількість робочих днів прострочення виплати 78 робочих днів; середньоденна заробітна плата складає 661 грн.; 661,00 грн. х 78 р.д. = 51558,00 грн.) згідно розрахунку представника позивача, не спростованого відповідачем (а.с.63).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 12.02.2024 року, укладений з адвокатом Сірим І.О. (а.с. 37-39) звіт адвоката про виконану роботу (а.с. 40), і копію платіжної інструкції №0.0.3658277874.1 від 20.05.2024 (а.с. 41), відповідно до яких сплачено 10000 грн. за надану правничу допомогу.

Враховуючи понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також складність справи, спрощений порядок її розгляду, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання таких робіт, принцип розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 10000 грн. документально підтверджених витрат на правову допомогу.

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача 1211 грн. 20 коп. судового збору на користь держави, від сплати якого позивач звільнена відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 284 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 42000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2024 року по 20.05.2024 року в сумі 51558 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (код ЄДРПОУ 32498133, адреса місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4).

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко