Решение № 119147447, 20.05.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2496/18

Провадження № 2/346/88/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретаря Романчук Л.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Приват Банк" (к.н. Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства "Приват Банк" (к.н. Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк») звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача посилається в позовній заяві на те, що 16 травня 2011 року відповідач ОСОБА_1 уклала з Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" договір №б/н, відповідно до якого отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитноголіміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та Банком, договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач умови договору не виконала, внаслідок чого станом на 06 травня 2018 рокувиниклазаборгованість в сумі 83851,74 грн.

Проситьсуд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість закредитним договором №б/н від 16.05.2011 року у розмірі 83 851,74 грн., а такожсплачений судовий збір.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якій вказав, що у позовній заяві безпідставно зазначено, що відповідач згодна з тим, що заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, а також, що відповідач ознайомлена та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані відповідач для ознайомлення у письмовому вигляді. Відтак на думку позивача, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши Заяву-анкету. Однак, до Заяви-анкети банк додав Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку, на яких відсутній підпис відповідача. Окрім того, у Анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді стягнення відсотків за користування кредитом, неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Тому просить, відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, попередньо подав до суду клопотання та просить справу розглянути у його відсутності, не заперечує щодо винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, однак у попередньому судовому засіданні її представник просив врахувати викладені пояснення у відзиві на позов та просив відмовити у задоволенні позову. В подальшому подав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України ) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача та викладені у відзиву на позов пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у "ПриватБанку" від 16.05.2011 року ОСОБА_1 стала клієнтом ПАТ КБ Приват Банк. Відповідно до кредитного договору б/н від 16.05.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000, грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складають між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві, про що свідчать копії Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7. Договору.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Як підтверджується матеріалами справи, Банк в повному обсязі виконав зобов`язання, визначені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, надавши Відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні умови виконання зобов`язань визначено статтею 526 ЦК України.

Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2 статті 612 ЦК України).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 неналежно виконувала взяті на себе за кредитним договором від 16.05.2011 року зобов`язання, що підтверджується наявним в матеріалах справи Розрахунком заборгованості за договором № б/н від 16.11.2011 року, станом на 06.05.2018 року .

Відповідно до частини 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.5-6) відповідач порушувала графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала та внаслідок чого виникла заборгованість.

Позивач визначив розмір заборгованості, виходячи з вказаного вище розрахунку, який станом на 06.05.2018 року становить 83851,74 грн., яка складається з

-2072,21 грн. - заборгованість за кредитом,

-72520,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

-4789,53 грн. - заборгованість за пенею та комісією,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500.00 грн. - штраф (фіксована частина).

-3969,13 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ ПриватБанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем ПАТ КБ ПриватБанк дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 16.05.2011 року зазначена базова процентна ставка, однак у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, окрім фіксованого штрафу в сумі 500,00 грн.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відтак слід відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідача -72520,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4789,53 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 3969,13 грн. - штраф (процентна складова), у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.

Укладений між сторонами кредитний договір від 16.05.2011 р. у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним), однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ПАТ КБ Приват Банк не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з боржника отриманого нею та непогашеного тіла кредиту в розмірі 2072,21 грн., а також 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), а в решті вимог позову слід відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись наведеним та на підставі ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.05.2011 р. в розмірі 2572 (дві тисячі п`ятсот сімдесят дві) гривні 21 коп., яка складається з

-2072,21 грн. - заборгованість за кредитом,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. - штраф (фіксована частина).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Приват Банк" (к.н. Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк») витрати по сплаті судового збору в розмірі - 52,86 грн.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Акціонерного товариства "Приват Банк" (к.н. Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк») місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, код ЄДРПОУ: 14360570;

ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Суддя Беркещук Б. Б.